
- •1. Вступ
- •1.1. Правила роботи в лабораторії аналітичної хімії
- •1.2. Зміст практикуму та звітність про виконання робіт
- •2. Засоби для якісного напівмікроаналізу
- •2.1. Індивідуальне робоче місце та засоби загального користування
- •2.2. Посуд та інші вироби зі скла та фарфору
- •3. Операції напівмікроаналізу
- •3.1. Оцінювання і регулювання рН середовища
- •3.2. Нагрівання розчинів
- •3.3. Ідентифікація та виявлення іонів "мокрим" способом
- •3.4. Осадження та подальше розділення фаз
- •4. Окремі методи аналізу
- •4.1. Мікрокристалоскопічний аналіз
- •4.2. Крапельний аналіз
- •4.3. Виявлення за забарвленням полум’я
- •5. Аналіз катіонів
- •5.1. Аналітична класифікація катіонів
- •5.2.1. Характеристика групи
- •5.2.5. Аналіз суміші катіонів першої групи
- •5.3.1. Характеристика групи
- •5.3.2. Реакції з гідрофосфатом амонію (nh4)2нрo4 – основним груповим реагентом
- •5.3.3. Загальні реакції
- •5.3.14. Аналіз суміші катіонів другої аналітичної групи
- •5.3.15. Аналіз суміші катіонів першої та другої аналітичних груп
- •5.4.1. Характеристика групи
- •5.4.2. Реакції з груповим реагентом – гідрофосфатом амонію (nh4)2hpo4
- •5.4.3. Загальні реакції
- •5.4.10. Аналіз суміші катіонів третьої аналітичної групи
- •5.4.11. Аналіз суміші катіонів першої – третьої аналітичних груп
- •5.5. Методи ідентифікації та виявлення іонів четвертої аналітичної групи (Sn(II), Sn(IV), As(III), As(V), Sb(III), Sb(V))
- •5.5.1. Характеристика групи
- •5.5.2. Реакції з нітратною кислотою (груповим реагентом)
- •5.5.3. Загальні реакції
- •5.5.4. Методи ідентифікації арсеніт-іона AsO33-
- •5.5.5. Методи ідентифікації арсенат-іона AsO43-
- •5.5.6. Спільні методи ідентифікації арсеніт- і арсенат-іонів
- •5.5.7. Методи ідентифікації іонів Sb(III) I Sb(V)
- •5.5.8. Методи ідентифікації іонів Sn(II) I Sn(IV)
- •5.5.9. Аналіз суміші іонів четвертої аналітичної групи
- •5.6.1. Характеристика групи
- •5.6.2. Реакції з хлоридною кислотою
- •5.6.3. Загальні реакції
- •5.6.7. Аналіз суміші катіонів п’ятої аналітичної групи
- •6. Аналіз аніонів
- •6.1. Аналітична класифікація аніонів
- •6.2. Методи ідентифікації та виявлення аніонів першої аналітичної групи (co32-, so42-, so32-, s2o32-, po43-, b(oн)4-, SiO32-, f- і ін.)
- •6.2.1. Загальні реакції аніонів першої групи
- •6.2.2. Методи ідентифікації іона co32-
- •6.2.3. Методи ідентифікації іона so42-
- •6.2.4. Методи ідентифікації іона so32-
- •6.2.5. Методи ідентифікації іона s2o32-
- •6.2.6. Методи ідентифікації іона po43-
- •6.2.7. Методи ідентифікації іона b(oн)4-
- •6.2.8. Методи ідентифікації іона SiO32-
- •6.2.9. Методи ідентифікації іона f-
- •6.3. Аналіз суміші po43-, AsO33-, AsO43--іонів
- •6.3.1. Відокремлення po43-, AsO43- від AsO33--іона
- •6.4.1. Методи ідентифікації іонів Cl-
- •6.4.2. Методи ідентифікації іона Br-
- •6.4.3. Методи ідентифікації іона I-
- •6.4.4. Методи ідентифікації іона s2-
- •6.4.5. Методи ідентифікації іона scn-
- •6.5. Аналіз суміші аніонів so42-, so32-, s2o32- I s2-
- •6.5.1. Виявлення і відокремлення s2-
- •6.5.2. Виявлення s2o32-
- •6.5.3. Відокремлення і виявлення so42- та so32-
- •6.6. Аналіз суміші аніонів Cl-, Br-, I-, scn- і s2-
- •6.6.1. Попередні дослідження
- •6.6.2. Відокремлення іонів s2-
- •6.6.3. Осадження аніонів Cl-, Br-, I-, scn-
- •6.6.4. Відокремлення іонів Cl- від Br-, I-, scn-
- •6.6.5. Відокремлення іона Br- від I-, scn-
- •6.6.6. Розчинення осадів AgI та AgScn і виявлення іонів I- і scn-
- •6.7. Третя аналітична група аніонів (no3-, no2-, сн3соо- та ін.)
- •6.7.1. Методи ідентифікації іонів no3-
- •6.7.2. Методи ідентифікації іонів no2-
- •6.7.3. Методи ідентифікації іона сн3соо-
- •6.8. Аналіз суміші аніонів і-ііі груп
- •6.8.1. Систематичний хід аналізу суміші аніонів і–ііі груп
- •6.8.2. Попередні дослідження
- •6.8.3. Виявлення деяких аніонів порційним способом
- •6.9. Систематичний аналіз суміші аніонів і-ііі груп
- •6.9.1. Виявлення катіонів важких металів
- •6.9.2. Відокремлення катіонів важких металів осадженням карбонатом натрію
- •7 Аналіз об’єктів
- •7.1. Аналіз штучної суміші твердих речовин (солей чи оксидів)
- •7.1.1. Попередні дослідження
- •7.1.2. Розчинення зразка
- •7.1.3. Виявлення катіонів
- •7.1.4. Систематичний аналіз
- •7.2. Аналіз сплавів
- •Література
5.5.4. Методи ідентифікації арсеніт-іона AsO33-
Дія AgNO3
Іони арсеніту (H2AsO3-, HAsO32-) утворюють з іоном Ag+ жовтий осад Ag3AsO3, який легко розчиняється в сильних мінеральних кислотах та NH3. При розчиненні в HNO3 арсен(ІІІ) окиснюється до арсену(V):
H2AsO3- + 3Ag+ = Ag3AsO3↓ + 2H+ ,
Ag3AsO3 +6NH3 +2H2O = 3Ag(NH3)2+ + H2AsO3- + 2OH- .
Межа виявлення арсеніту – 0,15 мкг.
Дія йоду
У нейтральному чи слабколужному розчині йод окиснює арсеніти до арсенатів і знебарвлюється:
H2AsO3- + I2 +H2O HAsO42- + 2I- + 3H+ .
В присутності NaHCO3 рівновага в реакції майже повністю зміщується вправо (зв’язування Н+ гідрокарбонат-іоном). Межа виявлення арсеніту – 5 мкг.
Методика. До 2-3 кр. кислого розчину арсеніту додають декілька кристаликів NaHCO3 і краплю розчину йоду. Буре забарвлення йоду зникає.
5.5.5. Методи ідентифікації арсенат-іона AsO43-
Дія AgNO3
Іони арсенату (H2AsO4-, HAsO42-) утворюють з іоном Ag+ осад шоколадного кольору:
HAsO42- + 3Ag+ = Ag3AsO4↓ + H+ .
Ідентифікації заважають всі іони, які також утворюють з іоном Ag+ малорозчинні сполуки. Межа виявлення арсенату – 2 мкг.
Методика. До 2-3 кр. розчину арсенату додають 4-5 кр. розчину AgNO3. Утворюється осад шоколадного кольору.
Дія молібдату амонію (NH4)2MoO4
Арсенатна кислота та її солі в присутності нітратної кислоти і нітрату амонію при нагріванні утворюють з молібдатом амонію жовтий кристалічний осад арсеномолібдату амонію:
H3AsO4 + 12(NH4)2MoO4 + 21HNO3 = (NH4)3[As(Mo12O40)]↓ + 21NH4NO3 + 12H2O .
Осад нерозчинний в нітратній кислоті, але помітно розчиняється у надлишку молібдату і легко – в лузі й аміаку. Іони арсеніту не заважають. Заважають іони PO43-, які утворюють аналогічний осад навіть на холоді. Межа виявлення арсенату – 10 мкг.
Методика. До 2-3 кр. досліджуваного розчину додають 4-5 кр. молібдату амонію, 3-4 кр. концентрованої HNO3, декілька кристаликів NH4NO3 і нагрівають на кип’ячій водяній “бані”. За наявності в розчині іонів арсенату утворюється жовтий осад.
Дія магнезіальної суміші (MgCl2 + NH4Cl + NH3∙H2О)
Арсенати утворюють з магнезіальною сумішшю білий кристалічний осад MgNH4AsO4:
HAsO42- + Mg2+ + NH3 = MgNH4AsO4↓ .
Цей осад є аналогічним за складом і властивостями до фосфату магнію і амонію MgNH4РO4 і також легко розчиняється в кислотах, але майже нерозчинний у розведеному розчині аміаку.
Методика. До 2-3 кр. досліджуваного розчину додають декілька крапель магнезіальної суміші і залишають на 5-10 хв. Якщо осад не утворився, то необхідно потерти внутрішні стінки пробірки паличкою. За наявності іонів арсенату випадає білий кристалічний осад.
Дія йодиду калію
У кислому середовищі арсенат-іони окиснюють KI до вільного І2:
HAsO42- + 2I- + 3H+ H2AsO3- + I2 +H2O .
Заважають інші окисники, що також виділяють І2. Реакція є оборотною до розглянутої вище для арсенітів з І2. Чутливість реакції підвищують, додаючи крохмаль або екстрагуючи вільний йод бензолом.
Методика. До 2-3 кр. досліджуваного розчину додають 2-3 кр. ацетатної кислоти, таку саму кількість йодиду калію і декілька крапель крохмалю. За наявності в розчині As(V) виділяється І2, який забарвлює крохмаль у синій колір.