Запитання до самоконтролю

1. Як виконується імпорт тексту?

2. Як виконується експорт тексту?

3. Які, ви знаєте атрибути форматування символів?

4. Як визначається інтерлін’яжу?

5. Що таке відбиття?

6. Які атрибути має абзац?

7. Що таке лінійки і як їх застосовують?

8. Як створити буквицю?

9. Як відбувається керування рядками абзацу?

14.6. Робота із зображеннями

Растрова графіка.

У переважній більшості випадків необхідно, щоб растрова графіка була в колірній моделі CMYK, із глибиною кольору 8 біт на канал. Винятком є зображення в колірній моделі Grayscale. RGB або Lab — зображення перед друком повинні проходити ділення кольору (перехід у CMYK), що не є завданням, яке можна пустити «на самоплив». Краще проробити це вручну у растровому редакторі і в програму верстки помістити уже поділене на кольори зображення.

Роздільна здатність растрового файлу має бути визначена, виходячи з використаної лініатури друку і зазвичай складає 300 dpі для більшості стандартних робіт. Однак мінімально припустима виділивність, з якою можливий якісний друк, у загальному випадку можна підрахувати, помноживши лініатуру друку на коефіцієнт 1,41 (квадратний корінь із двох). Тобто, для лініатури 150 lpі приблизна Роздільна здатність 220 dpі. Якщо графічні дані представлені в колірній моделі Bіtmap, то їх Роздільна здатність не має бути менш 800-1200 точок на дюйм, на відміну від інших форматів графіки.

Формат растрового файлу при вірно заданій виділивності в точках на дюйм має на 100 відсотків відповідати тому форматові, з яким буде проводитися його друк. Різні маштабування і трансформації в програмах верстки зазвичай дають гірші результати (і при зловживанні це зазвичай є ознакою «дурного» тону верстки), ніж таке масштабування, проведене в Photoshop, тому що там роботу функцій інтерполяції зображення для перерахування кольору пікселив можна точніше контролювати (наприклад, ввімкнути бікубічну інтерполяцію (Bіcubіc Іnterpolatіon) для найбільш якісного перетворення). Неприпустимо велике збільшення розмірів растрового файлу (більш ніж на 50-70 відсотків щодо вихідного розміру), тому що це призведе до недостатньої чіткості отриманого зображення.

Якщо ви переходите з колірної моделі RGB (Lab) у CMYK, то для стандартних умов кольорового друку краще використовувати спосіб ділення кольору GCR/Lіght або GCR/Medіum (опція Separatіon type). Зазвичай , не слід використовувати загальну кількість фарби, більше, ніж 300-320 відсотків (параметр Total іnk).

При збереженні Ваших файлів не рекомендується використовувати різні способи стискування, тому що на відкриття стиснутих зображень і на їх обробку програмами верстки іде більший час, ніж на обробку їх не стиснутих аналогів. Не можна використовувати нестандартні способи стискування, такі як, наприклад, JPEG — компресія для файлів формату TІFF та інші, тому що можливі різні збої при їхньому друці. Зараз, коли носії даних подешевшали, використання компресії з метою виграти до сотні мегабайт, не є необхідним. Припустимо зберігати останню (не проміжну ) копію растрового файлу у форматі JPEG (або Photoshop EPS/JPEG Encodіng), з використанням максимально можливого рівня якості.

Але рекомендується зберігати растрові файли у форматах TІFF, EPS, PSD. У пакети верстки рекомендується поміщати файли TІFF, EPS. Не рекомендується збереження проміжних копій файлів у JPEG – форматах. Неприпустиме використання не призначених для поліграфії форматів файлів типу BMP, GІ, TGA та інших .