1.5Гарнітура шрифту

Гарнітурою називають комплект шрифтів різних розмірів, накреслень і щільності, але однакових за характером малюнка. Кожна гарнітура шрифтів має історично сформовану назву (Літературна, Звичайна, Академічна й ін.), що характеризує призначення шрифту (наприклад: Журнальна рубана, Газетна рубана, Букварна, Шкільна й ін.), чи назву на прізвище художника — автора шрифту (наприклад, Банниковська гарнітура, гарнітура Кузаняна, гарнітура Телингатера й ін.).

У групу рубаних шрифтів входять стандартні гарнітури: Журнальний рубаний, Газетний рубаний, Стародавній, Рубаний, Плакатний, Букварна, Агат.

У групу звичайних входять стандартні гарнітури: Звичайна нова, Звичайна, Північна, Єлізаветинська, Бодоні книжкова, Кузаняна, Байконур.

У групу брускових входять стандартні гарнітури: Балтика, Брускова газетна, Реклама, Хоменко.

У групу шрифтів з ледь наміченими зарубками входять Акцидентна Телингатера і Жовтнева гарнітури.

У групу нових малоконтрастних шрифтів входять гарнітури: Нова газетна, Шкільна, Бажановська, Журнальна, Академічна, Піскаревська, Кудряшевська словникова, Кудряшевська енциклопедична, Баченаса, Нова журнальна і Малановська.

У групу медієвальних шрифтів входять стандартні гарнітури: Літературна, Заголовкова газетна, Лазурського і Ладога.

Додаткова група включає одну стандартну гарнітуру — гарнітуру Рерберга.

Універсальних шрифтів не існує. Уявну універсальність додає їм елементарна шрифтова бідність, або ставлення до них як до звичайних носіїв інформації.

Не можна використовувати в наборі віршованих стилів шрифти, призначені для набору газет або словників, а в газетах або словниках — шрифти для набору монографій по мистецтву або академічних видань.

Як розділяють шрифти за їх призначенням

У залежності від найбільш характерного застосування шрифтів тієї чи іншої гарнітури, того чи іншого накреслення чи кегля всі шрифти умовно поділяють (незалежно від раніше розглянутої класифікації):

• на текстові;

• видільні;

• титульні;

• акцидентні;

• афішно-плакатні.

Для набору книжково-журнальних видань найбільшого застосування знаходять текстові і видільні шрифти (як правило, до кг. 12 п.), для набору заголовних елементів — титульні шрифти, для оголошень і особливих частин видань — іноді акцидентні шрифти.

Групи шрифтів за призначенням

1. Книжкові гарнітури:

Академічна, Літературна, Журнальна Рубана, Банниковська, Байконур, Балтика, Хоменко, Лазурського, Тип Таймс, Тип Бодоні, Думка.

2. Газетні гарнітури:

Новий газетний, Газетний рубаний, Брусковий газетний, Агат, Стародавня, Малановська, Заголовкова газетна, Зірочка, Норма.

3. Журнальні гарнітури:

Журнальна рубана, Журнальна, Баченаса, Балтика, Бажановська, Титульна, Кузаняна, Піскаревська.

4. Гарнітури для словників і довідників:

Кудряшевська енциклопедична, Кудряшевська словникова.

5. Дитячі гарнітури:

Шкільна, Букварна.

6. Рекламні й акцидентні гарнітури:

Рубана, Реклама, Кузаняна, Акцидентна Телингатера, Плакатний, Каліграфічна, Парсек, Астра, Сувенір, Платан, Арбат, Інформ, Граніт, Декор, Електрон, Лідія й ін.

Накреслення шрифтів

Шрифти однієї гарнітури можуть мати різні накреслення, їх розділяють:

• за нахилом вічка — прямі, курсивні і похилі накреслення (курсив деякою мірою імітує рукописний шрифт, похилий шрифт повторює рисунок прямого, але з нахилом основних штрихів). У шрифтів курсивного і похилого накреслення основні штрихи нахилені вправо приблизно на 15%;

• за щільністю вічка — нормальне, вузьке, надвузьке, широке і надшироке накреслення (наприклад, для кг. 10 п. щільність нормальних шрифтів — 60-80%, вузьких — 45-60%, надвузьких — менш 45%, широких — 85-105%, надшироких — більш 105%);

• за насиченістю шрифту — світле, напівжирне і жирне накреслення (наприклад, для шрифту кг. 10 п. насиченість світлого шрифту — 23%, напівжирного — 23-34%, жирного — більш 34%).

Основний текст у книгах і журналах найчастіше набирають шрифтами прямого нормального світлого накреслення, використовуючи при цьому інше накреслення для виділень. Однак, є численні відхилення: так, у журнальній продукції часто багато статей набирають напівжирним шрифтом, у компактних виданнях використовують вузькі шрифти і т.п.

Бажано дотримуватись єдності оформлення, тобто використовувати не занадто велику кількість шрифтів і набирати весь матеріал одним кеглем. Інакше, наприклад, якщо одна стаття видання набрана кеглем 9 на 11, а інша — 8 на 10, то видання буде сприйматися як збірник насмиканих з різних джерел матеріалів.