Гострі респіраторно-вірусні інфекції – це група захворювань верхніх та середніх дихальних шляхів, частіше вірусної (грип, парагрип, адено- та риновіруси, респіраторно-синцитіальний вірус, віруси Е CHO , тощо), іноді мікробної (β-гемолітичнй стрептокок групи А, пневмокок)етіології. Нерідко мають місце вірусно-вірусно мікст-інфекції (до 20%). Серед бактеріальних чинників відзначено Strept. pneumoniae Haemophylus influenze, Strept. pyogenes, Staphyl. aurens.
Локальними проявами ГРВІ є : риніт, фарингіт, ларингіт; в більшості випадків бронхіти у дітей також являють собою прояв ГРВІ.
Гострий риніт – запалення слизової оболонки носа частіше всього вірусної етіології. Клінічні ознаки: чхання, утруднення носового дихання, виділення слизу з носа (спочатку серозні, водянисті, а потім більш густі), кашель (зумовлений подразненням задньої стінки глотки слизом, що стікає з носа), загальні ознаки: слабкість, головний біль, підвищення температури, в грудному віці – утруднення смоктання.
Гострий фарингіт – запалення слизової оболонки ротоглотки – може бути як вірусної, так і бактеріальної етіології. Клінічні ознаки: гіперемія оболонок зіву, збільшення фолікул на задній стінці ротоглотки, біль при ковтанні, покашлювання, загальні ознаки інтоксикації. У дітей раннього віку ГРВІ часто ускладнюються отитом, що зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями верхніх дихальних шляхів (слухова труба коротка і широка, з’єднує ротоглотку і порожнину середнього віху, тому інфекція з ротоглотка відповідно поширюється в порожнину середнього вуха - запалення).
Гострий бронхіт
Гострі бронхіти у дітей у більшості випадків являють собою прояви ГРВІ.
ЕТІОЛОГІЯ: гострі бронхіти частіше всього викликаються вірусами парагрипа ( I i III типи), грипу, RS -інфекції, аденовірусами, вірусом кору, значно рідше вони мають бактеріальну природу: мікоплазми, бактерії (стафілокок, стрептококи, диплококи, гемофільна паличка, пневмококи, рідше - грам-негативні бактерії). У дітей дощкільного та шкільного віку найчастіше гострий бронхіт викликають вірус грипу, аденовірус, рино вірус, мікоплазма. Спонукаючими факторами є: охолодження та перегрівання, забруднене повітря, пасивне куріння.
ПАТОГЕНЕЗ: віруси, що мають тропізм до епітелію дихальних шляхів, розмножуються, пошкоджуючи його, викликають його дистрофію, в просвіті бронхів з’являється серозний ексудат з включенням макрофагів, лейкоцитів, епітеліальних клітин. При цьому пригнічують ся бар'єрні властивості стінки бронхів і , таким чином, складаються умови для розвитку запального процесу бактеріальної етіології.
Класифікація
І. Групи бронхітів: первинні та вторинні
2. Характер запалення: катаральний, катарально-гнійний, гнійний, фібринозно-некротичний .
3. Форми бронхіту: гострий, рецидивуючий, хронічний.
4. Важкість перебігу: легкий, середнього ступеня важкості, важкий.
КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ: як правило, перед появою основних ознак бронхіту спсостерігається підвищення температури тіла, головний біль, слабкість, явища риніту, фарингіту, інколи ларингіту, трахеїту, кон'юнктивіту. Основним симптомом гострого бронхіту є кашель, сплочатку сухий, який поступово стає вологим. Іноді буває біль в нижній частині грудної клітки при кашлі. Аускультативні дані непостійні: сухі, а потім і вологі середньопухирчасті хрипи на вдосі і початку видоху, подовження видоху (жорстке дихання). Хрипи частіше розсіяні, симетричні, різко зменшуються, або зникають після відкашлювання. Перкуторно - ясний легеневий звук нерідко супроводжується коробочним відтінком. Дихальна недостатністьневажка, I ступеня. Рентгенологічно: симетричне посилення легеневого малюнка м'якотіньового характеру в білякорневих нижньомедіальних зонах.
Рентгенографія огк здорової дитини Ренгенографія огк при гострому бронхіті
ЛІКУВАННЯ:
Госпіталізація при підозрі на ускладнення.
Дієта повноцінна, відповідно до віку дитини, збагачена вітамінами, висококалорійна. В стаціонарах за основу береться стіл №5.
Симптоматичне лікування включає:
o Відхаркувальні та муколітичні препарати синтетичного та рослинного походження(проспан, флюдитек, гербіон, геделікс N-ацетилцистеїн, бромгексин, лазолван, мукалтін, амброгексал, пертусін, корінь солодки, корінь алтею, лист подорожніка, калія йодід, та ін.) Препарати застосовуються ентерально та в інгаляціях.
o Протикашльові препарати призначаються тільки при нав`язливому, малопродуктивному, сухому кашлі - з метою пригнічення кашлю.Застосовують (глауцин, лібексін, тусупрекс, бутамірат, бронхолітін ).
o Антигістамінні препарати (кларітін, тайлед, семпрекс) показані дітям з алергічними проявами.
o Полівітаміни (ревіт, оліговіт, пікавіт та ін.) призначаютьв дозах, що перевищують фізіоллогічні потреби.
o При гіпертерміі – жарознижуючі (парацетамол, ібуфен).
o Вібраційний масаж разом з постуральним дренажем – ефективний при продуктивному кашлі
В умовах стаціонару із фізіотерапевтичних процедур ефективні: УВЧ-терапія, мікрохвильова терапія, діадінамічні та сінусоідальні моделювальні токи, різноманітні варінти електрофорезу.( КІ, СаСL2, МgSO4 ).
Етіологічна терапія призначається з урахуванням, що в 90-92% випадків причиною гострого бронхіту є вірусна інфекція, тому сучасне етіотропне лікування повинне використовувати специфічну противірусну терапію та мінімізувати використання антибіотиків.
Показаннями до призначення антибіотиків при гострому бронхіті може бути:
1. Діти перших 6-ти місяців життя;
2. Важкий перебіг бронхіту (нейротоксикоз та ін.);
3. Наявність обтяжливого преморбідного фону (пологова травма, недоношеність, гіпотрофія та ін.);
4. Наявність активних хронічних вогнищ інфекцій (тонзиліт, отит та ін.);
5. Підозра на нашарування бактеріальної інфекції:
Лихоманка з температурою тіла вище 39 С;
В`ялість, відмова від їжі;
Виражені симптоми інтоксикації;
Наявність задишки;
Асиметрія хрипів;
Лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ.
Застосовують препарати:
- цефалоспоринового ряду (цефалексін; цефадріксіл; цефазолін; цефаклор; цефотаксім; цефтріаксон);
- захищені пеніциліни (аугментін; амоксіклав)
- макроліди (азітроміцин)