2.8 Перший етап компоновки редуктора

2.8.1 Викреслюємо внутрішню стінку корпуса:

1. Приймаємо зазор між торцями шестерні та внутрішньою стінкою корпуса А₁=1,2δ= 9.5мм, при присутній ступиці зазор береться від ступиці. Приймаємо А₁=10мм;

2. Приймаємо зазор від кола вершин зубів колеса А=δ= 8мм;

3. Приймаємо відстань між зовнішнім кільцем підшипника та внутрішньою стінкою корпуса А=δ=8 мм; якщо діаметр кола вершин зубів шестерні буде більший за зовнішній діаметр підшипника, то відстань А береться від шестерні.

2.8.2 Попередньо візьмемо радіально шарикові підшипники середньої та легкої серії, габарити підшипників вибираємо по діаметру вала у місці посадки підшипників d_n1=35мм, та d_n2=45 мм. Параметри підшипників представлені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 – Параметри підшипників

Умовне позначення підшипників	d	D	B	C	C0
	мм			кН
206	30	62	16	19,5	10,0
209	45	85	19	33,2	18,6

Вирішуємо питання про змащування підшипників. Приймаємо для підшипників пластично змащувальний матеріал. Для уникання витікання змазки в середину корпуса та вимивання пластично змащувального матеріалу рідкою оливою з зони зачеплення встановлюємо мазевтримуючі кільця. Їх ширина визначає розмір y від 8 до 2 мм.

Перша компоновка редуктора наведена на рисунку 2.8

З компоновки знаходимо відстань , , .

Глибина гнізда підшипника , для підшипника 209 В=19мм; , приймаємо 30 мм.

Товщину фланця Δ кришки підшипника приймаємо приблизно рівній діаметру d₀ отвору, Δ=10 мм. Висоту головки болта приймаємо рівною 0,7d_б=0,7∙10=7 мм.

Рисунок 2.8 – Перший етап компоновки редуктора

2.9 Перевірка довговічності підшипників

2.9.1 Ведучий вал:

З попередніх розрахунків приймаємо F_t=1410H, F_r= 5134Н, F_B=456. З першого етапу компоновки l₁=53 мм, l₂=53 мм, l₃=62.

2.9.2 Реакції опор

Вертикальна площина xоz

(2.72)

(2.73)

(2.74)

Перевірка

(2.75)

-5134-(-3416,5)+1261,5-456=0.

Горизонтальна площина YZ

(2.76)

(2.77)

(2.78)

2.9.3 Сумарні реакції

(2.79)

(2.80)

2.9.4 Підбираємо підшипник по найбільш навантаженій опорі 3. Намічаємо радіальні шарикові 206 /1/ П3: d=30 мм; D=62мм; B=16 мм; C=10,0 кН; C₀=19,5 кН.

2.9.5 Еквівалентне навантаження

P_e1=(Х∙V∙P_R+Y∙P_a2)∙K_σ∙K_т , (2.81)

де P_r1=3416,5 H – радіальне навантаження;

Р_а=F_а=0 Н – осьове навантаження;

v=1 – обертається внутрішнє кільце підшипника;

К_δ=1 – коефіцієнт безпеки для приводів стрічкових конвеєрів /1/ табл.9.19 c.214 ;

К_т=1 – /1/, табл.9.20, c.214;

Х=1;

Y=0.

Р_е = (1 • 1 •3416,5 + 0 • 0) •1•1 = 3416,5Н. (2.82)

2.9.6 Розрахункова довговічність млн.об.

(2.83)

2.9.7 Розрахункова довговічність, год.

(2.84)

Розрахункова схема ведучого вала представлена на рис. 2.9

Рисунок 2.10 – Розрахункова схема ведучого вала.

2.9.8 Вал ведомий вал несе ті самі навантаження, F_t=1410H, F_r= =5134Н. З першого етапу компоновки l₄=54,5 мм, l₅=54,5 мм.

2.9.9 Реакції опор

Вертикальна площина XZ

(2.85)

2.9.10 Горизонтальна площина YZ

(2.86)

(2.87)

Перевірка

R_y3+R_y4-F_t=0 (2.88)

2567+2567-5134=0

2.9.11 Сумарні реакції

(2.89)

(2.90)

2.9.12 Підбираємо підшипник по найбільш навантаженій опорі 3. Намічаємо радіально-шарикові підшипники 209 /1/ П3: d=45 мм; D=80мм; B=19 мм; C=33,2 кН; C₀=18,6 кН.

2.9.13 Еквівалентне навантаження

P_e1=(хP_R3∙v+YP_a2)∙K_σ∙K_т, (2.91)

де P_r3=2662 H – радіальне навантаження;

Р_а=F_а=0 Н – осьове навантаження;

v=1 – обертається внутрішнє кільце підшипника;

К_δ=1 – коефіцієнт безпеки для приводів стрічкових конвеєрів /1/, табл.9.19;

К_т=1 – /1/, табл.9.20;

Х=1 та Y=0.

P_e2=(1∙1∙2662+0·0)=2662 Н.

2.9.14 Розрахункова довговічність

(2.92)

2.9.15 Розрахункова довговічність, год.

(2.93)

Розрахункова схема ведомого вала представлена на рис. 2.10

Рисунок 2.11 – Розрахункова схема ведомого вала