Тема 12. Діалектика як система законів розвитку.

Поняття закону. Єдність законів діалектики. Джерело, механізм і характер розвитку. Закон протиріччя: єдність і суперечність протилежностей. Закон кількісно-якісного перетворення і структурна невичерпність універсуму. Закон синтезу в процесі розвитку: взаємозв’язок послідовних етапів розгортання певних явищ.

Моделі історичного розвитку. Лінійна, циклічно-замкнена і лінійно-циклічна моделі історичного процесу. Прогрес і регрес. Висхідна і низхідна лінії розвитку. Еволюція, революція, коеволюція, інволюція.

Тема 13. Теорія пізнання.

Поняття пізнання. Соціокультурна детермінація пізнавального процесу. Основні складові пізнавальної діяльності: суб’єкт і об’єкт, мета і ціль, засоби та результат. Гносеологія та епістемологія. Сучасні концепції теорії пізнання.

Можливості та межі пізнавального процесу. Чуттєве та раціональне, емпіричне і теоретичне, інтуїтивне та дискурсивне у пізнанні. Пізнання як єдність відображення та творчості.

Вчення про істину. Проблема істини в теорії пізнання. Істина та правда. Істина як процес (об’єктивність, абсолютність і відносність, конкретність істини). Істина і хиба, ймовірність і вірогідність. Питання про критерії істини.

Тема 14. Наукове пізнання, його принципи і методи.

Методи наукового пізнання. Загальні і часткові (спеціально-наукові) методи. Метод абстрагування. Метод узагальнення. Аналіз і синтез. Метод сходження від абстрактного до конкретного. Індуктивний і дедуктивний методи пізнання. Наукове спостереження. Експеримент. Методи аналогії і моделювання. Метод екстраполяції. Системно-структурний метод. Математичні методи.

Форми наукового пізнання: проблема, ідея (гіпотеза), закон, теорія. Суттєві риси наукового пізнання: обґрунтованість (логічна доказовість висновків), системність, істинність, спеціалізована (точна й однозначна) мова і методи, здатність до прогнозування.

Гуманізація як провідна риса сучасного стану розвитку наукового пізнання. Ціннісна компонента наукового знання.

Тема 15. Суспільство як предмет філософії.

Поняття соціального суб’єкта та його різновидів. Людина і суспільство як соціальний суб’єкт. Основні характеристики суспільства. Співвідношення понять “суспільне” і “соціальне”. Різновиди соціального суб’єкта (економічний, політичний, моральний, правовий, естетичний, філософський, релігійний тощо).

Соціальна структура суспільства. Поняття соціальної структури. Сім’я як соціальна ланка суспільства. Соціальна група. Соціальна стратифікація і мобільність. Нація як соціальний феномен.

Суспільний ідеал і соціальна дійсність. Проблема соціального вибору, різновиди суспільного ідеалу. Ідеологія та утопія як форми організації соціуму. Рушійні сили соціального процесу. Місце і роль реформ і революцій в соціальному процесі. Соціальна прогностика як теорія ціннісних орієнтацій суспільств.

Тема 16. Людина як предмет філософського осягнення.

Людина – центральна тема філософії. Актуальність проблеми людини. Буття людини: дух, душа і тіло. Аспекти філософського аналізу людини. Філософська антропологія.

Проблема сутності і походження людини. Натуралістичні концепції. Релігійні концепції. Концепція космічного походження людини (Д. Чижевський, В.І. Вернадський, Т. де Шарден). Трудова теорія походження людини. Соціологізаторські концепції. Єдність природного, соціального і духовного в людині.

Філософія про смисл і мету життя людини. Принципова відкритість питання про смисл життя. Концепція людського безсмертя в філософії російського космізму. Самоцінність людського буття. Життя людини як єдність універсально-людського і неповторно-індивідуального.