38

Миколаївський комплекс

Національного університету

«Одеська юридична академія»

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО КУРСУ

«Філософія»

(для студентів денної та вечірньої форм навчання)

Миколаїв – 2012

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО КУРСУ

«Філософія»

Укладач:

Власов В. Г., викладач кафедри гуманітарних дисциплін

Рецензент: кандидат філософських наук,

доцент Ханстантінов В.О.

Затверджено кафедрою гуманітарних дисциплін

МК НУ «ОЮА» протокол №11 від 27.06.2012 р.

Зміст:

1.	Вступ	4
2.	Тематичний план	5
3.	Зміст програми	6
4.	Плани семінарських занять	11
5.	Питання для підготовки до іспиту	35
6.	Список рекомендованої літератури	37

Вступ

Дані методичні матеріали і рекомендації призначені для студентів, які навчаються за фахом «Правознавство», і містить у собі методичні вказівки з вивчення основних тем курсу «Філософія».

Навчальна дисципліна "Філософія" є загальноосвітньою в структурі професійної освіти та служить фундаментальним засобом формування загальгуманітарної та філософської культури мислення.

Докорінна зміна основних сфер життя суспільства висуває нові вимоги щодо ефективної підготовки сучасних спеціалістів у різних галузях виробництва. Зростає потреба у фундаментальній філософсько-світоглядній та гуманітарній підготовці фахівців, у формуванні в них творчого, нестандартного мислення. Засвоєння цінностей минулої та сучасної філософської думки сприяє формуванню наукового світогляду, гуманітарного потенціалу особистості, її духовності, загальної культури, а також розвиває універсальні творчі здібності, продуктивне мислення, вміння проникати в сутність явищ і процесів реального світу, свідомо використовувати наукову методологію у пізнавальній, практичній, виробничій та організаційно-виховній діяльності.

Запропоновані методичні матеріали і рекомендації містять розширений тематичний план курсу, розгорнуту програму курсу, плани семінарських занять, орієнтовні питання для іспитів, список рекомендованої літератури.

Методичні матеріали і рекомендації мають допомогти студентам опанувати ґрунтовними знаннями про загальні проблеми світогляду, розвитку та існування людини, пізнання і практики, сучасні світоглядно – методологічні парадигми науки, культури та цивілізації.

Тематичний план

Тема 1. Філософія як форма духовного освоєння світу. Історичні типи світогляду.

Тема 2. Зародження філософії в країнах Стародавнього Сходу.

Тема 3. Антична філософія.

Тема 4. Філософія Середньовіччя та Відродження.

Тема 5. Європейська філософія Нового часу.

Тема 6. Німецька класична філософія.

Тема 7. Сучасна Західна філософія ХІХ – ХХ ст.

Тема 8. Українська філософська думка.

Тема 9. Філософське вчення про буття.

Тема 10. Духовний вимір людського буття. Проблема свідомості.

Тема 11. Концепція розвитку та її альтернативи.

Тема 12. Діалектика як система законів розвитку.

Тема 13. Теорія пізнання.

Тема 14. Наукове пізнання, його принципи і методи.

Тема 15. Суспільство як предмет філософії.

Тема 16. Людина як предмет філософського осягнення.

Тема 17. Цінності та їх функції в життєдіяльності суспільства і людини.

Зміст програми

Тема 1. Філософія як форма духовного освоєння світу. Історичні типи світогляду.

Розуміння філософії. Соціокультурна зумовленість філософії. Виникнення поняття “філософія”. Сучасне тлумачення філософії. Об’єкт і предмет філософії. Поняття об’єктивної реальності. Коло основних (“вічних”) проблем філософії. Філософія – соціокультурний критерій епохи.

Поняття світогляду. Світогляд і наукова картина світу. Відношення “людина – світ” як основоположна проблема світогляду. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Структура світогляду. Світогляд як поліструктурне утворення. Рівні світогляду: світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння. Основні підсистеми світогляду: пізнавальна, ціннісна та поведінкова. Проблема історичності світогляду. Соціально-історична сутність світогляду. Головні історичні системи світогляду: космоцентрична, теоцентрична, антропоцентрична. Історичні типи світогляду.

Тема 2. Зародження філософії в країнах Стародавнього Сходу.

Зародження філософської думки. Східний та західний типи культурного розвитку: відмінності у ставленні до природи, в системі панівних соціальних цінностей, в стилях мислення та духовно-психологічних рисах. Філософія як „самосвідомість культури”.

Філософська думка Стародавньої Індії. Ортодоксальні та некласичні школи давньоіндійської філософії: загальна характеристика відмінностей. Етика страждань і щастя.

Давньокитайська філософія. Рання китайська натурфілософія: школа вчення про „інь” і „янь”. Школи конфуціанської традиції: жуцзя, моцзя, мінцзя, фацзя. Гуманність як основа доброчесності. Напрям „природного буття” – даосизм. Ідеї трактату „Дао де цзін”.

Тема 3. Антична філософія.

Натурфілософський космологізм. Мілетська школа Іонії: природні стихії як першопочатки буття світу. Геракліт Темний з іонійського міста Ефес. Світ як становлення. Вогонь як субстанція світу. Діалектика протиріч. Емпедокл з міста Акрагант: емпірична еклектика буття. Вчення про чотири елементи і дві космічні сили світу.

Метафізика буття (онтологізм). Єдність буття і його числовий вираз у піфагорійців. Вчення про гармонію Універсуму. Школа елеатів з міста Елеї. Вчення про єдине, нерухоме і надчуттєве буття у Парменіда. Апорії Зенона. Атомісти – роздроблення буття до неподільних часточок. Атоми і порожнеча. Самовідхилення атомів.

“Афінська школа” – вищі класичні досягнення філософії. Софісти: зміна предмету філософії від космології до антропології. “Людина – міра речей”. Сократ і сократичні школи. Платон і “Академія”. Вчення про субстанційний світ ідей. Благо. Аристотель і “перипатетики”. Вихід до науки:

Моральна філософія еллінізму. Епікуреїзм. “Сад Епікура”. Етика блаженства. Стоїцизм. Внутрішнє зосередження людини. Етика доброчинства. Скептицизм. Сумнів в істинності суджень. Етика незворушності (атараксія).