Питання 1 Поняття, завдання і види моніторингу і прогнозування нс.

Висока ефективність єдиної системи цивільного захисту України неможлива без єдиної державної системи моніторингу, збирання, накопичення, передачі, оновлення та відображення даних на базі сучасної комп'ютерної техніки.

З метою забезпечення заходів попередження виникнення НС в країні проводиться постійний моніторинг і прогнозування НС.

Моніторинг НС – це система безперервних спостережень, лабораторного й іншого контролю для оцінки стану захисту населення і територій і небезпечних процесів, які можуть призвести до виникнення НС, і своєчасне виявлення ліквідації їх змін.

Моніторинг – спостереження за станом навколишнього середовища (атмосфери, гідросфери і інших сфер, земельно-рослинного покриву, тваринного світу, об'єктів техносфери) з метою контролю та прогнозу його стану, а також охорони.

Задачі прогнозування виконують спеціальні міжнародні і національні державні структури з участю населення.

Прогнозування НС – випереджаючий відображення ймовірності виникнення і розвитку НС на основі аналізу можливих причин її виникнення, її джерела в минулому і сьогоденні.

Прогнозування може носити довгостроковий, короткостроковий або опера-тивный характер.

Прогнозування НС можливо тільки на основі рішення завдань мониторингу.

Спостереження за навколишнім середовищем являє собою систему заходів, що забезпечують визначення параметрів, що характеризують стан навколишнього середовища, окремих її елементів, видів техногенного впливу, а також за що відбуваються в навколишньому середовищі природними, фізичними, хімічними, біологічними процесами.

Контроль за станом навколишнього середовища полягає в зіставленні отриманих даних про стан навколишнього середовища з встановленими критеріями і нормами техногенного впливу або фоновими параметрами з метою оцінки їх відповідності.

Спостереження, лабораторний та інший контроль включає: збір, опрацювання та передача інформації станом навколишнього природного середовища, забруднення продуктів харчування, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними і хімічними речовинами, джерелами інфекційних хвороб та іншими биоло-гическими агентами і т.д.

Об'єктами моніторингу можуть бути екологічні системи, техногенні об'єкти або природно-техногенні об'єкти, юридична або фізична особа, деякі певні функції.

В залежності від масштабу НС розрізняють п'ять рівнів (ступінів) моніторингу: глобальний, національний, регіональний, місцевий, локальний. Кожен нижче наступний рівень моніторингу входить складовою частиною в перерахований вище рівень.

Система моніторингу і прогнозування НС включає:

- всеукраїнський центр моніторингу і прогнозування НС, який створюють ється і функціонує в системі спеціального центрального органу виконавчої влади з питань ГЗ;

- регіональні центри моніторингу і прогнозування НС, які створюють ються і функціонують у складі територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань ГЗ;

- кордону моніторингу, спостереження, лабораторного контролю і прогнозування-вання НС, яке створюється і діє на державному, регіональному, локальному і об'єктовому рівнях;

- державну систему моніторингу довкілля.

Система моніторингу будується за принципом піраміди і повинна включати всі рівні спостереження за станом потенційно небезпечного об'єкта:

- державний

- региональный

- обласний

- районний

- міський

- об'єктовий

Основними завданнями регіональних і територіальних центрів моніторингу є:

- збір, аналіз і подання у відповідні органи державної виконавчої влади інформації і потенційні джерела надзвичайних ситуацій і причини їх виникнення в регіоні, на території;

- прогнозування надзвичайних ситуацій і їх масштабів; организация-онно-методичне керівництво, координація діяльності і контроль функциони-вання відповідних ланок (елементів), регіонального та територіального рівня системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій;

- організація і проведення контрольних лабораторних аналізів хіміко-радіобіологічного і мікробіологічного стану об'єктів навколишнього середовища, продуктів харчування, харчової, фуражного сировини і води, що представляють потенційну небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій;

- створення і розвиток банку даних про надзвичайних ситуаціях, геоинформаци-цивілізаційною системи;

- мережа спостереження і лабораторного контролю цивільної захистом Украї ни;

- єдину державну автоматизовану систему радіаційного контролю;

- єдину державну систему екологічного моніторингу;

- спеціальні центри та установи, підвідомчі виконавчим органам суб'єктів України та органами місцевого самоврядування. Всі відносини і взаємозв'язку наведених вище систем (підсистем) в рамках ГЗ НС визначені відповідними нормативно-правовими актами.

Технічну базу моніторингу складають наземні і авіаційно-космічні кошти відповідних міністерств, відомств, територіальних органів влади та організацій (підприємств) у відповідності з сферами їх відпо-відальності.

Космічні засоби моніторингу призначені, в основному, для виявлені й уточнення ситуації, пов'язаної з лісовими пожежами, повенями та іншими великомасштабними, небезпечними природними явищами та процесами.