Впровадження плас

ПЛАС і зміни до нього повинні бути вивчені персоналом об'єктів і АРС;

- допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань ПЛАС, забороняється;

- персонал об'єктів повинен проходити навчання і практичну підготовку з метою підтримання постійної готовності;

- на великих об'єктах для персоналу можуть бути організовані спеціальні курси навчання по ПЛАС на навчально-тренувальних полігонах;

- протягом року з найбільш вірогідним аварій, які передбачає ПЛАС, повинні проводитися навчально-тренувальні заняття та навчальні тривоги;

- графік проведення навчально-тренувальних занять і навчальних тривог затверджується керівником об'єкта або органом місцевого самоврядування, в залежності від рівня аварії, і узгоджується з територіальними управліннями Держ-промнагляд і управлінням МНС.

- навчальні тривоги проводяться під керівництвом відповідного керівника з участю всіх організацій, участь яких передбачається оперативної частиною ПЛАС;

- при незадовільних результатах навчальної тривоги вона повинна бути проведена повторно протягом 10 днів після детального розбору допущених помилок;

- при проведенні тренувань слід практикувати участь незалежних спостерігачів, оскільки це забезпечить об'єктивну оцінку недоліків або помилок ПЛАС;

- необхідно проводити тренування в екстремальних умовах (вночі, в холодну погоду і час перезмінок і т.д.);

- персонал інших організацій та особи, які відвідують об'єкт, повинні бути проінструктовані про своїх діях у разі аварії;

- необхідно сповістити населення, про систему оповіщення про аварію. Ці системи необхідно періодично перевіряти.

Обов'язки з розробки і проведення ПЛАС та відповідальність за його якість покладено на власника (керівника) об'єкта.

Посадові особи, на яких покладаються обов'язки щодо розробки і здійснення ПЛАС, несуть відповідальність згідно з Законодавством України.

ПЛАС повинні бути пронумеровані, сброшурованы і погоджені з відповідними організаціями, скріплені печаткою організації, яка його погоджувала.

ПЛАС в повному обсязі повинен знаходитися у керівника і диспетчера об'єкта в Госпромнагляде і територіальному органі МНС.

Висновки з ПЛАС - у керівників цехів, відділень, на пункті зв'язку районної (об'єктової) пожежної частини, начальника воєнізованої газорятувальної служби, а також на робочих місцях.

ПЛАС переглядається через кожні 5 років або при зміни в технології і після аварій. ПЛАС розробляється на всі ситуації об'єкту: пуск, зупинка, ремонт.

Додаток 4

Поняття, завдання і види моніторингу Землі

Державний моніторинг земель являє собою систему спостереження за станом земель.

Об'єктами державного моніторингу є землі України.

Завданнями державного моніторингу земель є:

1.Своєчасне виявлення змін стану земель, їх оцінки змін, прогноз та вироблення рекомендацій про попередження і про усунення наслідків негативного впливу..

2.Інформаційне забезпечення ведення державного земельного кадастру (зводу відомостей, які складаються періодично, або шляхом постійного спостереження за відповідним об'єктом) існують кадастри - земельний, водний, лісовий, тваринного і рослинного світу і т.д. Кадастр включає якісні і кількісні характеристики об'єкта, пропозиції щодо заходів з їх охорони, державного земельного контролю за використанням і охороною земель, інших функцій державного, регіонального управління земельними ресурсами, а також землеустрою.

3.Забезпечення громадян інформацією про стан навколишнього середовища зокрема станом земель.

Залежно від цілей спостереження і спостерігається території державним моніторинг земель може бути регіональним і місцевим.

Спостереження здійснюються за допомогою різноманітних методів правління:

- топографо-геодезичних;

- картографічних;

- агрохімічних;

- геоботанічних;

- інших обстежень і досліджень.

Актуальність державного моніторингу земель зумовлена, зокрема тим, що рівень екологічно допустимого впливу на землю в ряді областей країни перевищено, існує реальна загроза повного виснаження й забруднення земель.

Серйозну небезпеку представляють:

- спустошення земель;

- ерозія ґрунтів (еродованих 21% всіх земель с/г призначення, 44% - эрозированы небезпечно);

- виснаження родючого шару (щорічно втрачається близько 0,6 т. гумусу на 1 га, на чорноземних ґрунтах до 0,9 тонн);

- засалення земель (близько 20% всіх угідь);

- заболочування і перезволоження земель (понад 19% всіх земель с/ призначення);

- деградація пасовищ і сіножатей (близько 50% їх площі);

- масове підтоплення земель;

- техногенне забруднення земель.

Отримання інформації при здійсненні моніторингу може проводитися з використанням:

1Дистанційного зондування (зйомки і спостереження з космічних апаратів, літаків, з допомогою засобів малої авіації та інших літальних апаратів).

2. Мережі постійно діючих полігонів, еталонних, стаціонарних та інших ділянок і т.д.

3. Наземних зйомок, спостережень і обстежень (постійних, вибіркових).

4. Відповідних зондов.

Зйомки, спостереження й обстеження, які здійснюються в хід проведення моніторингу, в залежності від терміну та періодичності проведення діляться:

1. Базові (проводяться для отримання даних про стан земель на момент початку ведення моніторингу).

2. Періодичні (проводяться для отримання даних про стан земель за певний період - раз в три роки і більше).

3. Оперативні (проводяться для отримання даних про стан земель на поточний момент).

Моніторинг здійснюється з використанням автоматизованої інформаційної системи, що функціонує у взаємодії з автоматизованими інформаційними системами органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Збір і обробка даних, отриманих в ході проведення моніторингу, систематизується і передається на зберігання в державний фонд даних, отриманих в результаті здійснення землеустрою.

Дані, отримані в ході проведення моніторингу, використовуються для інформаційного забезпечення діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб і громадян.

Додаток 5