Моніторинг основних причин виникнення природних і техногенних надзвичайних ситуацій на Україні та Дніпропетровській області

Згідно даних Українського центру моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру МНС України основними причинами виникнення природних і техногенних надзвичайних ситуацій на Україні є:

- надзвичайна техногенне навантаження території Дніпропетровської області;

- значний моральний і фізичний знос основних виробничих фондів більшості підприємств України;

- погіршення матеріально технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної дисципліни;

- незадовільний стан заощадження, утилізації та захоронення високотоксичних, радіоактивних та побутових відходів;

- ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів;

- недостатня увага керівників відповідних органів державного управління з проведення комплексу заходів, спрямованих на попередження надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і зниження їх наслідків;

- відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами;

- низька професійна підготовка персоналу і населення за дії в екстремальних умовах;

- дефіцит кваліфікованих кадрів;

- низький рівень використання прогресивних ресурсозберігаючих і засади-госберегающих технологій.

Додаток 2

Затверджено Зареєстровано

Наказ МНС України Мін. Юстиції України

06.11.2003 № 425 26 грудня 2003г.

№ 1238/8559

Положення Про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів (пно)

1. Це положення визначає загальні засади паспортизації ПНО та порядок їх здійснення для забезпечення державного обліку ПНО, а також накопичення та актуалізації (оновлення) відповідної інформації в базі даних Державного реєстру, ПНО (далі Державний реєстр ПНО).

2. У цьому положенні використані наступні терміни:

Потенційно небезпечний об ’ єкт - об'єкт, на якому використовують, виготовляють, переробляють, зберігають або транспортують небезпечні, радіоактивні, пожежовибухонебезпечні хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні та транспортні споруди, а також інші об'єкти, які представляють реальну загрозу виникнення НС.

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкти або території, викликане аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, эпифитотией, великим пожежею, застосуванням засобів ураження, які призвели або можуть призвести до людських та матеріальних збитків.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, яке створює на об'єкті, території та акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводять до руйнування будівель, споруд, устаткування та транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу, або завдає шкоди навколишньому середовищу.

Паспортизація ПНО - процедура підготовки оформлення паспорта ПНО.

Державний реєстр ПНО - автоматизована інформаційно-дослідницька система обліку й обробки інформації ПНО.

Паспорт ПНО - документ, що визначає форми, які включають структурні дані про окремому ПНО.

Джерело небезпеки - технологічний об'єкт (обладнання, агрегат і т.д.), який в певних умовах (аварія, порушення технологічного регламенту і т.д.) може заподіяти НС.

Фактори небезпеки - внутрішнє (наявність небезпечних речовин, використання небезпечних технологічних процесів, незадовільний стан будівель і обладнання, порушення умов безпечної експлуатації і т.д.) і зовнішніх (особливості місцезнаходження небезпечних об'єктів, неприємні погодні умови і т.д.), фактори, які можуть безпосередньо спровокувати виникнення НС на об'єкті або негативно вплинути на їх розвиток.

Ідентифікація ПНО - процедура виявлення на об'єктах джерел і факторів небезпеки, на основі яких визначається об'єкт як потенційно небезпечний.

Об ’ єкт господарської діяльності - виробництва, цеху, споруди та будівлі, які використовуються юридичною особою або фізичною особою - підприємством для виробничої, науково-дослідницької, комерційної або іншої діяльності.

Відповідні особи ПНО - юридичні або фізичні особи, які є власниками ПНО або за якими ці об'єкти закріплені на праві повного господарського забезпечення або оперативного управління, яке знаходиться в їх володінні і використанні.

3.Дія цього Положення поширюються:

- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань ЦЗ в МНС, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які входять до структури єдиної системи ЦЗ;

- комісії з питань ТЕБ та НС регіональної, районної, міської і об'єктового рівня;

- урядовий орган державного нагляду у сфері ЦЗ, який діє у складі МНС України (далі Державна інспекція ЦЗ і техногенних небезпек).

- урядовий орган державного управління у сфері створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, що діє у складі МНС України (далі Державний департамент СФД) і підлеглі йому установи;

- територіальні органи державного нагляду у сфері цивільного захисту Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва і Севастополя (далі територіальні органи державного нагляду у сфері ЦЗ);

- місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ, районів, міст (далі місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ;

- відповідальні особи ПНО.

4. Вимоги Положення не поширюються на рухомі транспортні засоби.

5.Паспортизация ПНО здійснюється згідно з переліком ПНО, затверджених комісіями з питань ТЕБ і НС, які складаються на основі результатів ідентифікації ПНО.

6.Ідентифікація ПНО полягає у виявленні на об'єктах господарської діяльності джерел і факторів небезпеки, які здатні в умовах негативних обставин (аварія, стихійне лихо і т.д.) ініціювати вооз-никновение НС, а також в оцінці максимального рівня можливих НС.

7.Ідентифікації підлягають всі об’єкти господарської діяльності, які розташовані на території України і перебувають у державній, колектив-ной або приватному господарювання юридичних або фізичних осіб, а також інші об'єкти, визначені комісіями з питань ТЕБ та НС або відпо-вующими центральними і місцевими органами виконавчої влади.

8. Ідентифікація ПНО здійснюється за територіальним або галузевим принципом. Порядок проведення ідентифікації ПНО встановлює МНС.

9.Відповідальність за проведення ідентифікації у встановлений термін покладається на відповідальних осіб ПНО.

10.Центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ сприяють відповідальним особам ПНО в організації і проведення ідентифікації ПНО в повному обсязі і контролюють виконання встановлених вимог.

11.Обєкт ідентифікується як ПНО за наявності в його складі хоча б одного джерела небезпеки, яке може завдати НС об'єктового, місцевого, регіонального або державного рівня.

12.За результатами ідентифікації ПНО складається повідомлення про результати ідентифікації ПНО (додаток 1), де узгоджується з відповідними місцевими органами державного нагляду у сфері ЦЗ. Один примірник повідомлення про результати ідентифікації ПНО залишається на підприємстві, другий - передається в місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ для організації обліку та планових перевірок ПНО.

13.Місцеві органи державного контролю у сфері ЦЗ на основі отриманих повідомлень про результати ідентифікації за визначенням ПНО складають і щорічно уточнюють переліки ПНО (Додаток 2) і до 1 жовтня подають їх у відповідний територіальний орган державного нагляду у сфері ЦЗ. Перелік ПНО складається і подається в електронному та паперовому варіантах.

14.Територіальний орган державного нагляду у сфері ЦЗ формує перелік ПНО окремої області (регіону) і щорічно 1 листопада подає його на затвердження відповідних комісій з питань ТЕБ та НС. Затверджених переліків ПНО направляються у Державний Департамент СФД і Державної інспекції ЦЗ та техногенної безпеки.

15.Галузеві переліки ПНО складають відповідні центральні органи виконавчої влади і щороку до 1 грудня передають у Державний департамент СФД і Державної інспекції ЦЗ і техногенних загроз.

Додаток 2а