Висновки до розділу

За сукупністю організаційних та функціональних ознак капітальне будівництво належить до багатогалузевої народногосподарської системи матеріального виробництва, до складу якої входять галузь «будівництво» з будівельним виробництвом, галузь промисловості будівельних матеріалів і множина підгалузей, підприємств та організацій інших галузей економіки, що забезпечують капітальне будівництво інвестиційними ресурсами та послу­гами всіх видів, у тому числі фінансовими.

Тема 10. Моніторинг інвестиційного проектування

10.1 Моніторинг проекту та управління ним

10.2 Функції управління проектом

10.3 Державне регулювання інвестиційної діяльності

10.1Моніторинг проекту та управління ним

Моніторинг інвестиційних проектів — це система постійного спостереження за його створенням. Метою такого моніторингу є: своє­часне виявлення відхилень фактичних результатів діяльності з його створення і функціонування від проектних (передбачуваних), які (відхилення) при­зводять до погіршення якісних [-кількісних показників, з'ясування причин цих відхилень; розроблення пропозицій щодо відповідного коригування окремих напрямів діяльності з метою; її нормалізації та підвищення ефективності.

Будь-який проект виробничого призначення являє собою складну управлінську систему. Тому протягом усіх часів удосконалення методів управ­ління проектами займало в управлінській практиці чільне місце. Управління проектом — це процес керівництва та координації людськими, матеріальними та фінансовими ресурсами протягом усього його життєвого циклу шляхом застосування сучасних методів і техніки управління для досягнення визначених у проекті результатів за складом та обсягом робіт, вартістю, часом, якістю та задово­лення інтересів учасників проекту.

Управління проектом базується на системному підходи Його реалізує команда. При цьому методи проектного аналізу засто­совуються як складова у процесі управління проектом.

Управління проектом поділяють на;

• стратегічне управління префектом (управління системою цілей);

• оперативне управління (управління системою діяльності);

• інструментальне управління проектом (управління діючою системою);

До етапів управління проектом відносять:

• започаткування та завершення проекту;

• поточне управління та узгодження;

• експертизу проекту;

• завершення проекту.

Із 50-х років XX ст. з метою підвищення ефективності та управління проектами у світовій практиці поширення набули електронно-обчислювальні машини (ЕОМ). Так, 1956 року у США фірма «Дюпон» з метою підвищення ефективності планування капітального будівництва з модернізації своїх заводів упровадила сітьове планування за методом «критичного шляху». Паралельно і незалежно від цього методу у вій^ьково-морських силах США було розроблено метод аналізу і оцінки програм — «PERT». Це здійснили спільно корпорація «ЛОКХІД» і консалтингова фірма «Буз, Аллен енд Гамільтон» для реалізації проекту розробки ракетної системи «Поларіс». Цей проект об'єднував близько 3800 основних підрядників і містив понад 60 тис. операцій. Застосування мето­ду «PERT» допомогло завершити проект достроково на два роки. Промислові корпорації США таку методаку почали застосовувати практично одночасно з військовими для створення нових потужностей та модернізації діючого вироб­ництва. Так, при спорудженні гідроелектростанції вартістю 950 млн дол. США на ріці Черчилль у Ньюфаундленді (півострів Лабрадор) у 1967—1976 pp. про­ект охоплював понад 100 будівельних контрактів. Роботи були виконані з випе­редженням термінів проти передбачених проектом без перевищення кошторис­ної вартості. На той час це були грандіозні державні програми. З появою персо­нальних комп'ютерів управління проектами набуло ще більшої масштабності.

Так що ж є основним щодо виконання проекту? Багато хто дасть відповідь «заперечити його виконання». Можлива й інша відповідь: «забезпечити виконання робіт у конкретний термін і в межах виділення коштів відповідно до технічного завдання». А основне завдання керівника проекту — це забезпечення виконання трьох основних чинників: заданих термінів, виділених коштів і якості робіт при його здійсненні.

Управління проектами — це інтегральна дисципліна спеціальних фахових та надпрофесійних знань. Вони поєднують у собі особливості тієї сфери діяльності, до якої відносять проекти (будівельної, інноваційної, екологічної, дослідної, технологічної стосовно належності проектного про­дукту до тієї чи іншої галузі, організаційної структури тощо). Тому визначення терміна (поняття) «управління проектами» зводиться до такого визначення його сутності: це діяльність, спрямована на реалізацію проекту відповідно до заданих рамкових параметрів у часі, коштах і якості.

Фахівці інституту управління проектами США вважають, що термін «управління проектом» — це мистецтво керувати й координувати людські та матеріальні ресурси протягом життєвого циклу проекту, застосовувати системи сучасних методів і техніки управління та мінімізації ризиків для досягнення визначених у проекті результатів та складом і обсягами робіт, вартістю, часом, якістю та задоволенням учасників.

Управління проектами здійснюється з використанням різних методів та інструментів управління. З їх допомогою визначають цілі проекту, обґрунтову­ють і оцінюють його життєздатність, визначають необхідні обсяги фінансування.

Для управління проектами підбирають необхідної кваліфікації вико­навців, готують і укладають контракти, угоди, визначають терміни виконання різних операцій і реалізації проекту, складають графіки робіт, поставок устаткування, розраховують ресурси, кошти, кошториси і бюджет проекту, визначають ризики, забезпечують контроль за впровадженням проекту, ство­рюють календарні, сітьові графіки і моделі та інші.

При управлінні проектами найбільше уваги приділяють дотриманню термінів виконання і недопущенню перевитрати кошторисів, календарному плануванню і контролю за його виконанням.