1. Мета і цілі економічного аналізу.

2. Фактори, що впливають на економічну цінність проекту.

3. Оцінка впливу проекту на економіку країни.

4. У чому полягає корінна відмінність економічного аналізу ІП від фінансового?

5. Що є при відборі ІП пріоритетними цілями національного розвитку?

6. Визначення економічної вартості інвестиційного проекту.

7. Що таке трансфертні платежі?

8. Імпортний та експортний паритет цін.

9. Оцінка впливу проекту на економіку країни.

10. Що належить до економічних наслідків проекту?

11. Що таке економічна привабливість інвестиційного проекту?

12. Що таке тіньова ціна?

13. Що означає ціна СІФ?

14. Що таке ціна ФОБ?

15. Порядок визначення ціни на умовах СІФ.

16. Порядок визначення ціни на умовах ФОБ.

17. Яка ціна визначається на умовах ФОБ?

18. Яка ціна визначається на умовах СІФ?

19. Для яких проектів економічний аналіз є необхідною умовою?

20. Методичні підходи до визначення економічної вартості ресурсів, які не залучені до зовнішньоторговельного обігу товарів або не мають світової ціни.

21. Поняття перевідного коефіцієнта (коефіцієнта перерахунку) та проблеми його використання.

22. Чим відрізняється імпортний паритет від експортного?

23. Який вид економіки існує в Україні?

24. Який вид економіки був в Україні до 1991 р.?

25. Чіт можна вважати, що в Україні ринкова економіка?

26. Що таке соціально спрямована економіка?

27. Основні положення кейнсіанської економічної моделі.

28. Що означає державне регулювання ринкової економіки?

29. Яку роль відводив Дж. М. Кейнс макроекономіці країни?

30. Яку роль Дж. М. Кейнс відводив мікроекономіці?

Контрольні тести до підрозділу

1. Вплив проекту на збільшення багатства нації (держави) досліджує:

а) комплексний аналіз;

б) фінансовий аналіз;

в) економічний аналіз;

г) соціальний аналіз.

2. Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями:

а) обкладається митом;

б) обкладається митом за пільговими ставками;

в) звільняється від обкладання митом;

г) звільняється від обкладання митом, якщо майно — нематері­альні активи.

3. Спори між іноземними інвесторами і державою з питань держав­ного регулювання іноземних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями підлягають розгляду:

а) тільки в судах України;

б) у судах України, якщо інше не визначено міжнародними уго­дами України;

в) у міжнародних судах;

г) у судах країни іноземного інвестора.

4. До економічних факторів зовнішнього середовища ІП відносять:

а) майнові права;

б) правові відносини;

в) право на землю;

г) податки, тарифи, митні збори, страхові гарантії;

д) рівень інфляції, стабільність національної валюти;

е) інвестиційний клімат;

є) викладене у пп. а — в;

ж) викладене у пп. а — е;

з) жоден із перелічених пунктів;

и) ваш варіант.

5. З позиції прихильників інституціоналізму економічний аналіз має аналізувати проблеми:

а) соціальні;

б) політичні;

в) етнічні;

г) правові.

6. Що з переліку відповідає групі економічних доктрин, які позитивно оцінюють державне регулювання економіки:

а) меркантилізм, марксизм, кейнсіанство;

б) марксизм, кейнсіанство, монетаризм;

в) кейнсіанство.

7. Президент США Ф. Д. Рузвельт, щоб вивести свою країну зі «світо­вої кризи», свідомо використовував рекомендації Дж. М. Кейнса, викладені в «Загальній теорії зайнятості, відсотка і грошей»:

а) так;

б) ні;

в) під впливом професора Фрідмана.

8. Економічний аналіз вивчає (оцінює) ІП з позиції інтересів:

а) власника проекту;

б) акціонерів підприємства, організації;

в) інтересів корпорації, міністерства, відомства;

г) інтересів суспільства.

9. Основними завданнями аналізу економічної ефективності інвес­тиційних проектів та програм є:

а) аналіз економічних вигід і витрат;

б) оцінка критеріїв економічної ефективності;

в) аналіз ризику;

г) оцінка інтересів спонсора проекту.

10. Згідно з правилами ІНКОТЕРМС ціна ФОБ (від англ. free on board, FOB, український відповідник — франко-борт корабля або франко-вагон) включає такі компоненти:

а) ціна (вартість) франко-завод (франко-склад заводу);

б) витрати, пов'язані зі збутом, і транспортні витрати в країні виробника (власника товару);

в) збори в порту відправлення;

г) мито (субсидії) на експорт;

д) викладене у пп. а — б;

е) викладене у пп. в — г;

є) викладене у пп. а — г;

ж) жоден із пунктів;

з) ваш варіант.

11. Ціна СІФ (від англ. cost insurance and freight, CIF, укр. — вартість, страхування і фрахт) — це:

а) ціна ФОБ у країні відправлення;

б) вартість перевезення (фрахт) від порту відправника до порту одержувача;

в) страхування вантажу;

г) розвантаження з борту корабля на причал одержувача;

д) викладене у пп. а — в;

е) викладене у пп. а — г;

є) жоден із пунктів;

ж) ваш варіант.

Список рекомендованої літератури до підрозділу

1. Бардиш Г. О. Проектне фінансування: Навчально-методичний посібник. — Львів: ЛБІ НБУ, 2004. - 240 с.

2. Бардиш Г. О. Проектний аналіз: Підручник. — Львів: ЛБІ НБУ, 2004. - 485 с.

3. Верба В. А., Загородніх О. А. та ін. Проектний аналіз. — К.: КНЕУ, 2000.

4. Воркут Т. А. Проектний аналіз. — К.: Український центр духовної культури, 2000.

5. Гойко А. Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації. - К.: ВІРА-Р, 1998.

6. Злупко С. М. Основи історії економічної теорії. — Львів: Львівський національний університет імені І. Франка, 2001.

7. Малий І. Й. Теорія розподілу суспільного продукту. — К.: КНЕУ, 2000.

8. Москвін С. О., Бевз С. М., Верба В. А. та ін. Проектний аналіз. — К.: Лібра, 1998.

9. Мочерний С. В. Методологія економічного дослідження. — Львів: Світ, 2001.

10. Філіпенко А. С., Будкін В. С. та ін. Світова економіка. — К.: Либідь, 2000.

2. Експертиза інвестиційного проекту

У реальній дійсності економічної діяльності аналізи інвестиційних проектів деколи ототожнюються з їх експертизою. Такі випадки трапляються іііжіть у навчально-методичній та іншій літературі. Але ці поняття змішувати не допустимо. Якщо аналізи інвестиційних проектів деякі автори або власни­ки на свій розсуд можуть і не здійснювати, то окремі експертизи проектів інмалежно від форм власності і відомчої належності є обов'язковими, так як їх здійснення відбувається на підставі законів країни. На окремих із них доцільно спинитися.

Екологічна експертиза інвестиційних проектів в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу» № 46/95—ВР від 09.02.95, із змінами, внесеними згідно із Законами № 1642 — III (1642 — 14) від 06.04.2000, № 254-ІУ (254 - 15) від 28.11.2002.

Згідно із цими законами, «екологічна експертиза в Україні — вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може нега­тивно впливати на стан навколишнього природного середовища, і спрямо­вана на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснювальної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навко­лишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки».

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

Основними принципами екологічної експертизи є гарантування без­печного для життя та здоров'я людей навколишнього природного сере­довища, збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки, наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність; екологічна безпека, територіально-галузева та економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності; державне регулювання; законність.

Об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація і і упровадження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Військові, оборонні та інші об'єкти, інформація про які становить державну таємницю, підлягають екологічній експертизі відповідно до цього Закону та інших спеціальних законодавчих актів України.

Здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеці­ально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань еко­логії та природних ресурсів і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

У документації на об'єкти державної екологічної експертизи повинні передбачатися:

• комплексна еколого-економічна оцінка впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного сере­довища, використання і відтворення природних ресурсів, оформ­лена у формі окремого тому (книги, розділу) документації і заяви про екологічні наслідки діяльності;

• обґрунтування впровадження сучасних, досконалих нематеріало- і неенергоємних, мало- і безвідхідних технологічних процесів;

• забезпечення комплексної переробки, утилізації та ефективного використання відходів виробництва;

• заходи щодо економії водних ресурсів, забезпечення ефектив­ної очистки всіх видів стічних вод, а також їх використання для технічних потреб без скидання цих вод у природні водостоки і водойми;

• дієвість і досконалість передбачуваних заходів щодо охорони атмосферного повітря від забруднення;

• забезпечення збереження, охорони та відтворення об'єктів рос­линного і тваринного світу та природно-заповідного фонду;

• забезпечення захисту населення і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу антропогенних фізичних, хімічних та біологічних факторів.

Фінансування державної екологічної експертизи здійснюється її замовником.

Як наголошувалось у підрозділі 2.5 підручника, крім екологічної екс­пертизи відповідно до зазначених законів, усі інвестиційні проекти будів­ництва (ескізний проект (ЕП), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), проект (П), робоча документація (Р) до їх затвердження незалежно від джерел їх фінансування) піддаються Комплексній державній експертизі. Положення цієї експертизи передбачені (регламентовані) у «Порядку за- гнердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи», затвердженому постановою № 483 (483 - 2002П) Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. Цей порядок їмстосовується для визначення кошторисної вартості проведення такої комплексної експертизи проектів будівництва, що узгоджується із «Правилами визначення вартості будівництва» ДБНД. 1.1-1—2000.

Інвестиційні проекти та програми можуть піддаватися відомчим експертизам (міністерств, відомств, корпорацій, компаній, консорціумів, синдикатів тощо).

Проведення комплексної державної експертизи, як правило, фінан­сується за рахунок коштів, передбачених у главі 12 «Проектні та пошукові роботи» Зведеного кошторисного розрахунку ІП. А величину її вартості визначають на підставі нормативів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України з подачі Державного комітету з будівництва та архітектури.

Питання для самоконтролю

1. Яка різниця між аналізами інвестиційних проектів та їх екс­пертизами?

2. Які бувають експертизи ІП?

3. Які завдання екологічної експертизи?

4. На підставі якого документа здійснюється екологічна експертиза ІП?

5. На підставі якого документа здійснюється комплексна державна експертиза інвестиційних проектів і програм?

6. За рахунок яких коштів здійснюється комплексна державна експертиза інвестиційних проектів і програм?

7. За рахунок яких коштів здійснюється екологічна експертиза ІП та програм?

8. Як узгоджуються визначення кошторисної вартості проведення комплексної експертизи проектів із «Правилами визначення вартості будівництва» ДБН Д. 1.1 -1 —2000?

9. Які ще є експертизи ІП, крім державних?

10. Чи має право здійснювати експертизу ІП міністерство, відомство, корпорація?

11. Чи може замовник затвердити проектно-кошторисну документацію без проведення екологічної експертизи?