Тема 7. Експертиза та аналіз інвестиційного проекту
Технічний, інституційний і соціальний аналіз ІП
Екологічний і комерційний аналіз ІП
Фінансово-економічний аналіз ІП
Експертиза ІП
7.1. Технічний, інституційний і соціальний аналіз ІП
У світовій практиці є значна кількість методів та прийомів інвестиційного аналізу, які поширені і в Україні.
До найвідоміших належать:
методи оцінки ефективності інвестицій за допомогою співвідношення грошових надходжень з витратами. Ці методи на сьогодні є традиційними;
методи оцінки ефективності інвестицій за бухгалтерською звітністю;
методи оцінки ефективності інвестицій, що грунтуються на теорії часової вартості грошей.
За допомогою цих методів здійснюється інвестиційний аналіз проектів, оцінюється і зіставляється інвестиційна привабливість напрямів інвестування, окремих програм або об'єктів.
Методи оцінки інвестицій за бухгалтерською звітністю використовували й у нас, але рентабельність обчислювали тільки балансову, за прибутком або приростом прибутку, що надходить як результат інвестицій. Податок на інвестиції не існував.
Сучасного інвестора цікавить перш за все фінансова доцільність інвестиційної програми, тому він має бути впевнений, що прийняті в ній рішення є найкращими з усіх варіантів, оскільки принесуть стійке зростання прибутку, доходу чи дивідендів.
У світовій практиці застосовуються методи оцінки ефективності інвестицій та життєвого циклу проектів, що ґрунтуються на теорії часової вартості грошей.
Підставою для цих розрахунків за інвестиційного аналізу є зіставлення тих витрат, які здійснюють сьогодні, і тих грошових надходжень, які можна одержати в майбутньому.
Отже, в умовах переходу до реального ринку як для представників науки, так і для практиків стала очевидною умовність багатьох положень, що знаходять своє відображення в методиках. Зрозуміло, що за нових умов економічно незалежне підприємство має прагнути до прибутковості і вільно використовувати будь-які оцінки, які воно вважає за потрібне. У ситуаціях, що різко змінюються, попередній досвід у досить широких наукових колах став вважатися таким, що віджив себе.
Разом з тим на сьогодні не існує робіт, в яких би продуктивно синтезувалися попередні досягнення науки, присвячені економічній ефективності капітальних вкладень і нової техніки. А між іншим, за певних умов
без попередніх формул порівняльної ефективності взагалі не обійтися. І потрібно лише чітко встановити, що залишити і чому.
Проте досить часто можна почути такі судження: підприємства зараз економічно незалежні і мають зорієнтованих на прибутковість фахівців, які знайдуть правильне рішення без рекомендацій. Хоч такі думки не позбавлені реальної основи, але цілковито з ними погодитися також не можна, оскільки ринкова стихія не «видає» чітких і безпомилкових вказівок щодо доцільності дій у кожному окремому випадку.
Насправді ринкова ситуація є досить складною. Іноді доводиться обмежуватись малим прибутком сьогодні, щоб отримати його більшим завтра і зберегти стабільне становище на ринку. Критерій обов'язкової максимізації прибутку в таких ситуаціях зникає. Надалі підприємство може випускати (і випускає) сотні видів продукції, причому з різними термінами життєвих циклів і кривими змінними прибутковості та витрат.
З іншого боку, повний цикл виробництва кожного з цих видів продукції здійснюється багатьма підприємствами, що пов'язані ланцюгово, і кожна ланка має свої ефекти, витрати, інтереси. Отож, виникає певний комплекс взаємопов'язаних, але різнорідних завдань і локальних цілей.
Інвестиційна діяльність підприємства є необхідною передумовою підтримання на постійному рівні та розширення виробничого потенціалу підприємства і тому притаманна всім без винятку підприємствам.
Інвестиційна діяльність здійснюється у формі реалізації інвестиційних проектів.
Але реалізації будь-якого інвестиційного проекту має передувати етап оцінки передбачуваних результатів і витрат на реалізацію, порівняння результатів та витрат і визначення ступеня ефективності з фінансового погляду, бо у фінансових (вартісних) показниках синтетично узагальнюється решта показників результативності проекту.
Процес створення інвестиційних проектів супроводжується різноманітними діями, процесами і процедурами. Обов'язковими із них є аналізи інвестиційних проектів та їх експертиза. Основними аналізами ІП, що супроводжують їх створення, є технічний, інституційний, соціальний, екологічний, комерційний, фінансовий, економічний та ризиків. Згідно із стандартом Міністерства освіти і науки (МОН) вивчення цих аналізів здійснюється при підготовці бакалаврів. Але розроблений ІП з урахуванням оцінювання його згідно з переліченими аналізами обов'язково піддається експертизам.
Технічний аналіз ІП
Метою здійснення технічного аналізу є обґрунтування технічної і технологічної життєздатності інвестиційного проекту та продукції, яку випускатимуть на створюваних виробничих потужностях.
Визначення і аналіз технології, яку передбачено використовувати в проекті, слід здійснювати з урахуванням:
можливості її реалізації в даному суспільстві;
наявності місцевих ресурсів і національних інтересів країни;
відповідності сучасному технічному і технологічному рівню;
прогнозованої економічної та соціальної ефективності.
Проведення технічного аналізу забезпечує на альтернативній основі
обґрунтування місця розташування проекту, визначення його масштабів і термінів створення з урахуванням можливих коливань на ринку. При цьому здійснюють аналіз технологічних процесів, застосованих у проекті, і виробничих нормативів, матеріально-технічного забезпечення, умов експлуатації, обслуговування і ремонту устаткування, технічної і технологічної документації щодо створення проекту і випуску продукції.
Питання для самоконтролю
Мета і завдання технічного аналізу.
Етапи робіт з виконання технічного аналізу проекту.
Вибір місця розташування виробничої потужності та її інфраструктура.
Вибір технології виробничої потужності.
Розробка заходів здійснення проекту.
Що потрібно знати при визначенні джерел сировини для інвестиційного проекту (ІП)?
Що означає визначення місткості ринків збуту для продукції ІП?
Що таке коефіцієнт завантаженості підприємства?
Що є основним при виборі технології виробництва ІП?
Які ви знаєте основні фактори, що впливають на вибір технології?
Що включає в себе технологічна частина проекту?
Який перелік заходів ви знаєте для розробки проектно-кошторис- ної документації?
Що таке ТЕО інвестиційного проекту?
На підставі чого розробляють проектну документацію?
Хто видає завдання на проектування ІП?
На підставі яких документів здійснюється державна експертиза ІП і програм?
На підставі яких нормативних документів здійснюється розробка проектно-кошторисної документації ІП?
Хто розробляє проектно-кошторисну документацію для ІП?
Хто видає ліцензію на право здійснення проектно-пошукових робіт для створення ІП?
Який державний орган в Україні здійснює контроль за дотриманням державних стандартів та нормативів у будівництві?
Що є основними критеріями визначення раціонального територіального розташування ІП?
В якому документі ІП обґрунтовують основні його показники (вибір технології та устаткування, потужність, обсяги виробництва та ін.)?
Чи розробляється в складі ТЕО проект матеріально-технічного забезпечення ІП?
Охарактеризуйте перелік і зміст робіт на етапі визначення місця розташування проектної потужності при розробці та аналізі ІП.
Охарактеризуйте перелік і зміст робіт на етапі обґрунтування проектної потужності та обсягів виробництва при розробці та аналізі ІП.
Дайте перелік і охарактеризуйте зміст робіт у складі ІП на етапі розробки проектно-технологічної документації про продукцію, яку планують випускати, щодо підготовки виробництва, стандартів, виробничих, технологічних норм і нормативів для випуску проектної продукції; нестандартизованого устаткування.
Охарактеризуйте види затрат на етапі розрахунку витрат на здійснення проекту в складі розробки ІП.
Що враховується в ІП при визначенні і аналізі величини чи розмірів виробничої потужності?
Дайте визначення періоду виведення на проектну потужність ІП.
Яким вимогам має відповідати вибір технології виробництва проектної продукції ІП?
Контрольні тести до підрозділу
1. Проведення технічного аналізу ІП забезпечує на альтернативній основі таке:
обґрунтування його місця розташування;
визначення його масштабів і термінів створення;
аналіз технологічних процесів, застосованих у проекті;
викладене у пп. а — б;
викладене у пп. а — в;
ваш варіант.
2. Аналіз інвестиційних проектів щодо його технічних аспектів здійснюється на предмет такого:
визначення місця розташування виробничої потужності та її інфраструктури;
обґрунтування потужності, обсягів виробництва, вибір технології та устаткування;
розробка проектно-кошторисної документації щодо створення виробничої потужності;
розробка проектно-технологічної документації про продукцію, яку планують випускати, щодо підготовки виробництва, стандартів, виробничих, технологічних норм і нормативів для випуску проектної продукції, нестандартизованого устаткування;
викладене у пп. а — б;
викладене у пп. в — г;
викладене у пп. а —г;
ваш варіант.
3. Аналіз інвестиційних проектів щодо його технологічних аспектів здійснюється на предмет такого:
проектування матеріально-технічного постачання;
проектування і розрахунок експлуатаційних витрат (на підготовку виробництва, кадрів, збуту продукції, матеріально-технічного постачання);
розроблення заходів щодо організації здійснення проекту;
розрахунок витрат на здійснення проекту;
викладене у пп. а — в;
викладене у пп. в — г;
викладене у пп. а — г;
ж)ваш варіант.
4. При визначенні на альтернативній основі місця розташування проектної потужності ІП обов'язково підлягають аналізу:
а) земельна ділянка;
б) сировина;
в) ринок збуту;
г) інфраструктура;
д) транспортна схема;
е) трудові ресурси;
є) викладене у пп. а — г;
ж) викладене у пп. г — е;
з) викладене у пп. а — е;
и) ваш варіант.
5. При обгрунтуванні проектної потужності, обсягів виробництва
аналізується:
а) економічно-фінансова ефективність виробництва;
б) внутрішній і зовнішній ринки збуту;
в) витрати на створення та експлуатацію альтернативних варіантів з різними виробничими потужностями;
г) вплив можливих екологічних, соціальних і політичних факторів на проект;
д) оцінка ризиків;
е) викладене у пп. а — д;
є) викладене у пп. а — е;
ж) викладене у пп. г — <5;
з) ваш варіант.
6. Вибір технології та устаткування на альтернативній, багатоваріантній основі здійснюється з позиції:
а) вартості наявних та привізних сировинних ресурсів;
б) апробації прийнятих технологій, якості проектної продукції;
в) можливості розширення виробництва;
г) дотримання екологічних нормативів;
д) рівня експлуатаційних витрат, обслуговування, ремонту та експлуатації устаткування;
е) термінів, умов виготовлення та поставки устаткування з урахуванням доставки, монтажу, пусконаладки, кадрового забезпечення;
є) рівня наявної інфраструктури (житло, соцкультпобут);
ж) викладене у пп. а — г;
з) викладене у пп. д — є;
и) викладене у пп. а — є;
і) ваш варіант.
7. При проектуванні і розрахунку експлуатаційних витрат (на підготовку виробництва, кадрів, збуту продукції, матеріально-технічного постачання і т. ін.) здійснюється:
а) розрахунок витрат для підготовки і забезпечення потужності кваліфікованими кадрами;
б) планування, визначення кількості і вартості товарів, комплектуючих та послуг для комплектації виробництва;
в) визначення постачальників, розміщення замовлень;
г) викладене у пп. а — б;
д) викладене у пп. а — в;
е) ваш варіант.
8. Розробка заходів щодо організації здійснення проекту включає:
а) визначення продукції, яку випускатимуть на виробничій потужності;
б) варіантний підбір, визначення ділянки під забудову, її придбання;
в) визначення порядку оснащення майбутньої потужності устаткуванням;
г) спорудження виробничої потужності і її інфраструктури з введення в експлуатацію;
д) організацію контролю на всіх етапах створення виробничої потужності;
е) викладене у пп. а — в; є) викладене у пп. а — <5;
ж) ваш варіант.
9. Розрахунок витрат на здійснення проекту включає:
а) затрати на придбання землі і підготовку території під забудову;
б) вартість будівельно-монтажних робіт об'єктів виробничого та невиробничого призначення;
в) придбання типового устаткування і виготовлення нестандартизованого;
г) затрати на купівлю ліцензій;
д) затрати на підготовку виробництва;
е) затрати на створення або поповнення власних обігових коштів;
є) сплату процентів за користування кредитом;
ж) викладене у пп. а — е;
з) викладене у пп. а — є;
и) викладене у пп. г — є;
і) ваш варіант.
10. Який процент (коефіцієнт) використання виробничої потужності ІП потрібно приймати в розрахунках техніко-економічних і фінансових показників підприємства?
а) 100%;
б) 90%;
в) 80%;
г) ваш варіант.
11. Вибір устаткування для ІП здійснюється, виходячи з таких вимог:
а) відповідності сучасним вимогам щодо енерго- і матеріаломісткості;
б) екологічної чистоти;
в) надійності і довговічності експлуатації;
г) високої продуктивності праці;
д) викладене у пп. а — г;
е) викладене у пп. а — б;
є) викладене у пп. в — г;
ж) ваш варіант.
Список рекомендованої літератури до підрозділу
ДБН А.2.2.-3—2004. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва.
ДБН А.2.2.-1—2003. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування.
ДБН Д. 1.1.-7—2000. Правила визначення вартості проектно-пошукових робіт для будівництва, що здійснюється на території України.
Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.02., № 483.
Бардиш Г. О. Проектне фінансування: Навчально-методичний посібник. — Львів: ЛБІ НБУ, 2004. - 240 с.
Бардиш Г. О. Проектний аналіз: Підручник. — Львів: ЛБІ НБУ, 2004. — 485 с.
Верба В. А., Загородніх О. А. Проектний аналіз. - К.: КНЕУ, 2000. - 322 с.
Гойко А. Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації. - К.: В1РА-Р, 1998.
Москвін С. О., Бевз С. М. та ін. Проектний аналіз. - К.: Лібра, 1998.
Савчук В. П., Прилипко С. И., Величко Е. Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов. — К.: Абсолют-В, Эльга, 1999. — 304 с.
Федоренко В. Г., Гойко А. Ф. Інвестознавство / За наук. ред. В. Г. Федоренка. - К.: МАУП, 2000. - 408 с.
Шевчук В. Я., Рогожин П. С. Основи інвестиційної діяльності. — К.: Генеза, 1997.
Інституційний аналіз інвестиційного проекту
Поряд із розглядом та аналізом кількісних показників і вартісних оцінок виробництва й реалізації продукції, що ґрунтується на аналізі технічних і технологічних аспектів виробництва та маркетингових елементів реалізації продукції, існує потреба використання некількісних, або нефінансових, описів інвестиційного проекту. Ідеться про ті характеристики, які проявляються залежно від умов, у яких проект реалізується, від ступеня впливу внутрішніх і зовнішніх факторів.
Завдання визначення якісного впливу на проект його зовнішнього середовища і можливість реалізації проекту в заданих умовах має вирішувати інституційний аналіз.
Метою здійснення інституційного аналізу інвестиційного проекту є визначення впливу зовнішніх (політичних, економічних, соціокультурних, правових та ін.) і внутрішніх (рівня кваліфікації персоналу, залученого до впровадження проекту, менеджменту організації, що забезпечує впровадження проекту тощо) факторів на успішність реалізації проекту.
Інституційний аналіз має вирішувати такі основні завдання:
аналіз політичної орієнтації і макроекономічної політики уряду, держави;
ідентифікація цілей проекту і напрямів розвитку, що визначені урядом як пріоритетні;
оцінка рівня менеджменту проекту та визначення параметрів його реалізації;
характеристика кадрового потенціалу організації щодо здатності ви - конати завдання проекту;
аналіз узгодженості цілей проекту з інтересами його учасників;
аналіз відповідності організаційної структури управління проектом і підприємством стосовно досягнення проектної мети.
Складовими інституційного аналізу є:
характеристика сильних і слабких сторін організацій — учасниць проекту та оцінка можливості виконання ними проектних завдань;
опис та аналіз правової бази, політичних факторів, у межах яких будуть реалізовувати та експлуатувати проект;
оцінка можливого впливу державної політики, макроекономічного регулювання і регламентації зовнішньоторговельної та інвестиційної діяльності на реалізацію проекту;
розробка заходів протидії потенційно можливому гальмівному впливу на проект нормативних актів, лобіювання інтересів учасників проекту;
розробка програми усунення або зменшення негативного впливу внутрішніх факторів, що впливають на успішну реалізацію проекту.
Методами кількісних оцінок є застосування описових моделей, які визначають взаємозв'язки між кількома змінними, аналітичних моделей, що характеризують можливі динамічні відхилення, моделей прийняття рішень та інших. Крім них, для інституційного аналізу потрібне використання методів якісних оцінок і ситуаційного аналізу, методів експертних оцінок.
Підготовка цього підрозділу аналітичної оцінки проекту пов'язана з необхідністю розгляду всієї сукупності внутрішніх і зовнішніх факторів, що супроводжують проект, з урахуванням політичних, макроекономічних, організаційних та адміністративних умов. Визначення поелементно цих умов стає підґрунтям для розроблення програм можливої протидії негативному впливу на проект зовнішніх факторів з метою досягнення цілей проекту.
Питання для самоконтролю
Мета і завдання інституційного аналізу під час підготовки інвестиційного проекту.
Назвіть складові інституційного аналізу.
Які є елементи і методи інституційного аналізу?
Фактори впливу зовнішнього середовища на проект.
Фактори впливу внутрішнього середовища на проект.
Аналіз і оцінка організаційної структури управління інвестиційним проектом.
Оцінка трудового потенціалу щодо його відповідності завданням проекту.
Роль і місце інституційного аналізу при створенні ІП.
Мета і сутність інституційного аналізу ІП.
Характеристика зовнішніх факторів впливу на ІП.
Оцінка впливу зовнішніх факторів на ІП.
Аналіз можливостей управлінської команди забезпечити створення ІП.
Аналіз трудового потенціалу проектної компанії (ПК) щодо здатності нею забезпечити реалізацію проекту.
Характеристика політичних та економічних факторів впливу на проект.
Які основні завдання має вирішувати інституційний аналіз?
Що є складовими інституційного аналізу?
Які моделі аналізу використовують в інституційному аналізі?
Державна політика і державне регулювання інвестиційної діяльності в Україні.
Методи державного регулювання в економіці, в інвестиційній діяльності.
Роль податкової системи в інвестиційній діяльності України.
Наслідки податкової діяльності для України.
Як стимулює податкова система економіку України?
Чим викликана низька інвестиційна привабливість економіки України для іноземних інвесторів?
Як стимулює українське законодавство поліпшення умов праці та охорони зовнішнього середовища?
Чому такі великі бюрократичні перепонидля розвитку інвестиційної діяльності в Україні створює вітчизняний чиновник?
Дайте пояснення, яка роль інвестиційних факторів у тому, що більше ніж 50% української економіки працює «в тіні».
Які функціональні обов'язки управлінської структури здійснення ІП і до чого вони зводяться?
Охарактеризуйте організаційну структуру управління українським інвестиційно-виробничим комплексом, а також оргструктуру управління ІП.
У чому полягають надійність і ефективність системи управління інвестиційно-виробничим комплексом?
Охарактеризуйте комплекс чинників залежності рівня управління.
Які основні фактори потрібно враховувати під час формування нової організаційної структури управління, а також під час прогнозування діяльності наявної?
Контрольні тести до підрозділу
Метою інституційного аналізу ІП є:
а) визначення впливу зовнішніх факторів на ІП;
б) визначення впливу внутрішніх факторів на проект;
в) оцінка технологічної частини ІП;
г) наведене у пп. а — в;
д) наведене у пп. а — б;
е) ваш варіант.
Інституційний аналіз має вирішувати такі основні завдання:
а) аналіз політичної орієнтації і макроекономічної політики уряду, держави;
б) ідентифікація цілей проекту і напрямів розвитку, що визначені урядом як пріоритетні;
в) оцінка рівня менеджменту проекту, визначення параметрів його реалізації, характеристика кадрового потенціалу організації щодо здатності виконати завдання проекту;
г) аналіз узгодженості цілей проекту з інтересами його учасників, аналіз відповідності організаційної структури управління проектом і підприємством стосовно досягнення проектної мети;
д) викладене у пп. в — г;
е) викладене у пп. а — в;
є) викладене у пп. а — г;
ж) ваш варіант.
Складовими інституційного аналізу є:
а) характеристика сильних і слабких сторін організацій — учасниць проекту та оцінка можливості виконання ними проектних завдань;
б) опис та аналіз правової бази, політичних факторів, у межах яких будуть реалізовувати та експлуатувати проект;
в) оцінка можливого впливу державної політики, макроекономічного регулювання і регламентації зовнішньоторговельної та інвестиційної діяльності на реалізацію проекту;
г) розробка заходів протидії потенційно можливому гальмівному впливу на проект нормативних актів, лобіювання інтересів учасників проекту;
д) викладене у пп. а — в;
е) викладене у пп. а — г;
є) ваш варіант.
Державне регулювання інвестиційної діяльності має враховувати:
а) наявність правового регулювання взаємовідносин усіх учасників інвестиційної діяльності з метою забезпечення їх інтересів при реалізації проекту;
б) надання дотацій, субсидій, бюджетних позичок та розвиток окремих територій, галузей, виробництв;
в) наявність стимулювальної системи оподаткування;
г) викладене у пп. а — б;
д) викладене у пп. а — в;
е) ваш варіант.
Надійність і ефективність управлінської системи інвестиційно- виробничого комплексу — це:
а) здатність системи управління функціонувати відповідно до визначеної мети;
б) своєчасно реагувати на відхилення і вносити в терміни корективи, що допомагають системі досягнути розрахункових результатів;
в) кількість управлінських зовнішніх і внутрішніх зв'язків;
г) викладене у пп. а — б.
Комплекс чинників залежності рівня управління включає визначення такого:
а) кількість об'єктів управління на даному його рівні;
б) кількість управлінських зовнішніх і внутрішніх зв'язків;
в) показник забезпеченості власною виробничою базою і за кооперацією;
г) викладене у пп. а — б;
д) викладене у пп. а — в;
При формуванні нової організаційної структури управління, а також при прогнозуванні діяльності наявної потрібно врахувати такі основні фактори, що визначають її виробничу структуру:
а) рівень її концентрації;
б) забезпеченість власною виробничою базою і її розосередженість;
в) викладене у пп. а — б;
г) ваш варіант.
Структурні зміни в управлінських системах здійснюють для:
а) підвищення оперативності управління;
б) підвищення гнучкості управління;
в) ефективності управління;
г) надійності управління;
д) викладене у пп. а — б;
е) викладене у пп. в — г;
є) викладене у пп. а — г;
ж) ваш варіант.
9. Методами кількісних оцінок в інвестиційному аналізі є:
а) застосування описових моделей;
б) аналітичних моделей;
в) технічних моделей;
г) викладене у пп. а — в;
д) ваш варіант.
10. Методами якісних оцінок в інституційному аналізі є:
а) метод якісних оцінок і ситуаційного аналізу;
б) метод експертних оцінок;
в) викладене у пп. а — б;
г) ваш варіант.
Список рекомендованої літератури до підрозділу
Про податок на додану вартість: Закон України від 15.06.2004 р., № 1782—IV.
Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: Закон України від 01.07.2004, № 1957.
Про інвестиційну діяльність: Закон України № 1560—XII від 18 вересня 1991 р.//ВВР. - 1991.-№47.
Бардиш Г. О. Удосконалення будівельно-виробничого комплексу. — Львів: Світ, 1990. - 192 с.
Бардиш Г. О. Проектне фінансування: Навчально-методичний посібник. — Львів: ЛБІ НБУ, 2004. - 240 с.
Бардиш Г. О. Проектний аналіз: Підручник. - Львів: ЛБІ НБУ, 2004. - 485 с.
Верба В. А., Загородніх О. А. Проектний аналіз. - К.: КНЕУ, 2000.
Москвін С. О., Бевз С. М., Верба В. А., Дідик Г. Г., Новіков В. А., Унковсь- ка Т. С. Проектний аналіз. — К-: Лібра, 1998.
Соціальний аналіз інвестиційного проекту
Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з позиції користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту для здобуття підтримки населення, досягнення цілей проекту та поліпшення характеристики його соціального середовища.
У практиці нерідко трапляються випадки, коли недооцінка соціальних факторів проекту призводить до різних суперечностей і невдач. Іноді суперечності виникають на грунті незнання етнічних традицій, коли не беруть до уваги соціальну організацію людей, їх мотивацію до реалізації проекту.
Основними компонентами соціального аналізу є:
оцінка населення, що проживає в зоні реалізації проекту, з позиції демографічних та соціально-культурних особливостей, умов їх проживання, зайнятості, відпочинку та впливу проекту на ці параметри;
визначення рівня відповідності проекту культурним традиціям населення у даному регіоні;
розробка заходів щодо підтримки проекту з боку населення регіону на всіх стадіях його підготовки, реалізації та експлуатації.
При цьому проект має дати відповіді на питання:
як впливатиме проект на соціальне середовище;
які зміни в даному соціальному середовищі сприятимуть реалізації проекту, а які стримуватимуть його;
яким може бути вплив соціальної системи на можливість реалізації проекту та одержання очікуваних результатів.
Основні компоненти соціального аналізу відіграють істотну роль у визначенні економічної ефективності інвестиційного проекту, його привабливості з позиції суспільства. Оцінка результатів проекту різними соціальними групами може бути діаметрально протилежною, оскільки йдеться про їх суб'єктивні інтереси. Оскільки ж у суспільстві не завжди можливо і не просто досягти балансу інтересів, то перед аналітиками постає проблема, чиїм інтересам, якій соціальній групі надати перевагу.
Питання для самоконтролю
Яке призначення соціального аналізу проекту?
Назвіть основні компоненти соціального аналізу.
Типи проектів, для яких оцінка соціального середовища і його компонентів є обов'язковими.
Характеристика та основні складові соціального середовища інвестиційного проекту.
Взаємозв'язок між різними соціальними показниками проекту.
Як інформація про рівень життя населення має бути врахована при розробці інвестиційного проекту?
Складові етнічно-демографічної характеристики населення.
Соціальне оточення як складова інвестиційного проекту в його соціальному аналізі.
Заходи щодо підвищення соціальної активності населення від впливу проекту.
Які можливі заходи щодо участі місцевого населення у підготовці і реалізації проекту будівництва в даному регіоні атомної електростанції?
Що означає прийнятність проекту для етнокультури місцевого (корінного) населення?
Які показники з охорони здоров'я потрібно залучати до соціального аналізу ІП?
Які показники щодо злочинності мають бути проаналізовані підчас здійснення соціального аналізу ІП?
Які показники про житлові умови населення мають бути проаналізовані?
Які фактори із громадського життя населення потрібно враховувати підчас проведення соціального аналізу ІП?
Які фактори соціальної структури населення піддягають соціальному аналізові ІП?
Які демографічні показники населення слід враховувати під час проведення соціального аналізу ІП?
Які показники щодо зайнятості населення враховують при проведенні соціального аналізу ІП?
Чому при розробленні і здійсненні соціального аналізу інвестиційного проекту потрібно передбачити максимальне використання місцевих людських і природних ресурсів?
Якою може бути участь жителів регіону під час розробки ІП?
Яка послідовність робіт із виконання соціального аналізу?
Чому особливої уваги при здійсненні соціального аналізу ІП потребує етнічно-демографічна характеристика регіону?
Які основні причини погіршення соціального стану українського населення після 1991 року?
Чи можна повністю скасувати державне регулювання економіки, у тому числі й інвестиційної діяльності?
В яких випадках держава повинна перебирати на себе функції регулювання інвестиційного процесу?
Що таке економічна безпека країни і якою мірою вона впливає на національну безпеку?
Як впливає на національну незалежність втрата економічної незалежності?
Що означає вираз — «держава повинна бути стратегічним інвестором»? Коли і відносно до чого?
Чи є межі максимальних припливів іноземних інвестицій у національну економіку?
Що означає інвестиційна непривабливість України щодо іноземних інвестицій? її кількісні і якісні характеристики, показники.
Контрольні тести до підрозділу
1. Суб'єктами державного регулювання економіки є:
а) соціальні групи;
б) наймані працівники;
в) власники підприємств;
г) категорії, вказані в пп. а — в.
Державне регулювання інвестиційної політики здійснюється з метою активізації:
а) економічної діяльності;
б) науково-технічної політики;
в) соціальної політики;
г) наведене у пп. а — б;
д) наведене у пп. а — в.
Держава перебирає на себе функції державного регулювання у таких випадках:
а) коли перед суспільством поставлено певну суспільно значущу мету;
б) коли держава є власником великих підприємств, що визначають структуру суспільного виробництва;
в) у період надзвичайних ситуацій;
г) ваш варіант.
Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» забороняється інвестування об'єктів:
а) створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних та інших норм, установлених законодавством України;
б) порушує права та інтереси громадян і юридичних осіб, що охороняється законом;
в) погіршує інтереси держави;
г) викладене у пп. а — б;
д) викладене у пп. а — в;
е) ваш варіант.
Метою соціального аналізу є:
а) оцінка організаційної, правової, політичної та адміністративної обстановки, в рамках якої проект будуть реалізувати та експлуатувати;
б) оцінка бюджету проекту, враховуючи фізичні і цінові фактори, що призводять до непередбачених витрат;
в) визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з позиції користувачів, населення регіону, де здійснюється проект.
У соціальному аналізі ІП не використовують таких демографічних показників:
а) чисельність населення;
б) кількість населення на 1 км2;
в) структура сімей;
г) кількість великої рогатої худоби;
д) чисельність військовослужбовців.
У соціальному аналізі ІП аналізують і використовують такі показники зайнятості населення регіону:
а) чисельність працевлаштованого населення;
б) рівень безробіття;
в) структура робочої сили за віковою та статевою ознаками;
г) кількість військовослужбовців;
д) кількість працівників правоохоронних органів.
Соціальна привабливість проекту визначається з позиції:
а) користувачів проекту;
б) населення регіону, в якому реалізується проект;
в) поліпшення соціального середовища проекту.
Оцінка соціальних наслідків проекту здійснюється:
а) учасниками проекту;
б) населенням країни проекту;
в) аналітиками, що розробляють проект.
Соціальний аналіз проекту здійснює:
а) визначення наявного рівня соціального середовища;
б) прогнозування можливого впливу проекту на соціальне середовище;
в) оцінку можливості змін соціального середовища проекту;
г) вплив проекту на зовнішньополітичну обстановку;
д) ваш варіант.
Список рекомендованої літератури до підрозділу
Закон України «Про інвестиційну діяльність» (№ 1560—XII) від 18.09.1991 р.
Закон України «Про захист іноземних інвестицій на Україні» (№ 1540а—XII) від 10.09.1991 р.
Закон України «Про режим іноземного інвестування» (№ 93/86—ВР) від 19.03.1996 р.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності» (№ 977—XIV) від 15.07.1999 р.
Бардиш Г. О. Удосконалення будівельно-виробничого комплексу. — Львів: Світ, 1990.
Бардиш Г. О. Проектне фінансування: Навчально-методичний посібник. — Львів: ЛБІ НБУ, 2004. - 240 с.
Бардаш Г. О. Проектний аналіз: Підручник. — Львів: ЛБІ НБУ, 2004. — 485 с.
Верба В. А., Загородніх О. А. Проектний аналіз. - К.: КНЕУ, 2000.
Єпіфанов А. О., Зеленський С. В., Мінченко М. В. та ін. Соціально-економічні основи розвитку регіонів. — Суми: ВВП «Мрія-1, 2001.
Москвін С. О., Бевз С. М., Верба В. А., Дідик В. Г., Новіков В. А., Унковсь- ка Т. Є. Проектний аналіз. — К.: Лібра, 1998.
Покропивний Ф. С. Економіка підприємства. — К.: КНЕУ, 2000.
Екологічний і комерційний аналіз ІП
Екологія і буття людини взаємопов'язані численними і різноманітними зв'язками, окремі з яких мають надзвичайно важливе значення. Наприклад, простежимо взаємовплив таких основних чинників. Це, перш за все, кількість населення планети, яке за останні 100 років збільшилося з 1,5 млрд.дол (і млрд, або в чотири рази, і технологічне навантаження суспільства (вплив виробничої, технологічної та інфраструктурної діяльності). Із збільшенням чисельності населення виникає потреба в задоволенні його зростаючого помиту. Це, у свою чергу, диктує умови збільшення виробничого апарату, видобутку і переробки сировини, зростання випуску продуктів і товарів споживання тощо. Аза цим — зростання відходів людської діяльності, відходів виробництва, забруднення природного середовища і всі супутні їм негативні явища.
Інтенсивний розвиток промисловості, сільського і комунального господарства та інші чинники антропогенної дії на навколишнє природне середовище призвели до різних негативних явищ. Насамперед це стосується забруднення біосфери хімічними речовинами, порушення природних геохімічних циклів. Нераціональне використання природних ресурсів підриває можливість природного самовідтворення відновних ресурсів. А невідновні вичерпуються швидше, ніж суспільство спроможне перебудувати свою економіку, господарську діяльність.
Нинішня екологічна ситуація в Україні характеризується як кризова. Як до 1991 року, так і в подальшому Україна продовжує надавати перевагу базовим, сировинно-видобувним галузям економіки з використанням морально застарілих технологій, енерго- і матеріаломісткість яких на одиницю ВВП у 3—6 разів (а в деяких випадках і більше) перевищує показники економічно розвинених країн.
Серед головних факторів (причин) такого стану є такі:
морально і фізично застарілі технології та їх основні фонди;
недопустимий для ринкової (соціально спрямованої) економіки перекіс у бік базових галузей і галузей засобів виробництва проти галузей соціального спрямування та надання послуг. Натомість в економічно розвинутих країнах на перші припадає менше ніж 20% від ВВП, а на другі — понад 80% від ВВП. В Україні — навпаки;
брак у зв'язку з цим належної наукової концепції і державної стратегії трансформації вітчизняної економіки в соціально спрямовану;
брак інституційних засад (правового і нормативного забезпечення) такої трансформації, а відповідно і структурної перебудови на цій основі всієї економіки.
Одним із найбільших забруднювачів є гірничо-металургійний комплекс. Його шкідливі викиди становлять 38% від загальної кількості забрудників в Україні. На теплоенергетику припадає близько 29%. Але є ще хімічна й нафтохімічна промисловість і багато інших виробництв із шкідливими відходами. Україна як низько-технологічна країна із сировинною спрямованістю своєї економіки належить до країн із найвищими абсолютними обсягами утворення та нагромадження відходів виробництва. Щороку в нас на відкритих звалищах складається понад 1,5 млрд тонн твердих відходів. На таких звалищах, шламосховищах, відвалах та териконах нагромаджено понад 20 млрд тонн відходів, які заскладовані (за заниженими оцінками) на 130 тис. га землі. 90% цих відходів припадає на підприємства гірничо-металургійного комплексу (ГМІ^). Натомість переробка відходів не перевищує 15%. Чи потрібний Україні такий потужний ГМК? Федеративна Німеччина із своїм річним ВВП близько 3,5 трильйона доларів і 83 млн населення виробляє 45 млн тонн сталі, Італія на свої 52 млн жителів і ВВП понад 2 трлн доларів США виплавляє 24 млн тонн сталі. При цьому ці країни, як і всі інші економічно розвинені, експортують до 20% усього виробленого металопрокату, а споживають для власних потреб більше ніж 80%. Україна за свого ВВП 70 млрд дол. США у 2005 р. і 47 млн населення, виробивши понад 34 млн тонн металопродукції, експортувала близько 90%, залишивши для власного споживання менше ніж 10%.
В Україні ще є й високотоксичні відходи. Вони становлять майже 2% від усього обсягу відходів, але спеціалізованого виробництва для їх переробки в Україні не створено.
Не витримуються нормативи щодо якості води. Це призводить до деградації водних екосистем. Значна частина населення користується неякісною водою. Витрати води на одиницю виробленої продукції перевищують показники економічно розвинених країн у 2,5—4,5 раза.
Забруднені ріки, найбільше - Дніпро, Сіверський Донець, ріки При- азов'я і Південний Буг. Чорне море, відоме своїми рибними запасами, за останні ЗО років перетворюється на стічну яму. Із 326-ти видів риб, яких використовували рибалки в 1960-ті роки, залишилось лише п'ять. Загальні втрати риби становлять близько 5 млн тонн.
Розорюваність земель в Україні найвища у світі і досягла 56% території країни та 80% сільськогосподарських угідь.
Після аварії на Чорнобильській АЕС радіонуклідами забруднено понад 4,6 млн га земель. З обороту вилучено 119 тис. га сільгоспугідь, у тому числі 65 тис. га ріллі.
Щороку викидається в атмосферу близько 12 млн тонн забруднювальних речовин. У 1991—2002 рр. від промислових викидів загинуло 2,5 тис. га лісових насаджень. Через Чорнобильську АЕС зазнали радіаційного забруднення 3,3 млн га лісів.
За кількістю промислових забруднень на душу населення Україна посідає одне з перших місць в Європі. Щорічний обсяг шкідливих речовин, які потрапляють на один квадратний кілометр площі України, у 6,5 раза вищий, аніж у США, і в 3,2 раза — ніж у країнах Європи. Це наслідок нераціональної структури господарювання і недосконалих (морально застарілих) технологій. У нас переважають енерго- та матеріаломісткі технології з великими обсягами забруднень довкілля. Зонами екологічного лиха охоплено понад 15% території країни. В Україні функціонує 1 700 шкідливих виробництв, у тому числі п'ять АЕС. Майже 1 000 хімічних підприємств є особливо небезпечними. Значну кількість забруднювальних речовин викидає транспорт, особливо автомобільний. При спалюванні 1 кг етилованого бензину в атмосферу викидається близько 1 г свинцю (ГДК його в повітрі становить 0,0007 мг/м3). Кожний автомобіль за рік споживає з атмосфери 4 350 кг кисню та викидає в неї 3 250 кг оксилу карбону та інших шкідливих речовин.
Енергетика, металургійна промисловість та автотранспорт створюють майже 85% усього обсягу забруднень.
До значних забрудників довкілля належить житлово-комунальне господарство. Щорічний обсяг побутового сміття в Україні становить близько 40 млн м3, яке знищується на 656-ти міських звалищах площею 2 650 гектарів та на чотирьох сміттєспалювальних заводах. У 2000 році накопичення сміття наблизилось до 1,5— 1,9 м3 на душу населення на рік. Майже 80% сміттєзвалищ експлуатується без допоміжних засобів проти забруднення води та атмосфери. Забруднення довкілля спричинює загибель лісів, парків, рослинного і тваринного світу, завдає непоправної шкоди всьому живому.
Непродумане господарювання призвело до того, що лісистість в Україні на душу населення найменша в Європі. Розораність земель більше ніж утричі перевищує цей показнику Німеччині, майже в 1,8 раза — у Франції. Тому реалізація інвестиційних проектів, особливо виробничого призначення, вимагає від спеціалістів підвищеної уваги до природоохоронних заходів.
Забруднення навколишнього природного середовища є однією з найважливіших проблем людства. Не менш важливою вона є і для України, якщо взяти до уваги, що в нас не більше ніж 5—10% сировинних матеріалів доводяться до кінцевого продукту, а 90—95% перетворюються на відходи, не приносячи нічого доброго, тільки шкоду. Тому при створенні нових проектів із розвитку промисловості, інфраструктури та сільського господарства відповідну увагу слід приділяти взаємозв'язку між вибором технологічних процесів, і перш за все на інноваційній основі, та можливістю мінімізації відходів шляхом поглиблення технологічних процесів їх переробки, щоб зменшити безпосередній вплив на довкілля, уникнути забруднення та незворотних змін у зовнішньому природному середовищі.
Аналіз інвестиційного проекту щодо впливу на навколишнє середовище (повітря, воду, землю, флору і фауну регіону, екосистеми) має враховувати і його вплив на здоров'я людей, безпеку робочих місць, а також на соціальні і культурні цінності суспільства, держави.
Рис. 5.1. Класифікація компонентів-забруднювачів
Метою екологічного аналізу інвестиційного проекту є встановлення його впливу на навколишнє середовище, оцінка всіх вигід і витрат, отриманих унаслідок цього впливу, на формування заходів для запобігання або пом'якшення шкоди довкіллю від дії проекту. При створенні й аналізі інвестиційних проектів обов'язковою нормою є вивчення та аналіз антропогенного забруднення довкілля (АЗД) та його економічних наслідків. І не можна забувати, що АЗД є продуктом людської діяльності. Щодо трактування АЗД, то воно відповідає визначенню ООН. За цим визначенням речовина вважається забруднювачем у разі її наявності в неналежному місці, у неналежний час і в неналежній кількості. У найбільш загальному вигляді класифікацію компонентів-забруднювачів відображає наведена схема (див. рис. 5.1).
Із позиції впливу на довкілля джерела забруднення поділяють на три основні групи:
виробничі потужності (виробництва), що супроводжуються утворенням значних обсягів забруднювальних речовин (металургія, хімія, нафтопереробка та ін.);
виробництва з утворенням середніх обсягів шкідливих викидів (машинобудування, текстильна, харчова, переробна промисловість та ін.);
виробництва, які практично не створюють або створюють мало шкідливих відходів (точне машинобудування, оптика, поліграфія та ін.).
Попадаючи у довкілля, ці компоненти спричиняють виникнення різних видів забруднення (табл. 5.1).
Таблиця 5.1
Види забруднень та їх характеристика
Види забруднень |
Характеристика забруднень |
Механічне |
Забруднення середовища компонентів тільки механічного впливу без хіміко-фізичних наслідків |
Хімічне |
Хімічний негативний вплив на екосистеми і технологічні пристрої |
Фізичне у тому числі: |
Зміна фізичних параметрів середовища: температурно-енер- гетичних (теплове, або термальне), хвильових (світлових, шумових, електромагнітних), радіаційних тощо |
теплове, або термальне |
Підвищення температури середовища у зв'язку з промисловими викидами нагрітого повітря, газів, води, що може призвести до вторинних змін середовища, у тому числі хімічного та іншого складу |
оптичне; |
Зміна видового та ультрафіолетового випромінювання, оптичних властивостей середовища із зниженням його якісних характеристик (прозорості та погіршення видимості) |
акустичне; |
Забруднення звуковими хвилями від найнижчих до найвищих частот (1012—1013 ГЦ); частковими випадками такого забруднення є шумове, ультрафіолетове, інфразвукове, вібраційне |
електромагнітне; |
Зміна електромагнітних властивостей середовища (від ліній електропередачі, радіо і телебачення, роботи деяких промислових установок тощо), що призводить до глобальних і місцевих географічних аномалій та змін у тонких біологічних структурах |
радіаційне |
Перевищення у середовищі природного рівня радіоактивних речовин |
Біологічне у тому числі: |
Проникнення в екосистеми видів тварин і рослин, чужих до існуючих у ній угруповань |
біотичне; |
Поширення певних, небажаних з позиції людей, біогенних речовин (виділень, мертвих тіл тощо) на території, де їх до цього не спостерігали |
Види забруднень |
Характеристика забруднень |
мікробіологічне |
Поява надзвичайно великої кількості мікроорганізмів, пов'язана з їх масовим розмноженням на антропогенних субстратах, або середовищах, змінених у процесі господарської діяльності людини. Набуття до цього не шкідливою формою мікроорганізмів патогенних властивостей або спроможності подавляти інші організми в угрупованнях |
Інформаційне |
Зміна механічних, фізичних, хімічних та інших властивостей довкілля, інформаційних функцій, включаючи передачу надлишкової інформації |
Однак, ураховуючи багатогалузевість, багатофункціональність, багато- факторність, різноплановість виробництв, такої класифікації (градації) дещо замало. Для практичних спеціалістів, для функціонального забезпечення існування інвестиційних програм і особливо інвестиційних проектів потрібна детальніша, наближена до реальної дійсності класифікація забруднень екологічних систем. Із деякими застереженнями можна використовувати класифікацію, подану на рис. 5.2, але на деякі особливості доцільно звернути увагу. Інгредієнтне та параметричне забруднення існувало давно. Але воно не було настільки багатогранним і масовим, як тепер. Воно не містило стільки штучно створених сполук, які не піддаються природному розкладанню, особливо іонізуючі випромінювання. Із середини XX століття темпи інгредієнтного та параметричного забруднення кількісно дуже зросли і їхній якісний склад змінився настільки, що на великих територіях здатність природи до самоочищення було втрачено. Тому новим змістом наповнилося і поняття охорони природи. Основні зусилля тепер потрібно спрямовувати на зниження рівня її матеріального та енергетичного забруднення. Схеми забруднення довкілля промисловими та сільськогосподарськими підприємствами наведено на рис. 5.3 та 5.4.
Рис. 5.3. Класифікація шкідливих речовин за ознаками очищення та використання
Рис. 5.4. Обмін речовинами та енергією сучасного промислового підприємства з навколишнім середовищем
Форми порушень або забруднення здебільшого виявляються зразу ж після впливу проекту, а наслідки від них можуть відбиватися на екосистемі тривалий час. При аналізі інвестиційного проекту наслідки впливу його оцінюються тоді, коли можна визначити окремі показники екосистеми, до реалізації проекту та після, в межах його впливу.
Істотними для обгрунтування проекту під час його розробки й аналізу є встановлення величини гранично допустимого впливу і концентрації (ГДВ і ГДК) компонентів проекту на навколишнє середовище і розробка заходів щодо їх усунення:
заходи проти забруднення повітря, води, землі, надр та боротьба зі шумом, охорона тваринного та рослинного світу;
проектний опис середовища проекту в географічному, екологічному, соціальному та часовому аспектах (під'їзні шляхи, енергозабезпечення, водопостачання, приміщення для зберігання сировини, напівфабрикатів та готової продукції);
теперішні та очікувані параметри фізичних, біохімічних та соціально-екологічних умов, безпосередньо пов'язаних з проектом.
Усі вони мають Грунтуватися на чинній державній і світовій нормативно-правовій базі. Наприклад, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) при визначенні якості повітря рекомендує використовувати чотири рівні ГДК:
— відсутність прямого чи непрямого впливу на людину, тварину чи рослинність;
— можливість подразнення органів чуття, шкідливого впливу на рослинність, зменшення прозорості повітря і т. ін.;
— порушення життєво важливих фізіологічних функцій та виникнення хронічних захворювань;
— виникнення гострих захворювань і загибель людей і тварин.
Розрізняють ГДК для приміщень виробничого призначення і атмосферного повітря, максимальну разову та середньодобову тощо.
Залежно від токсичності виділяють чотири класи небезпечних речовин:
надзвичайно небезпечні;
високонебезпечні;
помірно небезпечні;
малонебезпечні.
— реальній економічній обстановці залежно від технологічних особливостей інвестиційного проекту для регулювання його впливу на довкілля використовують відповідні нормативно-правові документи.
Дослідження навколишнього середовища здійснюється і відслідковується на всіх стадіях життєвого циклу проекту.
На передпроектній стадії визначають категорію і тип проекту. Оцінюється масштаб робіт з екологічного аналізу, якісний та кількісний склад команди з екологічного аналізу проекту, масштаб робіт, які потрібно виконати при підготовці екологічного аналізу. Залежно від ступеня впливу на навколишнє середовище розрізняють чотири категорії проектів.
Категорія А — проекти, що рідко мають негативний вплив на довкілля. Це переважно об'єкти соціальної сфери, освіти, охорони здоров'я, ринкової інфраструктури і т. ін. У таких проектах їх вплив на навколишнє середовище мінімальний.
Категорія Б — проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, але до яких можна швидко застосовувати заходи, спрямовані на пом'якшення цього негативного впливу. До них можна віднести проекти сільського господарства, програм інтенсифікації врожаю, використання агрохімікатів, розведення риб, обладнання для рибного промислу, невеликих проектів зі зрошування та осушення, постачання води та поліпшення її якості, розвитку будівництва житла, реконструкції і спорудження доріг, комунікацій, розробки підземних корисних копалин (не всіх), прокладання непотужних ліній електропередачі (ЛЕП) тощо. Для таких проектів на підставі чинних законодавчих актів і нормативів слід розробляти перелік і заходи з охорони навколишнього середовища.
Категорія В — проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, які потребують детальної оцінки довкілля. До них відносять такі проекти: масштабне зрошування та осушення, управління водними ресурсами, розробка нових земель для сільського господарства і міського будівництва, прокладання нових магістральних шляхів, особливо через ліси або інші зони навколишнього середовища, спорудження нових аеропортів, великих мостів і гаваней (портів), великомасштабне постачання води, санітарні проекти з оздоровлення та очищення ґрунту, середньо- і великомасштабні енергетичні споруди, будівництво промислових підприємств, великих водосховищ тощо.
Аналіз навколишнього середовища для таких проектів має бути ретельно розроблений на стадії підготовки проекту. Він є невід'ємною частиною при вивченні можливості реалізації проекту.
Категорія Г — проекти, спрямовані на навколишнє середовище. Це проекти з розвитку лісового господарства, управління землями, Грунтами, проекти рибного і сільського господарства, інтегровані дії у рамках боротьби із сільськогосподарськими паразитами; охорону дикої природи і створення резервних та національних парків (заповідників), установ з охорони навколишнього середовища. Аналіз довкілля і розробка заходів управління є невід'ємною частиною таких проектів.
На стадії визначення ідеї проекту визначають основні аспекти, що стосуються навколишнього середовища та оцінки природних ресурсів, вивчають програми розвитку країни, можливість використання національних ресурсів, ступінь можливого забруднення та негативного впливу на навколишнє середовище.
На стадії формування та підготовки проекту здійснюється аналіз навколишнього середовища. Це дозволяє доповнити проект необхідною інформацією з погляду небезпечних для нього чинників і уникнення у майбутньому помилок, виправлення яких може дорого обійтися суспільству, а в деяких випадках взагалі неможливе. За цим розглядаються потенційно можливі наслідки проекту для навколишнього середовища, що вимагає проведення первинної експертизи довкілля. У разі необхідності здійснюється детальний аналіз умов навколишнього середовища, потенційного впливу проекту на нього та можливості його поліпшення.
Під час розроблення проекту (на стадії розробки) аналіз довкілля об'єднується з визначенням технічних, інституційних, соціальних, фінансових та економічних аспектів. Залежно від величини і категорії (типу) проекту та чутливості місця його розташування під час аналізу потенційного впливу на людське і природне середовище може виникнути потреба в проведенні всебічного аналізу. На цьому етапі, як правило, розглядають альтернативні варіанти проекту або заходи з контролю чи зменшення його негативного впливу на навколишнє середовище.
Детальний аналіз проекту здійснюють, щоб урахувати всі види витрат, які виникають під час здійснення заходів з охорони навколишнього середовища і контролю за ним, а також залишкового впливу на довкілля. Аналіз навколишнього середовища є складовою передінвестиційних досліджень, коли паралельно (одночасно) з технічним обґрунтуванням проекту вивчають його інвестиційні можливості. Це зумовлено тим, що:
Результати аналізу навколишнього середовища можуть бути враховані в технічній оцінці як можливі витрати, оскільки додаткові дослідження, вивчення альтернатив, розробка заходів і впровадження нових, екологічно прийнятних прийомів реалізації проекту можуть збільшити витрати та уповільнити використання проекту;
При аналізі навколишнього середовища може ефективно використовуватися зібрана під час проведення технічного аналізу деталізована інформація, що дозволить уникнути дублювання зусиль фахівців, які готують проект.
Вибір проекту здійснюється не тільки за критеріями його комерційної прибутковості, а й життєздатності у навколишньому середовищі. Не кожний позитивний або негативний вплив на довкілля може бути відразу ж оцінений кількісно і фінансово. Тому рішення слід приймати на підставі чинних екологічних стандартів або припустимих екологічних співвідношень між явними грошовими надходженнями і вигодами та неявними витратами, що виникають стосовно навколишнього середовища.
Ступінь наслідків для навколишнього середовища залежить не тільки від категорії проекту. На довкілля впливає і місце розташування проекту, й інші фактори.
Незалежно від категорії проекту його екологічний аналіз проводиться за схемою у такій послідовності:
Аналіз первинних екологічних умов.
Оцінка потенційного безпосереднього або опосередкованого впливу проекту на навколишнє середовище.
Проведення екологічного аналізу альтернативних варіантів проекту.
Розробка заходів щодо запобігання, скорочення або компенсації негативного впливу на навколишнє середовище.
Екологічна підготовка менеджменту та персоналу.
Екологічний моніторинг.
Перший етап — це характеристика та аналіз екологічних умов, у яких виконується проект, що потребує від виконавця дати опис природно- географічного середовища проекту, його фізичного та біологічного балансу, всіх аспектів, безпосередньо пов'язаних з його реалізацією.
На другому — визначають позитивні і негативні наслідки, які будуть, якщо здійснення проекту і заходів щодо усунення їх неможливо ліквідувати. На цьому етапі розробляють заходи, спрямовані на охорону навколишнього середовища.
Третій етап передбачає визначення та аналіз альтернативних можливостей реалізації проекту, наприклад місць розташування, технології і т. ін. Для кожної альтернативи треба визначити вигоди та витрати із застосуванням економічних співвідношень, інституційної відповідності місцевим умовам і вимогам.
Після визначення альтернатив розробляють заходи зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.
На п'ятому етапі розробляють заходи з підготовки керівництва та спеціалістів, які відповідали б за екологічну безпеку проекту, здійснювали б заходи з охорони та контролю стану навколишнього середовища.
На шостому, заключному етапі екологічної діагностики проекту розробляють план поточного контролю стану навколишнього середовища і впливу проекту на нього, конкретизують види цього контролю, визначають осіб та установи, які мають його здійснювати, оцінюють вартість заходів контролю.
Визначення типів впливу проекту на навколишнє середовище та оцінка його екологічних наслідків є головною складовою екологічного аналізу інвестиційного проекту. Така оцінка базується на чинному законодавстві, що регулює питання охорони навколишнього середовища країни, в якій реалізується інвестиційний проект.
Впливи проекту на навколишнє середовище можна класифікувати за відповідними критеріями:
час дії;
можливість усунення;
спосіб впливу;
охоплення території;
походження;
можливість акумулювання наслідків.
За часом дії вони можуть бути постійними і тимчасовими, за можливістю усунення — такими, що можна виправити і не можна виправити, за способом впливу — безпосередні і опосередковані, за охопленням території — локальні і досить поширені, за походженням — первинні і вторинні, за можливістю акумулювання наслідків — накопичувальні і ненакопичувальні.
Кількісний вимір кожного впливу на навколишнє середовище базується на оцінці вартості наслідків екологічних змін, які супроводжують проект. Визначення їх усіх — справа не проста. Серед основних із них можна виокремити такі:
величина території;
чисельність населення, що перебуває під впливом екологічних наслідків проекту;
ступінь змін, деградації, зникнення природних ресурсів;
швидкість погіршення екологічного стану і час, необхідний для його стабілізації або поліпшення;
ступінь незворотності змін в екосистемах.
Визначаючи величину впливу проекту на навколишнє середовище, особливу увагу слід приділяти природним ресурсам, що їх будуть споживати (і особливо тим, що не відновлюються або відновлюються протягом тривалого періоду), типу технології, що застосовується у виробничому процесі, а також факторам контролю забруднення довкілля середовища.
Щодо визначення вартості впливу проекту на навколишнє середовище є кілька проблем. Це складність визначення вартості екологічних наслідків проекту, пов'язаних із зникненням деяких видів рослинного та тваринного світу, зменшення озонового шару, необхідність визначення інтегральної оцінки своїх наслідків, вигід і витрат, які супроводжують проект, необхідність врахування думки майбутнього покоління про вартість наслідків, визначення вартості незворотних із них для навколишнього середовища та позбавлення у майбутньому прав користування цими благами.
Існує велика кількість методів, які використовують для екологічного аналізу інвестиційних проектів. До них відносять складання карт, списків або матриць наслідків, присвоєння балів, рангів або рейтингів, утворення ланцюжків «витрати — умови — ефективність». Кожен із них допускає певний ступінь спрощення в оцінці результатів.
В умовах можливої альтернативи практичної реалізації проекту або вибору одного з варіантів доцільно розглянути кілька з цих методів.
Але всі вони найбільш ефективні для оцінки впливу проекту на довкілля лише на підготовчій стадії, коли проект ще не функціонує. При реалізації проекту в умовах діючого виробництва ці методи оцінки неприйнятні.
Для оцінки діючого проекту на довкілля потрібно:
виконати аналіз технологічного процесу виробництва з метою виявлення джерел впливу, виділення та викиду шкідливих речовин. Результатом цього аналізу є визначення в технологічному процесі місць входу і виходу природних ресурсів, виділення шкідливих речовин, характеристика джерел забруднення, природоохоронного устаткування і природозахисних заходів, для яких розраховують їх фактичну ефективність;
визначити показники інтенсивності, величини небезпеки впливу, що залежить від кількості викиду шкідливих речовин та їх індивідуальних властивостей;
виявити форми порушення та забруднення природного середовища і визначити їх параметри. На цьому етапі обстежують зони впливу виробництва на навколишнє середовище та встановлюють наслідки забруднення;
оцінити наслідки змін зовнішнього середовища від впливу проекту з використанням інтегральних показників.
Отже, всі функціональні зміни в екологічній системі за результатами впливу проекту можуть бути представлені як порушення чи забруднення екосистеми. З метою ретельного визначення необхідних витрат, можливостей суспільства здійснити природоохоронні заходи, оцінка збитків негативного впливу різних проектів на екосистему в цілому має бути наведена у вартісних показниках.
Сучасна міжнародна практика аналізу екологічних наслідків проекту найчастіше застосовує методи, що базуються на визначенні ринкової ціни виробництва товарів та послуг (визначення продуктивності ресурсів, втраченої вигоди, альтернативної вартості), безпосередніх витрат, що пов'язані з реалізацією проекту, до яких належать методи аналізу ефективності витрат і превентивних витрат {рис. 5.5).
Оцінка впливу проекту на навколишнє середовище методом зміни продуктивності ресурсів базується на традиційному «аналізі вигід — витрат». Фінансова оцінка фізичних обсягів виробництва здійснюється з використанням ринкових цін на вхідні ресурси та на отриману продукцію проекту. Цей метод передбачає визначення впливу проекту на продуктивність ресурсів, що беруть участь у ньому. При цьому враховують як заплановані екологічні, так і побічні ефекти за межами проекту, які можуть мати позитивний або негативний характер.
Рис. 5.5. Методи оцінки екологічних наслідків проектів, що використовуються в міжнародній практиці
Аналіз зміни продуктивності ресурсів унаслідок реалізації проекту краще здійснювати способом оцінки ситуації «з проектом» і «без проекту», що дозволяє визначити всі зміни у навколишньому середовищі, які виникли у зв'язку з упровадженням проекту. Цей метод доцільно застосовувати для проектів агропромислового комплексу, рибного господарства тощо.
При застосуванні методу, що базується на втраті доходу, за міру екологічних наслідків беруть зміну продуктивності людей та, як результат, втрату ними доходу або збільшення медичних витрат через екологічну шкоду, або отримання додаткових доходів від запобігання екологічним наслідкам. Використання цього методу вимагає прослідкувати причинно-наслідкові зв'язки між екологічними наслідками проекту та змінами в умовах життя населення. Наприклад, поліпшення питного водопостачання зменшує кількість шлунково-кишкових та нирково-кам'яних захворювань, що дозволяє зменшити величину медичних витрат. При цьому можна визначити чисте підвищення продуктивності праці або зростання доходів працівників, чисту соціальну вартість економії витрат на медичне обслуговування. Втрата доходу може бути зумовлена не лише погіршенням здоров'я, а й екзогенними змінами продуктивності екосистеми, наприклад, зниженням продуктивності і вартості земель, погіршенням умов рибальства тощо.
Визначення екологічних наслідків на базі методу альтернативної вартості здійснюється з позиції оцінки витрат, необхідних для збереження якого-небудь ресурсу, наприклад, ландшафту території національного парку замість вирубування дерев для потреб будівництва або неотримання доходу від використання цього ресурсу іншим способом.
Метод кількісної оцінки екологічних наслідків проекту зорієнтований на визначення витрат, пов'язаних з реалізацією проекту. Вони можуть бути встановлені на підставі аналізу ефективності витрат. Екологічні наслідки, що не піддаються кількісному виміру у формі витрат і прибутків, іноді можна оцінити за допомогою розгляду ефективності понесених витрат.
На практиці аналіз ефективності витрат вимагає ретельного аналітичного пророблення. Наприклад, при розгляді певного переліку численних альтернатив технології зниження забруднення атмосферного повітря коксохімічним комбінатом за норми граничнодопустимої концентрації (ГДК) 110 частин відібрано три, характеристики яких наведено у табл. 5.2.
Таблиця 5.2
Характеристика альтернативних технологій зниження забруднення атмосферного повітря
Альтернативний технологічний варіант |
Витрати на технологію, грн |
Рівень концентрації частин на мільйон |
Проект А |
100000 |
100 |
Проект Б |
40000 |
200 |
Проект В |
70000 |
130 |
З наведених варіантів тільки проект А задовольняє мету, оскільки рівень забруднення не перевищує гранично допустимої концентрації. Варіант В майже в 1,5 раза дешевший і ненабагато перевищує норми щодо граничного рівня ГДК шкідливих речовин. Але якщо виходити з нормативів, то треба прийняти варіанті.
У разі використання цього методу оцінки екологічного впливу проекту головною проблемою є встановлення рівня вимог і їх проектного забезпечення.
Визначення екологічного впливу проекту на довкілля за допомогою оцінки превентивних (профілактичних) витрат базується на можливості здійснювати оцінку мінімальних вимог населення до навколишнього середовища та їх готовності нести витрати на зниження шкідливого впливу. Методика розрахунку превентивних витрат ґрунтується на визначенні мінімальних витрат з метою запобігання зменшенню екологічних наслідків. Як правило, затрати на зниження несприятливого екологічного впливу не повинні перевищувати прибуток, що отримує споживач у результаті зниження очікуваних збитків. Застосування цього методу можливе за наявності точних даних про величину витрат, необхідних для поліпшення ситуації, та вигід, отриманих у результаті зниження шкідливого впливу.
Важливе місце в протизабруднювальній діяльності інвестиційного проекту відводиться визначенню витрат на реалізацію заходів щодо оздоров лення довкілля. Обов'язковою умовою при цьому має бути якомога повніше иісування всіх затрат, пов'язаних із здійсненням цього проекту, або заходів щодо їх усунення чи зменшення.
Для цього може бути використана така формула приведення витрат:
(7.1)
де
— приведені витрати при реалізації
г-го протизабруднючого заходу на
j-му
підприємстві, грн/рік;
— експлуатаційні
(поточні) витрати за цим заходом, грн/рік;
— капіталовкладення
(одноразові витрати), потрібні для
здійснення проектних заходів, грн;
— норма
прибутку для даної галузі (проекту) j
-го підприємства (проекту).
Проте треба мати на увазі, що норма прибутку є різною для різних суб'єктів господарської діяльності (галузевий принцип), їх ІП.
Наведена формула дає тільки загальну уяву про визначення приведених витрат щодо поліпшення або приведення до норми АЗД проекту. Для детальних розрахунків використовується обширний розрахунковий апарат, інструментарій, опанування якого є завданням інших навчальних дисциплін.
Після цього здійснюється інженерно-екологічна експертиза ІП і підприємства та екологічна паспортизація.
Узагальнюючи все викладене в цьому підрозділі, можемо зробити такі висновки.
Екологічний аналіз є важливим розділом інвестиційного проекту, в якому визначають тип його впливу на навколишнє середовище, оцінюють усі вигоди і витрати, які будуть понесені внаслідок цього впливу, та розробляють заходи щодо пом'якшення наслідків або запобігання шкоді навколишньому середовищу як у процесі створення, так і на стадії експлуатації інвестиційного проекту. Елементи цього аналізу присутні на всіх стадіях життєвого циклу проекту.
Очевидно, що забруднення навколишнього природного середовища продовжує залишатися однією з важливих проблем людства. Не менш важливою є вона й для України, якщо взяти до уваги, що й у нас не більше ніж 5—10% сировинних матеріалів доводяться до кінцевого продукту, а 90—95% перетворюються на відходи, що приносять найчастіше непоправну шкоду не тільки власному генофонду.
Речовина вважається забруднювачем, якщо вона є в неналежному місці, у неналежний час і в неналежній кількості. Критерієм існування забруднення є сам факт попадання будь-яких компонентів-забруднювачів у воду, повітря чи грунт, а не фіксування їх шкідливих наслідків.
Технічних і технологічних проблем щодо скорочення або припинення АЗД практично не існує. Це проблема економічна, що залежить від волі суспільства і його фінансово-економічної спроможності.
Вирішення проблеми екологізації виробництва пов'язане з виробництвом екологічно безпечної продукції за мінімальних витрат природних ресурсів (сировини, енергії, палива тощо) з утворенням мінімальної кількості не утилізованих відходів, які не порушують функціонування природних екосистем та біосфери.
Питання для самоконтролю
Що означає екологічний аналіз інвестиційного проекту?
Який порядок визначення екологічних впливів ІП на довкілля?
Які є методичні підходи до визначення відшкодування можливих втрат від дії інвестиційного проекту на довкілля?
Які типи впливів проекту на довкілля ви знаєте?
Які категорії ІП з позиції їх впливу на довкілля ви знаєте?
Що це за категорія А інвестиційного проекту?
Які ІП відносять до категорії Б?
Які ІП відносять до категорії В?
Які ІП відносять до категорії П
Які ви знаєте компоненти — забруднювачі довкілля?
Що означає «АЗД»?
Які види забруднень ви знаєте?
Що означає акустичне забруднення?
Що означає тепловий, або термальний, вплив ІП на довкілля?
Що таке оптичний вплив проекту на довкілля?
Дайте своє розуміння механічного забруднення довкілля.
Дайте характеристику мікробіологічному забрудненню довкілля.
Охарактеризуйте електромагнітне забруднення ІП.
Що означає радіаційне забруднення довкілля?
Що означає ГДК і ГДВ?
У чому полягає метод превентивних витрат?
Що означає метод зміни продуктивності ресурсів?
Що таке метод альтернативної вартості?
Дайте визначення методу втраченого доходу.
Яке значення для населення України має надмірне (проти середньоєвропейського рівня) на душу населення розорювання земель?
У чому виявляються основні пріоритети навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів?
Як здійснюється державна політика у сфері охорони довкілля, природокористування та забезпечення екологічної безпеки?
У чому полягає і в чому фактично проявляється стратегія і тактика розвитку виробничого та природно-ресурсного потенціалу в різних галузях економіки — гірничо-металургійний (ГМК), паливно- енергетичний (ПЕК), агропромисловий з переробкою сільгосппродукції (АПК) комплекси, житлово-комунальне господарство, транспорт, інфраструктура тощо?
У чому полягає і як фактично виявляється збалансованість використання і відновлення природних ресурсів (землі, води, повітря, корисних копалин, флори й фауни)?
Яка державна політика і як вона фактично здійснюється у сфері охорони і збереження довкілля, природокористування та забезпечення екологічної безпеки?
Контрольні тести до підрозділу
Метою екологічного аналізу є:
а) встановлення впливу ІП на навколишнє середовище, оцінка всіх вигід і витрат, отриманих унаслідок цього впливу, та формування заходів для запобігання та пом'якшення шкоди довкіллю від дії проекту;
б) визначення ГДВ, ГДК;
в) визначення величини забруднення грунтів, повітря та водоймищ.
До енергетичних компонентів — забруднювачів довкілля належать:
а) теплові викиди;
б) тверді викиди;
в) рідкі викиди.
До енергетичних компонентів — забруднювачів довкілля належать:
а) іонізуючі випромінювання;
б) стічні води;
в) токсичні відходи.
До енергетичних компонентів — забруднювачів довкілля відносять:
а) світлові, інфрачервоні, ультрафіолетові, лазерні випромінювання;
б) газо- та пароподібні;
в) викиди в атмосферу.
Залежно від ступеня впливу на навколишнє середовище розрізняють таку кількість категорій проектів:
а) три категорії;
б) чотири категорії;
в) п'ять категорій.
Залежно від ступеня впливу на навколишнє середовище встановлено такі категорії ІП:
а) категорія А, Б, В, Г;
б) категорія Б, С, Д, В;
в) категорія А, В, Д, С.
Незалежно від категорії проекту його екологічний аналіз проводять за схемою в такій послідовності:
а) аналіз первинних екологічних умов; оцінка потенційного безпосереднього або опосередкованого впливу проекту на навколишнє середовище;
б) проведення екологічного аналізу альтернативних варіантів проекту; розробка заходів щодо запобігання, скорочення або компенсації її негативного впливу на навколишнє середовище;
в) екологічна підготовка менеджменту та персоналу, екологічний моніторинг;
г) розробка заходів для недопущення наднормативних викидів в атмосферу.
Оцінка впливу проекту на навколишнє середовище «методом зміни продуктивності ресурсів» базується на:
а) аналізі вигід — витрат;
б) економічному аналізі;
в) фінансовому аналізі.
Затвердження інвестиційного проекту виробничого призначення неможливе без:
а) узгодження з банком, що його фінансує;
б) узгодження з регіональним профспілковим органом;
в) отримання позитивного рішення інженерно-екологічної експертизи.
Затвердження інвестиційного проекту виробничого призначення, що фінансується з державного бюджету, неможливе без:
а) позитивного рішення щодо проекту комплексної державної експертизи;
б) отримання позитивного рішення інженерно-екологічної експертизи;
в) погодження з Державною податковою адміністрацією.
Список рекомендованої літератури до підрозділу
Закон України про екологічну експертизу від 09.02.1995 № 45/95—ВР, із змінами // ВВР. - 2003. - № 4.
Закон України про охорону навколишнього природного середовища: Ухвалено на третій сесії Верховної Ради України 25.06.1991. — К.: Україна, 1991. — 59 с. (з наступними змінами і доповненнями).
Бардиш Г. О. Проектне фінансування: Навчально-методичний посібник. — Львів: ЛБІ НБУ, 2004. - 240 с.
Бардиш Г. О. Проектний аналіз: Підручник. — Львів: ЛБІНБУ, 2004. — 485 с.
Верба В. А., Загородніх О. А. Проектний аналіз. - К.: КНЕУ, 2000. - С. 222-243.
Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. К.: Т-во «Знання», КОО, 2002.
Джигирей В. С., Сторожук В. М., Яцюк Р. А. Основи екології. — Львів: Афіша, 2001.
Загородній А. Г., Стадницький Ю. І. Економічне обгрунтування вибору опти- мальнихтехнологічнихрішеньу будівництві. — Львів: ДУ« Львівська політехніка», 1995. - 103 с.
Запольський А. К., Салюк А. І. Основи екології. — К.: Вища школа, 2003.
Москвін С. О., Бевз С. М. та ін. Проектний аналіз. — К-: ТОВ «Лібра», 1998. -С. 176-201.
Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Україні у 1994 році. К.: Наукова думка, 1995. — 309 с.
Стадницький Ю. І. Економіка охорони довкілля. — Львів: ДУ «Львівська політехніка», 1998. — 199 с.
Стадницький Ю. І. Економічні основи управління оздоровлення довкілля (Методологія і практика). — Львів: ДУ «Львівська політехніка», 1999. — 260 с.
Статистичний щорічник України. 2004. — К..: Статистика, 2005.
Комерційний аналіз інвестиційного проекту
Традиційно пропозиції інвестиційного проекту оцінюють з технічної, технологічної, економічної, фінансової та інших перспектив його реалізації. При цьому прогнозуванню прибутків від реалізації проектної продукції відводиться першорядна роль.
Метою комерційного (маркетингового) аналізу є обґрунтування комерційної спроможності інвестиційного проекту, оцінка можливостей реалізації проектної продукції на обраному ринку та отримання такого доходу, що дозволив би покрити витрати на створення проекту і задовольнити інтереси інвесторів.
Успіх або провал проекту залежить від наявності споживачів. Тому перш за все потрібно вивчити і проаналізувати попит та ринкове середовище з урахуванням такого:
де продаватимуть проектну продукцію;
яка місткість ринку і його вплив на ціну;
яку частку продукції можна споживати на внутрішньому ринку, а яку — на зовнішньому;
які фінансові ресурси потрібні для випуску продукції на ринок і які спеціальні заходи слід передбачити в проекті щодо фінансування маркетингу.
Тому ключовим у цьому питанні є визначення і розроблення стратегії поведінки підприємства (проекту) в цілому за відповідною схемою.
Розробляючи стратегію ринку та здійснюючи аналіз маркетингового комплексу, визначають межі його інвестиційної діяльності, варіанти виробничих програм, необхідні технології, а деколи і вибір місця розташування.
Визначення призначення підприємства дозволяє переконати партнерів, співробітників, клієнтів, інвесторів у потребі і соціальній значимості підприємства і його комерційній доцільності (у його бізнесі), а також у можливості його успішного розвитку.
Відповідно до рекомендацій Всесвітнього банку призначення підприємства класифікується так:
маркетингова стратегія;
стратегія інформації;
стратегія діяльності за кордоном;
організаційна стратегія;
стратегія ефективності;
стратегія результатів.
Маркетингова стратегія узгоджується з інтересами споживачів продукції (послуг), можливостей внутрішніх ресурсів з урахуванням ризиків для досягнення визначеної мети та формується під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, і власних потреб. Вона може бути наступальною, пасивно захисною або компромісною. Загалом стратегію приймають, виходячи з таких чотирьох альтернатив.
Стратегія лідера, або диференціації. Вона полягає у наданні продуктові особливих якостей, відмінних від якостей конкурентних товарів, послуг, що й забезпечує йому (продукту) підвищений попит на ринку. Диференціація може мати такі форми:
імідж марки;
визнане технологічне вдосконалення;
зовнішній вигляд;
післяпродажний сервіс.
Технічного лідерства можна досягти завдяки запатентованим винаходам, технологічним ноу-хау, збуту продукції в комплексі з послугами, яких не надають конкурентні фірми. Така стратегія зменшує чутливість проектної продукції до ціни, ускладнює прихід на ринок нових конкурентів, захищає від товарів-замінників.
Стратегія низьких витрат. У цьому разі політика компанії полягає в досягненні конкурентних переваг шляхом здешевлення виробництва і збуту продукції. Результатом такої стратегії може бути збільшення ринкової частки. За недостатності ресурсів така стратегія може бути ризикованою, тому що може призвести до зменшення числа споживачів продукту і цінової війни з конкурентами. Проте низькі витрати підвищують ступінь захищеності від сильних постачальників, що сприяє підприємству в набутті більшої гнучкості при підвищенні вхідних витрат, створює бар'єр для входження нових конкурентів і захисту від товарів-замінників. Лідерство за рахунок економії на витратах дає надійний захист тому, що першими дію конкурентної боротьби відчувають найменш ефективні фірми.
Стратегія спеціалізації, або концентрації на потребах одно- сегментного ринку чи конкурентної групи покупців. Її мета — краще задоволення потреб обраного сегмента ринку, ніж це можуть конкуренти. Наприклад, орієнтація на найбільш платоспроможних споживачів на ринку будівельних послуг (престижні квартири, котеджі, інші роботи). Така стратегія дозволяє досягти високої частки ринку в окресленому сегменті, проте завжди приводить до малої частки ринку в цілому.
Стратегія диверсифікації. Вона спрямована на випуск нових видів продукції, не пов'язаних з виробництвом основної продукції підприємства. Ця стратегія поширена серед великих компаній, оскільки маркетинг різних продуктів одночасно на кількох ринках знижує вірогідність великих невдач.
Виходячи з обраної загальної стратегії діяльності на ринку, підприємство планує її реалізацію. Досить поширеним методом такого планування є матриця можливостей по товарах, ринках, схема якої наведена в табл. 5.3.
Таблиця 5.3
Схема планування реалізації проектної продукції на основі матриці