Завдання

1. Дати короткі відповіді на 2-5 питання плану (див. методичні рекомендації).

2. Визначити в реченнях ускладнюючий компонент. Відповідь закодувати: 1 – однорідні

члени речення, 2 – відокремлені члени речення, 3 – вставні конструкції, 4 – вставлені

конструкції, 5 – звертання.

Геть блідий, Андрій Сидорович опустився на стілець (В.Дрозд).У кожному ділі є

свої майстри і своє, так би мовити, натхнення (О.Гончар). Раптом з далини почувся –

ніби уявився – глибокий звук (М.Рильський). До тебе, Україно, наша бездольная мати,

струна моя перша озветься (Л.Українка). День ні хмарний, ні сонячний, не золотий, а

якийсь ніби срібний (І.Нечуй-Левицький). За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого

не любив (П.Мирний). І мені (та й вам, шановний) буде жаль розлучатися з сим світом

(Б.Олійник). Десь за ланами гомонів, затихаючи, грім (С.Васильченко). Луки, гори,

пишні сади – все зелене і принишкле (О.Гончар). На превеликий жаль, у мене нема

знайомих в Кишиневі (М.Коцюбинський).

2. Розмежувати однорідні й неоднорідні означення. Поставити потрібні розділові знаки в

реченнях з однорідними й неоднорідними означеннями.

Я пам’ятаю вчительку мою, просту і скромну і завжди спокійну (В.Сосюра).

Крізь прозорі хмаринки іноді пробивається рожевий сонячний промінь (О.Копиленко).

Де-не-де ще тремтів на гілці одинокий скручений дудочкою листок (О.Донченко). Вода

шуміла і билась між камінням білими кипучими хвилями (І.Нечуй-Левицький). Саме

життя виробило в ньому цей характер – різкий упертий готовий до будь-яких

труднощів (О.Гончар). Море світиться чорним важким оксамитом (Л.Українка).

3. Зробити синтаксичний аналіз речень (за схемою усного розбору). Див. зразок.

До тебе, Україно, наша бездольная мати, струна моя перша озветься

(Л.Українка). Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле (О.Гончар). На

превеликий жаль, у мене нема знайомих в Кишиневі (М.Коцюбинський).

4. Підготуватися до контрольної роботи за темами модуля.

Методичні рекомендації

Особливу групу простих речень становлять ускладнені речення, які характеризуються семантичним та структурним ускладненням (мають більшу кількість синтаксичних позицій), наявністю напівпредикативних і сурядних зв’язків. Вони мають одну предикативну основу, але можуть трансформуватися у складні речення.

Усі ускладнені речення розподіляються між двома групами: структури, в яких ускладнюючі компоненти є членами речення (речення з однорідними та відокремленими членами), та структури, в яких ускладнюючі компоненти не є членами речення

(речення зі вставними та вставленими конструкціями, речення зі звертаннями).

Укладаючи конспект відповіді на 2 питання, необхідно: дати визначення однорідних членів речення; вказати їх ознаки; зазначити засоби вираження однорідності.

Відповідаючи на 3 питання, слід: визначити сутність та різновиди відокремлених членів речення; загальні та часткові умови відокремлення.

Розглядаючи вставні слова та словосполучення, зазначити їх загальне значення та семантичні розряди.

Характеризуючи вставлені конструкції, потрібно: звернути увагу на їх відмінності від вставних слів і речень; назвати структурні типи та різновиди за значенням.

Розкриваючи сутність звертань, необхідно схарактеризувати їх значення і функції, способи вираження та різновиди (власне звертання та риторичне звертання).

Усі теоретичні положення повинні підкріплюватися прикладами.

Виконуючи другу вправу, ураховуйте, що однорідні означення мають ряд ознак, які їх відрізняють від однорідних: вони характеризують предмет з одного боку; вказують на різні споріднені ознаки; посилюють, уточнюють або пояснюють одне одного. Крім того, однорідні означення виражаються звичайно прикметниками однакового лексико-граматичного розряду, інколи – різних, якщо поєднуються з прикметниковими та дієприкметниковими сполученнями, які характеризують предмет під одним кутом зору.

Зверніть також увагу на однорідні присудки, щодо яких в лінгвістичній літературі не існує єдиної точки зор. Речення з однорідними присудками не завжди вважають простими, їх можуть трактувати як складні або розглядати як проміжний тип. До простих відносять речення, де однорідні присудки стосуються одного підмета або ж мають спільний другорядний член. Речення, в яких спільний другорядний член відсутній, можна кваліфікувати як складні (Облиш, не плач...).

Студенти повинні знати: ознаки ускладнених речень; поняття однорідності та засоби її вираження; основні критерії розрізнення однорідних і неоднорідних означень та присудків; сутність та різновиди відокремлених членів речення, загальні та часткові умови їх відокремлення; відмінності вставних та вставлених конструкцій, їх структурні та семантичні різновиди; визначення звертання, його функції, способи вираження й види.

Студенти повинні вміти: визначати ускладнюючі компоненти в реченні; розрізняти однорідні та неоднорідні члени речення: робити синтаксичний аналіз ускладнених речень, правильно вживати розділові знаки в ускладнених реченнях

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО АНАЛІЗУ УСКЛАДНЕНОГО РЕЧЕННЯ

Сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо (М.Рильський).

~~~~~~~~ ~~~~~ ¯¯¯¯¯ - - - - - -

Розповідне, неокличне, просте, ускладнене однорідними відокремленими означеннями, вираженими прикметниками, та вставним словом, членоване, двоскладне, повне, стверджувальне, поширене.

(Усний аналіз ускладнених речень робиться так само, як і неускладнених простих).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які речення називаються ускладненими? У чому виявляється їх ускладненість?

2. Доведіть, що ускладнене речення – це різновид простого.

3. Які члени речення називаються однорідними? Назвіть загальні ознаки однорідності.

4. Коли повторювані однотипні форми не є однорідними?

5. Як об’єднуються між собою однорідні члени речення?

6. Назвіть критерії розрізнення однорідних і неоднорідних означень.

7. У чому полягає сутність проблеми однорідних і неоднорідних присудків?

8. Що таке узагальнюючі слова при однорідних членах речення? Які слова можуть бути

узагальнюючими?

9. Яких правил слід дотримуватися, вживаючи однорідні члени речення?

10. Що таке відокремлення? Від чого воно залежить?

11. Які члени речення можуть бути відокремленими?

12. Чим можуть виражатися відокремлені означення? Коли вони відокремлюються?

13. Коли узгоджені означення не відокремлюються?

14. За яких умов відокремлюються неузгоджені означення?

15. Чим подібне і чим відрізняється відокремлення прикладок від відокремлення

узгоджених означень?

16. Які формальні та смислові ознаки відокремлених додатків?

17. Коли відокремлюються обставини? Чим вони можуть виражатися?

18. Чи завжди відокремлюються обставини, виражені дієприслівником і

дієприслівниковим зворотом?

19. Які конструкції називаються вставними? Для чого вони вживаються в мові?

20. Назвіть різновиди вставних слів і словосполучень за значенням.

21. Як відрізнити вставлені конструкції від вставних?

22. За яких умов вживаються вставлені конструкції в реченні, і як вони виділяються на

письмі залежно від інтонації?

23. Що означають звертання, і яка їх роль у реченні?

24. Назвіть і схарактеризуйте види звертань та способи їх вираження.