Завдання

1. Продовжити укладання таблиці «Класифікація односкладних речень».

Тип речення	Способи вираження головного члена	Значення головного члена	Приклади
Означено-особове	Дієслово у 1 та 2 ос. одн. і мн. тепер. і майб. часу; дієслово у 1 і 2 ос. одн. і мн. наказ.способу.	Означає дію, що виконує певна особа (мовець або співбесідник).	1. Назриваю в гаю запашного зілля. 2. Дай мені руку!

2. Визначити тип односкладного речення. Відповідь закодувати: 1 – означено-особове, 2 –

неозначено-особове, 3 – узагальнено-особове, 4 – безособове, 5 – інфінітивне,

6 – номінативне.

Як парость виноградної лози, плекайте мову... (М.Рильський). Два кольори мої, два

кольори...(Д.Павличко). Стою, мов скеля, непорушний (П.Тичина). У мене відняли щастя

честі і громадського життя (О.Довженко). У мряку сьогодні і будучини прожектором

кинуто світло (О.Ольжич). Нам треба голосу Тараса! (П.Тичина). Вчитись одвіку нелегко

у правди суворої (Я.Ярош). Так шуміть же, гаї неозорі... (В.Сосюра). Ночвами моря не

перепливеш (Нар. творчість). Тривожних коней храп (М.Бажан). На ланах співають ще

не часто (Л.Талалай). Не чути навіть тріскоту багать (І.Гнатюк).

3. Підкреслити неповні речення (частини складного речення), визначити їх різновид.

1. Він слово – Карпо йому десятеро (П.Мирний). 2. Розумієш, я стояв ранком на острові серед моря. Високому, прекрасному, гордому (М.Коцюбинський). 3. Гнат почав ходити до її хати. Ходили й інші парубки (М.Коцюбинський). 4. У другій тракторній (заголовок). 5. Згадка про інженера викликала у Гонтаря відчуття гіркоти. Плюнув з серця і встромив у горно зубило (Я.Баш). 6. От що значить кохання. Не встиг чоловік виїхати з дому, а жінка за ним навздогін (М.Стельмах). 7. Хочу, Федоре Івановичу, про Артема з вами (А.Головко). 8. Веселий Кут осиротів. Без догляду почав пустіти (П.Мирний). 9. Коли ворожий почуєш постріл, за рушницю – й на коня (М.Бажан).

4. Зробити синтаксичний аналіз речень за схемою усного розбору (письмово).

На сході троянди світання в хитанні гілок золотих (В.Сосюра). З одинокої на ціле татарське село кав’ярні дуже добре було видно море (М.Коцюбинський). Вийду в степ до синьої криниці (А.Малишко).

Методичні рекомендації

Односкладні речення характеризуються наявністю одного головного члена, що є носієм предикативності. Вони не потребують поповнення структури другим головним членом. Необхідно звернути увагу на те, що головний член односкладного речення не співвідносний ні з підметом, ні з присудком, хоча формально може їм уподібнюватися. Усі інші ознаки односкладних речень – такі ж самі, як і у двоскладних (згадайте їх).

Зверніть увагу на те, що відсутність другого головного члена в односкладних реченнях не є ознакою їх неповноти. Від неповних речень вони відрізняються тим, що відсутній головний член не можна встановити ні за контекстом, ні за ситуацією мовлення. Односкладні речення можуть бути неповними, але відсутнім у цьому випадку буде другорядний член.

Залежно від способу морфологічного вираження головного члена односкладні речення поділяються на дієслівні та іменні. До дієслівних односкладних належать: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні до іменних – номінативні речення, буттєві, вказівні. Ці різновиди виділяються не тільки за формою вираження головного члена, а й за його семантикою. Заповнюючи таблицю, необхідно встановити значення головного члена і способи його вираження.

Слід пам’ятати про те, що існують різні погляди щодо виділення 1) означено-особових речень (вони інколи розглядаються як неповні двоскладні – подумайте, чому);