Аналіз простого речення

1. Тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.

2. Тип за емоційним забарвленням: окличне, неокличне.

3. Тип за структурою: знайти граматичну основу речення і визначити, що воно просте.

Якщо речення ускладнене – відзначити це, назвавши ускладнюючий компонент.

4. Тип за здатністю до синтаксичного членування: членоване, нечленоване.

5. Тип за кількістю складів: двоскладне, односкладне. Для двоскладних визначити спосіб

вираження підмета і присудка, їх тип. Для односкладних – різновид і спосіб вираження

головного члена.

6. Тип за повнотою структури: повне, неповне (контекстуально чи ситуативно неповне,

еліптичне).

7. Тип за модальністю: стверджувальне, заперечне (загальнозаперечне чи частково-

заперечне).

8. Тип за наявністю другорядних членів: поширене, непоширене.

9. Розібрати речення за членами, визначити їх тип і спосіб вираження (спочатку

аналізується група підмета, потім – група присудка).

Зразок усного аналізу простого речення

Cпоконвіку у дивовижних барвах стоїть навколишній світ (І. Вихованець).

-- . --. -- . - ~~~~~~~~~ - - - - - ¯¯¯¯¯¯¯ ~~~~~~~~~

Це речення розповідне, неокличне, просте, оскільки має одну предикативну основу, членоване, двоскладне (світ – підмет, простий, виражений іменником стоїть – присудок, простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу), повне, стверджувальне, поширене.

Група підмета:

Світ (який?) навколишній – узгоджене означення, виражене прикметником, морфологізоване.

Група присудка:

Стоїть (як довго?) споконвіку – обставина часу, виражена прислівником, морфологізована.

Стоїть (у чому?) у барвах – непрямий додаток, виражений іменником з прийменником, морфологізований.

У барвах(яких?) дивовижних – узгоджене означення, виражене прикметником, морфологізоване.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО АНАЛІЗУ

Споконвіку у дивовижних барвах стоїть навколишній світ.

-- . --. -- . -- ~~~~~~~~~ - - - - - ¯¯¯¯¯¯ ~~~~~~~~~

Розповідне, неокличне, просте, членоване, двоскладне, повне, стверджувальне, поширене.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення речення.

2. Чому речення називають основною синтаксичною одиницею?

3. Які підходи до вивчення речення існують у сучасному мовознавстві?

4. Чи можна ототожнювати речення і судження? Обгрунтуйте думку.

5. Чи можна ототожнювати предикативні сполучення з реченням? Чому?

6. Назвіть і схарактеризуйте основні ознаки речення.

7. Які типи речень виділяються за метою висловлювання? Дайте їх визначення й назвіть

важливі ознаки.

8. У чому полягає інтонаційна особливість окличних і неокличних речень?

9. Чим відрізняються прості речення від складних?

10. Назвіть типи речень за кількістю складів.

11. Яке речення називається повним, а яке – неповним?

12. Схарактеризуйте типи неповних речень.

13. Як класифікуються речення за модальністю?

14. Чим відрізняються поширені речення від непоширених?

15. Що таке член речення і чим він відрізняється від повнозначного слова як частини мови?

16. Назвіть відмінні риси головних і другорядних членів речення.

17. Чи існує пряма співвіднесеність між частинами мови і виконуваними ними

синтаксичними функціями?

18. Які члени речення називаються морфологізованими, які – неморфологізованими?

19. Чому підмет і присудок називають предикативною основою речення?

20. Що означає підмет і чим він може бути виражений?

21. Чи може бути підмет в односкладному реченні?

22. Дайте визначення присудка.

23. Які критерії визначення присудка в реченні та встановлення його межі?

24. Назвіть типи присудків.

25. Розкажіть про простий присудок.

26. Яка структура дієслівного складеного присудка? Які дієслова можуть виконувати в

ньому допоміжну роль?

27. Що представляє собою іменний складений присудок? У чому полягають труднощі під

час його визначення?

28. Як розрізнити, де дієслівний, а де – іменний складений присудок, якщо іменна частина

виражена інфінітивом (Йти – не їхати; Він збирався їхати)?

29. Чим подібні й чим відрізняються складені та складні присудки?

30. Яку функцію виконують другорядні члени речення?

31. Назвіть види другорядних членів речення, схарактеризуйте їх підвиди.

Практичне заняття № 25

Тема: ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

План

1. Поняття про односкладні речення, їх ознаки.

2. Класифікація односкладних речень.

3. Повні та неповні односкладні речення.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К., 2001. – С. 344-348.

2. Сучасна українська мова / За ред. О.Д. Пономарева. – К., 2001. – С. 262-269.

3. Шкуратяна Н. Г. Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова. – К., 2007. –

С.630-634.

4. Бевзенко С.П., Литвин. Л.П., Семеренко Г.В.Сучасна українська мова. Синтаксис. – К.,

2005. – С. 89-105.

5. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук В.Т. Сучасна українська мова. – К.,1987. –

С. 279-290.

6. Івченко М.П. Сучасна українська літературна мова. – К., 1965. – С. 427-434.

7. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова:

Морфологія. Синтаксис. – К., 1989. – С. 266-275.

8. Каранська М.У. Синтаксис сучасної української літературної мови. – К., 1995. –

С. 110-134.

9. Дудик П.С. Прокопчук Л.В. Синтаксис української мови. – К., 2010. – С. 130-169.

10. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. – К., 2004. – С. 112-132.

б) додаткова:

1. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. / За ред. І.К. Білодіда. – К., 1972. –

С. 232-262.

2. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2006. – С. 502-510.

3. Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К., 1993. – С. 94-100.

4. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – К.,

1993. – С. 227, 235, 240, 253, 256, 313, 317.

5. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 295-297.

6. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови:

Проблемні питання. – К., 1994. – С. 182-285.

7. Кадомцева Л.О. Синтаксис простого речення. – К., 1985. – 127 с.

8. Рибіна І. Стилістичні функції безособових речень // Українська мова і література в

школі. – 2006. – № 6. – С. 35-37.

9. Гирич Л. Односкладні та неповні речення // Все для вчителя. Українська мова. – 2006.

– № 22. – С. 20.