1. Аудиторські докази (мса 500).

Аудиторські докази – це інформація, отримана аудитором у процесі формування висновків, на якій ґрунтується аудиторська думка.

До аудиторських доказів належать:

• первинні документи;

• облікові записи, які є основною для складання фінансових звітів;

• будь-яка підтверджуюча інформація з інших джерел.

Аудиторські докази отримують в результаті проведення відповідного комплексу тестів контролю та процедур по суті (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Отримання аудиторських доказів

Тестування засобів контролю проводять для підтвердження оцінки ризику системи внутрішнього контролю, а процедури по суті – для перевірки тверджень, на основі яких підготовлено фінансову звітність, тобто тверджень керівництва, які виражені в явному чи неявному вигляді і містяться у фінансовій звітності. Їх класифікують за певними ознаками (табл. 5.1).

На рис. 5.2 представлено класифікацію аудиторських доказів.

Таблиця 5.1.

Класифікація засобів контролю

Ознака	Зміст
Існування	Актив або зобов’язання існують на конкретну дату
Права та зобов’язання	Актив або зобов’язання належать суб’єкту господарювання на конкретну дату
Наявність	Операція або подія, які стосуються суб’єкта господарювання, відбулися протягом звітного періоду
Повнота	Відсутність необлікованих активів, зобов’язань, операцій або подій, а також нерозкритої інформації про статті
Оцінка вартості	Актив або зобов’язання обліковуються за відповідною балансовою вартістю
Оцінка	Операція або подія виражені за належною сумою, доходи і витрати віднесені до відповідного періоду
Подання та розкриття інформації	Інформація про статтю розкрита, класифікована й описана згідно з прийнятою концептуальною основою фінансової звітності

Рис. 5.2. Класифікація аудиторських доказів

Отримавши аудиторські докази, аудитор повинен оцінити їх достатність та відповідність. Достатність – критерій кількості аудиторських доказів. Відповідність – оцінка якості аудиторських доказів, їх доречності, щодо конкретного твердження та достовірності. Докази є відповідними, якщо вони достовірні. Достовірність залежить від джерел, з яких вони отримані, та від їх характеру. В стандарті наведені узагальнення, що допомагають оцінити достовірність доказів (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Узагальнення, що допомагають оцінити достовірність доказів

На рис. 5.4 наведено чинники, які впливають на аудиторські докази.

Рис. 5.4. Чинники, які впливають на аудиторські докази.

Процедури отримання аудиторських доказів представлено на рис. 5.5.

Рис. 5.5. Процедури отримання аудиторських доказів

Недостатність аудиторських висновків через відсутність документів у клієнта є обмеженням аудиторських процедур, яке, в залежності від його суттєвості, повинно бути підставою для висловлення аудитором умовно-позитивного висновку або відмови від висловлювання висновку щодо фінансової звітності клієнта.

Ознакою порушення цього стандарту є висловлювання аудитором невідповідної думки щодо фінансової звітності, її компонентів або іншого предмета перевірки, що здійснює аудитор, через недостатність зібраних доказів, а саме:

- відмова від отримання доказів внаслідок того, що їх важко отримати, або це дорого коштує;

- ігнорування відсутності окремих або всіх бухгалтерських документів клієнта (обмеження), не проведення відповідних тестів та процедур;

- проведення аудиторських процедур, що не відповідають меті аудиторської перевірки.