1.3. Взаємозв’язок дисципліни з іншими навчальними дисциплінами
Сучасне виробництво – це складний процес, що вимагає знань з різноманітних дисциплін. Відповідно і курс “Організація виробництва” тісно пов’язаний з багатьма навчальними дисциплінами, частина з яких є його базою, а інші доповнюють чи розвивають окремі положення.
Серед дисциплін, які вивчають або вивчатимуться і які впливають на формування знань з даної дисципліни є: мікроекономіка, теорія економічного аналізу, економіка підприємства, основи менеджменту, логістика, виробничий менеджмент, фінансовий менеджмент, інвестування, інноваційний менеджмент, стратегічний менеджмент, маркетинг, економіка праці, управління персоналом тощо.
Крім того, базою для формування знань з цієї дисципліни є фундаментальні дисципліни: економічна теорія, математика, інформатика, філософія, соціологія та інші.
Лише добре засвоєння комплексу вищеназваних дисциплін дасть змогу впевнено почуватися у вирішенні складних завдань економіки, організації та управління виробництвом.
Контрольні запитання
Дайте тлумачення поняття “організація”.
Що розуміють під організацією стосовно виробничих систем?
Поясніть, чому організація виробництва відноситься до економічних наук?
Дайте трактування різних визначень поняття “організація виробництва”.
Визначте предмет, об‘єкти дисципліни “Організація виробництва” та вкажіть методи, які використовуються при її вивченні.
Поясніть основні завдання організації виробництва на основі аналізу наведеної у тексті моделі.
Поясніть особливості взаємозв‘язку дисципліни “Організація виробництва” з іншими дисциплінами.
Тема 2. Закони та закономірності організації
2.1. Закони , закономірності і принципи організації: теоретичні аспекти.
2.2. Дія законів організації.
2.3. Принципи організації.
2.1. Закони , закономірності і принципи організації: теоретичні аспекти
Для будь-якої науки характерні властиві їй закономірності та закони.
Закономірність - це об’єктивно існуючий, повторюваний і суттєвий зв’язок явищ.
В природі закономірності діють стихійно. В суспільстві, в тому числі і у організації, закономірності реалізуються через свідому діяльність людей. Вони виявляються у результаті узагальнення фактів у певній області. Для організації вони визначають тенденції, які виникають як результат взаємодії її різних елементів.
Найбільш суттєві для науки і практично строго сформульовані закономірності називаються законом.
Закон - це необхідний, суттєвий, постійно повторюваний взаємозв’язок явищ реального світу, що визначає етапи і форми процесу розвитку явищ природи, суспільства і духовної культури.
Навколо законів і закономірностей формуються основні положення теорії організації.
Знання законів дозволяє провести наукове узагальнення процесів організації, виявити та обґрунтувати вплив різних факторів і формулювати нові проблеми і тенденції. На їх урахуванні базується науковий підхід при вирішенні проблем організації виробництва.
Сукупні вимоги законів та закономірностей організації виражаються через принципи організації.
Принципи організації - це правила, основні положення і норми поведінки, якими керуються органи управління у здійсненні організації виробничого процесу.
Склад принципів не відповідає складу законів управління, так як один принцип може бути оснований на декількох законах і навпаки.
Взаємозв’язок законів і принципів організації можна зобразити наступною схемою (рис.2.1).
Закони організації базуються на законах природи і суспільства. У свою чергу на базі законів організації формуються загальні принципи організації структур та процесів. Загальні принципи більш абстрактні і їх є менше, ніж принципів раціоналізації.
