10.4 Методи нормування та етапи розробки норм часу

Укрупнено методи нормування можна розділити на два види: розрахунково-аналітичні і дослідницько-статистичні [2. с. 76].

Розрахунково-аналітичні методи нормування базуються на детальному аналізі технологічних, виробничих, трудових і управлінських процесів, форм організації, предметів і засобів праці, робочого місця тощо. Переважно використовуються у масовому і серійному виробництві.

Дослідницько-статистичні методи нормування базуються на використанні минулого досвіду нормувальника, його знань та інтуїції, використанні простих статистичних методів екстраполяції тощо. Використовуються у одиничному виробництві.

Інший підхід [4. с. 222] передбачає виділення сумарного методу нормування з його різновидами: досвідний, статистичний, метод аналогій.

Досвідний метод нормування полягає у тому, що норма часу на відповідну роботу встановлюється на підставі особистого досвіду нормувальника і ґрунтується на фактичних витратах часу на таку ж роботу у минулому.

Статистичний метод нормування передбачає визначення норми часу з урахуванням його витрат у минулому і звітних статистичних даних.

Метод нормування за аналогією полягає у встановленні аналогії з нормами, визначеними раніше на подібні роботи або операції.

До специфічних методів нормування праці відносяться: фотографія робочого часу; хронометраж; метод моментних спостережень.

Детально методи нормування праці вивчають у курсі “Нормування праці”.

З організаційної точки зору виділяють такі етапи розробки норми часу з використанням розрахунково-аналітичного методу:

1. вивчення об‘єкту нормування з точки зору логічності, повноти, точності, обґрунтованості і ефективності інженерних рішень;

2. вивчення параметрів зовнішнього середовища об‘єкту нормування: особливості типу виробництва, технологічного обладнання, вимог до кваліфікації робітника, норм охорони і безпеки праці, виробничого процесу у просторі і часі, комплексного обслуговування робочого місця, системи оплати праці тощо;

3. вивчення особливостей організації виробництва, праці і управління виробництвом, пов‘язаних з об‘єктом нормування;

4. вивчення і вибір додаткових методів нормування;

5. аналіз трудових процесів;

6. розділення трудових процесів на елементи;

7. проектування раціональних режимів роботи обладнання;

8. проектування параметрів організації обслуговування робочого місця;

9. розрахунок витрат штучного часу на виконання елементів операції;

10. розрахунок елементів штучно-калькуляційного і допоміжного часу;

11. розрахунок, погодження і затвердження норм часу;

12. організація впровадження норми і стимулювання її виконання;

13. вивчення стану справ у даній області та облік змін у зовнішньому і внутрішньому середовищі підприємства для коректування норми у майбутньому.

Контрольні запитання

1. Які Ви знаєте норми витрат праці?

2. Розкрийте поняття “норма часу”, “норма виробітку”, “норма обслуговування”.

3. Назвіть основні методи нормування.

4. Що є об’єктом нормування праці?

5. Назвіть основні етапи розроблення норм часу з використанням розрахунково-аналітичного методу.

6. Зробіть класифікацію затрат робочого часу.