Контрольні запитання
Сутність та завдання організації праці.
Які основні напрямки покращення організації праці?
Організація робочих місць.
Розкрийте зміст трудового процесу.
Тема 10. Організація нормування праці
10.1. Поняття нормування праці. Об’єкти нормування праці.
10.2. Затрати робочого часу.
10.3. Норми і нормативи в організації нормування праці.
10.4. Методи нормування та етапи розробки норм часу.
10.1. Поняття нормування праці. Об’єкти нормування праці.
Будь-яка суспільна організація праці потребує встановлення певних пропорцій у витратах виробничих ресурсів у процесі виробництва, основним серед яких є праця. Необхідно знати наскільки раціональною та ефективною є організація праці, використання знарядь та предметів праці. Це досягається шляхом нормування.
Нормування праці необхідне для правильного розв‘язання питань розподілу і кооперації праці, організації та обслуговування робочих місць, вибору передових методів організації праці, матеріального стимулювання, правильної організації оплати праці і є необхідною умовою і важливим засобом наукової організації праці і виробництва. Нормування праці є важливою ланкою технологічної та організаційної підготовки виробництва, а також оперативного управління ним. Робота з нормування праці тісно пов‘язана з технологією і організацією праці. Кожна їх зміна супроводжується зміною норм.
Об‘єкти нормування законодавчо не встановлюються, хоча зміст окремих з них регламентується державою через міністерства і відомства чи місцеві органи управління, деякі регламентуються міжнародними органами (наприклад ООН, Міжнародною організацією з стандартизації тощо). На рис. 10.1 зображені об‘єкти нормування праці.
Норми умов і охорони праці повинні встановлювати міжнародні і національні органи управління: норми безпеки і екобезпеки - міжнародними, а санітарно-гігієнічні, естетичні, параметрів робочого місця – державними органами.
Норми витрат фізичної і нервової енергії працівників повинні установлювати і контролювати державні органи управління.
Норми витрат робочого часу і співвідношення чисельності та норми результатів праці повинні розроблятися і контролюватися управлінським персоналом організації.
Структура та зміст об‘єктів нормування у кожному конкретному випадку визначається керівництвом організації.
Об’єктом нормування праці є трудовий процес, а предметом – його тривалість у часі.
Рис. 10.1. Об‘єкти нормування праці.
10.2. Затрати робочого часу.
Нормування праці базується на встановленні затрат часу, які є необхідними і повинні входити до складу норми. Для цього можна скористатися класифікацією затрат робочого часу, наведеного на рис. 10.2.
Таким чином, робочий час складається з двох частин - часу роботи і часу перерв. Протягом часу роботи виконавець виконує роботу, передбачену виробничим завданням, а під час перерв з різних причин він не зайнятий роботою.
Час виконання виробничого завдання складається з часу підготовчо-завершальної роботи, часу оперативної роботи та часу, необхідного для обслуговування робочого місця.
Підготовчо-завершальний час – це час, затрачений на підготовку до виконання завдання та його завершення. Він охоплює час, необхідний для отримання інструменту та необхідних пристроїв, технічної документації, проведення інструктажу щодо виконання роботи, установлення інструментів та пристроїв перед початком роботи та знімання і передачу на зберігання після її закінчення.
Оперативний час – це виконання основної роботи з перетворення предмету праці у виріб та допоміжної роботи з забезпечення виконання основної роботи.
Час обслуговування робочого місця витрачається робітником на догляд за обладнанням і утримання робочого місця у робочому стані. Він складається з часу на технічне та організаційне обслуговування. Час технічного обслуговування – це час на догляд за обладнанням при виконанні заданої конкретної роботи. Час організаційного обслуговування витрачається на догляд за станом робочого місця протягом зміни.
Увесь час роботи включається до складу норми часу. Включаються до складу норми і перерви, які усунути неможливо або економічно недоцільно. Це стосується часу на відпочинок і особисті потреби та час нормованих перерв з організаційно-технічних причин. Водночас нерегламентовані перерви з організаційно-технічних причин і з вини робітника у норму часу не включаються.
Таким чином, сумарну величину затрат часу на одиницю продукції (tшк) можна визначити за формулою:
tшк = tо + tд + tоб + tвоп + tнп + tпз (9.1)
де tо – оснований час;
tд – допоміжний час;
tоб – час обслуговування робочого місця;
tвоп – час на відпочинок і особисті потреби;
tнп – час нормованих перерв з організаційно-технічних причин;
tпз – підготовчо-завершальний час на одиницю продукції.