7.6. Розв’язання оптимізаційних задач на сітці

Побудову і розрахунок сіткових графіків ведуть за умови, що всі роботи забезпечені ресурсами і без врахування загальної тривалості.

На практиці часто ресурси бувають обмежені, а тривалість виробництва необхідно скорочувати. В таких випадках необхідне коректування розв’язання оптимізаційної задачі на сітковому графіку.

Оптимізаційна задача - коректування сіткового графіка за часом.

Прийоми коректування

1. Перерозподіл трудових ресурсів - переведення бригад або окремих ланок чи робітників з робіт, на яких є резерви часу, на роботи, де їх немає (критичні роботи) (рис. 7.21).

Рис. 7.21. Коректування сіткового графіка шляхом перерозподілу трудових ресурсів:

а – до коректування; б – після коректування

2. Суміщення технологічних процесів за часом (організація робіт на захватках, суміщення будівельних процесів з монтажем обладнання) (рис. 7.22).

Рис. 7.22. Коректування сіткового графіка шляхом суміщення технологічних процесів: а – до коректування; б - після коректування

3. Введення додаткових ресурсів для паралельного виконання робіт (рис. 7.23)

Рис. 7.23. Коректування сіткового графіка шляхом паралельного виконання робіт з введенням додаткових ресурсів: а – до коректування; б - після коректування

4. Зміна проектних рішень, яка найчастіше полягає у використанні прогресивних матеріалів, конструкцій тощо.

Коректування СГ за ресурсами.

Розглянемо його на прикладі коректування за трудовими ресурсами. Завдання полягає у вирівнюванні використання робочої сили протягом всього часу; збереження постійного складу бригад і забезпеченні неперервності їх роботи (рис. 7.24)

Рис. 7.24. Сітковий графік з вказаними тривалостями робіт і кількості робітників на цих роботах.

Розрахуємо сітковий графік

Переводимо сітковий графік в лінійну діаграму (рис.7.25); будуємо графік руху робітників (рис. 7.26).

Рис. 7.25 Лінійна діаграма сіткового графіку до коректування.

У побудованій епюрі є великі коливання кількості робітників, тому сітковий графік необхідно коректувати.

Рис. 7.26. Графік руху робітників у вигляді лінійної діаграми

Послідовність коректування

1. Підраховуємо загальну трудомісткість роботи.

Розділивши її на кількість днів

чол.

дізнаємося, що 40 чоловік, які працюють кожен день, виконають цю роботу за вказаний строк.

2. Для коректування використовуємо три способи:

• зміщення початку виконання робіт на пізніші строки в межах резерву часу (рис. 7.27):

Наприклад: переносимо початок виконання роботи на три дні, тоді резерв часу скоротиться теж на три дні і т.д.

Рис. 7.27. Приклад зміщення початку виконання робіт на пізніші строки в межах резерву:

1 – до коректування; 2 – після коректування

• збільшення (зменшення) тривалості роботи в межах цього ж резерву часу з одночасним зменшенням (збільшенням) кількості робітників (7.28):

Рис. 7.28 Приклад збільшення (зменшення) тривалості

роботи в межах резерву часу:

І – до коректування

ІІ – після коректування при зменшенні робітників і збільшенні тривалості;

Ш – після коректування при збільшенні робітників і зменшенні тривалості.

Трудомісткість: 10дн. х 20роб. = 200люд.дн.

а) можна: зменшити кількість робітників, але збільшити тривалість їх роботи, наприклад , використавши весь резерв часу; тоді n = = 13 робітників;

б) збільшити кількість робітників, але зменшити тривалість їх роботи, наприклад до 5 днів, тоді n=200:5 = 40 робітників, а резерв 10 днів.

• одночасне використання обох способів.

3. З врахуванням коректування (рис. 7.29) будують новий сітковий графік (рис. 7.30).

Рис. 7.29. Лінійна діаграма після коректування.

Рис. 7.30. Сітковий графік з врахуванням коректування.