Сутність погоризонтного способу підготовки для групового відпрацьовування пластів.

У чому полягає сутність панельного способу підготовки для групового відпрацьовування пластів?

У чому полягає сутність поверхового способу підготовки для групового відпрацьовування пластів?

Як розташовують підготовчі виробки при поверховому способі підготовки для групового відпрацьовування?

Сутність групування на горизонті ярусних штреків.

Системи розробки

Сутність системи розробки. Суцільні системи розробки. Системи

розробки довгими стовпами. Системи розробки з короткими вибоями. Системи розробки потужних пластів з поділом на шари. Виїмка вугілля без постіної

присутності людей в очисному вибої

Системою розробки вугільного родовища називають установлений для даних гірничо-геологічних умов залягання шару і прийнятих засобів механізації виїмки вугілля визначений порядок ведення підготовчих і очисних робіт, ув'язаний у просторі й часі.

Велика розмаїтість у геологічних умовах залягання пластів і технологій виїмки вугілля зумовило різноманіття систем розробки та їхніх варіантів, що визначило необхідність у їхній класифікації. Як класифікаційну ознаку обрана одна характерна відмінність, що виділяє будь-яку систему розробки з групи інших. Такою відмінністю є певна черговість ведення підготовчих і очисних робіт. Основна відмінність визначає вид системи розробки — стовпова, суцільна й комбінована при застосуванні довгих очисних вибоїв (лав); камерна й камерно-стовпова — при коротких вибоях.

Основна відмінність доповнюється рядом ознак, що характеризують не стільки систему розробки, скільки її варіанти.

Перша ознака — технологія очисної виїмки вугілля. За цією ознакою системи розробки розділяються на наступні групи:

I — з довгими вибоями (лавами й смугами);

II —з короткими вибоями (камерами).

Системи розробки групи I поділяються на дві підгрупи:

А – системи розробки пластів на повну потужність;

Б – системи розробки пластів з поділом на шари приблизно однакової чи різної товщини.

Друга ознака — загальний напрямок переміщення очисного вибою при виїмці корисної копалини стосовно елементів залягання пласта.

Третя ознака — технологічна схема підготовки поверху чи ярусу до очисної виїмки.

Схеми ці можуть бути всілякими, наприклад: з поділом і без поділу поверху на підповерхи, із пластовою чи польовою як індивідуальною, так і груповою підготовкою пластів у межах поверху чи ярусу, з доставкою корисної копалини на задній, передній чи двосторонній квершлаг, гезенк, бремсберг.

Основної відмінності і трьох перерахованих ознак, розглянутих спільно, досить для повної характеристики системи розробки.

Суцільні системи розробки характеризуються одночасним веденням очисних і підготовчих робіт у межах поверху виїмкового поля або ярусу в одному напрямку (від бремсбергів, уклонів або квершлагів до меж виїмкового поля). Область

52

кутами падіння, понад категорні за газом і схильні до раптових викидів вугілля й газу пласти, з породами покрівлі, у яких можливі проходка й підтримка виробок позаду очисного вибою в зонах інтенсивної дії гірського тиску.

Варіант суцільної системи розробки лава-поверх (ярус) (рис. 6.1) характеризується наявністю одного прямолінійного вибою (лави), розташованого по лінії падіння пласта. Поверховий відкотний і вентиляційний штреки проходять від капітального бремсберга (уклону) і на відстані 40 м від нього з'єднують розрізною піччю.

Поверховий відкотний штрек у залежності від умов розробки з метою забезпечення маневрових операцій транспортних засобів може випереджати лаву на відстань не менше 50 м. Розробку крутих тонких і середньої потужності пластів (до 1,5 м) з будь-якою стійкістю бічних порід і газовістю здійснюють суцільними системами розробки лава — поверх із стелеуступним вибоєм (рис. 6.2). Поверхові штреки при підготовці ділянки проходять в обидва боки від поверхового квершлагу. На відстані 10 м від квершлагу проходять коротку піч, від якої паралельно штреку — просік.

Очисну виїмку ведуть відбійними молотками — уступами висотою 8—20 м. Випередження вибою відкотного штреку щодо магазинного уступу приймають 50 м.

Охоронні цілики вугілля можуть залишати як під відкотним, так і вентиляційним штреками.

При розробці крутих пластів широко застосовують суцільну систему з стелеуступним вибоєм без залишення ціликів над відкотним штреком.

На пластах, досить небезпечних з раптових викидів вугілля й газу, при відсутності заходів для захисту застосовують суцільну систему розробки з ппідошвоуступним вибоєм. У цьому випадку очисної вибій розділяють на 3—6 уступів довжиною 20—40 м кожний.

При використанні комбайнів і стругів у сполученні з індивідуальним й механізованим кріпленням знаходить застосування система розробки лава — поверх із прямолінійною формою вибою (рис. 6.3).

Лава довжиною 80—130 м нахилена до лінії простягання під кутом 5—10⁰,

унаслідок чого забезпечується надійний контакт комбайна з вугільним вибоєм, зменшуються швидкість руху відбитого вугілля по підошві пласта й інтенсивність пилоутворення. Ніша у верхній частині лави призначена для монтажу комбайна. У нижній частині лави вибій рухається з

53

Рис.6.2. Суцільна система розробки на тонких крутих пластах лава-поверх зі стелеуступною формою вибою: 1 – квершлаг; 2 – поверховий відкотний штрек; 3 – піч; 4 – просік; 5 – вентиляційна піч; 6 – поверховий вентиляційний штрек