3. Технологічні схеми виробництва

1. Фасадних глазурованих плиток.

2. Азбестоцементних лицювальних виробів.

3. Опоряджувальних деревоволокнистих плит.

4. Опоряджувальних полімерних плівкових матеріалів.

5. Гіпсокартонних листів.

6. Лицевої керамічної цегли.

7. Теплоізоляційних виробів з автоклавного газобетону.

8. Теплоізоляційних виробів з автоклавного пінобетону.

9. Теплоізоляційних виробів з безавтоклавного ніздрюватого бетону.

10. Мінераловатних плит підвищеної жорсткості з вертикально спрямованим волокном.

11. Мінераловатних плит підвищеної жорсткості з гідромас.

12. Жорстких мінераловатних плитна бітумному в'яжучому.

13. Теплоізоляційних виробів з пінопласту пресовим способом.

14. Теплоізоляційних виробів з мі пори

15. Перлітоцементних виробів.

16. Лігноперлітових плит.

17. Перлітокерамічних теплоізоляційних виробів.

18. Руберойду.

19. Емульсійних паст.

20. Асфальтобетону.

4. Задачі

1. Розшифрувати позначення і дати характеристику таким лакофарбовим виробам:

- Фарба МА-015

- лак БГ-04

- емаль ЭП-255 зелена

- грунтовка ПФ-069 біла

Вказати область застосування цих матеріалів.

2. Підібрати кольори для змішування з метою отримання пігментів: - бузкового;

- темно-зеленого;

- оранжевого;

- коричневого;

- фіолетового.

3. Підібрати кольори для змішування з метою отримання пігментів: - бордо;

- темно сірувато-коричневого;

- ясно-жовтого;

- блакитно-зеленого;

- ясно-зеленого.

4. Підібрати гірську породу для виготовлення облицювальних плит для зовнішнього опорядження цивільної будівлі. Проектні вимоги до плит:

- міцність – ≥60 МПа;

- морозостійкість ≥F50;

- особливі вимоги – стійкість до розведених кислот;

- колір – червоний;

- текстура – масивна;

- твердість (за Моосом) – ≥6.

5. Навести порівняльні характеристики керамічних і скляних плиток для внутрішнього облицювання стін за такими показниками:

- розміри;

- кольорова гама;

- довговічність;

- економічність.

6. Яку площу можна зафарбувати 5кг фарби малярної консистенції на основі титанових та цинкових білил, якщо покривність перших - 45 г/м², а других - 110 г/м², вміст оліфи у фарбах відповідно 55 і 45%.

7. Скільки потрібно залізного суріка та оліфи для фарбування поверхні площею 550 м², якщо покривність суріку 15 г/м² , вміст оліфи у фарбі малярної консистенції 40% ?

8. Для отримання покрівельної мастики необхідне бітумне в'яжуче з температурою розм'якшення 65°С. В якому співвідношенні необхідно змішати бітуми БН 50/50 і БН 90/10, які є в наявності з температурами розм'якшення відповідно 55 і 93°С, щоб забезпечити необхідну теплостійкість мастики?

9. Визначити кількість бітуму для приготування асфальтобетону з остаточною пористістю 4%. Мінеральна частина має істинну густину 2,67 г/см³ і середню густину в ущільненому стані 1770 кг/м³. Істинна густина бітуму при 20°С – 1,03 г/см³.

10. Визначити орієнтовно товщину бітумної плівки в асфальтобетонних сумішах із вмістом бітуму 6.5% і 7,5%, питома поверхня зерен мінеральних матеріалів складає відповідно 15,5 і 11,5 м²/кг. Істинну густину бітуму прийняти 1 г/см³.

11. Визначити співвідношення полімер : наповнювач : пісок для полімер розчину. Насипна густина піску 1480 кг/м³ істинна густина 2,65 г/см³. Істинна густина наповнювача - 2,55 г/см³. Співвідношення полімер : наповнювач - 0,45. Коефіцієнт легковкладності розчину - 0,4.

12. При визначенні спінюючої здатності в два сталевих циліндра діаметром 150 мм налили по 280 г полімерів з добавками спінюючих елементів. Середня густина першої композиції 1,14 г/см³, другої - 1,2 г/см³. Після спінювання висота пінопласту в першому стакані виявилась 21 см, а в другому - 27 см. Визначити кратність спінювання полімерних композицій.

13. За даними вправи 12 знайти витрати обох полімерних композицій для отримання 10 шт. теплоізоляційних панелей розміром 100x50x5 см.

14. Маса однієї потовщеної облицювальної силікатної цегли в сухому стані 4,2 кг. Скільки необхідно вапна, піску і фарбника (сурік) для виготовлення 1000 шт. при активності сировинної суміші 7,5%, активності вапна 85%? Витрату суріку прийняти в 3,5% від маси вапна.

15. Підібрати склад газосилікату міцністю 3,5 МПа при середній густині 500 кг/м³. Газоутворювач - алюмінієва пудра ПАК-3. Активність вапна 80%. Співвідношення вапна та меленого піску 1:1.

16. Знайти орієнтовну витрату алюмінієвої пудри для отримання 1м³ газосилікату з границею міцності при стиску 7,5 МПа і середньою густиною 700 кг/м³, активність вапна 85%, співвідношення вапна та молотого піску 1:1. Витрату алюмінієвої пудри розрахувати за формулою

де V - об'єм газобетонної суміші, В_П, П і В - відповідно витрати вапна, піску і води кг; _ВП і _П - істинні густини вапна і піску ( _ВП =2,5г/см³; _П =2,65г/см³); k - кількість газу, який отримують з 1 г алюмінієвої пудри, при температурі 38-40°С, дорівнює 1,4 л; α- коефіцієнт використання алюмінієвої пудри (α=0,8).

17. Розрахувати витрату матеріалів на виготовлення гіпсобетонної панелі розміром 3×6×0,1 м. Для отримання гіпсобетону використовують гіпс з насипною густиною 900 кг/м³ та шлакову пемзу з насипною густиною 600 кг/м³ і об'ємом між зернових порожнин 60%. Водогіпсове відношення 0,7. Співвідношення гіпсу і шлакової пемзи за об'ємом 1:2.

18. Визначити витрату в'яжучого, тирси і води на 1 м³ тирсобетону, до складу якого входять гіпсо-кремнисто-пуцоланове в'яжуче (ГЦПВ) з істинною густиною 2,8 г/см³ і насипною густиною 1100 кг/м³ , та соснова тирса з середньою густиною 0,5 г/см³ і насипною густиною 300 кг/м³, співвідношення в'яжучого і тирси 1:1 (за об'ємом). Водовяжуче відношення 0,7.

19. До спучування перлітовий пісок мав насипну густину 950 кг/м³ , а після спочування при температурі 1000°С - 200 кг/м³. На виготовлення їм легкого бетону витрачається 150 кг спученого перлітового піску. Яка необхідна ємність складів невипаленого і випаленого перлітового пісків для забезпечення двохтижневої безперебійної роботи заводу з продуктивністю 300 м³ бетонної суміші за добу?

20. При випалі спучених гірських порід коефіцієнт спучування, тобто відношення насипної густини до термообробки до значення цього показника після термообробки, залежить від крупності зерен. Для літоідної пемзи фракцій 10 - 20, 5 - 10 і 0,5 - 3 мм з насипною густиною відповідно 900, 920 і 985 кг/м³ коефіцієнт спучування виявивсь 2,1; 2,4 і 9,2. Знайти приріст між зернової порожнистості кожної з фракцій.

21. Щебінь з не спученого перліту при істинній густині 2,2 г/см³ має середню густину в кусках 1615 кг/м³. У скільки разів збільшиться при спучуванні об'єм і порожнистість одного куска перліта? Яким є значення об'єму і порожнистості куска в не спученому та спученому станах, якщо маса куска дорівнює 45 г, а насипна густина спученого перліту 150 кг/м³ .

22. Спучений вермикуліт, перлітові і вермикулітові вироби при 0°С мають однакову теплопровідність - 0,07 Вт/(м •°С). Яку теплопровідність будуть мати ці матеріали при 500°С, якщо значення коефіцієнта ß для них в залежності λ_t = λ₀ + ß·t_ср будуть відповідно 0,00027; 0,00019 і 0,00015?

23. Блок з тепло ізоляційної пласмаси-міпори має розміри 1000x500x300 і масу З кг. Під час зберігання його на відкритому повітрі протягом 28 діб гігроскопічна вологість за масою досягла 85%. Визначити теплопровідність вологої міпори, якщо теплопровідність її в сухому стані 0,029 Вт/(м ·°С).

24. Необхідно замінити теплоізоляцію трубопроводу (D_зов=57 мм) з двох шарів вулканітових напівциліндрів товщиною 50 мм кожен при теплопровідності λ_вир =0,081 Вт/(м •°С) на аналогічні діатомітові вироби з λ_вир =0,15 Вт/(м •°С). Який буде потрібен додатковий шар мастики з совеліту (λ_вир =0,12 Вт/(м •°С)), щоб не змінювався загальний термічний опір теплоізоляційного шару?

25. Визначити вміст сировинних матеріалів - доменного шлаку і битої цегли у шихті для виготовлення мінеральної вати методом рішення алгебраїчних рівнянь при наступних характеристиках матеріалів:

Хімічний склад сировини в % за масою, відповідно:

SiO₂- 41,2 і 71,7;

Al₂O₃ - 3,79 і 16,2;

СаО - 48,14 і 16,2;

MgO - 2,62 і 1,90.

Вологість сировини, в % за масою, відповідно - 6 і 2.

Задана величина модуля кислотності - 1,5.

26. Визначити вміст сировинних матеріалів - мартенівського шлаку і битої силікатної цегли у шихті для виготовлення мінеральної вати методом послідовних наближень при наступних характеристиках матеріалів:

Хімічний склад сировини в % за масою, відповідно:

SiO₂ – 23,3 і 84,9;

Al₂O₃ – 3,92 і 1,35;

СаО - 44,0 і 5,5 ;

MgO - 12,2 і 0,54.

Вологість сировини, в % за масою, відповідно 8 і 4.

Задана величина модуля кислотності - 1,3.

27. Визначити вміст сировинних матеріалів - граніту та вапняку у шихті для виготовлення мінеральної вати методом рішення алгебраїчних рівнянь при наступних характеристиках матеріалів:

Хімічний склад сировини в % за масою, відповідно:

SiO₂ - 70,29 і 1.92;

Al₂O₃ - 13,04 і 0.11;

СаО - 2,19 і 54,1;

MgO – 0,98 і 0,39.

Вологість сировини, в % за масою, відповідно 2 і 4.

Задана величина модуля кислотності – 1,3.

28. Визначити вміст сировинних матеріалів - базальту і доломіту у шихті для виготовлення мінеральної вати методом послідовних наближень при наступних характеристиках матеріалів:

Хімічний склад сировини в % за масою, відповідно:

SiO₂ – 51,15 і 0,44;

Al₂O₃ - 13,7 і 0,2;

СаО - 9,4 і 31,84;

MgO - 6,06 і 20,72.

Вологість сировини, в % за масою, відповідно - 2 і 3.

Задана величина модуля кислотності - 1,5.

29. Визначити склад азбестоцементної суміші (процентний вміст азбесту, цементу та води) для виготовлення листів типу ВО, якщо на складі підприємства є азбест марок П-5-65 і М-5-50, еквівалентні кількості яких складають відповідно 12,3% і 15,4%. Вміст азбестів у шихті прийняти відповідно 35 і 65%.

30. Визначити склад азбестоцементної суміші (процентний вміст азбесту, цементу та води) для виготовлення плоских дрібноштучних листів, якщо на складі підприємства є азбест марок П-5-45 і М-6-40, еквівалентні кількості яких складають відповідно 14,1% і 17,2%. Вміст азбестів у шихті прийняти відповідно 40 і 60%.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Дворкін Л.Й., Житковський В.В. Технологія опоряджувальних, теплоізоляційних та гідроізоляційних матеріалів. Навчальний посібник. Рівне, НУВГП, 2010.– 223 с.

2. Дворкін Л. Й. Опоряджувальні матеріали та вироби. Довідник, К.: Вища школа, 1993.

3. Рунова Р.Ф. Рунова, Л.О. Шейніч, О.Г. Гелевера, В.І. Гоц. Основи виробництва стінових та оздоблювальних матеріалів. Підручник.– К.КНУБА, 2001.– 354 с.

4. Горлов Ю. П. Технология теплоизоляционных и акустических материалов и изделий, - М.: Высшая школа, 1989.-384с.

5. Горлов Ю. П. Лабораторный практикум по технологии теплоизоляционных материалов, - М.: Высшая школа, 1969.-250с.

6. Майзель Н. Л., Сендлер В. Г. Технология теплоизоляционных материалов, - М.: Высшая школа, 1988.-239с.

7. Комар А. Г., Баженов Ю. М, Сулименко Л. М. Технология производства строительных материалов, - М.: Высшая школа, І990.-448с.

8. Рыбьев Н. А. Технология гидроизоляционных материалов. - М.: Высшая школа, 1991.-287с.

9. Строительные материалы: Справочник/ под редакцией А. С. Болдырева, П. П. Золотова. - М.: Стройиздат, 1989.-567с.

Додаток

МЕТОДИКИ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ

ТА РОЗРАХУНКОВІ ФОРМУЛИ