- •Полтавський національний педагогічний університет імені в. Г. Короленка
- •Укладач—канд. Географ. Наук, професор Булава л.М.; канд.Геогр.Н., доц.Єрмаков в.В.
- •Індивідуальна робота до лабораторного заняття № 2
- •Обладнання: Тектонічна карта й картосхема України. Роздатковий матеріал : „Тектонічне районування України”; апуер. Контурні карти, або калька, кольорові олівці, прості м’які олівці.
- •Словничок термінів і понять до теми “Тектонічна будова”:
- •Структурами і великими формами рельєфу
- •Антропогенові відклади, їх склад і поширення
- •П и т а н н я до усного екзамену з курсу Фізична географії України, спеціальність «історія» (9 семестр)
Структурами і великими формами рельєфу
МЕТА: сформувати уміння співставляти тектонічну і фізичну карти; вивчити орографічну номенклатуру; походження назв великих форм рельєфу.
ОБЛАДНАНННЯ: Карта України: фізична і тектонічна; АПУЕР, прості олівці, лінійки.
ЛІТЕРАТУРА: 1. Булава Л.М. Географічне положення, геологічна будова і рельєф України.
Навчальний посібник для вивчення курсу «Фізична географія України».– Полтава: ПДПУ імені В. Г. Короленка, 2008. – 38 с. 2. Заставний Ф.Д. Фізична географія України. - Львів, 1996. -С.85-97, 226.
3. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів, 1994. - С.70-74. 4. ГЕУ, томи 1-3; 5. Янко М.Т. Топонімічний словник України. - К., 1999. 6. Фізична географія України /Маринич О.М. та ін. - К., 2003. 7. Вахрушев Б.О. Рельєф України: [Навчальний посібник] / Б. О. Вахрушев, О. О. Комлєв, В.П.Палієнко. – К.:Видавничий дім “Слово”, 2010. – 688 с.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
1. Вивчіть особливості орографії України. Згадайте зміст термінів: рівнина, височина, низовина, кряж, плато, низькогір’я, середньогір’я, яйла, полонина, перевали.
Складіть чайнворд “Рельєф України”.
3. Ознайомтесь з коротким словничком походження назв великих форм рельєфу (оронімів):
Аюдаг - мис і гора на Південному Березі Криму. Від татарського "аю" (ведмідь) і турецького "даг" (гора). Зовнішнім виглядом схожа на ведмедя, що ніби припав до моря і п'є воду.
Бабуган-яйла - найвищий масив Кримських гір; від тюркського "баба" (батько) і "яйла" (літнє гірське пасовище). Тут: "батько гір", "головне літнє пасовище".
Бескиди - гори зовнішньої частини Карпат. В українській мові набуло значення "гора, стрімкий схил". Виводять з німецького "Beskeid" (вододіл), іллірійського “Biz-Кit" ( буковий ліс).
Верховина,Верховинський хребет - назва центральної частини Карпат, з якої беруть початок ріки.
Говерла - від румун. "Hоwіг1а" (важкопрохідне підняття).
Горгани - хребет в Карпатах; діалектне – “кам'янисті розсипища”. Є версія походження від давньоруського "горга" (порив вітру, шквал).
Донецький кряж - від р.Донець;
кряж - витягнута скеляста височина.
Карадаг - гірський масив (згаслий вулкан) у Криму. Від тюркських слів "кара" (чорний) і "даг" (гора).
Карпати - напевно, зв'язана з племенем карпів (у сучасній албанській мові слово "карпи" означає "скеля"). Виводять також від слов'янського "харбат", "хрб" (хребет). Румуни вважають, що топонім має основу "кар , каро" (камінь).
Крим - від тюркського слова "кермен, керем" (фортеця, стіна).
Могила Мечетна - вершина Донецького кряжу. Могила -"горб, куполоподібне підняття"; Мечетна - поряд у ХVІІст. існувала мечеть.
Полонинський хребет - від слова "полонина", "плай" – безлісі простори на згладжених вершинах Карпатських гір (від нім. “плац” - рівне місце).
Розточчя - височина на межі України та Польщі; назва походить від вододілу (розтіччя) між басейнами Західного Бугу та Дністра.
Роман-Кош - вершина Кримських гір. Роман (римський), можливо - тюркське "урман" (ліс) і "кош" (стоянка, житло пастухів овечих отар).
Середньоросійська височина - виділена у кінці ХІХ століття. військовим геодезистом О.О.Тілло при створенні карти і названа за її положенням.
Товтри - вапнякові горби, відкопані ерозією коралові рифи давнього Сарматського моря. Перекручена від "Татри" (названі так польськими геологами). Ще називають Медоборами.
Чорногора - найвищий гірський масив Карпат, вкритий чорним (темним) ялиновим лісом.
4. На розвороті зошита накресліть каркас таблиці 1 (заповніть колонки 1 – 2).
5. На контурну карту нанесіть великі форми рельєфу, перелік яких подається у таблиці 1:
Великі форми рельєфу |
Їх вершини і абсолютні висоти, примітки |
Які тектонічні структури відповідають |
Час утворення і глибина залягання фундаменту |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
А. Східноєвропейська рівнина |
0 … 515 м |
|
|
|
І. Волинська височина |
Пелченське( 328м) і Мізоцьке підняття (342м) |
|
|
|
2. Подільська височина: |
|
|||
а/ Тернопільське плато |
плоске, з каньйонами |
|||
б/ Подільське Придністров’я |
дуже розчленоване каньйонами |
|||
в/ кряж Гологори |
471м, г.Камула |
|||
г/ кряж Вороняки |
440м |
|||
д/ Кременчуцький кряж |
408м |
|||
е/ Медобори (кряж Товтри) |
435м (відносні висоти 60-б5м) |
|||
є/ Хотинська височина |
г.Берда, 515м |
|||
ж/ Опілля |
445м |
|||
з/ Балтська рівнина |
368м., дуже розчленована |
|||
3. Рівнина Малого Полісся |
245м (плоска, перекрита пісками) |
|||
4. Розточчя |
395м (столоподібна) |
|
|
|
в т.ч. Канівські „гори” |
Козятинське підняття /322м/ ; до 253м |
|
|
|
6.Словечансько-Овруцький кряж (у межах Житомирського Полісся) |
острів-"останець"(316 м) |
|||
7. Приазовська височина |
Могила-Бельмак, 324 м |
|||
8. Середньоросійська височина (відроги) |
до 236м |
|
|
|
9. Донецька височина, в т.ч. Донецький кряж |
Могила-Мечетна (367 м) |
|
|
|
10.Причорноморська низовина |
0 - 200 м |
|
|
|
11.Рівнина Північного Криму в т.ч. Тарханкутське підняття |
0 - 180 м |
|
|
|
12. Запорізька рівнина |
170 - 200 м |
|
|
|
13. Бахмут-Торецька рівнина |
180 - 200 м |
|
|
|
14. Придніпровська низовина, в т.ч. Полтавська рівнина |
100 - 200 м |
|
|
|
15 .Поліська (Південно-Поліська) низовина |
100 - 200 м |
|
|
|
Б. Карпатська гірська країна г.Герлаховскі-Штіт (2655м), Словаччина
16. Українські або Східні чи Лісисті Карпати: |
масив Чорногора г.Говерла (2061м) |
|
|
|
а/ Зовнішні Карпати (Східні Бескиди, Горгани, Покутсько-Буковинські) |
г.Сивуля (1836 м) |
|||
б/ Вододільно- Верховинські Карпати |
800 - 1400 м |
|||
в/ Полонинсько- Чорногірські Карпати; |
понад 2000м.: гори Говерла, Петрос, Бребенескул, Піп-Іван Чорногорський, Гутин-Томнатик, Ребра |
|||
г/ Рахівські й Чивчинські гори |
|
|||
17. Вулканічний (Вигорлат-Гутинський) хребет |
пасмо зі згаслих вулканів (до І км) |
|
|
|
18. Закарпатська низовина
|
116 - 200 м
|
|||
19. Передкарпатська височина |
200 – 800 м |
|
|
|
В. Кримські гори Бабуган-яйла
а) Головне пасмо |
г.Роман-Кош, 1545м |
|
|
б) Внутрішнє пасмо |
до 700 м |
||
в) Зовнішнє пасмо |
до 350 м |
ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ В АУДИТОРІЇ:
1. Охарактеризуйте особливості поширення великих форм рельєфу України.
2. Відкрийте фізичну карту і тектонічну картосхему атласу. Порівнюючи їх, заповніть колонки 3-4 таблиці. Підготуйтеся до показу елементів орографії та відповідних їм тектонічних структур на стінних картах.
3. Самостійно, простим олівцем підпишіть відповідні форми рельєфу біля назв тектонічних структур (у легенді виконаної Вами тектонічної картосхеми).
4. Зробіть висновок про співвідношення тектонічних структур і великих форм рельєфу.
Лабораторне заняття № 5. КОРИСНІ КОПАЛИНИ
МЕТА: вивчити закономірності поширення родовищ паливних корисних копалин і дати їх оцінку.
ОБЛАДНАННЯ: Геологічна фізична і тектонічна карти України, АПУЕР,
роздаткові матеріали, контурні карти; зразки горючих корисних копалин.
ЛІТЕРАТУРА: 1. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів, 1994. - С. 62-63. 2. Заставний Ф.Д. Фізична географія України. - Львів, 1996. - С. 64-68. 3. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України. - К. , 2003. - С. 79-82. 4. Паламарчук М.М. та ін. Географія мінеральних ресурсів Укр.РСР. - К. , 1985. 5. Мищенко В.С. Минерально-сырьевой комплекс Укр. ССР. - К., 1987. - 232 с. 6. Проскурко А. Й. Минеральные ресурсы Украины: охрана и рациональное использование. - Львов, 1989. - 180 с.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
1. Критерії класифікації родовищ копалин. Поясніть зв’язок поширення корисних копалин з геологічною будовою.
2. Ознайомтесь із класифікацією, закономірностями формування і поширенням родовищ горючих корисних копалин (користуючись рекомендованою літературою, таблицею роздаткових матеріалів і відповідною картою атласу). Доповніть відомості; подані в таблиці. Будьте готові до показу на стінній карті основних басейнів, областей та окремих родовищ горючих корисних копалин на території України.
3. Нанесіть на контурну карту найважливіші басейни, області та найбільші родовища горючих корисних копалин (паливно-енергетичних ресурсів) на території України.
ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:
1. Схарактеризуйте паливні корисні копалини у вигляді таблиці (виконується одночасно із заслуховуванням виступів – результатів виконання індивідуальних завдань):
Назва корисної копалини |
Басейни, області |
Найбільші родовища |
Особливості залягання (тектонічні структури; вік відкладів) |
Оцінка запасів; примітки |
|
|
|
|
|
2. Заповніть таблицю "Рудні корисні копалини" (за наведеним вище зразком), доповніть її новими відомостями. Користуючись атласом, вивчіть розташування їх басейнів, районів та найбільших родовищ (підготуйтесь до показу на стінній карті).
Назва металу (у дужках – його руд) |
Басейни, райони, родовища |
Геологічна характеристика (тектонічні структури, умови залягання) |
Оцінка запасів; примітки |
|
|
|
|
3. Заповніть таблицю „Нерудні корисні копалини”. Вивчіть закономірності їх поширення (на занятті показувати їх родовища на стінній карті).
Самостійне завдання. Заповніть пропущені місця у колонках таблиці:
Тектонічні структури |
Корисні копалини |
Великі форми рельєфу |
1 |
2 |
3 |
|
|
Східноєвропейська рівнина |
Український щит |
|
|
|
|
Волинська і Подільська височини |
|
|
Причорноморська низовина |
Д-ДЗ |
|
|
|
|
Середньоросійська височина |
|
|
Донецький кряж |
Західноєвропейська платформа |
|
Височина Розточчя, ... |
|
|
Гори, прогини, улоговини морів |
|
|
Центральна частина дна Чорного моря |
|
|
Північнокримська рівнина |
|
|
Кримські гори |
Карпатська складчаcто-покривна споруда |
|
|
Передкарпатський прогин |
|
|
|
|
Закарпатська низовина |
ОСНОВНІ ЕТАПИ ГЕОЛОГІЧНОЇ ІСТОРІЇ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (ФОРМУВАННЯ ПЛАТФОРМИ)
Стадія, етап |
Ера, період |
Абсолютний вік |
Основні події |
1 , "Місячна"
|
догеологічний
|
4 млрд.р. |
Формування "базальтової" земної кори |
2 . Нуклеарна /сірих гнейсів/
|
катархей
|
3,9-4 ,0 млрд . років
|
Утворення купольних структур, складених "сірими гнейсами", іх метаморфізація і гранітизація |
3. Кратонна
|
архей — ранній
|
3,6-1,6 млрд. років
|
Формування і роздроблення протоконтинентів
|
а/ рифтогенний /зародження океанів/
|
протерозой
|
3 , 6 млрд . років
|
Формування перших рифтових зон і океанів
|
б/ біломорської складчатості
|
|
•2,6 млрд. років
|
Утворення протоконтинентів внаслідок закриття океанів; утворення на іх місці "зелено-кам'яних поясів" та зближення купольних структур.
|
в/внутрікратонного рифто-генезу
|
|
:2,6 млрд. років
|
Розкол протоконтиненту , утворення рифтів і окремих блоків-мікрокон-тинентів
|
г/ карельської складчатості
|
|
1,65 млрд. років
|
Закриття рифтів, утворення складчатих зон, що з'єднали блоки в континент |
4. Платформенна стадія
|
пізній протерозой-
|
1,65. . .0 млрд. років
|
Розвиток геологічних структур в межах одного континентального відносно стійкого масиву |
а/ авлакогенний
|
|
1,5. .. 1,1
|
Закладання та розвиток Волино-Оршанського внутріплатформенного палеорифту, Овручаського авлакогену |
б/ синеклізний /плитний/
|
|
0,7. . .0,6 млрд .років
|
Прогинання платформи навкруги авлакогенів, накопичення осадового покриву Волино-Азовськоі плити. Початок формування Середземноморського рухливого поясу |
в/епейрогенічний /для Східно-Европейськоі платформи/
|
- фанерозой
|
0,6. . .0 млрд. років
|
Переважали коливні вертикальні рухи невеликої амплітуди, синхронні з процесами в межах рухливого поясу.
|
ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ГЕОЛОГІЧНИХ СТРУКТУР
НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ В ФАНЕРОЗОЇ
Геотектонічний цикл
|
Ера, період
|
Абсолют, вік /млн. р./
|
Основні події
|
Байкальський
|
венд-ранній кембрій
|
650 - 540
|
На початку циклу - розкриття океану Япетус (Палеоатлантичного), формування Дністровського перикратонного прогину (шельф океану, нині сформувалась Волино-Подільська плита). В кінці - за риття океану, орогенез на захід і південь від платформи. Геоструктури цього циклу перероблені пізнішими циклами, або перекриті осадовим чохло молодих плит /Скіфської, Добруджі, Львівського прогину . Утворюють ярус фундаменту Карпат |
Каледонський |
ранній палеозой
|
540-408
|
Протікав в межах нинішньої Західноєвропейської платформи. Каледоніди фіксуються в Рава-Руській зоні (фундамент височини Розточчя) на глибині понад 400 м. Синхронні каледонідам малопорушені осадові відклади відслонюються в долинах річок Поділля |
Герцинський
|
пізній палеозой
|
408-225
|
На початку циклу - закладання рифтових зон /Доно-Дніпровського грабену, та на місці нинішньої Скіфської плити/, морського басейну на міс: пра-Карпат. Е кінці інтенсивне стиснення земн кори, формування герцинських складчатих споруд пра-Карпатської, пра-Кримськоі, Донецької, Добруджі/. Нині гєрциніди утворюють структурний по верх фундаменту Карпат, Скіфської плити. Герцинський вік мають, Д-ДЗ, Львівський прогин /опускаї ня фундаменту, накопичення осадових товщ/, Донбас. |
Кімерійський
|
ранній -середній мезозой
|
225 105
|
Почався з розколу материка Пангеі 2 і закладам ня Середземноморського рухливого поясу /океану Тетис/ та нового опускання окраїн платформи і новоутворених герцинід. В середній юрі протікало складкоутворення в межах Скіфської плити /з наступним опусканням/ та Кримської складчатоі області /продовжилось в ранню крейду/ . СФормувалась Причорноморська западина, в т.ч. чохол Скіфської плити |
Альпійський
|
пізній мезозой-кайнозой
|
105-0
|
На початку циклу утворився Карпатський морський басейн /накопичення осадових порід/. 30-25 млн. р. тому розпочався неотєктонічний етап розвитку рельєфу /стиснення Землі/. В основному, горотворення в Карпатах і Гірському Криму /оновлення/ протікало на рубежі палеогену і неогену. В неогені і антропогені продовжують формуватись передгірні і міжгірні прогини /Прикарпатський, Індоло -Кубанський, Закарпатський/. В антропогеновому періоді протікало материкове зледеніння, яке супроводжувалось формуванням сучасного рельєфу, трансгресіями /при таненні льоду/ і регресіями /в час максимального зледеніння/ морських басейнів. |
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 6
ТЕМА: НЕОТЕКТОНІКА ТА МОРФОСТРУКТУРИ. СЕЙСМІЧНІСТЬ
МЕТА: виявити зумовленість формування макроформ рельєфу України.
ОБЛАДНАННЯ: карти настінні і роздатковий матеріал: тектонічна, неотектонічна, морфоструктур, фізична України, літосферних плит Євразії. АПУЕР. Віддруковані таблиці "Морфоструктури території України", "Геоморфологічні рівні".
ЛІТЕРАТУРА: а/ Текст лекцій; АПУЕР України, с.38; Атлас СССР, с.94-95; Геоморфологія Української РСР /Под ред. И.М.Рослого. - К., 1990 . - С.14-18; ГЕУ, т.2. - С.410, 391.
б/ Соколовсвкий І.Д. Закономірності розвитку рельєфу України. - К., 1973. Палиенко В.П. Новейшая геодинамика й ее отражение в рельефе Украины. - К., 1992.
ХІД ЗАНЯТТЯ:
1. Назвіть центри підвищеної сейсмічності і охарактеризуйте їх.
2. Розкрийте зміст понять "неотектонічний етап", "сучасна тектоніка", геотектури І-го і ІІ-го порядку, "морфоструктури", “типи морфоструктур”.
3. Перечисліть фактори формування морфоструктур. Які картографічні матеріали потрібно мати для аналізу формування типів морфоструктур?
ЗАВДАННЯ 1.
Ознайомтесь з легендою карти неотектоніки (С.38 АПУЕР). Виконайте усний її аналіз і дайте характеристику наслідків неотектонічного етапу для природи території України за планом: а) в яких інтервалах протікали неотектонічні рухи на території
України (в межах платформ і рухливого поясу); б) неотектонічні рухи якої інтенсивності охоплювали найбільшу площу? в) як залежить поширення гір, височин, низовин від направленості й інтенсивності неотектонічних рухів?
ЗАВДАННЯ 2.
Знайдіть на с. 80 АПУЕР центри підвищеної сейсмічності, що впливають на територію України. Поясніть їх тектонічну зумовленість.
ЗАВДАННЯ 3.
Ознайомтесь із схемою сучасних вертикальних рухів земної кори на території України (АПУЕР, С.38, урізка). Виявіть закономірність поширення смуг піднять та опускань.
ЗАВДАННЯ 4.
Відкрийте картосхему "Морфоструктури" (Типи рівнин і гір). Ознайомтесь з її легендою. Користуючись роздатковими матеріалами і картами АПУЕР - тектонічною (С.36-37), неотектонічною (С.38), геоморфологічною (С.74-75, 72) та фізичною (С.70-71), проаналізуйте фактори формування типів та основних підтипів морфоструктур і заповніть таблицю на розвороті зошита:
Геотектура; тип морфоструктур |
Яка геотектонічна структура відповідає |
Амплітуда неотектонічних рухів |
Розчленування поверхні |
Елементи орографії |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Усно підведіть підсумок виконаної роботи і виявіть найпоширеніший тип морфоструктур; до яких морфоструктур приурочена своя адміністративна область? Які типи та підтипи морфоструктур відповідають: виступу кристалічного фундаменту платформи; западинам в межах платформ; плитам та монокліналям щитів; областям герцинської та альпійської складчастей?
Контрольні запитання: 1. Що називають неотектонічним етапом? У чому відмінність неотектонічних рухів у межах платформенної частини України і в межах рухливого поясу? 2. Назвіть типи платформенних рівнин; охарактеризуйте чинники їх утворення, знайдіть на схемі райони їх поширення і розгляньте геологічні профілі. Які тектонічні структури лежать в основі платформенних рівних кожного типу? Неотектонічні рухи якої інтенсивності зумовили їх утворення? Наведіть приклади кожного типу рівнин (низовин і височин). 3. Назвіть три типи гір у межах України. Які чинники зумовили утворення гір кожного типу? Назвіть приклади гір кожного типу. 4. Сучасні тектонічні рухи поділяються на повільні (у межах ...), й інтенсивні, у тому числі розривні, що супроводжуються землетрусами (у межах ...).
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 7
ТЕМА: ПАЛЕОГЕОГРАФІЯ АНРОПОГЕНОВОГО ПЕРІОДУ.
