Полтавський національний педагогічний університет імені в. Г. Короленка

Кафедра географії та краєзнавства

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ,

САМОСТІЙНОЇ та ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ: ІСТОРІЯ та ГЕОГРАФІЯ

(5-й курс, 9-й семестр, група ІГ-53 )

Укладач—канд. Географ. Наук, професор Булава л.М.; канд.Геогр.Н., доц.Єрмаков в.В.

П о л т а в а ― 2 0 1 3

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

ТЕМА: АНАЛІЗ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

МЕТА: Сформувати уміння аналізу фізико-географічного положення України, вивчити особливості проходження її природних меж.

ОБЛАДНАННЯ: АПУЕР; шкільні атласи України, настінні карти Євразії й України: фізична, природних зон, тектонічна. Зразки навчальної літератури.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. На контурну карту нанесіть природні межі території України (АПУЕР, с.70-71). Навчіться без затримки показувати їх на стінній фізичній карті України:

ПІВНІЧНИЙ ТА СХІДНИЙ КОРДОНИ: через середню частину Поліської (При­прип’ятської) низовини – від Шацьких озер, північніше верхів’я Прип’яті та через ба­сейни її протоків: Стиру, Горині, Уборті; Поліський заповідник; північніше Словечансько-Овруцького кряжу; пониззя Прип’яті; верхню частину Київського водосховища, долину Дніпра. У межах Придніпровської низовини: через пониззя Сожу, долину Снову та Десни, с.Грем’яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області; відроги Середньоросійської височини в межах Новгород-Сіверського Полісся; долину Сейму; відроги Середньоросійської височини в межах лісостепу: через верхні частини річкових систем Псла, Ворскли, Сіверського Донця (Печенізьке водосховище), р.Оскол, р.Айдар, р.Деркул; на схід від Стрільцівського степу – філії Луганського природного заповідника. У межах Донецької височини – по долині Деркулу, Сіверського Донця, на схід від філії Луганського заповідника „Провальський степ”, через осьову частину кряжу, верхів’я р.Міус, Сухого Єланчика, на схід від „Хомутівського степу” – філії Українського степового заповідника, до Таганрозької затоки. (Кордон по Азовському морю не визначений).

ЗАХІДНИЙ КОРДОН: через річку Західний Буг (межа Волинського Полісся та Волинської височини), Мале Полісся, височину Розточчя, Надсанську низовину, Передкарпатську височину; Українські (Східні, Лісисті) КАРПАТИ: Східні Бескиди (витоки Дністра), р.Сан, Ужоцький перевал (межа гір Бещади та Верховинського хребта), західніше долини р.Уж; по Закарпатській низовині: біля с. Соломонове, міста Чоп; р.Тиса, Вишківський вулканічний купол, Верхньотисенська низовина; Рахівське та Чивчинські гори; Покутсько-Буковинські Карпати; Передкарпатська височина. Відроги Подільської височини: р.Прут, р.Дністер; Нижньодністровська низовина; відроги Центрально-Молдовської височини; озера Ялпуг та Кагул; Кілійське гирло Дунаю; Дунайський біосферний заповідник. По Чорному морю - 12 морських миль від побережжя. Кримський півострів. Мис Сарич. Керченська протока. Острів Тузла

Покажіть межі із сусідніми країнами – Польщею (542 км), Угорщиною (137 км), Словаччиною (98 км), Молдовою (1222 км), Румунією (біля 633 км), Росією (1974 км), Білорусією (біля 1084 км)

2. Складіть чайнворд: «Фізико-географічне положення України», або «Кордони України».

ЛАБОРАТОРНІ ЗАВДАННЯ (виконуються під час заняття):

1. Ознайомлення з порядком проведення лабораторних занять, змістом вузівських та шкільних підручників, шкільними атласами, АПУЕР тощо.

2. Які методи застосовуватимуться при вивченні курсу? Обґрунтуйте послідовність його вивчення. Місце курсу ФГУ в структурі шкільної географічної освіти.

3. Запишіть на дошці типовий план характеристики фізико-географічного положення.

4. Згідно типового плану, схарактеризуйте по пунктах фізико-географічне положення України і дайте господарську оцінку його особливостей (результати аналізу й оцінку положення записуйте в зошит у вигляді таблиці). Зробіть узагальнюючий висновок.

5. Визначте координати географічних центрів України (за різними методами).

6. Перевірка самостійної роботи (географічної номенклатури).

Форма звіту: усне опитування та перевірка самостійної роботи (оцінка разом до __ б.).

Розподіл індивідуального завдання №1 (подається викладачеві до лабораторного заняття №2).

ЛІТЕРАТУРА ОСНОВНА: 1. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України. К., 2003. – С. 13-18.

Булава Л.М. Вступ, фізико-геогр. положення, історія геогр. досліджень. – Полтава: ПДПУ, 2009. – С. 3-10.

ДОДАТКОВА: 3. Булава Л.М. Фізична географія України. 8 клас. – Харків: Ранок, 2008. – С.4-15, 20-23.

4. Сосса Р., Заєць І., Трюхан М. До проблеми визначення державного кордону України // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006. – № 44. – С.3-8.

5. Дітчук І.Л. Дещо про крайні точки України//Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2000. - № 34. – С.2-6.

6. Городецький Є.М., Ісаєв О.В. До проблеми визначення географічного центру України: нові підходи//Український географічний журнал. – 2004. - №2. - С.38-46.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

ТЕМА: ЧАС НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

МЕТА: Закріпити навички вирішення задач на вивчення різниці у місцевому та поясному часі.

ЛІТЕРАТУРА ДО САМОПІДГОТОВКИ:

1. Булава Л.М. Готуємося до географічних олімпіад. – Харків: Основи, 2008.

2. Булава Л.М. Географія. Типові задачі і практичні завдання. – Полтава, 1996. – с. 10-13.

3. Булава Л.М. Вступ, фізико-геогр. положення, історія геогр. досліджень. - Полтава: ПДПУ, 2009. – С. 11-13.

4. Перейко К. Розв’язування задач на визначення місцевого часу//Географія та основи економіки в школі. – 1998. - № 2. – С.26-28.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Місцевий час – це час певного меридіану Землі. На одному меридіані (градусі довготи) прийнято вважати місцевий час однаковим. Різниця в розташуванні на певних меридіанах (у географічній довготі) зумовлює різницю в місцевому часі, яку можливо розрахувати.

Щоб дізнатися про різницю в місцевому часі двох пунктів, необхідно пам’ятати пропорції:

1 год. = 15ºд.; 4 хв.= 1ºд; 1 хв. = 15´д.; 4 сек.= 1´д; 1 сек. = 15´´д.

Для вирішення задач необхідно виконати такі дії:

1. Визначити різницю в довготі пунктів (± Хº).

2. Скласти пропорцію:

­ Іº = Хº або І хв. = Ỵхв.

4 хв. Ỵхв. 15´д. Хºд.

Якщо меридіан, довгота якого відома, а місцевий час – ні, розташований східніше, то різницю в часі слід додавати. Якщо меридіан, довгота якого відома, а місцевий час – ні, розташований західніше, то різницю в місцевому часі слід віднімати.

Поясний час – це місцевий час меридіана, серединного для одного з 24 годинних поясів Землі. Серединним є меридіан, який ділиться на 15. Гринвіцький меридіан (0ºд.) є серединним для 0-го поясу; 15º сх.д. – для І-го; 30º сх.д. – для ІІ -го і т.д.

Щоб дізнатися про належність пункту до певного годинного поясу, його довготу, слід поділити на 15º. Якщо залишок менше 7º30´, то ціле число, що означає номер поясу, округлюємо до меншого, а якщо більше 7º30´ - то до більшого.

ЗАДАЧІ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ НА ЛАБОРАТОРНОМУ ЗАНЯТТІ (№№ 1 – 3 по варіантах) :

1. Над крайньою точкою України (.....) місцевий час 23 години 28 хвилин 17 вересня. Визначте:

а) місцевий час для крайньої східної точки України ( ..........);

б) географічного центру України;

в) міста Полтави (34°33´сх.д.);

г) міста Кременчука (33°25´сх.д.).

2. У Лубнах (33º сх.д.) місцевий час 12 год. Визначте довготу міст:

а) місцевий час якого 13 год.

б) місцевий час якого 11 год. 28 хв.

3. Київський поясний час 23 год. 16 хв. Визначте поясний час:

Іркутська (105º сх.д.); Владивостока (132º сх.д.); Нью-Йорка (75º зх.д.)

4. Ріо-де-Жанейро (22º54´пд.ш. 43º20´зх.д.) висота Сонця ополудні в 12 годин за місцевим часом становить біля 90º. Знаючи координати Полтави, визначте:

приблизну дату; місцевий час Полтави; різницю в поясному часі міст.

5. Визначте координати міста, якщо висота Полярної зірки в ньому 40º43´,

а Сонце сходить на 18 год. 56 хв. пізніше ніж на лінії зміни дат.

Форма звіту: перевірка письмових лабораторних завдань (оцінка - до 10 балів) та індивідуальної роботи №2 (оцінка до 10 балів).