10. Із кожного синонімічного ряду випишіть «зайве» слово. Поясніть.

а) особистий, особовий, персональний, індивідуальний, власний;

б) вибачте, пробачте, даруйте, перепрошую, вибачаюсь;

в) наступний, слідуючий , подальший, дальший, такий;

г) договір, контракт, домовленість, угода, контрактація;

д) за п’ять перша, без п’яти перша, п’ятдесят п’ять хвилин на першу, п’ять до першої;

є) два відсотки, три варіанти, чотири студенти, півтора роки, два з половиною місяці.

Запитання для самоконтролю

1. Якими є роль і значення мови в суспільному житті?

2. Які функції виконує мова в житті людини й суспільства?

3. Що таке мовна норма? Які мовні норми ви знаєте?

4. Що таке літературна мова?

5. Поясніть зміст поняття «державна мова».

6. Яка сфера використання та призначення розмовного стилю?

7. Які основні ознаки й мовні засоби розмовного стилю?

8. На які підстилі поділяють розмовний стиль?

9. У яких стилях невід’ємною складовою може бути розмовний стиль?

10. Які стилі може поєднувати художній стиль?

11. Який стиль за ознаками та мовними засобами близький до публіцистичного стилю?

12. Що таке функціональний стиль?

Тема 2. Терміни. Термінологія. Професіоналізми.

1. Поняття про термінологію, термін і терміносистему.

2. Параметри економічної терміносистеми.

3. Тематичне членування термінів.

4. Способи творення термінів.

5. Поняття «терміна-запозичення».

6. Професійна лексика і професіоналізми.

1. Поняття про термінологію, термін і терміносистему.

Різні автори тлумачать термінологію по-різному. А.В. Суперанська наголошує на багатозначності слова «термінологія» і на практиці виокремлює п’ять його значень, зокрема:

1) сукупність чи деяка невизначена множина термінів-слів взагалі;

2) сукупність термінів (понять і назв) будь-якої визначеної галузі знання;

3) вчення про творення, склад і функціонування термінів взагалі;

4) вчення про творення, склад і функціонування термінів певної галузі знань, що вживаються в певній мові, та їхніх еквівалентів в інших мовах;

5) загальне термінологічне вчення.

В енциклопедії «Українська мова» термінологію визначено як «сукупність термінів, що обслуговують певну сферу знань, пов’язаних з системою понять».

Деякі вчені трактують поняття «термінологія» та конкретизують його, додаючи низку лінгвістичних характеристик. Для них – це «співвіднесена з певною галуззю знання, проблемою, темою, науковою школою сукупність термінів, які пов’язані між собою на поняттєвому, лексико-семантичному, словотвірному (дериватологічному) та граматичному рівнях». Звідси, термінологія – це сукупність термінів будь-якої визначеної галузі знань, що об’єднані між собою на поняттєвому, лексико-семантичному, словотвірному та граматичному рівнях.

Економічна термінологія. Сучасна наука має складну ієрархічну будову, а економіка як частина суспільного життя, є ще складнішим, взаємопов’язаним та інтегрованим механізмом, який перетинається з багатьма суміжними науками. І всю цю сукупність понять об’єднує поняття «економіка», що є «найважливішою сферою суспільного життя, у якій на основі використання різноманітних ресурсів здійснюється виробництво, обмін, розподіл та споживання продуктів людської діяльності, формується і постійно розвивається система продуктивних сил і економічних відносин, якими управляють різні типи економічних законів».

З огляду на вище зазначене економічну термінологію визначаємо як сукупність термінів, співвіднесену з найважливішою сферою суспільного життя, у якій здійснюється виробництво, обмін, розподіл і споживання продуктів людської діяльності, та пов’язану на поняттєвому, лексико-семантичному, словотвірному й граматичному рівнях.

Становлення поняття «економічна термінологія» нерозривно пов’язане з її структуруванням. Пропонуємо вичленувати в економічній термінологічній мережі такі рівні:

1. Загальнонаукова термінологія.

2. Загальноекономічна термінологія.

3. Спеціальна термінологія.

4. Галузева термінологія.

Галузева термінологія використовує терміни, властиві верхнім трьом рівням, і свої власні, специфічні, що позначають реалії, притаманні лише цій галузі виробництва.

Термін – це мовна одиниця, що позначає реалію певної галузі і співвідносна з її поняттям та виявляє певну сукупність ознак і є складником терміносистеми.

Поняття «системності» у вітчизняній термінології, та й не тільки, ні в кого не викликає сумнівів, так як терміни існують не ізольовано, а належать до певних сукупностей, між елементами яких наявні зв’язки і відношення. Проте дослідники по-різному розглядають системні властивості і параметри термінологічного матеріалу, оскільки існують суттєві відмінності між термінологіями: біологічними, технічними, з одного боку, та гуманітарним, соціально-економічними, з другого боку. Останні включають велику кількість термінів, що походять із загальновживаної лексики, крім того мають довгу історію формування, зокрема, й на національному ґрунті, різні впливи на певному етапі розвитку, а також нестабільність об’єкту дослідження, зміну його меж. Ці недоліки можна подолати в процесі упорядкування певної термінології, коли одні терміни вилучають, другі – видозмінюються, а треті – впроваджуються і т.д. Така робота сприяє створенню терміносистеми, яку визначаємо, як упорядковану сукупність термінів, що адекватно виражають систему понять теорії, яка описує деяку спеціальну сферу людських знань чи діяльності. Звідси, терміносистема – це упорядкована сукупність термінів певної галузі знань.