Завдання для самостійної роботи

Підготувати питання для дискусії:

1. Місцеві фінанси – складова загальнодержавних фінансів.

2. Необхідність місцевих фінансів в умовах ринкових відносин.

3. Специфічні ознаки місцевих фінансів.

4. Формування науки про місцеві фінанси.

5. Основні теорії, що пояснюють суть і природу місцевого самоврядування як форми місцевої влади.

6. Основні положення Європейської хартії про місцеве самоврядування.

Тематика рефератів:

1. Різні підходи до визначення економічної сутності місцевих фінансів.

2. Еволюція становлення місцевих фінансів в Європі та Україні.

3. Конституційні гарантії надання громадських послуг органами місцевого самоврядування.

4. Реформа адміністративно-територіального устрою в Україні в контексті Бюджетного Кодексу.

5. Роль місцевих бюджетів у фінансовій системі держави.

6. Проблеми становлення і розвитку місцевих фінансів в Україні.

7. Основні напрями зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні.

8. Розвиток місцевого самоврядування у контексті здійснення політики європейської інтеграції України

Література: 22, 40, 42, 46, 56, 57, 68, 71.

Тема 2. Система місцевих фінансів Методичні вказівки до вивчення теми

При вивченні цієї теми важливо розуміти, що місцеві фінанси є складною економічною категорією, а отже, їх доцільно розглядати як цілісну систему, що складається з певних елементів. Необхідно також дати характеристику відповідних складових системи місцевих фінансів.

Місцеві фінанси як складна економічна категорія являють собою цілісну систему формування, розподілу і використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих .

Система місцевих фінансів включає у себе наступні елементи (табл. 2.1):

Таблиця 2.1

Елементи системи місцевих фінансів та їх складові

Елементи системи місцевих фінансів
Видатки	відповідно до їх економічного призначення:	- поточні або адміністративні - розвитку (капітальні, інвестиційні)
	залежно від завдань, які фінансуються:	- на фінансування власних повноважень - на фінансування делегованих повноважень
	за функціональним поділом:	- обов'язкові - факультативні
Доходи	за економічним призначенням:	- власні - передані - закріплені - регульовані
	за джерелами надходження:	- податкові - неподаткові
Місцеві фінансові інститути	- громадські послуги - самостійні місцеві бюджети - комунальна форма власності - позабюджетні валютні, цільові фонди - фінанси комунальних підприємств	Суб'єкти	- територіальні громади - органи місцевого самоврядування - органи державної влади
		Об'єкти	- фінансові ресурси у фондовій формі - фінансові ресурси у не фондовій формах
Взаємовідносини		- між суб'єктами системи - між місцевими фінансами та іншими ланками фінансової системи держави

Головним елементом місцевих фінансових ресурсів є доходи. Порядок формування доходної частини місцевих бюджетів визначений Бюджетним кодексом України, Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідними положеннями щорічного закону про Державний бюджет України та чинним податковим законодавством.

Розглядаючи доходи як складовий елемент системи місцевих фінансів, доцільно виокремити наступні їх групи та види:

За економічним призначенням:

- Власні – це доходи, на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених органами місцевого самоврядування. До власних доходів належать місцеві податки і збори, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності комунальних (муніципальних) підприємств, комунальні платежі, а також доходи за рахунок комунальних кредитів та позик;

- передані – це доходи, що передаються місцевій владі центральною владою або органами влади вищого територіального рівня;

- закріплені – це одна з форм переданих доходів місцевим органам влади на стабільній, довгостроковій основі;

- регульовані – одна з форм доходів, що передаються центральною владою місцевим органам влади, або з бюджетів територій вищого адміністративного рівня до бюджетів територій нижчого адміністративного рівня. Порядок передачі та розміри регульованих доходів в Україні щороку встановлюються в Законі «Про Державний бюджет», а також їх визначено Бюджетним кодексом України.

За джерелами надходження (за способами формування):

- податкові – загальнодержавні податки і збори в частині, що належать відповідним місцевим бюджетам, місцеві податки і збори;

- неподаткові – платежі, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності підприємств комунальної (муніципальної) форми власності, доходи за рахунок кредитів та позик, а також трансферти від центральної влади та органів влади вищого територіального рівня, інші надходження.

Призначенням місцевих доходів є їх використання за цільовим призначенням для фінансування відповідних видатків.

Видатки як структурний елемент системи місцевих фінансів класифікують наступним чином.

Відповідно до їх економічного призначення:

- поточні або адміністративні – видатки бюджету на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, що повинні бути здійснені протягом бюджетного періоду, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення, утримання апарату управління та служб органів місцевого самоврядування, соціального обслуговування та інших заходів.

- видатки розвитку (капітальні, інвестиційні) – це витрати на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, кошти на реалізацію програм соціально-економічного розвитку міста, капіталь­не будівництво тощо.

Залежно від завдань, які фінансуються:

- на фінансування власних повноважень – видатки на реалізацію прав та обов’язків органів місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України;

- на фінансування делегованих повноважень, які визначаються функціями держави та можуть бути передані до виконання місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найефективнішого їх виконання на основі принципу субсидіарності;

За функціональним поділом:

- обов’язкові, тобто видатки, спрямовані на виконання обо'язкових завдань, покладених на всі органи місцевої влади;

- факультативні – здійснюються для реалізації завдань у межах власної компетенції, а також так званих добровільних та факультативних обов'язків.

Матеріальною основою та об’єктом системи місцевих фінансів є місцеві фінансові ресурси, їх формування, розподіл і використання.

Місцеві фінансові ресурси – це сукупність фондів грошових засобів, які створюються в процесі розподілу та перерозподілу ВВП і спрямовуються на економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць, фінансове забезпечення соціальної сфери та місцевого господарства.

Фінансові ресурси місцевого самоврядування можуть бути сформовані:

• у фондовій формі – це кошти, що мобілізовані у місцевий бюджет відповідного рівня;

• у нефондовій формі – це фінансові ресурси підприємств комунальної власності, комунальних банків, фінансові ресурси підприємств різних форм власності, що використовуються ними на фінансування соціально-культурних програм і житлово-комунальних об’єктів місцевого значення.

Головним суб’єктом місцевих фінансів в Україні є територіальна громада та органи місцевого самоврядування, правовий статус яких закріплено в Конституції України: міські, селищні, сільські Ради та їх виконавчі органи; сільські, селищні та міські голови; обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві і Севастополі державні адміністрації; обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві і Севастополі ради. Оскільки функціонування місцевих фінансів здійснюється в рамках єжиної бюджетної системи країни та фінансової системи держави, суб’єктами відповідних взаємовідносин є держава в особі її центральних органів, таких як Рада Міністрів АРК, Верховна Рада АРК, Міністерство фінансів України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України.

Отже, реалізація функцій місцевих фінансів здійснюється в межах певного територіального колективу. Територіальний колектив – це визнана правовим чином місцева спілка людей публічного характеру, тобто це форма організації місцевої влади. З прийняттям Конституції України територіальний колектив стає територіальною громадою. Територіальна громада є основним суб’єктом місцевих фінансів і являє собою сукупність громадян України, які спільно проживають у сільському чи міському поселені, мають колективні інтереси і визначений законом правовий статус.

Територіальна громада характеризується наступними правовими ознаками:

• наділяється правом юридичної особи та може бути суб’єктом цивільно-правових відносин;

• має право здійснювати господарські операції, набувати і відчужувати майнові права, входити у зобов’язання, стягувати примусові збори зі своїх членів на задоволення спільних потреб;

• має право формувати власний бюджет і створювати позабюджетні фонди;

• є суб’єктом підприємницької діяльності у сфері надання громадських послуг;

• має право бути засновником підприємств, мати частку в статутних фондах господарських товариств, і отримувати відповідні доходи від цих вкладень;

• є суб’єктом фінансово-кредитних відносин;

• має у своєму розпорядженні та користуванні певне майно комунальної власності.

Конституцією України визначені основні функції територіальної громади. Зокрема, у статті 143 визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Будь-яка система не може ефективно функціонувати без організації чітких налагоджених взаємовідносин між її складовими елементами. Такими взаємовідносинами у структурі системи, що розглядається, є: взаємовідносини між усіма суб'єктами самої системи та між місцевими фінансами та іншими ланками фінансової системи держави (державними фінансами, міжнародними фінансами, фінансовим ринком).

Таким чином, розглянуті в даній темі основні структурні елементи є комплексним відображенням системи місцевих фінансів її ролі в економічній системі держави. Ця система є набагато складніша і має свої особливості в кожній країні. Зауважимо, що вказані структурні елементи виявлено майже в усіх європейських країнах, що мають сформовані фінансові системи місцевих органів влади.

Практичне заняття 2.1. Місцеві фінанси як система – 2 год.

Питання для обговорення:

1. Система місцевих фінансів та її роль в економічній системі держави.

2. Формування фінансових ресурсів місцевого самоврядування.

3. Інституційні складові системи місцевих фінансів.

4. Об'єкти і суб’єкти системи місцевих фінансів.

5. Територіальна громада як визначальний суб’єкт місцевих фінансів.