
- •Державне управлніння охорони навколишнього природного середовища
- •Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в миколаївській області у 2011 році
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічних розвиток регіону.
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря по області та в розрізі населених пунктів.
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах.
- •2.4. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин.
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Тенденції зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.1.1. Загальна характеристика.
- •4.1.2. Водозабезпеченість територій та регіонів.
- •4.1.3. Водокористування та водовідведення.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів.
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3 Якість поверхневих вод.
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення.
- •4.5. Екологічний стан Азовського та Чорного морів.
- •4.6. Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів.
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екологічної мережі
- •5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі.
- •5.1.1. Загальна характеристика.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття.
- •5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.
- •5.1.4. Формування національної екомережі
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу.
- •5.2.2. Лісові ресурси.
- •5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.2.5. Адвентивні види рослин.
- •5.2.6. Стан зелених насаджень.
- •5.2.7. Заходи щодо збереження рослинного світу.
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу.
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу.
- •5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарства.
- •5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.3.4 Інвазивні види тварин.
- •5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу.
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду.
- •5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення.
- •5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.6. Природно-культурна спадщина.
- •5.7. Туризм.
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1. Структура та використання земельних ресурсів.
- •6.1.1. Структура та динаміка змін земельного фонду.
- •6.1.2. Господарська освоєність земельних угідь.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Стан і якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.3.3 Деградація грунтів.
- •6.4. Оптимізація використання та охорона земель.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення).
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини.
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1. Структура та обсяги промислового виробництва.
- •10.2. Вплив на довкілля.
- •10.2.1. Гірничодобувна промисловість.
- •10.2.2. Металургійна промисловість.
- •10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість.
- •10.2.4. Харчова промисловість.
- •10.3. Заходи з екологізації промислового виробництва.
- •11. Cільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1. Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві.
- •1.2. Вплив на довкілля.
- •11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження.
- •11.2.2. Використання пестицидів.
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4. Тенденції в тваринництві.
- •11.3. Органічне сільське господарство.
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1. Структура виробництва та використання енергії.
- •12.2. Ефективність енергоспоживання.
- •12.3. Вплив енергетичної галузі на довкілля.
- •12.4. Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики.
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа області.
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень.
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля.
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1. Структурна перебудова та екологізація економіки.
- •14.2. Впровадження елементів «більш чистого виробництва».
- •14.3. Ефективність використання природних ресурсів.
- •14.4. Оцінка «життєвого циклу виробництва».
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1. Регіональна екологічна політика.
- •15.2. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •15.4. Виконання державних цільових екологічних програм.
- •1. «Національна програма оздоровлення басейну р. Дніпро, поліпшення якості питної води».
- •2. «Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів».
- •15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •15.6. Державна екологічна експертиза.
- •15.7. Економічні засади природокористування.
- •15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі.
- •15.8. Технічне регулювання у сфері охорони довкілля,, екологічної безпеки та раціонального прородокористування.
- •15.9. Дозвільна діяльність у сфері природокористування.
- •15.10. Екологічний аудит та екологічне страхування.
- •15.11. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •15.12. Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень.
- •15.12.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •15.12.2. Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж.
- •15.13. Екологічна освіта та інформування.
- •15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- •15.14.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- •15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги.
- •15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- •Висновки
- •1. Незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд.
- •2. Забруднення вод малих річок області
- •3. Забруднення вод р. Інгулець високомінералізованими шахтними водами Кривбасу.
- •4. Залишок на території області непридатних до використання та заборонених до застосування пестицидів та агрохімікатів.
- •5. Забруднення тов «Миколаївський глиноземний завод» пилом червоного шламу довкілля.
- •6. Екологічні наслідки незаконного демонтажу колишніх шахтно-пускових ракетних установок.
- •7. Низький відсоток заповідності області
- •8. Інтенсивний розвиток екзогенних процесів на території області.
7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
Інформацю надано, згідно досліджень проведених у 2010 році (2011 року дослідження не проводились).
Моніторинг екзогенних геологічних процесів (ЕГП) упродовж 2010 року в межах території Миколаївської області виконувався в рамках проекту «Моніторинг поширення та розвитку інженерно-геологічних процесів та явищ в межах території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей з метою геологічного забезпечення УІАС НС та протизсувних заходів» (на період 2006-2011 роки).
Таблиця 7.2.2.1. Стан та прояви ЕГП, 2011 рік
Площі областей, тис.км2 |
Зсуви |
Підтоплення |
Ерозія |
||||||||||||
Площі розповсюд-ження, км2 |
Ураже-ність території обл., % |
Кількість зсувів |
Площа, км2 |
Ураже-ність., % |
Площа, км2 |
Ураже-ність., % |
|||||||||
усього |
у т.ч. активних (оцінка) |
на забудованих територіях |
|||||||||||||
24,6 |
8,96 |
0,037 |
1149 |
99 |
50 |
17033 |
69 |
8200 |
33,3 |
Абразійно-зсувні процеси.
На території Миколаївської області у 2010 році проведені наступні види інженерно-геологічних робіт: маршрутне обстеження берегової смуги узбережжя Чорного моря, інспекційні виїзди на ділянки проявів надзвичайних ситуацій, викликаних небезпечними інженерно-геологічними процесами.
Ділянка морського узбережжя між Тилігульським і Березанським лиманами (інженерно-геологічний район Б-V-2-55) має протяжність 16 км з них 10,5 пог.км абразійно-зсувний схил. Середня висота схилу складає +35 над рівнем моря. Схил складений з потужної товщею покровних елювіально-еолово-делювіальних неоплейстоценових суглинків (e,vd PІ-ІІІ), червоно-бурими пліоцен-еоплейстоценовими (N2-E) глинами та в основі дуже абрадуємими запісоченими глинами куяльницького підярусу (N1 kj). На ділянці сформувалося 17 структурних деляпсивних зсувів загальною площею 853 000 м2. З них на 13 зсувах (у природному стані) спостерігалася активізація зсувних деформацій, в результаті чого, від плато відокремились ділянки загальною площею 478,0 м2 (у 2009 році – 774,0 м2). Це майже у 8 разів більше ніж у 2008 році (59,0 м2 ) і дещо перевищує показник в середньому за попередніх 3 роки (2006-2008 роки – 405,0 м2). Питома ураженість ділянки у 2010 році складає К-0,045 (у 2009 році К-0,074).
Ділянка морського узбережжя між Березанським лиманом та мисом Очаків (інженерно-геологічний район Б-V-2-55) має протяжність 7,3 пог.км, з них абразійно-зсувні 4,5 км та абразійно-обвальні 2,8 км. Середня висота схилу над рівнем моря складає +35 м. Схил складений покривними елювіально-еолово-делювіальними неоплейстоценовими суглинками (e,vd PІ-ІІІ), які підстилаються червоно-бурими пліоцен-еоплейстоценовими (N2-E) глинами. В основі схилу абрадуються сіровато-жовті, гравелисті піски куяльницького ярусу (N2kj).
На абразійно-зсувній ділянці довжиною 4,5 км давно сформувалися 5 структурних деляпсивних зсуви загальною площею 275 000 м2. Тіло одного з зсувів площею 13 000 м2 в результаті активної абразії в попередні роки розмито, тому в рельєфі не виражене. Поверхні двох зсувів загальною площею 200 000 м2 на протязі 2 пог.км вздовж морського узбережжя сплановані, схил закріплений. За звітний період активізації зсувних деформацій на ділянці не спостерігалося. В 2009 році від плато відокремився масив загальною площею 367,5 м2, у 2008 році (33,0 м2) і значно більше ніж в середньому за попередніх 3 роки (2006-2008 роки). Питома ураженість ділянки 12 складала у 2009 році К-0,082.
Абразійно-обвальна ділянка морського узбережжя довжиною 2,8 пог.км від тилової частини Лагерної коси до західної окраїни міста Очаків. Ерозійно-акумулятивно-денудаційна вододільна лесова рівнина з півдня обмежена майже вертикальним уступом висотою від 9,0 до 26,0 м. В середньому висота уступу коливається від 20,0 до 22,0 м. На протязі 2010 року на ділянці від тилової частини Лагерної коси на захід до м. Очаків, довжиною 0,4 км, проводилися планувальні інженерні заходи. Таким чином у природному стані залишається ділянка довжиною 2,4 км. На цій ділянці у 2010 році зафіксовано відступання бровки плато у результаті абразії загальною площею 712,0 м2, швидкість – 0,29 м/рік (у 2009 році – 480,0 м2, зі швидкістю 0,20 м/рік ). Питома ураженість ділянки 13 у 2010 році складає К-0,25 (у 2009 році – К-0,17).
Середня величина швидкості відступання бровки плато у результаті абразії склала за звітний період 0,29 м/рік, (у 2009 році – 0,20 м/рік), що трохи вище, ніж у 2009 році, та співпадає зі швидкістю 2008 року (0,25-0,30 м/рік), і набагато менше у порівнянні з багаторічним періодом, вона знизилася з 1,0-0,8 м/рік до 0,29 м/рік. Просліджується залежність величини абразії від висоти берегового уступу. Максимальне (0,85 м) відступання бровки плато приурочене до ділянки з найбільшою (24-26 м) висотою уступу.
На абразійно-зсувному схилі, який примикає до гирлової частини Дніпровського лиману, протяжністю 1,5 км абразійно-зсувні процеси сприяють відступу бровки плато за звітний період в середньому на 0,3 м/рік.
Таким чином на узбережжі моря у межах Миколаївської області з 22 зсувів активізація у 2010 році зафіксована на 13 зсувах (у 2009 році – на 15 зсувах – 68%), з них 3 зсуви сплановані. На 2009 рік роботи з інженерного захисту та планування проводилися на 6 зсувах, з яких на 3 зсувах спостерігалась активізація зсувних деформацій. Всього з 17,8 км абразійно-зсувного та абразійно-обвального схилів морського узбережжя Миколаївської області на 2010 рік сплановано та закріплено 5,6 пог.км берега – 31,5%, (у 2009 році – 4,90 пог.км берега – 27,5%).
У 2010 році площа плато в Миколаївській області, що відокремилась від прибровочної частини плато 100% (478,0 м2 знаходиться на ділянці морського узбережжя між Тилігульським і Березанським лиманами).
У зсувний процес у 2010 році загалом було залучено близько 478,0 м2 прибровочної частини плато морського узбережжя Миколаївської області, (у 2009 році – 1142,0 м2, що в 2,4 разів більш ніж в 2010 році), і дорівнює в середньому за трьохрічний період 2006-2008 років.
Загальна площа плато, що відокремилась від прибровочної частини абразійно-зсувного берега, морського узбережжя в Миколаївській області, довжиною 15,0 пог.км склала у 2010 році 478,0 м2, у той же час на абразійній ділянці морського узбережжя Миколаївської області загальної довжиною 2,80 пог.км загальна площа плато, що відокремилась від прибровочної частини плато, склала у 2010 році 712,0 м2 (у 2009 році – 480,0 м2). Значне збільшення відмиву на абразійній ділянці вірогідно викликане довготривалою призупинкою планувально-будівельних робіт на ділянці довжиною 0,40 км.
Ділянка Бузького лиману (правий схил) від м. Очаків до с. Кір’яківка (інженерно-геологічний район Б-V-2-55). Попереднє обстеження правого схилу Бузького лиману відбулося у 2007 році. У 2010 році зсуви вивчалися на ділянці протягом 111,5 пог.км, від південної окраїни с. Кир’яківка до східної окраїни м. Очаків. Всього на цій ділянці спостерігалося 97 зсувів (у 2007 році – 89 зсувів). З них 4 зсуви нових (4%) та на 42 зсувах спостерігається деяка активність(43%). Таким чином у 2010 році активність спостерігалася на 46 зсувах, або на 47% їх загальної кількості у 2010 році (в 2007 році активізація спостерігалась на 43 зсувах (на 48% їх загальної кількості). Значна частка активних зсувів вірогідне викликане все зростаючим дачним будівництвом на схилах, привантаженням та їх обводненням.
Ерозійні долини.
Усі обстежені ділянки ерозійних долин розташовані на території Одеської області, але, умови формування зсувів в ерозійних долинах аналогічні, або схожі з іншими зсувами в окремих інженерно-геологічних районах регіону. Таким чином, за допомогою маршрутних спостережень, визначивши ступень зсувної активності на окремих ділянках ерозійних долин (часові ряди зсувної активності) за допомогою спостережень у 2010 році, можна дати оцінку зсувної активності в ерозійних долинах на всій території досліджень.
В цілому по регіону на ділянках ерозійних долин зсувна активність слабка, складає 3-9%, що свідчить про продовження періоду тимчасової стабілізації зсувів, на фоні різкого зростання середньорічної кількості атмосферних опадів у 2010 році по усієї спостережної мережі метеорологічних пунктів Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, та враховуючи інерційність процесу формування зсувних деформацій, яка дорівнює 1-2 рокам, зріст активності зсувів в північному районі Б-І-5-9 повинен відбутися в 2011-2012 роках, за умови збереження тренду зростання середньорічної кількості опадів по метеостанціям регіону в найближчі роки.
Підтоплення.
На території Миколаївської області процес підтоплення повільно розвивається. Це пов’язано з розвитком комплексу природних та техногенних чинників. Одним з основних природних чинників розвитку підтоплення на даній території є наявність великих плоских безстічних вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною дренованістю та ускладнені численними балками і ярами, а в південно-східній і південній частинах – подами і западинами. До основних техногенних чинників розвитку процесу підтоплення відноситься водогосподарська діяльність (в основному, наявність крупних систем зрошування). Причому, більшість зрошувальних систем розташована саме на цих вододільних рівнинах.
В усіх адміністративних районах Миколаївської області відзначене зростання площ підтоплення, порівняно з 1981 роком. Це пов’язано з постійною, на протязі 25-30 років, експлуатацією великих масивів зрошування (Інгулецька та інші меліораційні системи).
В 2010 році враховуючи те, що режим ґрунтових вод межах річкових долин (в заплавах і надзаплавних терасах), на ділянках постійно-природно підтоплених площ, суттєво не впливає на приріст поширення площ підтоплення, основна увага була приділена режиму рівня ґрунтових вод (РГВ) на вододілах і в меншому ступені на схилах, тому що приріст площ підтоплення здійснюється за рахунок вододілів.
Динаміка РГВ у 2010 році на території Миколаївської області в межах гідрогеологічних районів представлена наступним чином:
- в межах Причорноморського басейну - (В), в Бузько-Дніпровському гідрогеологічному районі - (26);
- північна частина гідрогеологічного району в природних умовах формування з непорушеним, вододільним режимом характеризується підвищенням РГВ в порівнянні з 2009 роком;
- центральна частина з природно-техногенним вододільним режимом формування характеризується значним підвищенням РГВ у порівнянні з 2009 роком, але також і незначне зниження РГВ від багаторічного;
- західна та південно-західна, частини гідрогеологічного району в природному вододільному слабопорушеному режимі характеризується незміннім, або слабким зростанням РГВ по відношенню до середньорічного рівня 2009 року;
- південна частина гідрогеологічного району в умовах порушеного режиму і значного техногенного навантаження (наявність великих площ зрошення) характеризується значним коливанням РГВ від – 0,65 м до +1,05 м по відношенню до середньорічного рівня 2009 року;
- в межах Тилігул-Куяльницького підрайону - (25б) динаміка РГВ характеризується незначним підвищенням РГВ у 2010 році, в порівнянні з 2008-2009 роками, але ця характеристика є досить умовною, тому що гідрогеологічний підрайон не може характеризуватися однією спостережною свердловиною.
В цілому необхідно відзначити, загальне значне підняття РГВ у 2010 році, в порівнянні з 2009 роком, особливо характерне у вододільному режимі. А також підкреслити, що для характеристики динаміки коливання рівня існуюча режимна мережа спостережних свердловин на ґрунтові води в Миколаївській області досить недостатня, як по кількості спостережних свердловин, так і по місту розташування і не може бути використана для визначення площ поширення ділянок підтоплення.
Таким чином в подальшому можна очікувати в північно-східній частині Миколаївської області, в результаті незначного падіння РГВ, в умовах непорушеного природного терасового і схилового режиму, незначне збільшення площ підтоплення.
В східній та південно-східній частині області на ділянці з природним режимом формування процесу підтоплення, площі підтоплення незначно збільшаться.
В північно-західній частині області можна прогнозувати незначне збільшення площ підтоплення.
В центральній частині (межиріччя Інгул-Інгулець), з природно-техногенним вододільним режимом формування, у 2010 році РГВ значно підвищився від рівня 2009 року, площі ділянок підтоплення можуть значно збільшитися.
В південній частині (південна частина межиріччя Інгул-Інгулець), в умовах порушеного режиму і сильного природно-техногенного навантаження на ділянках зрошення, РГВ в спостережних свердловинах збільшився, що дає можливість прогнозувати значний приріст площ підтоплення.
У 2010 році, в зв’язку з регіональним значним зростанням середньорічної кількості опадів на усіх метеостанціях Миколаївської області, в багатьох випадках дуже значне, дає можливість прогнозувати збільшення площ підтоплення в подальшому на найближчі роки.
Вплив техногенних чинників на розвиток та активізацію ЕГП.
Визначення можливого розвитку надзвичайних ситуацій від ЕГП на об’єктах господарчої інфраструктури проводилося шляхом інспекційних виїздів. Обстежено біля 70 небезпечних ділянок з загрозою 82 об’єктам господарювання від ЕГП, серед яких більшість об’єктів регіонального рівня, розташованих в основному на техногенно-навантажених ділянках узбережжя Чорного моря (бази відпочинку, санаторії).
На виконання розпорядження Державної геологічної служби про посилення робіт з моніторингу небезпечних процесів, польові роботи були розпочаті наприкінці лютого 2010 року і полягали в обстеженні ділянок розвитку небезпечних ЕГП з загрозою об’єктам господарчої інфраструктури, в основному на господарчих об’єктах державного та регіонального рівня значимості.
Внаслідок техногенного впливу на ділянки розвитку ЕГП (у 2011 році) на території Миколаївської області були виявлені наступні об’єкти з можливою загрозою виникнення надзвичайних ситуацій (таблиця 7.2.2.2).
Таблиця 7.2.2.2. Перелік об'єктів, яким загрожує ЕГП в Миколаївський області, які спостерігалися у 2011 році
Назва геологічного явища |
Райони області |
Площа, км 2 |
Ураженість території району, % |
І група ризику (об'єкти, що потребують негайних запобіжних заходів) |
|||
зсуви, абразія
|
Березанський район: південно-східна околиця с.Рибаківка; бази відпочинку: - «Княжичанка», - «Колос», - «Янтар», -«Солов'їна роща»; |
0,060
0,025 0.022 0,015 0,011 |
0,0043
0,0018 0,0016 0,0011 0,0008 |
абразія |
Жовтневий район: в 0,2км на північ від маяка Нижній Хабловський, цвинтар |
0,002 |
0,0001 |
зсуви |
Казанківський район: с.Володимирівка (аміакопровід) |
0,004 |
0,0003 |
зсуви |
Миколаївський район: - с.Кир`яківка - Паточне, - с.Сливине, - сс.Мала і Велика Корениха, - с.Н.Богданівка (дачні будівлі) |
0,008 0,035 0,170 0,056 |
0,0005 0,0023 0,0113 0,0037 |
зсуви |
Ново-Одеський район: с. Троїцьке (житлові будинки, господарські споруди і присадибні ділянки) |
0,084 |
0,0060 |
зсуви |
Очаківський район, с.Парутине (заповідна територія „Ольвія”) |
0,125 |
0,0083 |
ІІ група (об'єкти, для яких необхідно провести запобіжні заходи протягом наступного року) |
|||
зсуви |
Березанський район: база відпочинку «Урожайний» |
0,022 |
0,0016 |
зсуви |
Миколаївський район: с.Ст. Богданівка |
0,025 |
0,0017 |
зсуви, яружна ерозія |
Очаківський район: - м.Очаків, б/в Прибой, а також засипка ярів уздовж спуску на пляж; - с.Каталине, - північно-східніше м.Очакова |
0,096 0,079 0,140 |
0,0064 0,0053 0,0093 |
ІІІ група (об'єкти, що потребують довгострокової роботи, яку необхідно розпочати в поточному і продовжити в наступні роки) |
|||
зсуви |
Баштанський район: - с.Привольне (присадибні ділянки) |
0,08 |
0,0044 |
зсуви
яружна ерозія |
Березанський район: - с.Морське (зменшення пляжів на Карабузькій пересипі, опори ЛЕП), - с.Коблеве (бази відпочинку „Металург”, ”Політех”, ”Нива Золота”);
Автодорога , 1км на схід бази відпочинку «Лугове» (деформація асфальтованого полотна); Автодорога Рибаківка- Лугове (деформація асфальтованого полотна між базами відпочинку Колос-1 и Колос-2) |
0,042
0,060 |
0,0030
0,0043 |
зсуви |
Веселинівський район: - с.Чернигівка (територія ПТФ та водонапірна башта), - с.Ново-Павлівка, с.Ново-Петрівка, с.Поріччя (присадибні ділянки) |
0,020
0,090 |
0,0017
0,0075 |
зсуви |
Вознесенський район: - с.Прибужани (цегляний завод), - с.Прибужани (присадибні ділянки), - с.Нова Пристань (присадибні ділянки), - с.Ястребинове (присадибні ділянки) |
0,075 0,011 0,120
0,040 |
0,0054 0,0008 0,0086
0,0029 |
зсуви |
Врадіївський район: - с.Ново-Павлівка (присадибні ділянки), с.В.Чайківка (присадибні ділянки) |
0,007 |
0,0009 |
зсуви |
Доманівський район: - с.Цвитків (присадибні ділянки), - с.Чернигівка (присадибні ділянки) |
0,054 0,069 |
0,0036 0,0046 |
яружна ерозія |
Жовтневий район: - Лупаревський маяк |
0,003 |
0,0002 |
зсуви |
Казанковський район: - с.Володимирівка (опора ЛЕП) |
|
|
зсуви |
Миколаївський район: - с.Надбузьке (опори ЛЕМ, 2-а житлові будинки, присадибні ділянки, дачі) |
0,070 |
0,0047 |
зсуви |
Ново-Одеський район: - с.Ковальовка (присадибні ділянки) |
0,004 |
0,0003 |
зсуви
зсуви, яружна ерозія
зсуви
абразія
яружна ерозія |
Очаківський район: - м. Очаків (ділянки Очаківського глибоководного випуску, присадибні ділянки); -м.Очаків, північно-західна частина (деформація стін і фундаменту 1-поверхового кам'яного будинку кафе-готелю в нижній частині схилу); -м.Очаків, південно-західна частина, район вантажного порту (загроза деформації споруджуваного 2-поверхового будинку на прибровочної частини плато й верхів'я яру); - с.Іванівка (присадибні ділянки); - с.Куцуруб (присадибні ділянки); - с.Парутине (1 опора ЛЕМ);
- с.Чорноморка, південна окраїна ( загроза деформації 3 житловим будовам, 1 опори ЛЕМ); - с.Чорноморка, 0,3 км на південь від південної окраїни (загроза деформації території бази відпочинку та автостоянки); - с.Дмитрівка (загроза деформації опори ЛЕМ та території присадибних ділянок)
|
0,056
0,439 0,313
|
0,0037
0,0293 0,0208 |
Всього – 48 об'єктів, з них І група ризику – 13, ІІ група ризику – 4, ІІІ група ризику-31 |