7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.

Інформацю надано, згідно досліджень проведених у 2010 році (2011 року дослідження не проводились).

Моніторинг екзогенних геологічних процесів (ЕГП) упродовж 2010 року в межах території Миколаївської області виконувався в рамках проекту «Моніторинг поширення та розвитку інженерно-геологічних процесів та явищ в межах території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей з метою геологічного забезпечення УІАС НС та протизсувних заходів» (на період 2006-2011 роки).

Таблиця 7.2.2.1. Стан та прояви ЕГП, 2011 рік

Площі областей, тис.км2	Зсуви					Підтоплення					Ерозія
	Площі розповсюд-ження, км2	Ураже-ність території обл., %	Кількість зсувів				Площа, км2		Ураже-ність., %			Площа, км2		Ураже-ність., %
			усього	у т.ч. активних (оцінка)	на забу­дованих територіях
24,6	8,96	0,037	1149	99	50			17033		69			8200		33,3

Абразійно-зсувні процеси.

На території Миколаївської області у 2010 році проведені наступні види інженерно-геологічних робіт: маршрутне обстеження берегової смуги узбережжя Чорного моря, інспекційні виїзди на ділянки проявів надзвичайних ситуацій, викликаних небезпечними інженерно-геологічними процесами.

Ділянка морського узбережжя між Тилігульським і Березанським лиманами (інженерно-геологічний район Б-V-2-55) має протяжність 16 км з них 10,5 пог.км абразійно-зсувний схил. Середня висота схилу складає +35 над рівнем моря. Схил складений з потужної товщею покровних елювіально-еолово-делювіальних неоплейстоценових суглинків (e,vd P_І-ІІІ), червоно-бурими пліоцен-еоплейстоценовими (N₂-E) глинами та в основі дуже абрадуємими запісоченими глинами куяльницького підярусу (N₁ kj). На ділянці сформувалося 17 структурних деляпсивних зсувів загальною площею 853 000 м². З них на 13 зсувах (у природному стані) спостерігалася активізація зсувних деформацій, в результаті чого, від плато відокремились ділянки загальною площею 478,0 м² (у 2009 році – 774,0 м²). Це майже у 8 разів більше ніж у 2008 році (59,0 м² ) і дещо перевищує показник в середньому за попередніх 3 роки (2006-2008 роки – 405,0 м²). Питома ураженість ділянки у 2010 році складає К-0,045 (у 2009 році К-0,074).

Ділянка морського узбережжя між Березанським лиманом та мисом Очаків (інженерно-геологічний район Б-V-2-55) має протяжність 7,3 пог.км, з них абразійно-зсувні 4,5 км та абразійно-обвальні 2,8 км. Середня висота схилу над рівнем моря складає +35 м. Схил складений покривними елювіально-еолово-делювіальними неоплейстоценовими суглинками (e,vd P_І-ІІІ), які підстилаються червоно-бурими пліоцен-еоплейстоценовими (N₂-E) глинами. В основі схилу абрадуються сіровато-жовті, гравелисті піски куяльницького ярусу (N₂kj).

На абразійно-зсувній ділянці довжиною 4,5 км давно сформувалися 5 структурних деляпсивних зсуви загальною площею 275 000 м². Тіло одного з зсувів площею 13 000 м² в результаті активної абразії в попередні роки розмито, тому в рельєфі не виражене. Поверхні двох зсувів загальною площею 200 000 м² на протязі 2 пог.км вздовж морського узбережжя сплановані, схил закріплений. За звітний період активізації зсувних деформацій на ділянці не спостерігалося. В 2009 році від плато відокремився масив загальною площею 367,5 м², у 2008 році (33,0 м²) і значно більше ніж в середньому за попередніх 3 роки (2006-2008 роки). Питома ураженість ділянки 12 складала у 2009 році К-0,082.

Абразійно-обвальна ділянка морського узбережжя довжиною 2,8 пог.км від тилової частини Лагерної коси до західної окраїни міста Очаків. Ерозійно-акумулятивно-денудаційна вододільна лесова рівнина з півдня обмежена майже вертикальним уступом висотою від 9,0 до 26,0 м. В середньому висота уступу коливається від 20,0 до 22,0 м. На протязі 2010 року на ділянці від тилової частини Лагерної коси на захід до м. Очаків, довжиною 0,4 км, проводилися планувальні інженерні заходи. Таким чином у природному стані залишається ділянка довжиною 2,4 км. На цій ділянці у 2010 році зафіксовано відступання бровки плато у результаті абразії загальною площею 712,0 м², швидкість – 0,29 м/рік (у 2009 році – 480,0 м², зі швидкістю 0,20 м/рік ). Питома ураженість ділянки 13 у 2010 році складає К-0,25 (у 2009 році – К-0,17).

Середня величина швидкості відступання бровки плато у результаті абразії склала за звітний період 0,29 м/рік, (у 2009 році – 0,20 м/рік), що трохи вище, ніж у 2009 році, та співпадає зі швидкістю 2008 року (0,25-0,30 м/рік), і набагато менше у порівнянні з багаторічним періодом, вона знизилася з 1,0-0,8 м/рік до 0,29 м/рік. Просліджується залежність величини абразії від висоти берегового уступу. Максимальне (0,85 м) відступання бровки плато приурочене до ділянки з найбільшою (24-26 м) висотою уступу.

На абразійно-зсувному схилі, який примикає до гирлової частини Дніпровського лиману, протяжністю 1,5 км абразійно-зсувні процеси сприяють відступу бровки плато за звітний період в середньому на 0,3 м/рік.

Таким чином на узбережжі моря у межах Миколаївської області з 22 зсувів активізація у 2010 році зафіксована на 13 зсувах (у 2009 році – на 15 зсувах – 68%), з них 3 зсуви сплановані. На 2009 рік роботи з інженерного захисту та планування проводилися на 6 зсувах, з яких на 3 зсувах спостерігалась активізація зсувних деформацій. Всього з 17,8 км абразійно-зсувного та абразійно-обвального схилів морського узбережжя Миколаївської області на 2010 рік сплановано та закріплено 5,6 пог.км берега – 31,5%, (у 2009 році – 4,90 пог.км берега – 27,5%).

У 2010 році площа плато в Миколаївській області, що відокремилась від прибровочної частини плато 100% (478,0 м² знаходиться на ділянці морського узбережжя між Тилігульським і Березанським лиманами).

У зсувний процес у 2010 році загалом було залучено близько 478,0 м² прибровочної частини плато морського узбережжя Миколаївської області, (у 2009 році – 1142,0 м², що в 2,4 разів більш ніж в 2010 році), і дорівнює в середньому за трьохрічний період 2006-2008 років.

Загальна площа плато, що відокремилась від прибровочної частини абразійно-зсувного берега, морського узбережжя в Миколаївській області, довжиною 15,0 пог.км склала у 2010 році 478,0 м², у той же час на абразійній ділянці морського узбережжя Миколаївської області загальної довжиною 2,80 пог.км загальна площа плато, що відокремилась від прибровочної частини плато, склала у 2010 році 712,0 м² (у 2009 році – 480,0 м²). Значне збільшення відмиву на абразійній ділянці вірогідно викликане довготривалою призупинкою планувально-будівельних робіт на ділянці довжиною 0,40 км.

Ділянка Бузького лиману (правий схил) від м. Очаків до с. Кір’яківка (інженерно-геологічний район Б-V-2-55). Попереднє обстеження правого схилу Бузького лиману відбулося у 2007 році. У 2010 році зсуви вивчалися на ділянці протягом 111,5 пог.км, від південної окраїни с. Кир’яківка до східної окраїни м. Очаків. Всього на цій ділянці спостерігалося 97 зсувів (у 2007 році – 89 зсувів). З них 4 зсуви нових (4%) та на 42 зсувах спостерігається деяка активність(43%). Таким чином у 2010 році активність спостерігалася на 46 зсувах, або на 47% їх загальної кількості у 2010 році (в 2007 році активізація спостерігалась на 43 зсувах (на 48% їх загальної кількості). Значна частка активних зсувів вірогідне викликане все зростаючим дачним будівництвом на схилах, привантаженням та їх обводненням.

Ерозійні долини.

Усі обстежені ділянки ерозійних долин розташовані на території Одеської області, але, умови формування зсувів в ерозійних долинах аналогічні, або схожі з іншими зсувами в окремих інженерно-геологічних районах регіону. Таким чином, за допомогою маршрутних спостережень, визначивши ступень зсувної активності на окремих ділянках ерозійних долин (часові ряди зсувної активності) за допомогою спостережень у 2010 році, можна дати оцінку зсувної активності в ерозійних долинах на всій території досліджень.

В цілому по регіону на ділянках ерозійних долин зсувна активність слабка, складає 3-9%, що свідчить про продовження періоду тимчасової стабілізації зсувів, на фоні різкого зростання середньорічної кількості атмосферних опадів у 2010 році по усієї спостережної мережі метеорологічних пунктів Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, та враховуючи інерційність процесу формування зсувних деформацій, яка дорівнює 1-2 рокам, зріст активності зсувів в північному районі Б-І-5-9 повинен відбутися в 2011-2012 роках, за умови збереження тренду зростання середньорічної кількості опадів по метеостанціям регіону в найближчі роки.

Підтоплення.

На території Миколаївської області процес підтоплення повільно розвивається. Це пов’язано з розвитком комплексу природних та техногенних чинників. Одним з основних природних чинників розвитку підтоплення на даній території є наявність великих плоских безстічних вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною дренованістю та ускладнені численними балками і ярами, а в південно-східній і південній частинах – подами і западинами. До основних техногенних чинників розвитку процесу підтоплення відноситься водогосподарська діяльність (в основному, наявність крупних систем зрошування). Причому, більшість зрошувальних систем розташована саме на цих вододільних рівнинах.

В усіх адміністративних районах Миколаївської області відзначене зростання площ підтоплення, порівняно з 1981 роком. Це пов’язано з постійною, на протязі 25-30 років, експлуатацією великих масивів зрошування (Інгулецька та інші меліораційні системи).

В 2010 році враховуючи те, що режим ґрунтових вод межах річкових долин (в заплавах і надзаплавних терасах), на ділянках постійно-природно підтоплених площ, суттєво не впливає на приріст поширення площ підтоплення, основна увага була приділена режиму рівня ґрунтових вод (РГВ) на вододілах і в меншому ступені на схилах, тому що приріст площ підтоплення здійснюється за рахунок вододілів.

Динаміка РГВ у 2010 році на території Миколаївської області в межах гідрогеологічних районів представлена наступним чином:

- в межах Причорноморського басейну - (В), в Бузько-Дніпровському гідрогеологічному районі - (26);

- північна частина гідрогеологічного району в природних умовах формування з непорушеним, вододільним режимом характеризується підвищенням РГВ в порівнянні з 2009 роком;

- центральна частина з природно-техногенним вододільним режимом формування характеризується значним підвищенням РГВ у порівнянні з 2009 роком, але також і незначне зниження РГВ від багаторічного;

- західна та південно-західна, частини гідрогеологічного району в природному вододільному слабопорушеному режимі характеризується незміннім, або слабким зростанням РГВ по відношенню до середньорічного рівня 2009 року;

- південна частина гідрогеологічного району в умовах порушеного режиму і значного техногенного навантаження (наявність великих площ зрошення) характеризується значним коливанням РГВ від – 0,65 м до +1,05 м по відношенню до середньорічного рівня 2009 року;

- в межах Тилігул-Куяльницького підрайону - (25б) динаміка РГВ характеризується незначним підвищенням РГВ у 2010 році, в порівнянні з 2008-2009 роками, але ця характеристика є досить умовною, тому що гідрогеологічний підрайон не може характеризуватися однією спостережною свердловиною.

В цілому необхідно відзначити, загальне значне підняття РГВ у 2010 році, в порівнянні з 2009 роком, особливо характерне у вододільному режимі. А також підкреслити, що для характеристики динаміки коливання рівня існуюча режимна мережа спостережних свердловин на ґрунтові води в Миколаївській області досить недостатня, як по кількості спостережних свердловин, так і по місту розташування і не може бути використана для визначення площ поширення ділянок підтоплення.

Таким чином в подальшому можна очікувати в північно-східній частині Миколаївської області, в результаті незначного падіння РГВ, в умовах непорушеного природного терасового і схилового режиму, незначне збільшення площ підтоплення.

В східній та південно-східній частині області на ділянці з природним режимом формування процесу підтоплення, площі підтоплення незначно збільшаться.

В північно-західній частині області можна прогнозувати незначне збільшення площ підтоплення.

В центральній частині (межиріччя Інгул-Інгулець), з природно-техногенним вододільним режимом формування, у 2010 році РГВ значно підвищився від рівня 2009 року, площі ділянок підтоплення можуть значно збільшитися.

В південній частині (південна частина межиріччя Інгул-Інгулець), в умовах порушеного режиму і сильного природно-техногенного навантаження на ділянках зрошення, РГВ в спостережних свердловинах збільшився, що дає можливість прогнозувати значний приріст площ підтоплення.

У 2010 році, в зв’язку з регіональним значним зростанням середньорічної кількості опадів на усіх метеостанціях Миколаївської області, в багатьох випадках дуже значне, дає можливість прогнозувати збільшення площ підтоплення в подальшому на найближчі роки.

Вплив техногенних чинників на розвиток та активізацію ЕГП.

Визначення можливого розвитку надзвичайних ситуацій від ЕГП на об’єктах господарчої інфраструктури проводилося шляхом інспекційних виїздів. Обстежено біля 70 небезпечних ділянок з загрозою 82 об’єктам господарювання від ЕГП, серед яких більшість об’єктів регіонального рівня, розташованих в основному на техногенно-навантажених ділянках узбережжя Чорного моря (бази відпочинку, санаторії).

На виконання розпорядження Державної геологічної служби про посилення робіт з моніторингу небезпечних процесів, польові роботи були розпочаті наприкінці лютого 2010 року і полягали в обстеженні ділянок розвитку небезпечних ЕГП з загрозою об’єктам господарчої інфраструктури, в основному на господарчих об’єктах державного та регіонального рівня значимості.

Внаслідок техногенного впливу на ділянки розвитку ЕГП (у 2011 році) на території Миколаївської області були виявлені наступні об’єкти з можливою загрозою виникнення надзвичайних ситуацій (таблиця 7.2.2.2).

Таблиця 7.2.2.2. Перелік об'єктів, яким загрожує ЕГП в Миколаївський області, які спостерігалися у 2011 році

Назва геологічного явища	Райони області	Площа, км 2	Ураженість території району, %
І група ризику (об'єкти, що потребують негайних запобіжних заходів)
зсуви, абразія	Березанський район: південно-східна околиця с.Рибаківка; бази відпочинку: - «Княжичанка», - «Колос», - «Янтар», -«Солов'їна роща»;	0,060 0,025 0.022 0,015 0,011	0,0043 0,0018 0,0016 0,0011 0,0008
абразія	Жовтневий район: в 0,2км на північ від маяка Нижній Хабловський, цвинтар	0,002	0,0001
зсуви	Казанківський район: с.Володимирівка (аміакопровід)	0,004	0,0003
зсуви	Миколаївський район: - с.Кир`яківка - Паточне, - с.Сливине, - сс.Мала і Велика Корениха, - с.Н.Богданівка (дачні будівлі)	0,008 0,035 0,170 0,056	0,0005 0,0023 0,0113 0,0037
зсуви	Ново-Одеський район: с. Троїцьке (житлові будинки, господарські споруди і присадибні ділянки)	0,084	0,0060
зсуви	Очаківський район, с.Парутине (заповідна територія „Ольвія”)	0,125	0,0083
ІІ група (об'єкти, для яких необхідно провести запобіжні заходи протягом наступного року)
зсуви	Березанський район: база відпочинку «Урожайний»	0,022	0,0016
зсуви	Миколаївський район: с.Ст. Богданівка	0,025	0,0017
зсуви, яружна ерозія	Очаківський район: - м.Очаків, б/в Прибой, а також засипка ярів уздовж спуску на пляж; - с.Каталине, - північно-східніше м.Очакова	0,096 0,079 0,140	0,0064 0,0053 0,0093
ІІІ група (об'єкти, що потребують довгострокової роботи, яку необхідно розпочати в поточному і продовжити в наступні роки)
зсуви	Баштанський район: - с.Привольне (присадибні ділянки)	0,08	0,0044
зсуви яружна ерозія	Березанський район: - с.Морське (зменшення пляжів на Карабузькій пересипі, опори ЛЕП), - с.Коблеве (бази відпочинку „Металург”, ”Політех”, ”Нива Золота”); Автодорога , 1км на схід бази відпочинку «Лугове» (деформація асфальтованого полотна); Автодорога Рибаківка- Лугове (деформація асфальтованого полотна між базами відпочинку Колос-1 и Колос-2)	0,042 0,060	0,0030 0,0043
зсуви	Веселинівський район: - с.Чернигівка (територія ПТФ та водонапірна башта), - с.Ново-Павлівка, с.Ново-Петрівка, с.Поріччя (присадибні ділянки)	0,020 0,090	0,0017 0,0075
зсуви	Вознесенський район: - с.Прибужани (цегляний завод), - с.Прибужани (присадибні ділянки), - с.Нова Пристань (присадибні ділянки), - с.Ястребинове (присадибні ділянки)	0,075 0,011 0,120 0,040	0,0054 0,0008 0,0086 0,0029
зсуви	Врадіївський район: - с.Ново-Павлівка (присадибні ділянки), с.В.Чайківка (присадибні ділянки)	0,007	0,0009
зсуви	Доманівський район: - с.Цвитків (присадибні ділянки), - с.Чернигівка (присадибні ділянки)	0,054 0,069	0,0036 0,0046
яружна ерозія	Жовтневий район: - Лупаревський маяк	0,003	0,0002
зсуви	Казанковський район: - с.Володимирівка (опора ЛЕП)
зсуви	Миколаївський район: - с.Надбузьке (опори ЛЕМ, 2-а житлові будинки, присадибні ділянки, дачі)	0,070	0,0047
зсуви	Ново-Одеський район: - с.Ковальовка (присадибні ділянки)	0,004	0,0003
зсуви зсуви, яружна ерозія зсуви абразія яружна ерозія	Очаківський район: - м. Очаків (ділянки Очаківського глибоководного випуску, присадибні ділянки); -м.Очаків, північно-західна частина (деформація стін і фундаменту 1-поверхового кам'яного будинку кафе-готелю в нижній частині схилу); -м.Очаків, південно-західна частина, район вантажного порту (загроза деформації споруджуваного 2-поверхового будинку на прибровочної частини плато й верхів'я яру); - с.Іванівка (присадибні ділянки); - с.Куцуруб (присадибні ділянки); - с.Парутине (1 опора ЛЕМ); - с.Чорноморка, південна окраїна ( загроза деформації 3 житловим будовам, 1 опори ЛЕМ); - с.Чорноморка, 0,3 км на південь від південної окраїни (загроза деформації території бази відпочинку та автостоянки); - с.Дмитрівка (загроза деформації опори ЛЕМ та території присадибних ділянок)	0,056 0,439 0,313	0,0037 0,0293 0,0208
Всього – 48 об'єктів, з них І група ризику – 13, ІІ група ризику – 4, ІІІ група ризику-31