- •Державне управлніння охорони навколишнього природного середовища
- •Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в миколаївській області у 2011 році
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічних розвиток регіону.
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря по області та в розрізі населених пунктів.
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах.
- •2.4. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин.
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Тенденції зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.1.1. Загальна характеристика.
- •4.1.2. Водозабезпеченість територій та регіонів.
- •4.1.3. Водокористування та водовідведення.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів.
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3 Якість поверхневих вод.
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення.
- •4.5. Екологічний стан Азовського та Чорного морів.
- •4.6. Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів.
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екологічної мережі
- •5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі.
- •5.1.1. Загальна характеристика.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття.
- •5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.
- •5.1.4. Формування національної екомережі
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу.
- •5.2.2. Лісові ресурси.
- •5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.2.5. Адвентивні види рослин.
- •5.2.6. Стан зелених насаджень.
- •5.2.7. Заходи щодо збереження рослинного світу.
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу.
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу.
- •5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарства.
- •5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.3.4 Інвазивні види тварин.
- •5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу.
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду.
- •5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення.
- •5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.6. Природно-культурна спадщина.
- •5.7. Туризм.
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1. Структура та використання земельних ресурсів.
- •6.1.1. Структура та динаміка змін земельного фонду.
- •6.1.2. Господарська освоєність земельних угідь.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Стан і якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.3.3 Деградація грунтів.
- •6.4. Оптимізація використання та охорона земель.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення).
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини.
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1. Структура та обсяги промислового виробництва.
- •10.2. Вплив на довкілля.
- •10.2.1. Гірничодобувна промисловість.
- •10.2.2. Металургійна промисловість.
- •10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість.
- •10.2.4. Харчова промисловість.
- •10.3. Заходи з екологізації промислового виробництва.
- •11. Cільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1. Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві.
- •11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження.
- •1.2. Вплив на довкілля.
- •11.2.2. Використання пестицидів.
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4. Тенденції в тваринництві.
- •11.3. Органічне сільське господарство.
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1. Структура виробництва та використання енергії.
- •12.2. Ефективність енергоспоживання.
- •12.3. Вплив енергетичної галузі на довкілля.
- •12.4. Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики.
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа області.
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень.
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля.
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1. Структурна перебудова та екологізація економіки.
- •14.2. Впровадження елементів «більш чистого виробництва».
- •14.3. Ефективність використання природних ресурсів.
- •14.4. Оцінка «життєвого циклу виробництва».
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1. Регіональна екологічна політика.
- •15.2. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •15.4. Виконання державних цільових екологічних програм.
- •1. «Національна програма оздоровлення басейну р. Дніпро, поліпшення якості питної води».
- •2. «Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів».
- •15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •15.6. Державна екологічна експертиза.
- •15.7. Економічні засади природокористування.
- •15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі.
- •15.8. Технічне регулювання у сфері охорони довкілля,, екологічної безпеки та раціонального прородокористування.
- •15.9. Дозвільна діяльність у сфері природокористування.
- •15.10. Екологічний аудит та екологічне страхування.
- •15.11. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •15.12. Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень.
- •15.12.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •15.12.2. Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж.
- •15.13. Екологічна освіта та інформування.
- •15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- •15.14.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- •15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги.
- •15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- •Висновки
- •1. Незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд.
- •2. Забруднення вод малих річок області
- •3. Забруднення вод р. Інгулець високомінералізованими шахтними водами Кривбасу.
- •4. Залишок на території області непридатних до використання та заборонених до застосування пестицидів та агрохімікатів.
- •5. Забруднення тов «Миколаївський глиноземний завод» пилом червоного шламу довкілля.
- •6. Екологічні наслідки незаконного демонтажу колишніх шахтно-пускових ракетних установок.
- •7. Низький відсоток заповідності області
- •8. Інтенсивний розвиток екзогенних процесів на території області.
1. Загальні відомості
1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
Як окрема політико-адміністративна одиниця України, Миколаївська область була створена 22 вересня 1937 року.
У сучасних межах область розташована між 46°30' і 48°15' північної широти та між 30°15' і 33°05' східної довготи. За розмірами території вона знаходиться на 15 місці серед політико-адміністративних формувань України. Площа – 24,6 тис.км2.
Кількість населення – 1178,2 тис. осіб (на 1 червня 2012 року).
Центр області – місто Миколаїв.
За особливістю природних умов Миколаївська область розташована на півдні країни в межах двох фізико-географічних зон – лісостепової (Кривоозерський і західна половина Первомайського району) і степової (решта території) в басейні нижньої течії ріки Південний Буг.
На заході межує з Одеською, на півночі з Кіровоградською, на сході та північному сході з Дніпропетровською та на південному сході з Херсонською областями. Південна частина Миколаївщини омивається водами Чорного моря.
Клімат у Миколаївській області помірно-континентальний з м’якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Середньорічні температури: літня – плюс 21,1°С, зимова – мінус 2°С. Річна кількість опадів коливається від 400 мм на півдні області до 550 мм – на півночі.
Середня кількість днів з опадами становить 5-9 на місяць. Максимум випадає влітку, переважно у вигляді злив. З несприятливих кліматичних явищ на території області спостерігаються суховії (у теплий період року – 15-20 днів), пилові бурі (від 5 на заході до 9 днів на сході), посухи (вересень-жовтень), град (4 дні). Північна частина Миколаївської області належить до посушливої, дуже теплої, південна – до дуже посушливої, помірно жаркої з м'якою зимою.
Внутрішні води включають річки, лимани, озера, водосховища і ставки.
В області нараховується 120 великих, середніх та малих річок загальною довжиною в межах області 3609,34 км.
Основна водна артерія області – річка Південний Буг. У межах Миколаївської області її довжина складає 257 км. Притоки Південного Бугу: ліві – Мертвовод (92 км), Гнилий Єланець (72 км), Сухий Єланець (68 км), Велика Корабельна (40 км), Синюха (24 км); праві – Чичиклея (86 км), Бакшала (85,5 км), Чертала (60,6 км), Кодима (59 км).
Друга за довжиною річка – Інгул (179 км) – впадає в Бузький лиман.
На півдні області внаслідок затоплення морем гирлових ділянок річок сформувалося дев’ять лиманів, найбільшими з яких являються: Дніпровсько-Бузький (63 км), Тилігульський (60 км), Бузький (42 км), Березанський (26 км).
До території області належать чотири невеликі острови: Довгий (7 км), Майський (4 км), Березань (0,9 км), Круглий (0,6 км), а також частина Кінбурнського півострова (40 км).
1.2. Соціальний та економічних розвиток регіону.
Сприятливі умови розташування Миколаївської області обумовили формування на її території потужної багатогалузевої промисловості, розвиненого агропромислового комплексу, розгалуженої транспортної мережі, портового господарства й створення значної виробничої, наукової й соціальної інфраструктури.
Економічний потенціал регіону становлять більше 200 промислових і понад 2,3 тис. малих підприємств всіх форм власності, понад 600 сільськогосподарських підприємств та 4,3 тис. фермерських господарств.
За підсумками 2011 року спостерігається зростання практично в усіх секторах економіки області порівняно з 2010 роком.
Розвиток промислового комплексу області. 2011 року в цілому в промисловому комплексі області закріплено позитивні тенденції до зростання виробництва.
2011 року в області відстежувалося зростання виробництва за більшістю видів промислової діяльності, зокрема: найбільш суттєво у машинобудуванні – на 13,6%, виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції – на 14,9%, у целюлозно-паперовому виробництві, видавничій діяльності – на 192,8%, а також у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів – на 5,0%, хімічній та нафтохімічній промисловості – на 4,8%. З невеликим відставанням спрацювали такі галузі як харчова (на 1,6%) та енергетична (на 2,1%).
Сільське господарство. За 2011 рік індекс обсягу сільськогосподарського виробництва до відповідного року становив 111,8%, що відповідає 19 місцю серед регіонів України. При цьому, приріст досягнуто як в господарствах населення (107,5 %), так і в сільськогосподарських підприємствах (116,2%).
Обсяг виробництва продукції рослинництва у 2011 році порівняно з 2010 роком зріс на 16,6 %, у т.ч. в аграрних підприємствах – на 19,2 %, у господарствах населення – 12,9 %. Збільшився порівняно з 2010 роком валовий збір майже всіх сільськогосподарських культур.
Будівельна діяльність. У січні-грудні 2011 року власними силами підприємств області виконано будівельних робіт у фактично діючих цінах на суму 1356,7 млн.грн., що на 10,5% менше ніж за відповідний період 2010 року.
Суттєвий вплив на загальні показники по області мало зменшення обсягів будівництва у місті Миколаєві (на 16,4%) де зосереджено дві третини підприємств будівельного комплексу, питома вага яких в загальнообласному обсязі виконаних будівельних робіт склала 76,6%.
Скорочення обсягу будівництва, головним чином, зумовлено тим що у 2010 році по області спостерігались високі темпи зростання обсягів виконаних робіт (внаслідок реалізації підприємствами області інвестиційних проектів) і область посідала одне з перших місць серед інших регіонів України, що стало основою великої порівняльної бази в 2010 році і, як наслідок, негативно вплинуло на зниження індексу обсягів будівельних робіт у 2011 році.
Зовнішньоекономічна діяльність. Економічний розвиток в сфері зовнішньоекономічної діяльності оцінюється за показниками темпів зростання (зменшення) обсягу експорту товарів та коефіцієнту покриття експортом імпорту.
У січні – листопаді 2011 р. обсяг експорту товарів становив 1516,4 млн.дол. США і збільшився порівняно з січнем – листопадом 2010 р. на 11,7%, імпорту – 891,8 млн.дол. США і зріс на 14,4%.
Зростання експорту відбулося за рахунок нарощення обсягів глинозему, жирів та олій тваринного або рослинного походження, механічного та електротехнічного обладнання, імпорту – за рахунок збільшення ввезення механічного та електротехнічного обладнання, засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів, мінеральних продуктів.
Протягом жовтня-листопада у зв’язку із скасуванням вивізного мита зросли обсяги експорту зернових культур до 89,3 млн.дол.США проти 70,3 млн. дол. США у жовтні-листопаді 2010 року, але області не вдасться значно поліпшити свій рейтинг за цим показником, що пояснюється вагомим зниженням обсягу експорту зернових культур (за 11 місяців – на 137,8 млн.дол. США або на 29,9%) через тривалу дію обмежувальних заходів щодо експорту зернових. Частка експорту зернових культур в загальнообласному обсязі становила 21,3%.
Стан розвитку споживчого ринку області. Розвиток внутрішньої торгівлі та сфери послуг відображає позитивні процеси розвитку економіки області.
За січень-грудень 2011 року оборот роздрібної торгівлі з урахуванням економічних результатів діяльності фізичних осіб-підприємців становив 16,7 млрд. грн. з темпом зростання до попереднього року 116,9% (по Україні – 114,7%).
Обсяг продажу на одну особу в цілому по області за 2011 рік склав по області 14080,8 грн., абсолютний приріст на 1 особу до рівня 2010 року - 1816,2 грн.
В структурі загального обороту області 44,3% (7386,4 млн. грн.) складають обсяги товарообороту підприємств (юридичних осіб) з темпом росту до відповідного періоду минулого року 115,7%.
Житлово-комунальне господарство За підсумками 2011 року обсяг введення в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. населення кв. метрів загальної площі Миколаївська області становить 1197,7 кв. метрів житла (збільшення за останній квартал 2011 року на 338%).
За інформацією Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області за 2011 рік введено в експлуатацію 141,3 тис. кв. м, що більше ніж за аналогічний період 2010 року на 6,5%.
В області продовжується робота з розвитку нових форм самоорганізації населення за рахунок створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Всього в області за станом на 01.01.2012 року створено 848 ОСББ, які обслуговують 926 житлових будинків або 26% від загальної житлової площі комунального житлового фонду.
Рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг у січні-грудні 2011 року становив 98,0 %.
