- •Державне управлніння охорони навколишнього природного середовища
- •Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в миколаївській області у 2011 році
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.
- •1.2. Соціальний та економічних розвиток регіону.
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря по області та в розрізі населених пунктів.
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах.
- •2.4. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин.
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Тенденції зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.1.1. Загальна характеристика.
- •4.1.2. Водозабезпеченість територій та регіонів.
- •4.1.3. Водокористування та водовідведення.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів.
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3 Якість поверхневих вод.
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення.
- •4.5. Екологічний стан Азовського та Чорного морів.
- •4.6. Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів.
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екологічної мережі
- •5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі.
- •5.1.1. Загальна характеристика.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття.
- •5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.
- •5.1.4. Формування національної екомережі
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу.
- •5.2.2. Лісові ресурси.
- •5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.2.5. Адвентивні види рослин.
- •5.2.6. Стан зелених насаджень.
- •5.2.7. Заходи щодо збереження рослинного світу.
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу.
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу.
- •5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарства.
- •5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.
- •5.3.4 Інвазивні види тварин.
- •5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу.
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду.
- •5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення.
- •5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.6. Природно-культурна спадщина.
- •5.7. Туризм.
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1. Структура та використання земельних ресурсів.
- •6.1.1. Структура та динаміка змін земельного фонду.
- •6.1.2. Господарська освоєність земельних угідь.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Стан і якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів.
- •6.3.3 Деградація грунтів.
- •6.4. Оптимізація використання та охорона земель.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення).
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини.
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1. Структура та обсяги промислового виробництва.
- •10.2. Вплив на довкілля.
- •10.2.1. Гірничодобувна промисловість.
- •10.2.2. Металургійна промисловість.
- •10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість.
- •10.2.4. Харчова промисловість.
- •10.3. Заходи з екологізації промислового виробництва.
- •11. Cільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1. Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві.
- •11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження.
- •1.2. Вплив на довкілля.
- •11.2.2. Використання пестицидів.
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4. Тенденції в тваринництві.
- •11.3. Органічне сільське господарство.
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1. Структура виробництва та використання енергії.
- •12.2. Ефективність енергоспоживання.
- •12.3. Вплив енергетичної галузі на довкілля.
- •12.4. Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики.
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа області.
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень.
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів.
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля.
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1. Структурна перебудова та екологізація економіки.
- •14.2. Впровадження елементів «більш чистого виробництва».
- •14.3. Ефективність використання природних ресурсів.
- •14.4. Оцінка «життєвого циклу виробництва».
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1. Регіональна екологічна політика.
- •15.2. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки.
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •15.4. Виконання державних цільових екологічних програм.
- •1. «Національна програма оздоровлення басейну р. Дніпро, поліпшення якості питної води».
- •2. «Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів».
- •15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •15.6. Державна екологічна експертиза.
- •15.7. Економічні засади природокористування.
- •15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі.
- •15.8. Технічне регулювання у сфері охорони довкілля,, екологічної безпеки та раціонального прородокористування.
- •15.9. Дозвільна діяльність у сфері природокористування.
- •15.10. Екологічний аудит та екологічне страхування.
- •15.11. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •15.12. Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень.
- •15.12.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
- •15.12.2. Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж.
- •15.13. Екологічна освіта та інформування.
- •15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- •15.14.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- •15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги.
- •15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- •Висновки
- •1. Незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд.
- •2. Забруднення вод малих річок області
- •3. Забруднення вод р. Інгулець високомінералізованими шахтними водами Кривбасу.
- •4. Залишок на території області непридатних до використання та заборонених до застосування пестицидів та агрохімікатів.
- •5. Забруднення тов «Миколаївський глиноземний завод» пилом червоного шламу довкілля.
- •6. Екологічні наслідки незаконного демонтажу колишніх шахтно-пускових ракетних установок.
- •7. Низький відсоток заповідності області
- •8. Інтенсивний розвиток екзогенних процесів на території області.
4.1.3. Водокористування та водовідведення.
У 2011 році для потреб населення та народного господарства з поверхневих водних об’єктів забрано 212,9 млн.м3 води, що на 10,9 млн. м3 (5,1 %) більше у порівнянні з 2010 роком.
Загалом забір води по області збільшився на 9,9 млн.м3 ( 4,4 %) і складає 226,4 млн.м3 (мал. 4.1.3.1, табл. 4.1.3.4).
Мал. 4.1.3.1. Динаміка водозабору по Миколаївській області
Із загальної кількості забраної у 2011 році води використано 188,6 млн.м3, або 83,3 % від забраної. Решту об’єму складає транзитний скид Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи.
У порівнянні з 2011 роком обсяг використання води у системах зворотного та повторно – послідовного водопостачання зменшився на 75,0 млн. м3 ( 2,1 %) і становить 3482,0 млн. м3
Найбільш водоспоживаюча галузь економіки в області – це промисловість (в тому числі енергетика) на її потреби у 2011 році використано 86,9 млн.м3, що складає 46,0% від загального обсягу використаних вод (мал. 4.1.3.2., табл. 4.1.3.1., табл. 4.1.3.2).
На потреби житлово – комунального господарства використано 48,56 млн.м3 вод, що у порівнянні з минулим роком менше на 3,51 млн. м3 (на 6,7%) (табл. 4.1.3.2).
Таблиця 4.1.3.1. Використання води на потреби, млн.м3
|
2008р. |
2009р. |
2010р. |
2011р. |
- виробничі |
110,0 |
104,5 |
103,5 |
95,45 |
- зрошення |
35,19 |
34,11 |
24,72 |
33,28 |
- господарсько-питні |
51,92 |
48,87 |
48,73 |
47,41 |
- сільськогосподарського водопостачання |
2,578 |
3,87 |
2,97 |
2,42 |
- риборозведення |
5,152 |
3,81 |
3,84 |
10,06 |
Мал. 4.1.3.2. Динаміка використання води за галузями
Таблиця 4.1.3.2. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки у 2010 році, млн.м3
Галузь економіки |
Викорис-тано води, всього |
У тому числі |
Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти |
|||
господар-сько-питні потреби |
виробничі потреби |
всього |
у тому числі забруднених |
з них без очищення |
||
Електроенергетика |
70,84 |
0,635 |
70,20 |
35,32 |
- |
- |
Вугільна промисловість |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Металургійна промисловість (кольорова) |
5,189 |
0,505 |
4,683 |
- |
- |
- |
Хімічна та нафтохімічна промисловість |
0,001 |
0,001 |
- |
- |
- |
- |
Машинобудування |
10,02 |
0,764 |
9,25 |
7,288 |
- |
- |
Нафтогазова промисловість |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Житлово-комунальне господарство |
48,562 |
42,38 |
6,172 |
30,75 |
25,73 |
- |
Сільське господарство |
45,688 |
2,261 |
0,264 |
- |
- |
- |
Харчова промисловість |
6,506 |
0,398 |
3,519 |
0,102 |
- |
- |
Транспорт |
0,348 |
0,212 |
0,136 |
0,002 |
- |
- |
Промисловість будівельних матеріалів |
0,805 |
0,048 |
0,757 |
- |
- |
- |
Інші галузі |
0,641 |
0,206 |
0,469 |
0,548 |
- |
- |
Всього |
188,6 |
47,41 |
95,45 |
74,01 |
25,73 |
- |
Примітка:
* зрошення та с/г водопостачання - 35,357 млн.м3
** інші потреби - 2,589 млн.м3
З поверхневих джерел (р. Дніпро, р. П.Буг, р. Синюха, р. Інгул) здійснюється водопостачання п’яти міст області, серед яких обласний центр – м. Миколаїв. Більшість сільських населених пунктів та райцентрів області для питних потреб користуються підземними водами.
У зв’язку зі зменшенням обсягів виробництва та впровадження раціональних систем водокористування обсяги водозабору поступово зменшуються. Максимальний обсяг забору води по області було зафіксовано у 1999 році – на рівні 410,64 млн.м3, що на 44,9 % більше обсягу водозабору 2011 року.
На даний час в області існує 82 комунальних, 116 відомчих, 287 сільських та 1 міжрайонний водовод, з яких на 12 водоводів здійснюють водопостачання з поверхневих джерел, інші з підземних водозаборів.
Підземні води, які добуваються на території Миколаївської області головним чином йдуть на задоволення господарсько-побутових та питних потреб населення.
За даними Держобліку використання підземних вод, станом на 01.01.12, в області зареєстровано 2299 експлуатаційних свердловин.
Розподіл водозаборів по площі дуже нерівномірний, в середньому по області на 11,0 км2 площі доводиться 1 свердловина для господарсько - питного водопостачання.
Використання підземних вод в Миколаївській області також відзначається значною нерівномірністю в різних її районах. (табл. 4.1.3.3., мал. 4.1.3.3., мал. 4.1.3.4).
Таблиця 4.1.3.3. Використання прогнозних ресурсів підземних вод (ПРПВ) у 2011 році
№ з/п |
Назва адміністративного району |
ПРПВ, тис.м3/добу |
Водовідбір, тис.м3/добу |
Освоєно, % |
1. |
Арбузинський |
4,80 |
3,12 |
65 |
2. |
Баштанський |
16,70 |
3,68 |
22 |
3. |
Березанський |
6,70 |
7,72 |
115 |
4. |
Березнегуватський |
10,20 |
1,38 |
14 |
5. |
Братський |
5,00 |
0,52 |
10 |
6. |
Веселинівский |
10,60 |
3,07 |
29 |
7. |
Вознесенський |
53,90 |
7,64 |
14 |
8. |
Врадієвський |
20,20 |
3,4 |
17 |
9. |
Доманівський |
27,60 |
3,71 |
13 |
10. |
Єланецький |
20,90 |
0,16 |
1 |
11. |
Жовтневий + м. Миколаїв |
35,60 |
16,01 |
45 |
12. |
Казанківський |
19,60 |
2,93 |
15 |
13. |
Кривоозерський |
11,10 |
1,22 |
11 |
14. |
Миколаївський + сел.Варварівка |
50,50 |
19,24 |
38 |
15. |
Новобузький |
13,30 |
1,91 |
14 |
16. |
Новоодеський |
58,30 |
5,17 |
9 |
17. |
Очаківський |
12,40 |
6,9 |
56 |
18. |
Первомайський |
8,00 |
4,85 |
61 |
19. |
Снігурівський |
56,20 |
8,4 |
15 |
|
Всього |
441,60 |
101,2 |
23 |
Мал. 4.1.3.3. Розподіл прогнозних ресурсів за мінералізацією та їх використання
За даними Держобліку використання підземних вод, водовідбір з працюючих свердловин станом на 01.01.12р. склав 101,021 тис.м3/добу (23 % величини ПРПВ по області), в т.ч. 58,208 (58%) тис.м3/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3 і 42,812 (42%)ис.м3/добу з мінералізацією більше 1,5 г/дм3. Більше половини водовідбору для господарчо-питного використання складають води з мінералізацією до 1,5 г/дм3 (діаграма 4.1.3). У порівнянні з попереднім роком загальний видобуток підземних вод зменшився на 18,543 тис.м3/добу (15,5%).
За даними статистичної звітності 2 –ТП (водгосп) у 2011 році водозабір із підземних джерел водопостачання склав 13,43 млн.м3, що менше у порівнянні з минулим роком на 1,09 млн.м3 (7,5 %).
Станом на 01.01.12. для централізованого водопостачання населених пунктів та підприємств на території Миколаївської області розвідані та затверджені експлуатаційні запаси по 9 родовищах (14 ділянок) підземних вод. Загальна кількість експлуатаційних запасів станом на 01.01.12 р. складає 85,81 тис.м3/добу (19 % від величини ПРПВ).
Із зазначених 9 родовищ підземних вод на даний час освоюється 8 (Вознесенське, Очаківське, Новоодеське, Кривоозерське, Врадіївське, Доманівське, Галициніське, Миколаївське). Коблево-Рибаківське родовище, з розвіданими запасами підземних вод в кількості 5,3 тис. м3/добу та ділянка Вознесенського родовища – Бузька, де розвідані запаси підземних вод в кількості 6,3 тис. м3/рік, не експлуатуються.
Протягом звітного періоду із розвіданих експлуатаційних запасів підземних вод відбиралась зовсім мала частка - 7,62 тис. м3/добу, що складає 8,9% від загальної кількості експлуатаційних запасів підземних вод по області.
За обсягами розвіданих запасів підземних вод питної якості Миколаївська область є найбіднішою на Україні. Експлуатаційні запаси води на одного мешканця області в середньому становлять 0,07 м3/добу, що у порівнянні з Одеською областю менше у 1,9 раз, де аналогічний показник складає 0,135 м3/добу та у 44 рази менше за Херсонську область, де на одного мешканця кількість експлуатаційних запасів підземних вод дорівнює 3,1 м3/добу.
Підземні води Миколаївської області крім господарчо-питного призначення мають бальнеологічне використання (радонові, йодо-бромні, сірководневі термальні води та ін.).
В районі м. Очакова затверджені ДКЗ СРСР експлуатаційні запаси мінеральних вод палеогенових відкладів в кількості 0,898 тис.м3/добу (протокол № 9421 від 10.02.1989 р., родовище не експлуатується.
В районі м. Снігурівка мінеральні води приурочені до верхньосарматських вапняків, мергелів. За хімічним складом води сульфатно - хлоридні натрієво-магнієві, мінералізація 1,8-2,5 г/дм3.
До сарматських відкладів належать і мінеральні води м. Очаків, смт. Березанки, Врадіївки та ін..
В північно-західній частині (Кривоозерський район) мінеральні природно-столові води належать до кристалічних порід докембрію, води з мінералізацією 0,7-1,2 г/дм3, за хімічним складом гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридні натрієво-магнієві. Тут також затверджені ДКЗ України (протокол № 1306 від 13.07.07р) запаси мінеральних природних столових вод
Крім того, в північній частині області (Арбузинський, Братський райони) виявлені радонові води.
Надра Миколаївської області перспективні для виявлення родовищ підземних вод не тільки в відкладах сарматського водоносного комплексу, але й в палеогенових, крейдових та кристалічних породах докембрію.
Мал. 4.1.3.4. Прогнозні ресурси, експлуатаційні запаси та їх використання в районах області
У 2011 році загальний обсяг скиду зворотних вод склав – 77,3 млн.м3, що менше порівняно з 2010 роком на 14,4 млн.м3(на 15,8%). З зазначеного обсягу скидів доля забруднених стоків склала 33,3%, що дорівнює - 25,73 млн.м3 (табл. 4.1.3.4).
Таблиця 4.1.3.4. Основні показники використання і відведення води, млн.м3
Показники |
2000 р. |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2011 р. |
Забрано води з природних водних об'єктів - всього |
377,86 |
272,9 |
315,1 |
330,5 |
264,3 |
231,3 |
216,5 |
226,4 |
у тому числі для використання |
277,5 |
193,7 |
223,1 |
233,1 |
204,9 |
195,2 |
183,8 |
188,6 |
Спожито свіжої води (включаючи морську) з неї на: |
277,5 |
223,1 |
223,1 |
233,1 |
204,9 |
195,2 |
183,8 |
188,6 |
виробничі потреби |
87,57 |
95,86 |
118,7 |
94,33 |
110,0 |
104,5 |
103,5 |
95,45 |
господарсько-питні потреби |
84,2 |
49,16 |
47,3 |
46,89 |
51,92 |
48,87 |
48,73 |
47,41 |
зрошення |
61,33 |
26,14 |
37,2 |
75,59 |
35,19 |
34,11 |
24,72 |
33,28 |
сільськогосподарські потреби |
10,74 |
12,05 |
11,3 |
11,44 |
2,578 |
3,87 |
2,95 |
2,42 |
ставково-рибне господарство |
33,53 |
0,002 |
8,68 |
- |
- |
3,81 |
3,84 |
10,06 |
Втрати води при транспортуванні |
89,64 |
75,35 |
89,15 |
116,2 |
80,56 |
73,81 |
63,76 |
76,19 |
Загальне водовідведення, з нього: |
122,2 |
93,20 |
118,3 |
74,77 |
93,0 |
92,84 |
91,74 |
77,28 |
у поверхневі водні об’єкти |
122,2 |
88,91 |
114,4 |
70,62 |
89,21 |
88,76 |
88,04 |
74,01 |
у тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
забруднених зворотних вод |
98,17 |
34,76 |
29,05 |
29,35 |
27,87 |
27,77 |
28,63 |
25,73 |
з них без очищення |
43,72 |
2,54 |
0,655 |
0,202 |
0,249 |
0,110 |
- |
- |
нормативно очищених |
0,68 |
3,39 |
3,21 |
1,31 |
2,801 |
2,322 |
1,382 |
1,132 |
нормативно чистих без очистки |
23,34 |
50,76 |
82,1 |
39,95 |
58,54 |
58,67 |
58,03 |
47,15 |
Обсяг оборотної, повторної та послідовно використаної води |
2975,8 |
3753,9 |
3230,0 |
3237,0 |
3608,0 |
3435,0 |
3557,0 |
3482,0 |
Частка оборотної та послідовно використаної води, %* |
787,5 |
1952,7 |
1447,8 |
1387,5 |
1760,9 |
97,18 |
97,32 |
81,5 |
Потужність очисних споруд |
- |
120,2 |
120,2 |
109,4 |
117,7 |
117,7 |
117,1 |
111,3 |
* До спожитої свіжої води.
Таблиця 4.1.3.5. Забір, використання та відведення води у 2010 році, млн.м3
Назва водного об’єкту |
Забрано води із природних водних об’єктів – всього* |
Використано води |
Водовідведення у поверхневі водні об’єкти |
|
всього** |
з них забруднених зворотних вод |
|||
Березанський лиман |
6,891 |
8,502 |
0,218 |
- |
Бузький лиман |
14,37 |
14,04 |
39,46 |
24,15 |
р. Дніпро |
90,34 |
68,39 |
0,985 |
- |
у тому числі р. Інгулець |
89,59 |
25,23 |
0,799 |
- |
Дніпровський лиман |
1,562 |
1,222 |
0,123 |
- |
Тілігульський лиман |
0,584 |
0,514 |
0,355 |
- |
р. Південний Буг |
112,6 |
95,96 |
38,14 |
1,362 |
у тому числі р. Синюха р. Інгул |
5,267 4,591 |
4,346 4,216 |
0,613 1,08 |
- 0,364 |
* В тому числі із підземних водоносних горизонтів.
** Загальне водовідведення (в т.ч. скид у накопичувачі) без урахування транзиту та скиду у каналізацію.
