
- •Історія політичних та правових вчень як наука і як навчальна дисципліна
- •1. Завдання і значення курсу історії політичних та правових вчень.
- •2. Предмет історії політичних та правових вчень.
- •3. Методи вивчення історії політичних та правових вчень.
- •4. Періодизація історії політичних та правових вчень.
- •Політичні та правові вчення давнього сходу
- •1. Особливості формування політичних та правових вчень в античності.
- •2. Політична та правова думка Ближнього та Середнього Сходу. Давній Єгипет.
- •3. Політична та правова думка давньої Індії.
- •4. Політична та правова думка давнього Китаю. Конфуцій, Мо-дзи та ін.
- •Політичні та правові вчення античної греції
- •I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
- •II. Етапи становлення і розвитку політичних та правових вчень в античній Греції:
- •III. Значення давньогрецької політичної та правової думки.
- •I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
- •II. Етапи становлення і розвитку політичних та правових вчень в античній Греції.
- •1. Гомер і Гесіод.
- •2. "Сім мудреців".
- •3. Піфагор і піфагорійці.
- •4. Геракліт.
- •5. Демокріт.
- •7. Сократ.
- •8. Платон.
- •9. Арістотель.
- •III. Значення давньогрецької політичної та правової думки.
- •Політичні та правові вчення античного риму
- •1. Загальна характеристика давньоримської політичної та правової думки.
- •2. Ціцерон.
- •3. Римські стоїки. Сенека, Епіктет, Марк Аврелій.
- •4. Римські юристи.
- •Політичні та правові ідеї християнства
- •1. Загальна характеристика правових ідей раннього християнства.
- •3. Тома Аквінський.
- •1. Загальна характеристика правових ідей раннього християнства.
- •2. Святий Августин.
- •3. Тома Аквінський.
- •Політичні та правові вчення середньовіччя
- •1. Загальна характеристика правової та політичної думки у середні віки. Особливості політичних та правових вчень епохи Відродження і Реформації.
- •2. Марсілій Падуанський.
- •3. Ніколло Мак'явеллі.
- •4. Франческо Гвіччардіні.
- •5. Жан Боден.
- •Політичні та правові вчення нового часу. Розвиток політичної та правової думки в голандії
- •1. Гуго Гроцій.
- •2. Барух (Бенедикт) Спіноза.
- •1. Гуго Гроцій.
- •2. Барух (Бенедикт) Спіноза.
- •Розвиток політичної та правової думки в англії
- •1. Томас Гобс.
- •2. Джон Лок.
- •Розвиток політичної та правової думки у франції
- •1. Вольтер.
- •2. Шарль Луї Монтеск'є.
- •Розвиток політичної та правової думки в італії
- •1. Джамбаттіста Віко.
- •2. Чезаре Беккаріа.
- •Розвиток політичної та правової думки у сполучених штатах америки
- •1. Б.Франклін, т.Пейн, т.Джеферсон.
- •2. А.Гамілтон, Дж.Медісон, Дж.Адамс.
- •Розвиток політичної та правової думки в німеччині
- •1. Самуїл Пуфендорф.
- •2. Вільгельм Гумбольдт.
- •3. Іммануїл Кант.
- •Політико-правова концепція геґеля
- •Історична школа права
- •1. Загальна характеристика
- •2. Густав Гуго
- •3. Фрідріх-Карл фон Савін'ї
- •4. Георг Фрідріх Пухта
- •Лібералізм як напрям у політичних і правових вченнях
- •1. Загальна характеристика
- •2. Ієремія Бентам
- •Розвиток лібералізму у франції
- •Розвиток новітнього лібералізму в XIX столітті політичні та правові погляди алексіса де токвіля
- •1. Лібералізм і демократія
- •2. Алексіс де Токвіль
- •Розвиток новітнього лібералізму в XIX столітті політичні та правові погляди джона стюарта міля
- •Позитивізм як напрям в історії політичних та правових вчень
- •1. Загальна характеристика
- •2. Огюст Конт
- •Зародження правового (юридичного) позитивізму
- •1. Загальна характеристика
- •2. Джон Остін
- •3. Карл Бергбом
- •Розвиток правового (юридичного) позитивізму правова концепція рудольфа ієрінга
- •Органічне вчення про державу та соціальний дарвінізм герберта спенцера
- •Зародження і розвиток соціалізму політичні та правові погляди сен-сімона, фур'є, оуена
- •1. Загальна характеристика
- •2. Клод-Анрі де Рувруа Сен-Сімон
- •3. Франсуа-Марі-Шарль Фур'є
- •4. Роберт Оуен
- •Політико-правове вчення марксизму
- •Зародження та розвиток анархізму
- •1. Загальна характеристика
- •2. П’єр Жозеф Прудон
- •3. Міхаїл Бакунін
- •4. Пйотр Кропоткін
- •Правові вчення хх століття
Політичні та правові вчення античної греції
I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
II. Етапи становлення і розвитку політичних та правових вчень в античній Греції:
1. Гомер і Гесіод. 2. "Сім мудреців". 3. Піфагор і піфагорійці. 4. Геракліт. |
5. Демокріт. 6. Софісти. 7. Сократ. 8. Платон. |
9. Арістотель. 10. Епікур. 11. Стоїки. 12. Полібій. |
III. Значення давньогрецької політичної та правової думки.
I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
Мислителі античної Греції і античного Риму відіграли визначну роль в історії формування і розвитку всієї духовної культури людства. Величезним є їхній вклад у скарбницю політичної та правової думки. Вони стояли біля витоків теоретичного підходу до проблем держави, права, політики, інших державно-правових явищ, формування юриспруденції.
Особливо велика роль належить давньогрецьким мислителям. Саме завдяки їм було зроблено перехід до раціонально-логічного способу пізнання і пояснення оточуючого світу та суспільних явищ. На цій новій теоретичній базі ними вперше було поставлено, розроблено і концептуально оформлено фундаментальні проблеми політико-правової тематики. У багатоманітності форм філософсько-правових уявлень давньогрецьких мислителів, тією чи іншою мірою, можна прослідкувати всі ідеї, які пізніше розвиваються і стають визначальними в європейській і світовій правовій та політичній думці. Особливо велика цінність античної політичної та правової думки полягає у тому, що вона оформилася і розвивалася, як ідеологія вільних людей. Свобода — фундаментальна цінність, головна мета зусиль і стержнева ідея всієї давньогрецької політичної та правової теорії і практики. Очевидно, що античне розуміння свободи не поширювалося на всіх людей, виробничо-трудова і сімейні сфери знаходилися, згідно з тодішніми уявленнями, поза сферою свободи і, відповідно, поза політикою, як відносинами свободи. Відносини рабовласника і раба, глави сім'ї та інших її членів, будучи відносинами панування і підпорядкування, трактувалися як неполітичні відносини. Взагалі, слід зазначити, що сам термін "політика" виникає у цей період і означає організацію життя полісу (міста-держави) та його повноправних громадян. В цей період формується й інша надзвичайно важлива ідея — ідея протиставлення свободи і деспотизму, їхньої протилежності. Власне, уособленням ідеї свободи є поліс, елінське політичне життя, а як приклад несвободи — життя "варварів".
З розумінням політики, як форми життя вільних людей, пов'язане і трактування закону, як справжнього виразника свободи і спеціального феномену полісного життя — розумної норми політичної справедливості, адекватного правила взаємовідносин вільних і рівних людей, спрямованого на забезпечення інтересів полісу та всіх його членів. При цьому, закон, як норма політичної справедливості, опирається на божественну справедливість і необхідний порядок природи, тобто, по суті, природниче право. Виходячи з традиційного розуміння полісу, як необхідного (божественного, природного, розумного) явища, політика, закон і свобода — це не прості і випадкові емпіричні сутності, а необхідні, за своєю природою, явища, і з`ясування цієї їхньої необхідності виступає, як провідний напрямок у давньогрецькій теоретичній думці. А розуміння необхідності будь-якого явища передбачає вивчення закономірностей його розвитку і функціонування. Отже можна стверджувати, що в центрі уваги давньогрецької думки була проблематика, пов'язана з дослідженням закономірностей походження і функціонування політико-правових явищ.