
- •1. Об’єкт, предмет, зміст пг.
- •2. Структура пг
- •3. Основні поняття і категорії пг
- •4. Пг і геополітика
- •5. Пг і геостратегія
- •6. Пг і геоекономіка
- •7. Зв’язки пг з ін. Науками
- •8. Функції пг
- •9. Періодизація розвитку пг
- •10. Зв’язки пг з ін. Науками
- •11. Розвиток пг ідей в Україні
- •12. Державна територія
- •13. Державна територія з особливим правовим режимом
- •14. Міжнародна територія
- •15. Держава і простір
- •16. Юридичні характеристики території
- •17. Конфедерація
- •18. Анклави
- •19. Поняття "територія" в пг
- •20. Національна територія
- •22. Міжнародні ріки, протоки і канали
- •23. Демілітаризовані території і нейтральні території
- •24. Внесок с.Рудницького у розвиток пг і геополітики
- •25. Внесок г. Маккіндера у розвиток пг і геополітики
- •27. Внесок р.Челлєна у розвиток пг і геополітики
- •31. Географо-політологічний підхід до вивчення кордонів
- •32. Транскордонні райони
- •33. Примордіалістична теорії нації
- •34. Внесок к.Ріттера у розвиток пг і геополітики
- •35. Прикордонні регіони і прикордонна політика
- •36. Типи державних кордонів і прикордонних районів
- •38. Протонауковий період розвитку пг
- •39. Французька пг
- •41. Квазінауковий період розвитку пг
- •42. Науковий період розвитку пг
- •43. Концептуальний аспект поняття геополітики
- •45. Культурно-психологічний аспект поняття геополітики
- •46. Реалістична традиція в геополітиці
- •47. Ідеалістична традиція в геополітиці
- •48. Геополітичні ідеї н.Маккіавеллі
- •49. Геополітичні ідеї а. Мегана
- •50. Геополітичні ідеї к. Гаусгофера
- •51. Геополітиичні ідеї к.Шмітта
- •52. Японські геополітичні ідеї
- •53. Особливості французької політичної думки
- •54. Розвиток іконографії держави
- •55. Геополітиичні ідеї і.Боумена
- •56. Геополітична модель "гартленд-римленд" н.Спайкмена
- •57. Геополітиичні ідеї с.Когена
- •58. Геополітиичні ідеї з.Бжезінського
- •59. Геополітиичні ідеї к.Грея
- •60. Геополітична доктрина Соколовського.
- •61. Геополітичні погляди «нових правих»
- •62. Геополітичні погляди «група Геродота»
- •63. Поняття про геополітичні коди
- •65. Геополітичні погляди п.Галлуа
- •66. Геополітичні погляди ф.Фукуями
- •67. Державні кордони України.
- •68. «Промосковська» українська геополітична доктрина.
- •69. Західна українська геополітична доктрина.
- •70. Балтійсько-Чорноморська і Чорноморська українські геополітичні доктрини.
- •71. Російські політичні доктрини: Третього Риму і панславізму.
16. Юридичні характеристики території
До юридичних характеристик т-ї входить суверенітет, який поширюється строго на визначену т-ю. Поняття «виключний суверенітет» означає, що в межах даної т-ї не може бути проявів влади інших держав, діють тільки закони даної держави, її народ має виключне право на користування всіма видами ресурсів території. Держава сама встановлює адм-терит поділ та правовий режим різних частин т-ї, зокрема правовий режим кордонів, повітряного простору. Важливим є принцип недоторканості й цілісності території держави.
17. Конфедерація
Конфедерація — союз держав, кожний член якого зберігає незалежність, має власні органи державної влади та управління, але водночас створює спеціальні органи для координації діяльності в певних, чітко визначених сферах (військовій, зовнішньополітичній тощо).
Суб'єкти конфедерацій зберігають усі свої суверенні права держави. Вони не мають спільної території, Конституції і єдиного законодавства і громадянства. Правовою основою конфедерації є союзний договір. Конфедерація не має єдиної армії, єдиної податкової системи і бюджету і існує на внески її суб'єктів. Рішення центральних конфедераційних державних органів приймають за згодою всіх її суб'єктів. Конфедерація має нестійкий характер, з часом вона або розпадається (Австро-Угорщина), або перетворюється на федерацію (Швейцарія, США).
Прикладом конфедерації були: колишній СРСР з 1917 р. по 1922 р. (30 грудня 1922 р. конфедерація, до складу якої входили: Росія, Україна, Білорусія, республіки Закавказзя, уклали договір і пертворились на федерацію); Нідерланди з 1579 p. по 1795 p., Німеччина з 1815 p. no 1866 p., Сенегамбія з 1982 р. по 1989 р.
18. Анклави
Анклав - територія однієї держави, оточеної зі всіх сторін територією іншої держави або частина території однієї держави, яка не має спільних меж зі своєю материнською частиною і є оточеною територією іншої держави. Приклади анклаву: Ватикан i Сан-Марино в Італії, Лесото в ПАР. Анклав складає невід'ємну частину території тієї держави, якій належить. Н-д: на території Швейцарії розташовані анклави Бюзінген (ФРН) і Кам-піоне-д'Італія (Італія), на території Нідерландів — Бар-ле-Нассау, Барле-Хорті (Бельгія) і, навпаки, — Варле-Дус (Бельгія) у Нідерландів, іспанське місто Плівія розташоване у межах французького департаменту Східних Піренеїв і відділене від Іспанії французькою сухопутною територією.
Якщо частина території однієї держави відрізана частково сухопутною територією і частково морською територією іншої держави, вона розглядається в якості напіванклава, оскільки є морський берег, до якого можливий доступ із боку моря (наприклад, Калінінград і Калінінградська область Росії, що мають вихід до Балтійського моря; іспанські території Сеута і Мелілья, оточені територією Марокко, але які мають вихід до Середземного моря).
19. Поняття "територія" в пг
Термін «територія» вживається для позначення земної суші або частини земної суші, яка характеризується певною єдністю, зокрема природною чи суспільною. У природному типі територій деякі автори виділяють їхню водну складову (акваторію) і повітряний басейн (аероторію). Разом узяті тери-, аква- й аероторія утворюють геоторію. Суспільно географічний тип територій має такі підтипи: т-ї як інтегроване суспільне ціле; т-ї як інтегроване господарсько-економічне ціле; т-я як «галузеве» господарсько-економічне ціле; т-я як політико-адміністративне ціле; т-я як демоетнічне ціле.
Поняття «територія» визначається як обмежена частина твердої поверхні Землі з властивими для неї природними й антропогенними особливостями і ресурсами, що характеризується протяжністю (площею) як специфічним видом «просторового» ресурсу, географічним положенням та ін. ознаками, що є об’єктом конкретної діяльності чи дослідження.
Кожна територія характеризується певними властивостями, відношеннями та процесами. Властивості та відношення території – це її географічний потенціал, тобто здатність задовольняти певні потреби суспільства. А процеси, охоплюючи і такий вид відношень, як функції, - це її геопросторова організація.