3. Основні поняття і категорії пг

Політика – цілеспрямована діяльність у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами і народами, яка пов’язана із боротьбою за здобуття або утримання державної влади як знаряддя регулювання і формування цих взаємовідносин.

Політична сфера суспільства – політичні відносини, що склалися між певними соц. групами, націями, етносами, партіями та ін. суб’єктами політ. д-ті, які мають за мету завоювати, отримати і використовувати політичну владу.

Держава – сукупність людей, території, на якій вони проживають та суверенної у межах даної території влади.

Держава – суб’єкт політики, ядро політичної системи, що характеризується суверенітетом і уособлює в собі суверенітет національностей і народу.

Кордон – лінія і вертикальна уявна поверхня, що проходить по цій лінії, яка визначає межі державної території – суші, води, надр, повітряного простору – тобто межі розповсюдження державного суверенітету.

Державна територія – частина земної кулі, що окреслена кордонами держави і перебуває під її суверенітетом, тобто належить певній державі, яка здійснює в її межах своє верховенство.

Етнічна територія – земля, яку з найдавніших часів заселяв той чи ін. народ, яку даний народ освоював, захищав, був і є її корінним населенням.

ПГП – відношення держави до політичних данностей, що перебувають поза нею і мають на неї вплив.

Геополітичне положення – визначає вплив на політичні процеси і с-ру держави не лише зовн. політ. сер., але й природних, екологічних, економічних, соц. ……….

Безпека території – стан захищеності певної території (держави), населення. яке проживає на ній, об’єктів, від негативних явищ, наслідків надзвичайних ситуацій.

4. Пг і геополітика

Термін «геополітика» вперше ввів Челлен у 1899 році. Геополітику він розумів як погляд на державу як на географічний і біологічний організм, який постійно прагне до зростання. Це був перший зв'язок між географічним простором і політикою держави. Геополітика не є частиною ПГ, а є суміжною до неї дисципліною. Геополітика – наука, яка вивчає географічні фактори, аспекти, які впливають на зовнішню політичну діяльність. У більш ширшому значенні слова, геополітику трактують як реальну політичну діяльність спрямовану на зміну політичного простору.

ПГ і геополітика мають спільний об’єкт дослідження – політичну сферу суспільства.

ПГ вивчає організацію ПСС із сторони територіального розміщення, взаємозв’язків, насамперед ….. формування політико-географічних систем, тоді як геополітика зосереджує, насамперед, увагу на функціональній стороні геопросторової організації. Функціонування геосистем передбачає зміни їх у часі, фіксацію цих змін органами влади і управління, прийняття ними цих рішень тощо.

Сучасну геополітику розглядають через призму культурно-психологічного аспекту, концептуального аспекту, геополітику хаосу, через поняття націон. безпеки. Культурно-психологічний підхід відображає історичний досвід суб’єктів міжнародних відносин (імперії, народи…) які опираються на визначену ідеологію. Концептуальний підхід полягає у фіксації і прогнозі просторових границь силових полів різного характеру (військового, економічного, цивілізаційного) переважно на глобальному рівні. та дослідженні механізмів і форм контролю над геопростором.