34. Внесок к.Ріттера у розвиток пг і геополітики

Великий німецький географ першої половини 19 ст. Карл Ріттер у цілому був географічним детерміністом щодо суспільного розвитку. Однак його можна вважати і теократичним детерміністом, тобто таким, що пояснює зумовленість усіх суспільних явищ, зокрема і політичних, Божею волею. Останні праці К.Ріттера: «Землезнавство у його відношенні до природи та історії людини, або загальна порівняльна географія», «Ідеї про порівняльне землезнання» та ін. На думку М.Глесснера, «Загальна порівняльна географія» К.Ріттера «…була, по суті, першою спробою створення моделей у ПГ, і він є одним з фундаторів сучасної географії».

35. Прикордонні регіони і прикордонна політика

Прикордонний регіон – це адміністративно-територіальна одиниця субнаціонального рівня, яка прилягає до державного кордону. Він виконує роль бар’єру, фільтру та контакту. Прикордонні регіони мають забезпечувати розвиток торгово-економічних взаємозв’язків із суміжними регіонами за рахунок вільного руху капіталу, інформації, товарів та послуг через кордон. Крім цього, кордон має бути бар’єром на шляху небажаної міграції робочої сили, контрабанди, насичення внутрішнього ринку країни низькоякісною продукцією тощо.

Кордони розділяють єдині у соціально-культурному аспекті території, які мають спільний інформаційний та науково-освітній простір, однакові побутові та родинні зв’язки, культурну та мовну подібність, схожий менталітет. Роз’єднуючи єдину в історичному минулому т-ю, кордони створюють дискомфорт у життєд-ті її мешканців, що, в свою чергу, веде до активізації соціальних взаємин між н-ням прикордонних регіонів.

Прикордонні регіони являються суб’єктами транскордонного співробітництва і виступають у якості складових транскордонного регіону – певної т-ї, яка характеризується н-тю схожих природно-геогр умов і охоплює прикордонні регіони двох або кількох держав, що мають спільний кордон.

ВУкраїні можна виділити 16 прикордонних регіонів (15 областей та АР Крим). Прикордонні регіони умовно можна поділити на 2 групи (залежно від того, на яких кордонах вони знаходяться): 1- розташована вздовж кордону з країнами Центр-Сх Європи – пд.-зх прикордонні регіони; 2 – утворилася після розпаду СРСР і межує з країнами СНД – пн-сх прикордонні регіони.

36. Типи державних кордонів і прикордонних районів

Відомі такі класифікації кордонів:

1) морфологічна:

• астрономічні кордони – проводять по паралелях і меридіанах у місцевостях, які слабо заселені, або є залежними територіями, також при розмежуванні морських кордонів острівних держав;

• геометричні кордони – застосовуються при розмежуванні слабо освоєних або колоніальних територій. Вони проводяться як лінії розмежування між двома точками, астрономічні кордони яких точно відомі, при цьому часто ігноруються природні та історичні рубежі;

• «звивисті», або ламані - проводять априклада у затоках, протоках або акваторіях складної конфігурації

2) природно-географічна:

• орографічні – при проведенні кордонів в горах та на рівнинах

• гідрологічні – наприклад розмежування по річці чи озері

3) генетична:

• антецедентні («піонерні») кордони – на безлюдній або слабо освоєній території

• субсеквентні («наступні») кордони – на територіях з усталеним культурним і мовним розмежуванням (більшість сучасних кордонів Європи)

• накладені кордони – де лімітувалися на вже заселених територія з усталеним етнічним розмежуванням

• реліктові кордони – успадковані від минулих історичних епох

4) функціональна

5) за історичними умовами і послідовністю виникнення

• колоніальні

• післявоєнні