- •1. Об’єкт, предмет, зміст пг.
- •2. Структура пг
- •3. Основні поняття і категорії пг
- •4. Пг і геополітика
- •5. Пг і геостратегія
- •6. Пг і геоекономіка
- •7. Зв’язки пг з ін. Науками
- •8. Функції пг
- •9. Періодизація розвитку пг
- •10. Зв’язки пг з ін. Науками
- •11. Розвиток пг ідей в Україні
- •12. Державна територія
- •13. Державна територія з особливим правовим режимом
- •14. Міжнародна територія
- •15. Держава і простір
- •16. Юридичні характеристики території
- •17. Конфедерація
- •18. Анклави
- •19. Поняття "територія" в пг
- •20. Національна територія
- •22. Міжнародні ріки, протоки і канали
- •23. Демілітаризовані території і нейтральні території
- •24. Внесок с.Рудницького у розвиток пг і геополітики
- •25. Внесок г. Маккіндера у розвиток пг і геополітики
- •27. Внесок р.Челлєна у розвиток пг і геополітики
- •31. Географо-політологічний підхід до вивчення кордонів
- •32. Транскордонні райони
- •33. Примордіалістична теорії нації
- •34. Внесок к.Ріттера у розвиток пг і геополітики
- •35. Прикордонні регіони і прикордонна політика
- •36. Типи державних кордонів і прикордонних районів
- •38. Протонауковий період розвитку пг
- •39. Французька пг
- •41. Квазінауковий період розвитку пг
- •42. Науковий період розвитку пг
- •43. Концептуальний аспект поняття геополітики
- •45. Культурно-психологічний аспект поняття геополітики
- •46. Реалістична традиція в геополітиці
- •47. Ідеалістична традиція в геополітиці
- •48. Геополітичні ідеї н.Маккіавеллі
- •49. Геополітичні ідеї а. Мегана
- •50. Геополітичні ідеї к. Гаусгофера
- •51. Геополітиичні ідеї к.Шмітта
- •52. Японські геополітичні ідеї
- •53. Особливості французької політичної думки
- •54. Розвиток іконографії держави
- •55. Геополітиичні ідеї і.Боумена
- •56. Геополітична модель "гартленд-римленд" н.Спайкмена
- •57. Геополітиичні ідеї с.Когена
- •58. Геополітиичні ідеї з.Бжезінського
- •59. Геополітиичні ідеї к.Грея
- •60. Геополітична доктрина Соколовського.
- •61. Геополітичні погляди «нових правих»
- •62. Геополітичні погляди «група Геродота»
- •63. Поняття про геополітичні коди
- •65. Геополітичні погляди п.Галлуа
- •66. Геополітичні погляди ф.Фукуями
- •67. Державні кордони України.
- •68. «Промосковська» українська геополітична доктрина.
- •69. Західна українська геополітична доктрина.
- •70. Балтійсько-Чорноморська і Чорноморська українські геополітичні доктрини.
- •71. Російські політичні доктрини: Третього Риму і панславізму.
1. Об’єкт, предмет, зміст пг.
Термін ПГ почали використовувати у 18 ст. Під ним розуміли сукупність національних господарств, даних про політичні органи держави, нові території, структуру нац. держави. Існує багато трактувань до розуміння ПГ. За О. Шаблієм, ПГ – це галузь СГ, яка вивчає геопросторову організацію політичної сфери суспільства, зокрема форми геопросторової організації, просторовий аспект політичних процесів, їх просторово-часових закономірностей.
Р. Гартшорн вважає, що ПГ вивчає політичні одиниці, а насамперед держави, і основним завданням науки є вивчення адмін.. одиниць, які обмежені державними або адміністративно-територіальними кордонами, а також просторові спільності та відмінності між такими адмін.. одиницями.
Дж. Прекот : «ПГ вивчає географічні наслідки політичних рішень, а також географічні фактори, які приймають до уваги і при прийняття таких рішень».
Фундаментальним об’єктом ПН є політична сфера суспільства.
Предметом ПГ є геопросторову організація ПСС.
ПСС можна окреслити за доп.:
політичних відносин, які складаються між певними соц.. групами, націями, етносами, політ. партіями, сусп.. рухами, державними і місцевими органами влади та ін.. суб’єктами політичної діяльності, які мають за мету завоювати, отримати і використовувати політ. владу.
систему соц. інститутів, які реалізовують різні функції політ. влади як державн., так і не державн.
діяльності, посередником якої є особи, соц. інститути, які відстоюють свої інтереси.
Зміст ПГ полягає у дослідженні зв’язків – генетичних, структурних і функціональних, прямих і зворотних і т.д. між територіальними політичними утвореннями і в середині них, встановлення законів і розвитку, структури і функціонування.
2. Структура пг
ПГ є внутрішньо неоднорідною. В ній спостерігається закономірний процес диференціації. Це являє собою не стільки виділення окремих дисциплін, скільки формування певних науково-дослідницьких сфер і напрямків.У першому наближення можна виділити 7-8 напрямків ПГ досліджень. Це теоретична ПГ, ПГ світу, ПГ країнознавство, географія політичних партій і рухів, електоральна географія, геополітика, ПГ регіонал істика, регіональна політика. У наш час надзвичайно цінними є дослідження в галізі теорії ПГ. До теорії ПГ тісно прилягають дослідження в галузі ПГ регіоналістики. Традиційним напрямком досліджень ПГ є ПГ світу. Центральним тут стало дослідження проблем глобалізації, тенденцій у глобальному розподілі сил у зв’язку у зв’язку з особливостями геопросторової організації економічного і воєнного потенціалу окремих країн і їх груп. Нових нюансів набирає традиційна галухь – ПГ країнознавство. Важливим є ПГ українознавство. У ПГК центральними проблемами є формування державної та етнічної території, державного кордону, його оцінки, внутрішньої ПГ організації території, її регіоналізації. Геогр. аспекти зовнішньополітичної д-ті країни теж одна з найважливіших проблем ПГК.
Особливо швидко розвиваються такі області досліджень як географія політичних партій і рухів та електоральна г-фія, що часом об’єднуються під назвою г-фія політичних сил.