- •Класифікація —розбиття множини об’єктів на певні підкласи на основі певних ознак.
- •7. Суспільство з’явилося, коли люди виокремилися зі світу тварин. На відміну від природного світу, в суспільстві діють не біологічні, а насамперед соціальні закони.
- •Походження держави.
- •Ознаки держави:
- •77. Типологія за цивілізаційним підходом:
- •62. Право — це загальнообов’язкова формально виражена правила поведінки, що встановлюються і охороняються державою з метою регулювання суспільних відносин.
- •Функції права:
- •Класифікація видів норм права:
- •61.Правовідносини – це врегульовані правовими нормами суспільні відносини, учасники яких (фо чи юо) виступають як носії юрид прав і обов’язків, що забезпеч державою.
- •Види юрид відповідальності:
77. Типологія за цивілізаційним підходом:
Цивілізаційний підхід — покладає в основу класифікації держав поняття «цивілізація», її рівень, досягнутий тими чи іншими народами. Існують різні підстави для типології цивілізацій і їхньої державності: хронологічні, генетичні, просторові, релігійні, за рівнем організації та ін. Види:
– східні, західні та змішані;
– давні, середньовічні та сучасні;
– аграрні, промислові та науково-технічні;
– доіндустріальні, індустріальні та постіндустріальні;
– локальні, особливі та сучасні.
Західна цивілізація почала формуватися в VIII—IX ст. Європейська культура почала розвиватися між XI і XIII ст., систематично запозичуючи досягнення візантійської й ісламської цивілізацій.
38. Східні держави — деспотичні монархії — не мали ясно вираж. класової диференціації. Тут держава стала й організатором виробниц., й правителем над членами общини.Панство привласнювало не самі засоби виробництва, а управління ними. Маючи приватну власність, воно втрачалося разом з утратою посади. Значення приватної власності, в країнах Дав.Сходу, було невеликим. Раби були власністю держави або церкви, але не приватних осіб. Відбувалося божественне освячення влади.Правитель проголошувався посередником між Богом і людьми.
Особливості виникнення держав східного типу:
1) державна форма власності;
2) приватна власність має другорядний характер;
3) потужний чиновницький апарат;
4) відбувається освячення влади;
6) встановлюються застій у суспільстві, яке протягом століть не розвивається.
74. Форми держ.правління – це елемент форми держави, який відображає певний порядок утворення та організації вищих органів влади. Він характериз структуру вищих органів держ влади, порядок їх створення, розподіл повноваж, принципи взаємодії з іншими органами влади, з політ партіями,класами та іншими верствами населення.
63.Республіка – вища державна влада здійснюється органом, що обирається населенням і діє від його імені |
Монархія –вища держ влада повністю або частк належить монарху, який передає її по спадковості. |
|||||
14.президен |
73.парлам |
змішана |
35.Абсолютна |
Обмежена |
||
презид.обир.народ.голо-суван,очолюєуряд,парламент,прий.закониПрезид.налож.вето(США Росія) |
Парл обир народ,уряд.підпор парлам (туреч, італія) |
Присуд ознаки двох поперед (Укр. Франц) |
Вся влада зосередженна в руках монарха(РосІмперЧасПетра1) |
49.Парлам –монарх це номінальний глава держави, у якого немає реаль.повноваж. Фактичні повнов. держ. влади здійсн парлам. і утвор ним уряд. |
40.Дуалістична - влада монар обмеж Конст, але фактич зберігає повноваження у сфері викон влад. (Рос.імперії з 1905 р. до 1917) |
|
3.Форми державного устрою – це елемент форми держави, що відображає спосіб територіального устрою держави, який визначає порядок взаємодії центральної, регіональної та місцев влад. Він характер принципи поділу території держави на складові частин, томливість врахування інтересів національних меншин шляхом надання певних прав щодо територіального самоврядування, відносини між різними рівнями владних органів.
26.Проста (унітарна) |
42.Складна (Федеративна) |
|
Політична єдність:єдина констит,система законод, податк політика, єдине громад,єдині вищі органи на всю країну. |
Федерація – союзна держава, що складається з кількох держав або держ утворень.(Канада,США,Росія) |
|
централізована |
децентраліз |
Конфедерація – союз суверенних держав, утворений для реалізації певних цілей (економ,політ,військ).Цей союз не довгот рив.Він перетр у федер або розпад(колСША |
немає держав утворень(Польща |
Укр та Іспан має автоном утворення |
|
20.Форми державного режиму – це елемент форми держави, що визначає методи та прийоми здійснення державної влади.Він характеризує способи взаємодії влади з населенням.Форми держав режиму визначаються розтановкою політ сил, рівнем політ зрілості громадян.
5.демократичний |
81.антидемократичний(авторитарний) |
|||
Реальна участь населення у здійсненні держ влади,заснов на принц рівності та свободи всіх людей,гарантув прав і свобод громад. |
Характ відсутніс дійсної участі насел в здійсненні держ влади, дедодерж основ прав людини.Основні риси: -сильн одно осіб влада правителя чи правлячої верхівки -обмеж політ права і свободи громад, заборон опозиція -відсутн розподілу влади на 3 гілки:законод підпор виконав що зосеред в руках глави держ -представн орган лише для вигляду, волю глави виконують -ринкові відносини здійсн згідно плану Виборча система пристосов до виборч режиму |
|||
ліберально-демократичний, соціально-демократичний, національно-демократичний, консервативно-демократичний, радикально-демократичний |
89.Тоталітарний
|
авторитарний
|
фашистський |
|
Влада знаход в руках 1 особи або парії, при здійсн держ влади поруш права людин |
влада в руках одн чи к-кох орган держ влади, застос насиль, відсутн рівних, таємних та демократич вибор держ орг. |
Характер націоналіст ідеологією, перевага одних націй над інш, агресивністю. |
||
Основні риси: - джерело влади-народ, його участь в управл державою - всі рівні перед законом - гарантія то дотрим конст прав і свободи громад - розпад влади: 3 гілки - провед виборів на альтернативних засадах - політична та ідеологічна багатоманітність |
1)наявністю однієї офіційної ідеології, 2)1 правляюча парт 3)цент системи є вождь,що обожн і не критикується 4) терор,репресії для зміцн влади 5) контр над сферам життя суспільства 6) боротьба з ворогами народу. |
|
||
|
||||
67.Теорії виникнення держави і права |
|
Релігійна теорія |
Походження держ і права божествен волею, спираючись на біблію, вічність держави, а посяган на державу приречена не невдачу |
патріархальна |
Походж пов’язане з виникненням сімї, обєднан родів у племена,племен у держ. Це продовж патріарх(батьків) влади яку здійсн монарх |
договірна |
Держава- результат згоди досягнутої між правителями і населенням певної територ з метою забезпеч порядку. |
Теорія завоювання |
Держ виник в результ завоюв одних народ іншими.Зміцнення влади над переможеними. |
Органічна |
Держава, подібно біологічн організму, народжується,розвивається старіє і відмирає. Має свої руки ноги голову які викон функції. |
психологічна |
Походження пояснюється властивост людськ психіки, необхідністю одних володіти а інших – підкорятися. |
технократична |
Держава – результ розвитку науки і обумовл необхідністю регулюв відносин між людиною та технікою |
космічна |
Державні інститути занесесі неземн істотами з космосу |
Класово-економічна |
Держ і право виникли внаслідок економ розвитку суспільства. Обумовл появою приват власності, врегул суперечн між класами |
84. Міждержавне об’єднання становить такий союз держав, у рамках якого існують загальні державні чи наддержавні органи, а держави, що об’єднуються добровільно, зберігають свій суверенітет у повному обсязі.
Особиста унія |
виник тоді, коли монарх здобуває права на корону іншої держ.Вона не означ юрид союз 2 держ і не приводить до створ загаль держ органів. |
|
реальна унія |
правовий союз держав на основі створення загального інституту глави держави—монарха й інших загальних органів державної влади. В рамках реальної унії може зберігатися суверенітет союзних держав. |
|
Співдружність |
об’єднання держав, що характеризуються наявністю спільних ознак, певним ступенем однорідності.Об’єднуючі їх ознаки можуть стосуватися економіки, права, мови,спільної історії, культури, релігії. В основі співдружності можуть лежати міждержавний договір, статут, декларація |
|
Протекторат |
такий правовий союз між державами, за якого одна держава надає зовнішньополітичну і військову допомогу іншій, залежній від неї державі. У внутрішній політиці остання має певну самостійність |
|
Конфедерація |
об’єднання на договірній основі для досягнення певних цілей (економічних, військових, політичних, соціальних тощо). |
|
Імперія |
примусове об’єднання держав, здійснене або шляхом завоювання, або шляхом іншого тиску (економічного, політичного тощо). |
|
25,53.Механізм держави — це цілісна система всіх державних організацій, які практично здійснюють завдання та функції держави. Механізм держави існує для того щоб виконувати їх функції. Механізм складається із складов елементів:
1)держ органів – це складова механізму держ ,яка наділена певними функціями і владними повноваженнями.
2)держ підприємств – це складова механізму держави, яка заснована з господарсь метою і здійснює господарську діяльність з метою отрим прибутків
3)держ установ – це складова механізму держави яка здійснює виконання державних функцій у ріхних сферах(економ культурн соціальн).
78. Державний орган - це одна особа або група осіб, призначені для реалізації державної влади в передбачених законом випадках. Наприклад, суд, президент, парламент і т.д. Основні специфічні ознаки органів держави.
• Вони здійснюють від імені держави її завдання і функції за допомогою певного виду діяльності в певній галузі.
• Мають владні повноваження, чим і відрізняються від державних установ і підприємств. Наявність владних повноважень означає здатність державного органу встановлювати загальнообов’язкові правила поведінки — видавати нормативні акти або акти правозастосування та забезпечувати їх виконання.
• Мають певну компетенцію, тобто закріплену в законі сукупність завдань, функцій, прав і обов’язків (повноважень). Компетенція — владні повноваження як сукупність прав і обов’язків. Державним органам та їх посадовим особам дозволено лише те, що прямо визначено законом.
• Органи держави мають внутрішню будову (структуру), складаються з підрозділів, скріплених єдністю цілей і дисципліною. Орган держави складають державні службовці, які мають офіційний статус, одержують зарплату за рахунок державного бюджету.
• Для здійснення своєї компетенції державний орган наділений необхідною матеріальною базою, має фінансові кошти, рахунок у банку.
• Державні органи мають певний територіальний масштаб діяльності.
• Вони утворюються в порядку, встановленому законом.
54. Державна влада – здатність держави нав'язувати свою волю громадянам країни.
Є різні методи здійснення державної влади.Серед них:
- Примус.Є двох видів:правомірне(це те що дозволено законодавством і діє в його межах наприклад кримін відповід за вчинення злочину) та неправомірне (державне свавілля)
- Переконання - це метод активного впливу на волю і свідомість людини ідейно-моральними засобами для формування в неї поглядів і уяв, заснованих на глибокому розумінні сутності державної влади, її цілей і функцій.
72. Державна служба — це професійна діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Державна служба ґрунтується на таких основних принципах закріплених в Конституції. Право на державну службу мають громадяни України незалежно від суб’єктивних чинників. Державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов’язки. Державному службовцю забороняється: брати участь у діях, що суперечать національним інтересам України; скоювати дії, що можуть бути розцінені як використання свого службового становища чи корупція.
30, 41 Сучасні концепції держави |
|
Соціологічні та політологічні концепції |
Теорія солідаризму розгляд державу як засіб забезпечення солідарності |
Теорія плюралістичної демократії. Сучасне розуміння плюралістичної демократії включає в себе права людини, вільну конкуренцію в політичному середовищі, розподіл влади, федералізм. |
|
Теорія еліт. Прибічники теорії еліт вважають, що народні маси нездатні здійснювати владу, управляти суспільними справами. Ця функція покладається на еліту. |
|
Теорія конвергенції – з двох соціальних систем — капіталізму і соціалізму створюється змішане суспільства із змішаним типом держави. |
|
Технократична доктрина заснована на ідеї влади, що спирається на знання, компетентність. |
|
Теорія модернізації (модернізм) —процес переходу від стабільного традиційного до сучасного індустріального суспільства |
|
Теорія національної держави – є суперечності оскільки потрібно враховувати не лише основну націю а й ті які знаходь на терит держави |
|
юридичні |
Теорія правової держави -держава, діяльність якої заснована на праві, що виражає ідеї гуманізму, справедливості, формальної рівності та свободи, вищою соціальною цінністю в якій визнаються права людини. |
Теорія соціальної держави — це держава, що всіляко допомагає незахищеним верствам населення, прагне вплинути на розподіл економічних благ в дусі принципів справедливості, щоб забезпечити кожному гідне людини існування. |
|
17.Теорія соц.-правової держави. |
|
51.83. Правова держава —держава, діяльність якої заснована на праві, що виражає ідеї гуманізму, справедливості, формальної рівності та свободи, вищою соціальною цінністю в якій визнаються права людини.
Теорія правової держави бере свій початок з античності. Хоча в самій античності була відсутня така правова держава, але в той же час вона вивчалася що вплинуло на подальше формування уявлень про таку державу.
Перші теоретично розвинені концепції правової держави виникають в період переходу суспільства від феодального ладу до капіталізму. Виникнення прогресивних течій буржуазної політичної та правової думки, критики феодального свавілля і беззаконня, абсолютистського режиму, утвердження ідей гуманізму, принципів свободи і рівності всіх людей, невідчужуваних прав людини. Починаючи з Нового часу, теорія правової держави була суттєво доповнена завдяки безпосередньому звертанню до ідеї прав людини.
Правова держава, до побудови якої ми прагнемо, виступає найдосконалішою формою організації і функціонування державної влади.
На найвищому законодавчому рівні в Конституції України проголошено, що наша держава є демократичною, правовою і соціальною.
В сучасних умовах правова держ має відповідати ознакам: визнання принципів панування права, верховенства Конституції і правових законів;визнання народу єдиним джерелом державної влади; демократичних способів формування органів державної влади; пріоритетності прав людини; гарантії прав меншості на власну думку і її вільне висловлення; поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову; ідейного і політичного та економічного плюралізму; соціальних гарантій і стабільності.
Провідними принципами правової держави є принципи панування права і верховенства правового закону.
44. У соціальній державі права і свободи людини і громадянина не тільки проголошуються, а й всебічно гарантуються. Не перебільшуючи, державу соціальну можна визначити як вищий рівень правової держави. Правова держава проголошує права і свободи, в тому числі свободу підприємництва і конкуренції, які є основою вільної ринкової економіки. Проте ринок нездатний сам розв’язувати численні соціальні проблеми, і ця функція покладається на державу.
59, 69 Політична система - це система яка охоплює державу а також інші інститути, оскільки вони взаємодіють між собою.
До основних елементів структури політичної системи належать:
– держава. становить сукупність установ і організацій, що здійснюють управління суспільством.
– партії і партійні системи. Партія – це організація, що об'єднує громадян одного політичного спрямування.
– громадські організації і рухи. Це соціальні групи, об'єднані певними інтересами, які не прагнуть до участі в діяльності органів державної влади. Вони прагнуть контролювати прийняття важливих державних рішень, наприклад питань екології, охорони здоров'я, забезпечення належного рівня народжуваності та якісного стану населення тощо;
– політична свідомість та політична культура, які відображають політичне життя суспільства в поглядах, ідеях, традиціях, уявленнях, правилах та нормах поведінки людини, соціальної групи чи нації;
– засоби масової інформації.
