4.4. Казначейське обслуговування одержувачів бюджетних коштів

Кошти державного бюджету, які передбачаються для одержувачів, повинні бути враховані в показниках зведеного кошторису та плану асигнувань відповідного розпорядника коштів. Одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі відповідного розпорядника коштів. На їхнє ім'я в органі Державного казначейства відкриваються відповідні рахунки. Розпорядник виділяє одержувачу бюджетних коштів річні призначення та помісячні плани асигнувань на відповідний період, що відображається в реєстрі змін до зведеного кошторису доходів і видатків та помісячних планів асигнувань розпорядника. Зазначені документи подаються до органів Державного казначейства в установленому порядку.

Одержувач подає до органів Державного казначейства план використання бюджетних коштів, погоджений з розпорядником коштів. Він є основним плановим документом, на підставі якого одержувачу перераховуються бюджетні кошти і надається право на їх використання.

При складанні цього документа застосовуються назви повної економічної класифікації видатків, але без зазначення їх цифрових кодів. Звітність одержувачами коштів складається тільки за тим кодом, за яким їм були передбачені кошти відповідним розпорядником бюджетних коштів. У разі відсутності цього документа видатки з рахунка одержувача не здійснюються.

Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів здійснюють видатки відповідно до кошторисів доходів і видатків, планів асигнувань або планів використання бюджетних коштів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів (одержувачів). Державне казначейство контролює цільове використання бюджетних коштів при проведенні платежу за підтвердними документами, наданими розпорядниками бюджетних коштів. Відповідальність за цільове використання бюджетних коппів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів.

Підставою для здійснення видатків бюджетних коштів є платіжні доручення розпорядників-власників рахунків, та документи, які підтверджують цільове спрямування коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, апи виконаних робіт, звіти про результати закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти тощо). Порядок оформлення і подання цих документів визначається Казначейством.

Органи Державного казначейства приймають документи від розпорядників бюджетних коштів:

- за загальним фондом та іншими доходами спеціального фонду відповідно до зареєстрованих у Казначействі зобовязань, за кошторисними призначеннями та помісячними планами асигнувань, у межах залишку коштів на рахунку за певним кодом економічної класифікації видатків;

- за спеціальним фондом (крім інших доходів спеціального фонду) відповідно до кошторисних призначень та у межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків.

Підставою для здійснення видатків одержувачів коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків, та підтвердні документи, які приймаються у межах зареєстрованих у Державному казначействі зобовязань, відповідно до плану використання бюджетних коштів та в межах їх залишку на рахунку.

Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства у двох примірниках (кількість примірників визначається потребою в них учасників безготівкових розрахунків), за формою, встановленою НБУ Дата платіжного доручення повинна відповідати даті його фактичного подання або даті наступного дня, якщо документи надійшли у післяопераційний час. У разі невідповідності цих дат розпорядник (одержувач) коштів у правому верхньому куті на всіх примірниках обов'язково проставляє дату фапичного подання і засвідчує й підписом головного бухгалтера або його заступника.

Подані розпорядниками коштів, одержувачами та іншими клієнтами платіжні доручення перевіряються щодо правильності заповнення реквізитів та відповідності підписів і відтиску печатки зразкам. Дозвіл на проведення оплати ставиться на першому примірнику прийнятих платіжних доручень у вигляді відтиску штампа казначея "Підлягає оплаті". Після проведення платежу на платіжних дорученнях та підтвердних документах, за якими проведено оплату, ставиться відтиск штампа казначея "Оплачено".

Платіжне доручення не приймається Казначейством до виконання, якщо виявлені неправильно заповнені реквізити, не заповнено хоча б один із реквізитів, відсутні підтвердні документи, надання яких є обов' язковим. На зворотному боці платіжного доручення робиться напис про причину повернення без виконання, зазначається дата його повернення за підписами головного бухгалтера (заступника) і виконавця та засвідчується штампом Казначейства. Платіжне доручення та всі документи, що отримані разом з ним і не прийняті до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертаються розпоряднику бюджетних коштів (одержувачу, іншим клієнтам), від яких вони надійшли.

Платіжні доручення та інші розрахункові документи містять такі реквізити:

o назву документа;

o номер документа, число, місяць, рік його складання;

o назву та коди (номери) установи платника та отримувача коштів, номери рахунків за дебетом та кредитом;

o назву установи банку, органу Державного казначейства (отримувача та платника коштів) і номер коду;

o суму платежу (цифрами та літерами).

o У призначенні платежу зазначаються:

o назва, вид товарів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, номер і дата документа, на підставі якого здійснюється платіж (договір, рахунок, товарно-транспортний документ тощо), номери і дати, коди бюджетної класифікації;

o коди бюджетної класифікації доходів та видатків при здійсненні видатків із бюджету, перерахуванні коштів до бюджету або перерозподілі бюджетних коштів;

o додаткові реквізити, визначені Державним казначейством України.

На першому примірнику ставляться відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платника або одержувача коштів. Інші вимоги щодо заповнення розрахункових документів аналогічні встановленим для банків Правилами заповнення розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви на відкриття аккредитива (додаток № 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22).

Розпорядники, одержувачі бюджетних коштів та інші клієнти відповідають за правильність заповнення всіх реквізитів розрахункових документів та достовірн ість даних у підтверджувальних документах. Строк дії платіжного доручення встановлений у межах 10 календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення не враховується.

Списання коштів з рахунка платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який зберігається у Казначействі, або за електронними розрахунковими документами з наступним поданням паперового примірника. Електронний документ повинен мати всі реквізити паперового документа. Порядок та строки зберігання розрахункових документів визначаються чинним законодавством.

Казначейство не приймає до виконання розрахункові документи, підписані з використанням факсиміле, з виправленнями та заповнені у кілька прийомів і не несе відповідальність за достовірність змісту документів, на підставі яких були складені розрахункові документи, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтами податків, зборів та обов'язкових платежів.

З усіх операцій за рахунками розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, здійснених попереднього операційного дня, Казначейство надає виписки власникам цих рахунків про рух коштів.