3. Інтерпретація інформації.

Третім, завершальним етапом сприймання є тлумачення, інтерпретація набутої інформації. На наше сприймання завжди впливають попередній досвід, знання, актуальні потреби, стан особистості. Таке явище дістало назву апперцепції.

Пояснюючи нову тему, учитель спирається на попередній досвід учнів, їх знання, ерудицію, що забезпечує чітке, зрозуміле, повне сприйняття матеріалу.

Запрограмованість учня на сприймання (тобто що саме він хоче побачити, почути, запам'ятати), його внутрішня диспозиція є визначальними в цей момент. Якщо він хоче сприйняти матеріал, то інформація ляже у підготовлений ґрунт, у протилежному ж випадку вона пройде повз його свідомість.

На сприйняття впливає і мотивація. Голодна людина швидше побачить у нечітких обрисах їжу, ніж щось інше (такі дослідження проведені у 1935 р. американським ученим Р.Сенфордом). Наші інтереси й потреби впливають на наші сприйняття. Ми іноді бачимо те, що нам хочеться побачити, а не те, що є насправді. Цей факт дуже важливий для усвідомлення батьками та педагогами: якщо хочемо побачити у дитині хороше, то бачимо його, сприймаємо на кожному кроці. Якщо ж будемо шукати в її поведінці негативне, то й бачитимемо лише погане. Мистецтву розпізнавати в кожній індивідуальності позитивні риси потрібно вчитися.

Отже, ви мали змогу переконатися, що сприймання залежить від того, що ми сподіваємося побачити, почути, відчути тощо. Чи ви сприймете леді як молоду чи стару (додаток 11), залежить від вашого бажання, досвіду. Це зображення з'явилося вперше у 1915 р. у журналі «Наука». А в 1930 р. психолог Е.Борінг класифікував його як зображення закономірності сприймання — базування на попередньому досвіді.

Інтерпретація інформації

Іноді вплив попереднього досвіду може зумовити зворотну реакцію при сприйманні — неадекватну реакцію на предмет, подію чи явище.

Відома акторка К.Лучко пригадує, як в одній комедійній виставі вона мала заплакати. Коли заплакала, всі засміялися. Акторка образилася і заплакала по-справжньому. Глядачі розсміялися ще більше, оскільки гра була дуже правдивою. Після вистави Лучко розповіла про все це М.Крючкову, а у відповідь почула: «Так це ж комедія. Чим більше ти плачеш, тим більше вони сміються».

До речі, таке явище можна спостерігати в школі: що більше учитель прискіпується до учня, то більше учень бунтує, хоча підсвідомо розуміє, що правда на боці вчителя. Це вияв парадоксальної поведінки.

Відсутність досвіду, або його невелика кількість, призводить до нерозуміння переносного значення ситуації, слів, а звідси — тлумачення всіх фактів безпосередньо, буквально.

Отже, ви переконалися, що інтерпретація сприйнятих об'єктів індивідом визначається його минулим практичним і життєвим досвідом. Процес сприймання невіддільний від діяльності, велика роль при цьому належить попередньому перцептивному досвіду особистості.

ІІІ. Теми для дискусій

1. Подискутуйте з даного приводу. Г.Лейбніц стверджував: «Переконаність у тому, що в душі є лише такі сприймання, які вона усвідомлює, є величезним джерелом хибних думок».

2. Поясніть, як ви розумієте латинське прислів'я: «Бережи день, тобто час».

3. Охарактеризуйте закономірності сприймання часу, виражені у рядках Ц.Норвіда:

Мить прекрасна, Боже.

Встань, воскресни, Фаусте.

Мить — високовольтний спалах. Мить — снага.

Хай вона святиться, хай розбризне парості

І богує вічністю. Вічність — їй слуга.

ІV. Підсумок заняття. Домашнє завдання.

Література:

Дрозденко К.С. «Загальна психологія в таблицях і схемах» с.92-94.

Дубравська Д.М. «Основи психології» с.92-104.

Скрипченко О.В. «Загальна психологія» с.120-138.

Тема. Психічний процес пам’ять.

Мета: показати взаємозв’язок процесу пам’яті з іншими психічними процесами; охарактеризувати психічний процес пам’яті, процеси пам’яті, види пам’яті; провести психологічне дослідження з вивчення різних видів пам’яті студентів.

Обладнання: схема «Види пам’яті», схема «Процеси пам’яті», таблиці для психологічного дослідження.

Хід заняття

І. Організаційна частина

1. Перевірка присутності студентів на занятті.

2. Індивідуальне опитування попереднього матеріалу та самостійної роботи.

ІІ. Основний зміст заняття

План

1. Поняття про пам’ять.

2. Пам’ять і мозок.

3. Процеси пам’яті.

4. Види пам’яті.

5. Проведення психологічного дослідження з вивчення різних видів пам’яті студентів.

Лекція