- •Харківський машинобудівний коледж
- •1 Загальна анотація електронного навчального посібника
- •2 Що може дати Вам цей електронний навчальний
- •3 Структура курсу і рекомендації щодо користування електронним навчальним посібником
- •5 Література і перелік законів, що рекомендуються для
- •5. Зеркалов д.В. Охорона праці в галузі: Загальні вимоги: навчальний посібник д.В.Зеркалов – к.: «Основа». 2011. – 551 с.
- •Зміст курсу
- •1 Стислі історичні відомості
- •2 Сутність та зміст дисципліни, її значення
- •3 Значення дисципліни у формуванні у майбутніх спеціалістів знань, умінь та навичок зі створення безпечних і здорових умов праці на виробництві
- •4 Зв’язок дисципліни з загальноосвітніми та профлюючими дисципліна-
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.1 Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні
- •1 Стан безпеки праці в світі
- •2 Соціальний діалог у Європейському Союзі
- •3 Соціальний діалог в Україні
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.2 Охорона праці як невід`ємна складова соціальної
- •1 Міжнародний стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •2 Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •3 Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •10 Принципів Глобального Договору
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.3 Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1 Європейський Союз
- •2 Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.4 Міжнародна організація праці (моп)
- •1 Міжнародна організація праці (моп)
- •2 Основні конвенції моп в галузі охорони праці
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.5 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •1 Міжнародна агенція з атомної енергії
- •2 Всесвітня організація охорони здоров'я
- •3 Співдружність незалежність держав (снд)
- •4 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.6 Основні законодавчі та нормативно-правові акти з
- •1 Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці
- •2 Кодування нормативно-правових актів з охорони праці
- •3 Основні нормативно- правові акти з охорони праці
- •4 Основні положення Загальнодержавної Цільової Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •5 Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •Розділ 2 Система управління охороною праці в організації
- •Тема 2.1 Основні вимоги до побудови і функціонування системи
- •1 Організаційна структура суоп
- •2 Основні вимоги до функціонування системи управління охороною праці (суоп).
- •3 Структура Положення про суоп
- •4 Впровадження і функціонування системи управління охороною праці (суоп) на підприємствах
- •5 Орієнтований розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі.
- •Обов’язки з охорони праці бригадира та робітників
- •Обов'язки робітників
- •5 Ефективність функціональної структури суоп
- •Розділ 2 Система управління охороною праці в організації
- •Тема 2.2 Елементи системи управління охороною праці,
- •1 Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •2 Політика в галузі охорони праці
- •3 Планування заходів з охорони праці
- •Розділ 2 Система управління охороною праці в організації
- •Тема 2.3 Контроль за станом охорони праці
- •1 Контроль стану охорони праці
- •2 Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій
- •3 Оцінка стану безпеки праці в організації
- •4 Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій (плас)
- •5 Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці і промислової безпеки Загальні положення
- •Завдання Системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки (смоПіПб)
- •6 Служби охорони праці місцевих державних администрацій та органів місцевого самоврядування
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.1 Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •1 Динаміка виробничого травматизму в Україні
- •2 Загальні положення та визначення
- •3 Класифікація нещасних випадків
- •4 Обставини, за яких проводиться розслідування нещасного випадку
- •5 Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.2 Розслідування та облік нещасних випадків
- •1 Розслідування нещасних випадків
- •1.6 Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення:
- •2 Облік нещасних випадків
- •3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.3 Розслідування та облік професійних захворювань
- •1 Розслідування випадків хронічних професійних захворювань
- •2 Реєстрація та облік випадків хронічних професійних захворювань.
- •Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.4 Розслідування та облік аварій
- •1 Розслідування аварій на виробництві
- •2 Облік аварій
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.5 Методи дослідження виробничого травматизму
- •1 Методи дослідження виробничого травматизму
- •2 Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •3 Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •4 Визначення збитків, пов’язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.1 Оцінка об’єктів щодо їх вибухопожежонебезпечності
- •1 Категорії виробничих приміщень щодо вибухової та пожежної небезпеки
- •2 Категорії будівель по вибуховій та пожежній небезпеці
- •Тема 4.2 Пожежна безпека будівель та споруд
- •1 Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів
- •2 Протипожежні перешкоди
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.3 Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •1 Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •2 Організація забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •3 Правила пожежної безпеки у навчальних та наукових закладах
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.4 Засоби виявлення пожеж
- •1 Система пожежної сигналізації
- •2 Системи оповіщення про пожежу, засоби зв'язку
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.5 Засоби гасіння пожеж
- •1 Первинні засоби пожежогасіння
- •2 Протипожежне водопостачання
- •3 Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.5 Організація забезпечення пожежної безпеки.
- •1 Пожежна безпека технологічного устаткування та виробничих процесів
- •2 Пожежна профілактика під час експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, електрообладнання, систем опалення, вентиляції
- •Тема 4.7 Державний пожежний нагляд
- •1 Державний пожежний нагляд
- •Розділ 5 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •Тема 5.1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •2 Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •3 Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
- •Розділ 5 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •Тема 5.2 Контроль стану умов праці на підприємстві
- •1 Держгірпромнагляд
- •2 Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •1. Забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту
- •2. Дотримання вимог пожежної безпеки
- •3. Дотримання правил безпеки під час експлуатації обладнання
- •4. Дотримання правил безпеки в процесі експлуатації вантажопідіймальних механізмів
- •5. Дотримання правил безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •6.Дотримання правил безпеки під час експлуатації вибухозахищених вентиляторів
- •7. Дотримання вимог електробезпеки
- •8. Дотримання правил безпеки в процесі експлуатації комп’ютерів
- •Та професійного захворювання на виробництві
- •Тема 6.1 Принципи та види страхування
- •1 Завдання страхування від нещасного випадку
- •2 Принципи та види страхування
- •2.1 Основними принципами страхування від нещасного випадку є:
- •2.2 Види страхування
- •3 Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку
- •4 Страховий ризик і страховий випадок
- •Розділ 6 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •Тема 6.2 Фонд соціального страхування
- •1 Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду
- •2 Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •3 Обов’язки Фонду
- •4 Права та обов’язки застрахованої особи
- •5 Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •6 Профілактика нещасних випадків
- •Розділ 6 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •Тема 6.3 Фінансування страхування від нещасного випадку
- •1 Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •2 Страхові тарифи
- •2 Страхові виплати
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика підприємства, об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (сталася аварія)
- •3. Обставини, за яких стався нещасний випадок (сталася аварія)
- •4. Причини настання нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин настання нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •7. Перелік матеріалів, що додаються
- •Список скорочень
Тема 4.2 Пожежна безпека будівель та споруд
Анотація
Вивчаючи матеріал цієї теми, Ви познайомитесь з поняттям та ступенями вогнестійкості будівельних конструкцій і матеріалів, протипожежними перешкодами.
_____________________________________________________________
1 Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів
Потенційна пожежна небезпека будівель та споруд залежить як від кількості та властивостей матеріалів, що знаходяться усередині, так і від горючості та здатності чинити опір дії пожежі будівельних конструкцій, яка характеризується їх вогнестійкістю.
Ступінь вогнестійкості – це нормована характеристика вогнестійкості будинків і споруд, що визначається межею вогнестійкості основних будівельних конструкцій.
Вогнестійкість (вогнетривкість) – здатність конструкції зберігати несучі та (або) огороджувальні функції в умовах пожежі.
Ступінь вогнестійкості будівель та споруд залежить від меж вогнестійкості будівельних конструкцій та меж поширення вогню по них.
Межа вогнестійкості конструкцій – показник вогнестійкості конструкції, який визначається часом від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості.
До граничного стану належать:
втрата несучої здатності;
втрата цілісності;
втрата теплоізолювальної здатності.
Втрата несучої здатності визначається заваленням конструкції або виникненням її граничних деформацій.
Втрата цілісності – це вид граничного стану конструкції за вогнестійкістю, що характеризується утворенням в конструкціях наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум’я.
Для колон, балок, ферм, стовпів межа вогнестійкості визначається тільки втратою несучої здатності конструкцій. Для зовнішніх несучих стін та покриттів – втратою несучої здатності та цілісності. Для ненесучих внутрішніх стін та перегородок – втратою цілісності та теплоізолювальної здатності. Для несучих внутрішніх стін та протипожежних перешкод – всіма трьома граничними станами.
Межею розповсюдження вогню по будівельних конструкціях визначають розміри пошкодження конструкції у сантиметрах внаслідок її горіння за межами зони нагрівання – у контрольній зоні.
Будівлі та споруди за вогнестійкістю діляться на ступені (ДБН В.1.1-7-2002), які визначаються мінімальними межами вогнестійкості основних будівельних конструкцій та максимальними межами розповсюдження по них вогню.
Межі вогнестійкості та межі розповсюдження вогню по будівельних конструкціях визначаються на основі випробування зразків у спеціальних печах. Мінімальні межі вогнестійкості та максимальні межі розповсюдження вогню по будівельних конструкціях залежно від ступеня вогнестійкості будівель та споруд приведені у ДБН В 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівнитцтва», який передбачає вісім ступенів вогнестійкості – І, ІІ, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІV, ІVа, V (табл.4.2).
Таблиця 4.2 Конструктивні характеристики будинків залежно від їх ступеня
вогнестійкості
Ступінь вог- нестійкості |
Конструктивні характеристики
|
І, ІІ |
Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів. |
III |
Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону, залізобетону. Для перекриттів дозволяєтеся застосовувати дерев'яні конструкції, захищені штукатуркою або негорючими листовими, плитними матеріалами або матеріалами груп горючості Г1, Г2. До елементів покриттів не висуваються вимоги щодо межі вогнестійкості, поширення вогню, при цьому елементи горищного покриття з деревини повинні мати вогнезахисну обробку. |
ІІІа |
Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції – з металевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів з негорючим утеплювачем або утеплювачем груп горючості Г1, Г2. |
ІІІб |
Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з деревини, підданої вогнезахисній обробці. Огороджувальні конструкції виконують із застосуванням деревини або матеріалів на її основі. Деревина та інші матеріали груп горючості ГЗ, Г4 огороджувальних конструкцій мають бути піддані вогнезахисній обробці або захищені від дії вогню та високих температур |
IV |
Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з деревини або інших горючих матеріалів, захищених від дії вогню та високих температур штукатуркою або іншими листовими, плитними матеріалами. До елементів покриттів не висуваються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню, при цьому елементи горищного покриття з деревини повинні мати вогнезахисну обробку. |
ІVа |
Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції – з металевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з утеплювачем груп горючості ГЗ, Г4. |
V |
Будинки, до несучих і огороджувальних конструкцій яких не висуваються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню. |
Лати дахів та крокви у будівлях із горищами, перегородки, підлоги, облицювання стін, перегородок та підлоги, а також двері, ворота, рами вікон і ліхтарів у будівлях всіх ступенів вогнестійкості можуть бути виконані з горючих матеріалів. Облицювання горючими матеріалами поверхонь конструкцій у коридорах, сходових клітках, вестибюлях, холах та фойє будівель (за виключенням будівель V ступеня вогнестійкості), а також влаштування в зазначених приміщеннях підлоги із горючих матеріалів не допускається.
Металеві засклені перегородки допускається застосовувати у будівлях всіх ступенів вогнестійкості. Каркаси підвісних стель повинні виконуватися із негорючих матеріалів.
Підвісні стелі (за виключенням влаштованих у загальних коридорах, на сходах сходових кліток, вестибюлях, холах І – IV ступеня вогнестійкості) допускається заповнювати горючими матеріалами.
Протипожежні перешкоди у будівлях та приміщеннях, до яких належать протипожежні стіни, перегородки, перекриття, двері, ворота, люки, тамбури, шлюзи та вікна, повинні виконуватися із негорючих матеріалів.
Заповнення отворів у протипожежних перешкодах, конструкціях огорож шахт та ніш для комунікацій (протипожежні двері, люки та інші пристрої) допускається виконувати із важкогорючих матеріалів. Загальна площа отворів не повинна перевищувати 25% площі протипожежних перешкод. Протипожежні двері та ворота у протипожежних перешкодах повинні мати пристосування для самозакриття та ущільнювачі у стулках. Протипожежні вікна не повинні відкриватися.
Межа вогнестійкості окремих будівельних конструкцій залежить від їх товщини чи площі поперечного перерізу та фізико-хімічних властивостей матеріалів, з яких вони виготовлені. Наприклад, стіни з червоної цегли товщиною 38 см мають межу вогнестійкості близько 11 год., а з натурального каменя тої ж товщини — 7 год. Для перегородок із силікатної та червоної цегли товщиною 12 см межа вогнестійкості становить 2,5 год., гіпсових та гіпсошлакових товщиною 10 см — 1,7 год., дерев'яних (товщина 15 см), поштукатурених з обох сторін (товщина шару штукатурки 2 см) — 0,75 год.
