Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці

_____________________________________________________________

До змісту

Тема 1.4 Міжнародна організація праці (моп)

Анотація

Розглядаючи цю тему, Ви познайомитесь з метою, структурою, завданням Міжнародної організації праці (МОП), основними конвенціями МОП в галузі охорони праці.

__________________________________________________________________

1 Міжнародна організація праці (моп)

Міжнародна Організація Праці (МОП) є однією з багатосторонніх структур, що успішно виконують свій мандат з нагляду за безпекою людини та її здоров’ям на виробництві. МОП була створена 1919 року за задумом промислово розвинутих країн для вирішення їх спільних проблем.

Захист працівників від пов'язаних з роботою нездужань, хвороб і травм є частиною історичного мандата МОП. Хвороби і травми не є неми­нучими супутниками трудової діяльності, а бідність не може слугувати виправданням неуваги до безпеки і здоров'я працівників. Першочерго­ва мета МОП – сприяти створенню можливостей для жінок і чоловіків отримати гідну і продуктивну роботу в умовах свободи, рівності, соціаль­ної захищеності і поваги людської гідності. Ми об'єднали все це у понятті «Гідна робота». Гідна робота – це безпечна робота. А безпечна ро­бота, зі свого боку, є позитивним чинником підвищення продуктивності й економічного зростання.

У 1944 році делегати Міжнародної конференції праці ухвалили Філадель­фійську Декларацію. Вона стала додатком до Статуту і донині є хартією цілей та зав­дань МОП. Декларація проголошує такі принципи: праця не є товаром; свобода слова та свобода об'єднання – необхідна умова постійного прогресу; бідність у будь-якому місці є загрозою для загального добробуту; люди, незалежно від раси, віри або статі, мають право на матеріальний добробут і духовний розвиток в умовах свободи та гідності, економічної стабільності та рівних можливостей.

Тристороння структура МОП

Роботодавці, працівники та уряд на Міжнародній конференції праці

МОП завжди була унікальним форумом, на якому уряди та соціальні партнери 175 держав-членів можуть вільно і відкрито обговорювати свою національну політику й практику. Тристороння структура МОП робить її єдиною серед всесвітніх організацій, в якій роботодавці і працівники мають однаковий голос з урядом у формуванні політичного курсу та програм.

Міжнародна конференція праці проводиться в червні кожного року в Женеві.

Конвенція міжнародної організації праці

Це міжнародний договір на рівні урядів держав у питаннях трудо­вих стосунків (включаючи охорону праці), передбачливе дотримання загальновизнаних, погоджених правил. Конвенція (франц. convention (лат. conventio – договір, погодження) приймається щорічно на Міжнародній конфе­ренції праці, яка є найвищим органом Міжнародної орга­низації праці (МОП).

У Декларації про засадничі принципи і права в сфері праці, прий­нятій МОП в 1998 р., заявлено, що всі держави-чле­ни МОП мають зобов'язання, які випливають з єдиного факту їх членства в Організації, — дотримувати, укріплювати, реалізовувати у дусі доброї волі і відповідно до Статуту засадничі принципи в сфері праці:

 свободу асоціації і реальне визнання права на ведення колек­тивних переговорів;

 скасування всіх форм примусової або обов'язкової праці;

 реальна заборона дитячої праці;

 недопущення дискримінації в сфері праці і зайнятості.

Загальновизнані принципи і норми міжнародного права і між­дународних договорів різних країн відповідно до конституцій є складовою частиною їх правової системи. Якщо міжнародним договором встановлені інші правила, ніж передбачені зако­нами і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права, застосовуються правила міжнародного до­говора.

МОП прийнято 177 конвенцій і 184 рекомендації. Вони охоплюють практично всі аспекти трудового права і права у сфері соціального забезпечення. 50 конвенцій було ратифіковано СРСР, з них 43 продовжують діяти в РФ. Україною за станом на 2007 р. ратифіковано 62 Конвенції МОП. До найбільш важливих, прийнятих Генеральною конференцією МОП, відносяться конвенції (К):

 1932 р. (№29) про примусову або обов'язкову працю;

 1947 р. (№ 81) про інс­пекції праці в промисловості і торгівлі і Протокол 1995 р. до До. 1947 р. про інспекцію праці;

 1950 р. (№ 87) про свободу об'єднань і захист права об'єднуватися в профспілки;

 1948 р. (№ 90) про нічну працю підлітків у промисловості;

 1951 р. (№ 98) про застосування принципів права на об'єднання в профспілки і на ведення колективних переговорів;

 1953 р. (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності;

 1952 р. (№ 103) про охорону материнства;

 1959 р. (№ 105) про скасування примусової праці;

 1960 р. (№ 111) про дискримінацію у сфері праці і занять;

 1960 р. (№ 115) про захист працюючих від іонізуючої радіації;

 1966 р. (№ 122) про політику в царині зайнятості;

 1976 р. (№ 138) про мінімальний вік для прийому на роботу;

 1977 р. (№ 148) про захист працівників від професійного ризику повітря,

що викликається забрудненням, шумом і вібрацією на рабо­чих місцях;

 1978 р. (№ 150) про регулювання питань праці;

 1981 р. (№ 155) про безпеку і гігієну праці і виробниче середовище;

 1983 р. (№ 159) про професійну реабілітацію і зайнятість інвалідів;

 1986 р. (№ 162) про охорону праці при використанні азбесту;

 1991 р. (№ 167) про безпеку і гігієну праці в будівництві;

 1999 р. (№ 182) про заборону і негайні заходи з викорінювання найгірших форм дитячої праці;

 2006 р. (№ 187) про основи, що сприяють безпеці і гігієні праці.