- •Харківський машинобудівний коледж
- •1 Загальна анотація електронного навчального посібника
- •2 Що може дати Вам цей електронний навчальний
- •3 Структура курсу і рекомендації щодо користування електронним навчальним посібником
- •5 Література і перелік законів, що рекомендуються для
- •5. Зеркалов д.В. Охорона праці в галузі: Загальні вимоги: навчальний посібник д.В.Зеркалов – к.: «Основа». 2011. – 551 с.
- •Зміст курсу
- •1 Стислі історичні відомості
- •2 Сутність та зміст дисципліни, її значення
- •3 Значення дисципліни у формуванні у майбутніх спеціалістів знань, умінь та навичок зі створення безпечних і здорових умов праці на виробництві
- •4 Зв’язок дисципліни з загальноосвітніми та профлюючими дисципліна-
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.1 Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні
- •1 Стан безпеки праці в світі
- •2 Соціальний діалог у Європейському Союзі
- •3 Соціальний діалог в Україні
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.2 Охорона праці як невід`ємна складова соціальної
- •1 Міжнародний стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •2 Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •3 Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •10 Принципів Глобального Договору
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.3 Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1 Європейський Союз
- •2 Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.4 Міжнародна організація праці (моп)
- •1 Міжнародна організація праці (моп)
- •2 Основні конвенції моп в галузі охорони праці
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.5 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •1 Міжнародна агенція з атомної енергії
- •2 Всесвітня організація охорони здоров'я
- •3 Співдружність незалежність держав (снд)
- •4 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •Тема 1.6 Основні законодавчі та нормативно-правові акти з
- •1 Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці
- •2 Кодування нормативно-правових актів з охорони праці
- •3 Основні нормативно- правові акти з охорони праці
- •4 Основні положення Загальнодержавної Цільової Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •5 Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •Розділ 2 Система управління охороною праці в організації
- •Тема 2.1 Основні вимоги до побудови і функціонування системи
- •1 Організаційна структура суоп
- •2 Основні вимоги до функціонування системи управління охороною праці (суоп).
- •3 Структура Положення про суоп
- •4 Впровадження і функціонування системи управління охороною праці (суоп) на підприємствах
- •5 Орієнтований розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі.
- •Обов’язки з охорони праці бригадира та робітників
- •Обов'язки робітників
- •5 Ефективність функціональної структури суоп
- •Розділ 2 Система управління охороною праці в організації
- •Тема 2.2 Елементи системи управління охороною праці,
- •1 Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Міжнародний стандарт ohsas 18001:2007
- •2 Політика в галузі охорони праці
- •3 Планування заходів з охорони праці
- •Розділ 2 Система управління охороною праці в організації
- •Тема 2.3 Контроль за станом охорони праці
- •1 Контроль стану охорони праці
- •2 Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій
- •3 Оцінка стану безпеки праці в організації
- •4 Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій (плас)
- •5 Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці і промислової безпеки Загальні положення
- •Завдання Системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки (смоПіПб)
- •6 Служби охорони праці місцевих державних администрацій та органів місцевого самоврядування
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.1 Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •1 Динаміка виробничого травматизму в Україні
- •2 Загальні положення та визначення
- •3 Класифікація нещасних випадків
- •4 Обставини, за яких проводиться розслідування нещасного випадку
- •5 Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.2 Розслідування та облік нещасних випадків
- •1 Розслідування нещасних випадків
- •1.6 Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення:
- •2 Облік нещасних випадків
- •3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.3 Розслідування та облік професійних захворювань
- •1 Розслідування випадків хронічних професійних захворювань
- •2 Реєстрація та облік випадків хронічних професійних захворювань.
- •Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.4 Розслідування та облік аварій
- •1 Розслідування аварій на виробництві
- •2 Облік аварій
- •Розділ 3 Травматизм та професійні захворювання в галузі Розслідування нещасних випадків
- •Тема 3.5 Методи дослідження виробничого травматизму
- •1 Методи дослідження виробничого травматизму
- •2 Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •3 Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •4 Визначення збитків, пов’язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.1 Оцінка об’єктів щодо їх вибухопожежонебезпечності
- •1 Категорії виробничих приміщень щодо вибухової та пожежної небезпеки
- •2 Категорії будівель по вибуховій та пожежній небезпеці
- •Тема 4.2 Пожежна безпека будівель та споруд
- •1 Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів
- •2 Протипожежні перешкоди
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.3 Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •1 Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •2 Організація забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •3 Правила пожежної безпеки у навчальних та наукових закладах
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.4 Засоби виявлення пожеж
- •1 Система пожежної сигналізації
- •2 Системи оповіщення про пожежу, засоби зв'язку
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.5 Засоби гасіння пожеж
- •1 Первинні засоби пожежогасіння
- •2 Протипожежне водопостачання
- •3 Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі
- •Розділ 4 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •Тема 4.5 Організація забезпечення пожежної безпеки.
- •1 Пожежна безпека технологічного устаткування та виробничих процесів
- •2 Пожежна профілактика під час експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, електрообладнання, систем опалення, вентиляції
- •Тема 4.7 Державний пожежний нагляд
- •1 Державний пожежний нагляд
- •Розділ 5 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •Тема 5.1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •2 Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •3 Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
- •Розділ 5 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •Тема 5.2 Контроль стану умов праці на підприємстві
- •1 Держгірпромнагляд
- •2 Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •1. Забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту
- •2. Дотримання вимог пожежної безпеки
- •3. Дотримання правил безпеки під час експлуатації обладнання
- •4. Дотримання правил безпеки в процесі експлуатації вантажопідіймальних механізмів
- •5. Дотримання правил безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •6.Дотримання правил безпеки під час експлуатації вибухозахищених вентиляторів
- •7. Дотримання вимог електробезпеки
- •8. Дотримання правил безпеки в процесі експлуатації комп’ютерів
- •Та професійного захворювання на виробництві
- •Тема 6.1 Принципи та види страхування
- •1 Завдання страхування від нещасного випадку
- •2 Принципи та види страхування
- •2.1 Основними принципами страхування від нещасного випадку є:
- •2.2 Види страхування
- •3 Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку
- •4 Страховий ризик і страховий випадок
- •Розділ 6 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •Тема 6.2 Фонд соціального страхування
- •1 Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду
- •2 Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •3 Обов’язки Фонду
- •4 Права та обов’язки застрахованої особи
- •5 Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •6 Профілактика нещасних випадків
- •Розділ 6 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •Тема 6.3 Фінансування страхування від нещасного випадку
- •1 Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •2 Страхові тарифи
- •2 Страхові виплати
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика підприємства, об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (сталася аварія)
- •3. Обставини, за яких стався нещасний випадок (сталася аварія)
- •4. Причини настання нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин настання нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •7. Перелік матеріалів, що додаються
- •Список скорочень
Розділ 1 Міжнародні норми в галузі охорони праці
_____________________________________________________________
До змісту
Тема 1.3 Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
Анотація
Вивчаючи матеріал цієї теми Ви познайомитесь з метою створення та завданням Європейського Союзу (ЄС), директивами ЄС щодо захисту працівників та директивами ЄС щодо випуску товарів на ринок.
__________________________________________________________________
1 Європейський Союз
Створення Європейського Союзу було затверджено Трактатом 7 лютого 1992 року в Маастрих (Нідерланди). Побутує думка, що Європейський Союз і Європейська Спільнота є тим самим об’єднанням. Насправді, між ними є різниця.
Європейський Союз – це об’єднання демократичних європейських країн, які об’єдналися заради миру та розвитку.
Європейський Союз – це міждержавне утворення, країни, що входять до його складу, заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому стало можливо демократично приймати рішення з конкретних питань, які становлять спільний інтерес, на європейському рівні. Європейський Союз створив спільну валюту, спільний ринок, в якому люди, послуги, товари і капітал пересуваються вільно. Він намагається зробити так, щоб внаслідок соціального прогресу та справедливої конкуренції якомога більше людей могли скористатися перевагою спільного ринку.
Згідно з Маастрихтським Договором, ЄС базується на трьох стовпах:
1. Повноваження першого стовпа дуже широкі, а саме: спільний внутрішній ринок, тобто вільний рух осіб, капіталу, товарів та послуг, митний союз, спільна торговельна політика, спільна сільськогосподарська політика та політика рибальства, спільна транспортна та енергетична політика, Європейський Соціальний Фонд, спільна політика з питань охорони навколишнього середовища, захист конкуренції, підтримка наукового та технологічного розвитку, охорона здоров'я та споживачів, цивільна оборона, туризм та спорт.
2. Другий стовп – це Спільна Зовнішня Політика та Політика Безпеки (СЗППБ).
Їі завданням є зміцнення єдності та незалежності Європи, що повинно сприяти збереженню миру, безпеки, прогресу на цілому континенті та в світі. Цілі СЗППБ: охорона спільних цінностей, життєвих інтересів, незалежності та цілісності ЄС, згідно з принципами Хартії Об'єднаних Народів, зміцнення безпеки ЄС та його членів, збереження миру та зміцнення міжнародної безпеки, підтримка міжнародної співпраці, розвиток та зміцнення демократії, а також легітимних урядів та поваги до прав людини і основних свобод.
3. Третій стовп – співпраця у сфері юстиції та внутрішніх справ.
Визначаючи обов'язки країн-членів у межах третього стовпа, творці Договору про ЄС не включили до діяльності ЄС питання, пов'язані з утриманням громадського спокою та охорону внутрішньої безпеки. У рамках третього стовпа, ЄС зобов'язується: забезпечити громадянам ЄС високий рівень охорони з питань свобод, безпеки та юстиції, запобігати расизму і ксенофобії, а також боротися з цими явищами, запобігати організованій злочинності та боротися з ними, боротися з тероризмом, торгівлею людьми, торгівлею наркотиками, торгівлею зброєю, корупцією та зловживаннями.
Маастрихтська угода створила нову структуру з трьома “опорами”, які мають як політичний, так і економічний характер. Це – Європейський Союз (ЄС).
Отже, діяльність ЄС базується на 4 угодах:
Угода про створення Європейського співтовариства вугілля та сталі (ЄСВС). Підписана 18 квітня 1952р. в Парижі, набрала чинності 23 липня 1952 року, втратила чинність 23 липня 2002року;
Угода про створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС) – підписана 25 брезеня 1957 р., набрала чинності з 1 січня 1958р.;
Угода про створення Європейської агенції з атомної енергетики (Євроатом), підписана в Римі разом з ЄЕС. На ці дві угоди часто посилаютья як і на „Римські угоди”. Коли вживається термін „Римська угода”, мається на увазі лише ЄЕС;
Угода про Європейський Союз (ЄС), підписана в Маастріхті 7 лютого 1992р., набрала чинності 1 листопада 1993р.
2 жовтня 1997 р.підписано Амстердамський Договір, набув чинності 1 травня 1999р., вніс зміни в угоду про Європейське Співтовариство та Європейський Союз, замінивши літери у назвах статей Угоди про Європейський Союз числами. Договір не мав суттєвого впливу на функціонування ЄС.
26 лютого 2000 р. – Ніццький Договір, набрав чинності 1 лютого 2003р., спрямовувався на вирішення інституційних проблем ЄС, пов'язаних із розширенням (зміна кількості голосів, якими володіють держави в Раді ЄС тощо).