1.3 Розробка конструкції деталі (вузла)

Насамперед треба визначити призначення складальної одиниці, чітко визначати вимоги щодо складальної одиниці та окремих її елементів.

В процесі проектування слід орієнтуватися на конструкції, що існують та успішно працюють, користуватися даними їх геометричних і вагових співвідношень. Необхідно зробити конструктивний аналіз аналогів складальної одиниці, що використовується в сучасних двигунах вітчизняного та закордонного виробництва і вибрати для заданого у дипломному проекті двигуна найбільш ефективний зразок.

Виконати описання будови та принципу роботи складальної одиниці, визначити матеріали для виготовлення окремих її деталей. опис повинен бути гранично ясним, стислим, але з повним охопленням теми. Для повноти розкриття питання рекомендується у текстовій частині подавати натурні знімки, ескізи, схеми, тощо.

Література [ 1, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 30, 31 ]

1.4 Обґрунтування вибору деталі (вузла)

Обґрунтовуючи вибір деталі (вузла) слід орієнтуватися на конструкції, що існують та успішно працюють, користуватися даними їх геометричних і вагових співвідношень.

Якщо дипломним завданням передбачене обґрунтування вибору деталі (вузла), що потребує виконання розрахунку будь-якої системи (паливної, масляної, охолодження та інше) або агрегату (пускового, повітроочистки, насоса та інше), то спочатку вказується мета розрахунку. Потім наводяться вихідні дані для розрахунку з необхідними поясненнями та зазначенням джерел їх запозичення.

Результати розрахунків бажано зводити у таблиці (якщо це доцільно) або виносити рядком нижче для зручного орієнтування у тексті.

Обґрунтовуючи вибір деталі (вузла) повинна бути принципова схема системи або агрегату з схематичною ув’язкою їх із другими агрегатами або двигуном.

Якщо за завданням на диплом необхідно виконати розрахунок на міцність, то спочатку, після формулювання розрахункового завдання, слід навести вихідні дані для розрахунку:

• розрахункову схему з нанесенням усіх зовнішніх та реактивних сил (із посиланням на джерело, наприклад, динамічний розрахунок та т.і.);

• матеріал деталі та його механічні характеристики;

• розрахункові формули.

Далі виконується розрахунок із дотриманням рекомендацій, що надані вище. Після виконання розрахунку необхідно зробити висновок.

Література [ 2, 8, 9, 51 ]

2 ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ РОЗДІЛ

2.1 Планування машинного приміщення

Під час проектування машинного приміщення слід орієнтуватися на загальні вимоги, які не залежать від типу двигунів, до того приміщення, де будуть встановлюватися двигуни:

• вільний доступ до всіх елементів установки, за якими необхідні періодичні спостереження;

• можливість демонтажу та розбирання обладнання, якому потрібен періодичний ремонт, заміни і регулювання;

• підвід і відвід трубопроводів систем двигунів внутрішнього згоряння.

Література [ 26, 27, 28, 29, 49, 55]

2.2 Вимоги до фундаментів під двигуни внутрішнього згоряння

Під час складання вимог до фундаментів під двигуни внутрішнього згоряння необхідно:

• виконати аналіз фундаментної конструкції для вибору марки бетону;

• вибрати матеріали арматури та вагу арматури на 1 м³ об’єму фундаменту;

• вибирати співвідношення мас двигуна до фундаменту.

Література [ 54, 56 ]

2.3 Вибір амортизаторів для двигунів внутрішнього згоряння

В процесі монтажу двигуна внутрішнього згоряння на кожному з фундаментів обов’язково передбачають установку компенсуючих ланцюгів, які розташовані між опорними лапами двигуна і площинами фундаменту. Вибір амортизаторів виконують за:

• граничними навантаженнями на амортизатор;

• типорозміром, який визначається масою двигуна і числом отворів у його опорних лапах.

Література [54, 56]

2.4 Аналіз існуючого ринку сервісного обслуговування двигунів

При виконанні аналізу існуючого ринку сервісного обслуговування двигунів необхідно визначити:

• попит на послуги сервісного обслуговування двигунів;

• кількість двигунів, що знаходяться на території, яка обслуговується підприємством;

• можливість вдосконалення і розвитку сервісного центру.

Література [ 26, 27, 28, 29]

2.5 Розрахунок і обґрунтування виробничої програми

Розрахунок і обґрунтування виробничої програми рекомендується виконувати в такій послідовності:

• визначення нормативної трудомісткості технічного обслуговування та поточного ремонту;

• корегування трудомісткості в залежності від кліматичних умов;

• визначення орієнтованого значення річної трудомісткості;

• розподілення річної трудомісткості технічного обслуговування та поточного ремонту за видами робіт;

• визначення орієнтованого значення числа робочих.

Література [ 26, 27, 28]

2.6 Вибір місця розташування сервісного центру

На підставі аналізу існуючого ринку і обґрунтування виробничої програми сервісного обслуговування двигунів вибирається місце розташування сервісного центру.

Література [ 26, 29 ]

3 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

У технологічному розділі проекту необхідно виконати проектування маршрутно-операційної технології відповідно до завдання:

- технологічного процесу механічної обробки деталі (п.3.1, 3.2);

- технологічного процесу складання і випробування вузла (п.3.1, 3.3);

- технологічного процесу монтажу двигунів внутрішнього згоряння (п.3.1, 3.3);

- технологічного процесу діагностики і технічного обслуговування вузла (п.3.1, 3.3).

3.1 Аналіз технологічності конструкції деталі (вузла)

Основні задачі, які розв'язуються під час аналізу технологічності конструкції деталі (вузла), зводяться до можливого зменшення трудомісткості і металомісткості, можливості обробки деталі або складання, розбирання чи обслуговування вузла високопродуктивними методами. Таким чином, поліпшення технологічності конструкції дозволить знизити собівартість її виготовлення (експлуатації, обслуговування).

Аналіз технологічності конструкції деталі доцільно проводити у такій послідовності:

- установити можливість застосування високопродуктивних методів обробки;

- визначити важкодоступні для обробки місця;

- зв’язати зазначені на креслениках граничні відхилення розмірів, параметри шорсткості і просторові відхилення за геометричною формою і взаємним розташуванням поверхонь з геометричними похибками верстатів;

- визначити поверхні, які можуть бути використані при базуванні, необхідність введення допоміжних баз.

У порядку вивчення вихідних даних необхідно визначити з якого матеріалу виготовляється деталь, та його властивості.

Аналіз технологічності конструкції вузла рекомендується проводити в такій послідовності:

- визначити можливість спрощення конструкції;

- зручність і надійність конструкції при складанні, технічному обслуговуванні і ремонті;

- інструментальна доступність конструкції, тобто забезпечення вільного доступу складального інструменту до її поверхонь спряження при складанні (обслуговуванні);

- можливість застосування високопродуктивного обладнання і складального інструменту.

Література [ 24, 58 ]

3.2 Проектування технологічного процесу механічної обробки деталі

3.2.1 Проектування вихідної заготовки

Проектування вихідної заготовки включає в себе вибір методу одержання вихідної заготовки, вибір загальних припусків і розрахунок розмірів вихідної заготовки з граничними відхилами та визначення коефіцієнту використання матеріалу.

Проектування вихідної заготовки проводиться на підставі аналізу конфігурації деталі, розгляду матеріалу і його технологічних властивостей, типу виробництва, технічних вимог, економічних та інших факторів.

Після вибору методу одержання вихідної заготовки варто навести конкретні обґрунтування цього вибору.

Розрахунок розмірів вихідної заготовки проводиться шляхом визначення загальних припусків на механічну обробку, які додаються для зовнішніх поверхонь до розмірів або віднімаються для внутрішніх поверхонь від розмірів поверхонь готової деталі. Загальні припуски і граничні відхилення на виливки, поковки і прокат визначаються за таблицями відповідних стандартів. Розрахунки рекомендується занести в таблицю 3.1.

Для визначення коефіцієнта використання металу вихідної заготовки потрібно визначити її масу і відношення маси деталі до маси заготовки.

Цей коефіцієнт повинен підвищуватися за рахунок застосування прогресивних методів одержання вихідних заготовок.

Таблиця 3.1 – Загальні припуски і розміри заготовки

Розмір поверхні, мм	Шорсткість поверхні	Загальний припуск, мм	Розмір заготовки з граничними відхилами, мм

Література [ 24, 37, 40 ]