Питання до теми

1. Надайте визначення поняттям “метод” та “методологія”.

2. Яку роль відіграють загальнонаукові методи у соціальному пізнанні?

3. В чому полягає специфіка методології соціального пізнання?

4. Назвіть основні компоненти системи соціального знання.

5. Які групи категорій можна виділити у теорії соціальної роботи за рівнем узагальнення?

6. Чому соціальні науки можна вважати мультипарадигмальними?

7. Яким чином відрізняються дослідження у сфері соціальної роботи, що здійснюються в межах кількісного та якісного методологічних підходів?

1.2 Методологія, методи, техніка, процедура соціальних досліджень

Методологія та методи конкретного соціального дослідження у сфері соціальної роботи

Методологія конкретного соціального дослідження – стратегія наукового пошуку, яка спирається на усвідомлення завдань, методів його проведення, програмних установок, нормативів теорії предметної області. Методологія дослідження включає всю сукупність процедур, спрямованих на одержання необхідної інформації, її опрацювання та аналіз (методи, методику, техніку), підкоряючи їх загальним пізнавальним та прагматичним цілям.

Вище було розкрито зміст такої складової методології дослідження, як метод. Які ж саме методи застосовуються у дослідженнях, що проводять фахівці ЦССМ з метою розв’язання тих чи інших теоретичних та практичних завдань соціальної роботи з молоддю? У таблиці 1 наводиться класифікація методів досліджень у сфері соціальної роботи, побудована за основними критеріями їх диференціації.

Таблиця 1

Класифікація методів досліджень у сфері соціальної роботи

Критерії класифікації	Методи
За рівнем знання	Теоретичні та емпіричні
В залежності від стратегії одержання та аналізу інформації	Кількісні та якісні
За ступенем важливості	Основні та допоміжні
За етапом дослідження	Вибірки Вимірювання Збирання інформації Опрацювання даних
За сферою, до якої належіть об’єкт дослідження	Соціологічні Соціально-психологічні Соціально-педагогічні Соціально-економічні та ін.

В залежності від того, на що спрямований процес дослідження, тобто що виступає його об’єктом – окремий індивід, група людей, верства населення чи соціальна спільнота – використовують різні методи одержання соціальної інформації з проблеми, яка цікавить дослідника. Якщо об’єктом дослідження виступає окрема особистість чи невелика соціальна група, застосовують психологічні методи дослідження. Інструменти і методичні засоби психодіагностики дозволяють вивчати соціально-психологічні характеристики як окремої особистості, так й груп людей (наприклад, соціально-психологічний клімат у групі, структуру міжособистісних відносин у навчальних та професійних колективах і т.д.). Психологічні методи активно використовуються фахівцями ЦССМ у профорієнтаційній роботі з молоддю, у організації підбору персоналу установ та організацій, визначенні області перенавчання та підвищення кваліфікації кадрів та в інших областях.

В зв’язку з тим, що об’єктом соціального експерименту чи спостереження не можуть бути надто великі за чисельністю групи людей, ці методи демонструють найбільшу ефективність як засоби соціальної психології та педагогіки. Великі соціальні групи та спільноти є об’єктом соціологічних досліджень. Як правило, для вивчення інтересів, потреб, установок, думок широких верств населення використовують масові соціологічні опитування.

Методи соціальних досліджень, зокрема, тестове та анкетне опитування, інтерв’ю, спостереження, експеримент, є ефективним засобом розв’язання наукових, методичних та практичних завдань, що виникають у педагогічній діяльності. Наприклад, тестове опитування дозволяє оцінювати ефективність заходів, пов’язаних з вдосконаленням методичного забезпечення навчального процесу: в даному випадку метод виступає засобом заміру попереднього стану об’єкта (скажімо, успішності учнів, слухачів курсів підвищення кваліфікації у системі соціального захисту та ін.) та його характеристик після здійснення експериментального впливу (наприклад, після введення в навчальний процес нової методики) та оцінити ефективність цього впливу шляхом порівняння результатів попереднього та послідуючого замірів.

Методика, техніка, процедури соціального дослідження

У соціальних науках існують різні способи визначення поняття “методика дослідження”. У вузькому розумінні методика соціального дослідження – це сукупність методичних засобів, пов’язаних з реалізацією методу. З цієї точки зору методика включає інструментарій збору інформації; наприклад, якщо дослідження проводиться із застосуванням методу анкетування, методика включатиме анкету, інструкцію та завдання на опитування (бланк пошуку респондентів маршрутним методом, квотні обмеження та ін.). Однак більш поширеним є широке трактування змісту поняття “методика соціального дослідження”, згідно з яким під методикою розуміють систему операцій, процедур, прийомів встановлення соціальних фактів, їх систематизації та засобів аналізу [10, с.159]. Як можна бачити, подібне визначення методики соціального дослідження дозволяє включити в це поняття фактично всі складові методології конкретного дослідження – від методів формування вибірки до засобів кількісного опрацювання інформації – за винятком суто аналітичних, логічних процедур та загальнонаукових методологічних принципів.

Техніка – система операцій, пов’язаних з реалізацією конкретного методу. Наприклад, якщо методом одержання соціальної інформації обране опитування, дослідник звертається до техніки “закриття” питань переліком варіантів відповідей [28, с.63]. Реалізація вибіркового методу передбачає уточнення техніки вилучення одиниць спостереження з генеральної сукупності: при цьому може застосовуватися розрахунок “кроку” вибірки, випадково-механічний відбір та інші техніки. До техніки можна також віднести сукупність прийомів контролю якості інформації (експертні оцінки, співставлення з результатами інших досліджень, повторні опитування), статистичні прийоми та математичні розрахунки, пов’язані з класифікацію даних, встановленням емпіричних залежностей, побудовою індексів і т.і. Характерною особливістю технічних прийомів є їх жорстка стандартизація, завдяки чому вони можуть застосовуватися щодо різних об’єктів.

Процедура – це послідовність операцій під час організації та проведення дослідження. Різні дослідження, орієнтовані на аналіз одного й того самого об’єкту, чи на вивчення різних об’єктів ідентичними методами, можуть мати свою процедурну специфіку. Наприклад, вивчення способу життя сучасної молоді може спиратися на одержання на попередньому етапі експертних оцінок з вивчаємої проблеми та на масове опитування як метод збирання основного масиву інформації. Водночас якісь інші аспекти даної проблеми можуть підлягати аналізу із застосуванням методу спостереження чи фокусованого інтерв’ю. При схожих об’єктах вивчення процедури дослідження різнитимуться. Іноді навіть за умови ідентичності методів збирання емпіричних даних дослідження із схожими предметними областями спираються на застосування різних способів побудови вибірки. Наприклад, відомі експерименти, коли інформація одного й того ж самого характеру одержувалася із використанням різних видів вибірки (в одному випадку це був імовірнісний відбір, в іншому – квотна вибірка).

Ефективність будь-якого соціального дослідження суттєво залежіть від ступеню досконалості його методологічного базису. Система методів, конкретні методики, інструменти, процедури, що забезпечують дослідницький процес, дозволяють перейти від стадії усвідомлення актуальності тієї чи іншої проблеми, її теоретичного осмислення, до безпосереднього розв’язання на основі одержаних дослідником емпіричних даних.

Треба відзначити, що система методів соціальних досліджень, є достатньо динамічною. Вона постійно вдосконалюється під впливом цілої низки чинників. По-перше, розвиток самої соціальної реальності, динамічність соціальних об’єктів та явищ викликає необхідність постійних змін у системі засобів їх наукового пізнання. По-друге, взаємодія різних галузей соціального та, взагалі, наукового знання обертається конструктивними запозиченнями та у кінцевому рахунку сприяє розвиткові як конкретнонаукової методології, так й теорії і методології соціальної роботи як нової галузі наукового знання. Іншим важливим чинником вдосконалення методологічного забезпечення соціальних досліджень, в тому числі й з молодіжної проблематики, на сьогодні є зростання затребуваності їх результатів у сфері практичної діяльності. Можна припустити, що це питання дедалі набуватиме все більш актуального характеру.