
- •Автоматизація виробничих процесів легкої промисловості та хімічних технологій лабораторний практикум
- •6.0918 Легка промисловість, 6.0922електромеханіка,
- •6.0916–Хімічна технологія та інженерія,
- •6.0902Інженерна механіка
- •Лабораторна робота №1 вимірювання та обробка результатів вимірювань
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •1.1 Вимірювання, похибки вимірювань, обробка результатів вимірювань
- •У загальному випадку абсолютна похибка вимірювання
- •1.2 Використання персонального комп’ютера для обробки
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Звіт по роботі
- •4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2
- •Метрологічна обробка результатів багаторазових
- •Прямих вимірювань
- •Мета роботи: вивчення методики метрологічної обробки результатів багаторазових прямих вимірювань та одержання навиків її використання при роботі на персональних комп’ютерах.
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Порядок виконання роботи
- •2.1 Моделювання процесу багаторазового вимірювання фізичної величини
- •2.2 Обробка результатів багаторазових прямих вимірювань
- •3 Звіт по роботі
- •4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 вивчення та дослідження реостатних вимірювальних перетворювачів
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •Залежно від конструкції реостатного вимірювального перетворювача його статична характеристика може бути плавною (рисунок 3.3, пряма 2) або східчастою (рисунок 3.3, крива 1).
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Обробка результатів вимірювання
- •Інструкція до програми:
- •4 Звіт по роботі
- •5 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 дослідження електромагнітного реле постійного струму
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Опрацювання результатів вимірювання
- •Інструкція до програми:
- •4 Звіт по роботі
- •5 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 вимірювання температури термоелектричними термометрами
- •1 Стислі теоретичні відомості
- •2 Опис лабораторної установки
- •3 Методичні вказівки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Звіт по роботі
- •6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 проектування та аналіз автоматизованих систем керування електроприводами технологічних машин
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Опис лабораторної установки
- •3 Приклад проектування та аналізу роботи схеми керування
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Приклади завдань на проектування схем керування електроприводами (таблиця 6.2)
- •6 Звіт по роботі
- •7 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7 аналіз і синтез схем систем дискретного керування на контактних і безконтактних елементах
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Звіт по роботі
- •4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №8 аналіз динамічних властивостей технологічних об'єктів
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Звіт по роботі
- •4 Контрольні питання
- •Експериментальний спосіб одержання кривої розгону об’єкта?
- •Лабораторна робота №9 автоматичні регулятори та системи регулювання
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Опис лабораторної установки
- •3 Методичні вказівки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Звіт по роботі
- •6 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №10 аналіз функціональних схем автоматизації технологічних процесів
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •1.1 Умовні позначення на схемах автоматизації технологічних процесів (за гост 21.404-85)
- •1.1.1 Зображення приладів та засобів автоматизації
- •1.1.2 Способи і методика розміщення умовних зображень на фса
- •1.1.3 Зображення фса у випадку використання керуючих обчислювальних машин
- •1.1.4 Фса керування процесом шиття швейною машиною
- •Мікропроцесорний пристрій
- •2 Приклади аналізу фса технологічних процесів
- •2.1 Проаналізувати схему автоматизації сушильної камери, виконану за госТом 21.404-85 ( рисунок 10.4)
- •2.2 Проаналізувати систему автоматизації приготування робочих розчинів у хімічному виробництві
- •3 Порядок виконання роботи
- •Отримати варіант індивідуального завдання у викладача.
- •Провести аналіз функціональної схеми автоматизації технологічного процесу у відповідності з індивідуальним завданням.
- •Вказати, які елементи автоматики можуть бути використані при складання принципової схеми.
- •4 Звіт по роботі
- •5 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №11 аналіз принципових схем автоматизації
- •Приклади аналізу принципових схем автоматизації
- •Система дистанційного вимірювання швидкості обертання вала технологічної машини
- •1.2 Система автоматизації процесу волого-теплової обробки одягу
- •3.3 3.4 Електрична енергія на злив в атмосферу 1 2 3 4 5 6 7 8 9
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Звіт по роботі
- •4 Контрольні питання
Лабораторна робота № 6 проектування та аналіз автоматизованих систем керування електроприводами технологічних машин
Мета роботи: ознайомлення студентів з релейно-контактними схемами, принципом їх роботи, методиками проектування систем керування електроприводами технологічного обладнання, придбання навиків монтажу та аналізу їх роботи.
1 Короткі теоретичні відомості
При проектуванні принципових релейно-контактних схем систем дискретного керування слід точно сформулювати технічні умови функціонування такої системи. Надалі можна йти двома шляхами: спроектувати принципову схему з типових фрагментів, які відображають окремі позиції технічних умов, або записувати технічні умови логічними формулами (використовуючи логічні функції НЕ, АБО, І), математично обробляти одержану узагальнену формулу й відображати її відповідною схемою.
Типові фрагменти релейно-контактних схем для проектування систем дистанційного керування електроприводами наведені у таблиці 6.1. Розглянемо їх.
1 Використовується в схемах як підсилювач (наприклад, якщо при спрацьовуванні малопотужного контакту SA1 треба забезпечити замикання кола більш потужного навантаження - лампи EL1) або при необхідності розмножити кількість контактів (наприклад, якщо спрацьовування одного замикаючого контакту SA1 має забезпечити роздільне замикання кіл кількох навантажень R).
2 Використовується при необхідності змінити вид контакту на протилежний (наприклад, якщо треба, щоб при спрацьовуванні замикаючого контакту SA2 коло лампи EL2 розривалось).
3 Струм по колу проходить, якщо замикається хоч один з паралельно з'єднаних замикаючих контактів.
4 Струм у колі зберігатиметься, доки залишається замкненим хоч один із паралельно з'єднаних розмикаючих контактів.
5 Струм по колу проходить, якщо замикаються всі послідовно з'єднані замикаючі контакти.
6 Струм у колі зберігатиметься, якщо залишаються замкненими всі послідовно з'єднані розмикаючі контакти.
7 Якщо певна подія може статися тільки після здійснення деякої попередньої.
8 Якщо, навпаки, певна подія може статися тільки при відсутності дії попередньої.
9 Натиснення на кнопку SB1 примушує реле КМ11 спрацювати, внаслідок чого замикаючий контакт КМ11 шунтує контакт SB1, і реле КМ11 залишиться спрацьованим і після розмикання контакту кнопки SB1; якщо ж хоча б короткочасно натиснути на кнопку SB2, реле КМ11 відпустить, і схема повернеться у початкове положення, у якому й залишиться до нового натиснення на кнопку SB1.
10 Використовується при необхідності керувати схемою з двох незалежних кнопкових станцій, розміщених на відстані одна від одної.
11 Натиснення на SB7 забезпечує роботу електродвигуна в певному напрямі (назвемо таку роботу «вперед»); натиснення на SB9 забезпечує роботу в протилежному напрямі («назад»); натиснення на SВ8 розмикає коло будь-якої котушки (KМ13 або КМ14) й забезпечує зупинку електродвигуна; розмикаючий контакт КМ13 включений послідовно з котушкою реле КM14 та розмикаючий контакт КМ14 включений послідовно з котушкою реле КМ13 забезпечують взаємовиключаюче блокування (якщо вже спрацювало КМ13 - вмикання КМІ4 неможливе, і навпаки, якщо спрацювало KМ14, то неможливе вмикання КМ13).
12 Для режимної зупинки електродвигуна використовується SB11, для аварійної зупинки при перевантаженні двигуна - контакт KК теплового реле захисту (див. рисунок 6.1); відповідно до фрагмента 6 - контакти SB11 та KK поєднуються послідовно (це - так звана «схема магнітного пускача»).
Рисунок 6.1 – Теплове реле
1 – біметалева пластина; 2, 3 – нагрівальні елементи; 4 – пружина;
5 – важіль; 6 – кнопка; 7 – контакти
13 Забезпечує вмикання реле КМ16 з самоблокуванням, режимне його відмикання (за допомогою SB13), а також аварійне відмикання при спрацьовуванні будь-якого технологічного контакту (SQ1 або SQ2); для цього розмикаючий контакт SQ1 вмикається послідовно з SB13, а замикаючий контакт SQ2 спочатку треба інвертувати, і контакт реле-інвертора KМ17 теж ввімкнути у послідовне коло.
Таблиця 6.1 – Фрагменти релейних схем
№ п/п |
Операція |
Схема |
Логічна |
||
1 |
Ствердження (реле-повторювач: при замиканні SA1 замикаються кола лампи EL1 та навантажень R1 і R2) |
|
2 |
Заперечення (реле-інвертор: при замиканні SA2 лампа EL2 відмикається) |
|
3 |
Диз’юнкція стверджень (реле КМ3 спрацьовує, якщо замикаються контакти SA3 або SA4) |
|
4 |
Диз’юнкція заперечень (реле КМ4 спрацьовує, поки замкнені контакти SA5 або SA6) |
|
5 |
Кон’юнкція стверджень (реле KM5 спрацьовує, якщо замикаються контакти SA7 і SA8) |
|
|
|
|
Продовження таблиці 6.1 |
||
6 |
Кон’юнкція стверджень (реле KM6 спрацьовує, поки замкнені контакти SA9 і SA10 ) |
|
Блокування |
||
7 |
Дозволене (замикання SA12 спричинить спрацьовування реле КМ8 тільки при умові, якщо до цього спрацювало реле КМ7) |
|
8 |
Виключне (замикання SA14 спричинить спрацьовування реле КМ10 тільки при умові, якщо до цього не спрацювало реле КМ9) |
|
Самоблокування |
||
9 |
З режимним поверненням (для нереверсивного керування; кнопкова станція складається з кнопок SВ1 та SВ2) |
|
10 |
При керуванні з двох кнопкових станцій (перша кнопкова станція складається з кнопок SВ3 та SВ4, друга – з SВ5 та SВ6) |
|
|
||
Продовження таблиці 6.1 |
||
11 |
З режимним поверненням і взаємовиключним блокуванням (для реверсивного керування; кнопкова станція – з кнопок SВ7, SВ8 та SВ9) |
|
12 |
З режимним (для нереверсивного керування; кнопкова станція – з кнопок SВ10 та SВ11) або аварійним поверненням (при спрацьовуванні теплового реле КК) |
|
13 |
З режимним (для нереверсивного керування; кнопкова станція – з кнопок SВ12 та SВ13) або аварійним поверненням (при спрацьовуванні будь-якого з технологічних контактів SQ1 чи SQ2; оскільки контакт SQ2 – замикаючий, треба використати реле-інвертор КМ17, контакт якого розриватиме коло котушки реле КМ16) |
|
|
|
|
Продовження таблиці 6.1 |
||
14 |
Вмикання сигнальних ламп (засвічування лампи HL1 при роботі реле КМ13, лампи HL2 при роботі КМ14, лампи HL3 при відмиканні цих обох реле) |
|
15 |
Нереверсивне керування трифазним асинхронним електродвигуном із короткозамкненим ротором (для аварійного захисту від перевантаження ввімкнені нагрівальні елементи теплового реле КК) |
|
16 |
Реверсивне керування трифазним асинхронним електродвигуном з короткозамкненим ротором |
|
|
|
|
Продовження таблиці 6.1 |
||
17 |
Плавкі запобіжники FU; для вимикання живлення при їх заміні слугують розмикачі QS |
|
18 |
Автоматичний вимикач QF для вимикання живлення при певній максимальній силі струму I |
|
14 Вмикання сигнальних ламп (для реверсивного керування електроприводом, фрагмент 11).
15 Силова частина схеми нереверсивного керування трифазним електродвигуном; для захисту електродвигуна від перевантаження у дві його фази вмикаються нагрівальні елементи теплового реле KK (див. рисунок 6.1).
16 Силова частина схеми реверсивного керування трифазним електродвигуном: контакти КМ13 подають на статор фази A - B - C, контакти КМ14 подають фази C- B - A; очевидно, що одночасне спрацьовування КМ13 та KМ14 призвело б до короткого замикання; щоб уникнути цього, й здійснюється взаємовиключне блокування (фрагмент 11).
17 Застосування плавких запобіжників для захисту джерела живлення від короткого замикання. При заміні плавких запобіжників напруга з них знімається за допомогою розмикачів (для розмикання струму розмикачі не придатні).
18 Замість плавких запобіжників можна використати автоматичний вимикач QF.