Тема 19 Права людини і громадянина (загальні положення)

Даний урок вимагає від учителя не лише певних загальнометодичних знань, але й глибокого володіння навчальним матеріалом, який відзначається складністю засвоєння учнями і значним обсягом понять, що потребують особливого пояснення.

Особливо важливими позиціями саме цього уроку є проблеми боротьби за юридичне закріплення прав людини в історії цивілізації, класифікація конституційних прав, розкриття суті змісту і доцільності міжнародних стандартів прав людини і громадяни­на, донесення до учнів у доступній для них формі змісту Загальної декларації прав лю­дини, міжнародних пактів про громадянські та політичні права і про економічні, соціальні та культурні права.

Забезпечення належної ефективності уроку вимагає від педагога значної пропедевтичної роботи, яка полягає у попередньому ознайомленні учнів з текстами переліче­них вище важливих міжнародних документів, ратифікованих Україною. Без достатньої кількості текстів цих документів буде складно вимагати від учнів активної роботи під час уроку, тому що необізнаність їх із текстами, прочитаними до уроку, змусить вчите­ля витрачати час, потрібний для роз'яснення і самостійної розумової діяльності учнів, на виклад положень міжнародних документів.

Можливим варіантом підготовки вчителя до проведення даного уроку може бути домовленість з учителем історії про використання ним у порядку міжпредметних зв'язків при вивченні всесвітньої історії «ліхтарика» 2 «Боротьба за юридичне закріп­лення прав людини в історії цивілізації», що забезпечить певну підготовку учнів до свідомого засвоєння змісту теми «Права людини і громадянина».

Якість уроку буде значно вища, якщо вчитель забезпечить логічний зв'язок матеріалу, що вивчатиметься, з попередньо засвоєними поняттями, які вивчалися в темі «Громадянство України».

Мета уроку: Засвоїти дидактичний матеріал, що розкриває основи конституційного статусу громадян України, громадянських, політичних, економічних, соціальних та культурних прав громадян, їх обов'язків, навчити учнів оцінювати факти і положення, що свідчать про необхідність розширення демократії.

Формування на уроці навичок та умінь: Формувати уміння аналізувати позитивні та не­гативні події у сфері прав людини. Продовжити формування навичок щодо захисту власних прав і свобод, а також умінь протистояти порушенням прав і свобод людини у повсякденному житті.

Тип уроку: Урок оволодіння новими знаннями.

Структура уроку:

1. Конституційні принципи правового статусу громадян України.

2. Загальне поняття про права людини і про історію боротьби за їх визнання та юридичне закріплення.

3. Сучасні міжнародно-правові стандарти в галузі прав людини.

4. Класифікація прав і свобод людини.

Методично-дидактичне забезпечення уроку:

1. Конституція України. Розділ II.

2. Коментар до Конституції України (Київ, 1998).

3. Фрагмент Загальної декларації прав людини (підручник, С. 234-236).

4. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права.

5. Міжнародний пакт про соціальні, економічні і культурні права.

Основні терміни і поняття: гарантованість прав і свобод, невід'ємні права людини, юридичне закріплення прав, реабілітація, міжнародні правові стандарти, конституційний статус громадянина, дискримінація, хартія, факультативний протокол, міжнародний захист прав людини, геноцид.

Хід уроку:

Вступне слово вчителя містить у собі характеристику закріплених Конституцією - стати основ правового статусу громадянина (рівність прав громадян, єдність прав та обов'язків, неприпустимість зловживання правом, гарантованість конституційних прав з свобод). Підкреслюється, що лише конституція регулює найважливіші, найбільш суттєві відносини між державою і громадянином. Інші відносини регулюються актами відповідних галузей права (цивільного, адміністративного тощо). Далі доцільне самостійне опрацювання учнями змісту статей 3, 4, 8, 13, 14 Конституції України з метою дослі­дження і вироблення вміння застосовувати загальнодемократичні принципи основ правового статусу громадян:

— невідчужуваність прав і свобод;

— непорушність прав і свобод;

— рівність прав громадян;

— гарантованість конституційних прав і свобод;

— юридична відповідальність за невиконання громадянами своїх конституційних обов'язків.

Після цього вчитель пояснює учням поняття «права людини», нагадує про тривалу боротьбу за визнання й юридичне закріплення цих прав, знайомить учнів з окремими найважливішими документами можна, що ратифіковані Україною: Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права, Конвенцією про права ди­тини тощо.

Після ознайомлення учнів з цими документами можна під новим кутом зору проаналізувати виконання ними домашнього завдання, присвяченого порівняльній характеристиці правового статусу громадян України, іноземців та осіб без громадянства в Україні.

Заключну частину уроку можна присвятити складанню таблиці «Права, свободи й обов'язки людини і громадянина» та підготовці відповідного коментаря до неї. На допомогу учням вчитель може запропонувати таку класифікацію прав і свобод:

— громадянські права (ст. ст. 23, 27-33);

— політичні права (ст. ст. 34-40);

— економічні права (ст. ст. 41-44, 54);

— культурні права (ст. ст. 53-54);

— соціальні права (ст. ст. 45-50);

— екологічні права (ст. 16).

Домашнє завдання:

1. Опрацювати запитання і завдання §19 підручника.

2. Закінчити складання таблиці, робота над якою була розпочата на цьому уроці.

3. Запропонувати одному з кращих учнів ознайомитися зі статтею В. Кутика «За­гальна декларація прав людини.- з історії проектування» (Український часопис прав лю­дини. — 1997. — № 2) і підготувати розповідь про французького юриста Рене Самюеж Кассена, з ім'ям якого пов'язане створення Загальної декларації прав людини.