
- •1.2. Матрицi
- •1.3. Вектори
- •1.4. Векторний простір
- •1.5. Множення матрицi на вектор
- •1.6. Елементарнi перетворення матриць
- •1.7. Матричне означення системи лiнiйних рiвнянь
- •1.8. Лiнiйне вiдображення, пов'язане з матрицею
- •2. Множення матриць, обернені матриці
- •2.1. Суперпозиція лінійних відображень
- •2.2. Розбиття матрицi на рядки I стовпчики та множення матриць
- •2.3. Множення на елементарнi матрицi
- •2.4. Обернені матриці
- •2.4.1. Як знайти обернену матрицю?
- •2.4.2. Як розкласти оборотну матрицю в добуток елементарних?
- •2.4.3. Способи зведення матриці до одиничної
- •2.5. Задачі для самостійного розв'язання
- •3. Ранги
- •3.1. Лiнiйна залежнiсть векторiв
- •3.2. Абстрактний векторний простiр
- •3.3. Ранг системи векторiв
- •3.4. Ранг матрицi
- •3.5. Поняття лiнiйної оболонки
- •3.6. Розв'язування систем лінійних рівнянь
- •3.7. Методика розв'язування задач
- •3.8. Задачі для самостійного розв'язання
- •4. Визначник
- •4.1. Функція визначника
- •4.2. Обчислення визначника за методом Гаусса
- •4.3. Пiдстановки та перестановки
- •4.4. Формула для обчислення визначника
- •4.5. Мiнори
- •4.6. Задачі для самостійного розв'язання
- •Відповіді на задачі для самостійного розв'язання
- •Рекомендована лiтература
- •1.1. Вступ
2.3. Множення на елементарнi матрицi
Припустимо
спочатку, що розглядаємо матрицi якогось
фiксованого розмiру, наприклад,
Означення.
Матриця, у якої якийсь один елемент
дорiвнює одиницi, а решта елементiв
дорiвнюють нулю, називається матричною
одиничкою.
Коли в деякої матричної одинички
вiдмiнний вiд нуля елемент знаходиться
на мiсцi з номером
,
тодi ця матрична одиничка позначається
.
Зауваження. У позначеннi матрицi не вказується, якого розмiру має бути матрична одиничка – завжди мається на увазi, що розмiри матрицi вiдомi.
Наведемо
приклади матричних одиничок. Якщо
розглядаємо матрицi розмiру
то матричною одиничкою
є матриця
.
Якщо ж ми розглядаємо матрицi розмiру
то матричною одиничкою
є матриця
.
Означення.
Квадратна
матриця
розмiру
називається елементарною,
якщо вона має один з таких виглядiв:
1.
є дiагональна матриця
у якої дiагональний елемент
дорiвнює
а решта дiагональних елементiв дорiвнюють
:
Такi елементарнi матрицi називаються
iнколи елементарними
дiагональними.
2.
є матриця
,
тобто в матрицi
усi дiагональнi елементи дорiвнюють
;
елемент з номером дорiвнює ;
решта елементiв матрицi дорiвнюють нулю.
Такi елементарнi матрицi називаються iнколи елементарними трансвекцiями.
Одинична
матриця
є звичайно елементарною. Довільна
ненульова матриця розміру
є елементарною.
Приклади елементарних матриць:
,
,
.
Звичайно, елементарні матриці тісно пов'язані з елементарними перетвореннями.
Нехай
–
довiльна
-матриця.
Елементарні перетворення рядків матрицi
еквівалентні множенням зліва матриці
на відповідні елементарні
-матриці,
а саме:
1)
помножити
-тий
рядок матрицi
на деяке число
– це те саме, що виконати множення
матриць
;
2)
додати до
-того
рядка матрицi
-тий,
,
помножений на деяке число
– це те саме, що виконати множення
.
Елементарні перетворення стовпчиків матрицi еквівалентні множен-ням справа матриці на відповідні елементарні -матриці, а саме:
1)
помножити
-тий
стовпчик матрицi
на деяке число
– це те саме, що виконати множення
матриць
;
2)
додати до
-того
стовпчика матрицi
-тий,
,
помножений на деяке число
– це те саме, що виконати множення
.
Приклад. Розглянемо питання, на яку матрицю треба помножити матри-цю , щоб виконати перестановку -того та -того стовпчиків. Оскільки перестановка стовпчиків матриці є композицією елементарних перетворень стовпчиків типу 1) та 2), то відповідна матриця буде добутком елементарних. Маємо ланцюжок перетворень і відповідних множень матриць:
.
Наприклад,
у випадку
,
щоб переставити перший та третій
стовпчики, слід помножити матрицю
справа на матрицю
.
У
загальному випадку, щоб переставити
-тий
та
-тий
рядки (або стовпчики) матриці
розміру
,
треба помножити матрицю
зліва на матрицю
(або, у випадку перестановки стовпчиків,
справа на ту саму матрицю
).
2.4. Обернені матриці
Означення.
Нехай
– деяка квадратна
-матриця.
Тоді матриця
розміру
називається оберненою
до матриці
,
якщо 1)
та 2)
.
Зауваження. 1. У наведеному вище визначенні достатньо вимагати виконання однієї з двох умов 1) або 2): якщо , то звідси випливає, що . Навпаки, якщо , то обов'язково виконується .
2. Не для будь-якої матриці існує обернена. Наприклад, для нульової матриці не існує оберненої.
3. Якщо для матриці існує обернена, то лише одна.
Матрицю,
обернену до
,
позначають
.
Матриця , для якої існує обернена , називається оборотною.
Твердження.
Якщо для
-матриць
та
існують обернені, то матриця
також має обернену, причому
.
Згідно
з попереднім зауваженням, для доведення
достатньо лише перевірити, що
.
Укажемо обернені до елементарних матриць:
, де ;
.
Перевірте!