Тема: Визначення натури та скловидності зерна

Мета: Набути практичних навичок в аналізі якості зерна.

1.1. Визначення натури зерна. Хід роботи

Натура – це 1 л зерна, виражена в грамах. Натура визначається на літровій пурці з падаючим вантажем. Чим вище натура зерна, тим більше в нім міститься корисних речовин, тим воно якісніше. Натура дає уяву про виповненість зерна, яке має велике технологічне значення. Високовиповнене зерно добре розвинене, в нього більший відсоток прихидиться на ендосперм.

Натура повۥязана з засмітченістю зерна і залежить від кількості і характеру домішок.

При зволоженні зерна натура зменшується так як проходить збільшення обۥєму зерна за рахунок його набухання, також вологість зменшує сипучість зерна. Натура залежить від стану поверхні зерна: шороховата поверхня понижує густину його вкладання і зменшує натуру.

Середню пробу зерна звільняють від крупних домішок, просіюють її на ситі з діаметром отворів 6мм і ретельно перемішують.

Збирають пурку, приводячи її в робочий стан. В щілину вставляють ніж, на який встановлюють падаючий вантаж. На мірку надівають наповнювач, а зверху на наповнювач встановлюють циліндр з воронкою, в якому знаходиться зерно ( рівень зерна не повинен доходити до верхнього краю циліндра на 1см). Відкривають задвижку воронки і після пересипання зерна в наповнювач циліндр з воронкою знімають. Швидко виймають ніж з щілини мірника і після того, як вантаж витиснить повітря, впаде вниз, а за ним пересипеться в мірку зерно, ніж знову вставляють в щілину, відокремлюючи таким чином рівно 1л зерна.

Мірку з наповнювачем виймають з гнізда ящика, підтримуючи ніж, перевертають, висипаючи залишок зерна з накопичувача. Знімають наповнювач і знімають з ножа залишки зерна. Виймають ніж з щілин і мірку з зерном зважують з похибкою ±0,5г, результат виражають з точністю до 1г.

Визначення проводять 2 рази.

Натура пшениці вважається високою, якщо маса 1л зерна складає 785г і вище; вище середньої, якщо натура лежить в межах від 784 до 766г; середньою – від 764 до 725г і низькою – нижче 725г.

Дані аналізу:

Висновок:

1.2 Визначення скловидності зерна Хід роботи

Скловидність зерна є ознакою, яка характеризує будову ендосперма та його консистенцію. В залежності від ступеня скловидності зерна, його поділяють на скловидне, частково скловидне та лучисте.

Скловидне зерно має прозору консистенцію з роговидною структурою в розрізі, а лучисте – не прозору консистенцію, рихлі, білі в розрізі.

Скловидність – важливий показник якості зерна так як вона характеризує визначені технологічні властивості. Скловидність спостерігається в зерні пшениці, жита, ячменю, рису, кукурудзи.

Скловидні зерна мають прозору консистенцію, до них відносять зерна повністю скловидні або з легким помутнінням; вони не повинні мати лучнистої частки більше ¼ свого розміру.

До лучистих відносяться зерна, які повністю лучисті, так і частково скловидні при умові, якщо у останніх скловидні ділянки в цілому складають не більше1/4 площини поперечного перерізу зерна. Частково скловидними рахуються зерна пшениці, які не відносяться до вказаних двох груп.

З очищеного зерна відбирають без вибору 100 цілих зерен. Кожне зерно розрізають поперек і в залежності від консистенції зрізу відносять до однієї з трьох груп по скловидності. На поверхні зерен, які викликали сумнів наносять тонкий шар олії рослинної. Через 10-15 сек чітко проявляють різницю між скловидною і лучистою частинами ендосперму.

Визначають кількість скловидних зерен (А), напівскловидних (В), загальну скловидність (А+В/2).

Скловидність пшениці виражають в відсотках. При обчисленні відсотку загальної скловидності до кількості (відсотка) повністю скловидних зерен прибавляють половину кількості (відсотків) частково скловидних.

Дані аналізу:

Розрахунок:

Висновок:

Роботу викона___ : _________ __________________