Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

Іспит

Сума

Змістовий модуль №1 (теми змістових модулів 1- 10)

Змістовий модуль № 2 (теми змістових модулів 11- 18)

Модуль Самостійна робота

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5 МК№1

Т6

Т7

Т8

Т9 МК №2

ІЗ + Проект

50

100

2

2

2

2

2+8

2

2

2

2+8

6+10

Т1, Т2 ... Т 9 – номери тем семінарських занять. МК – модульний контроль ;

ІЗ- індивідуальне завдання

Шкала оцінювання

90–100 балів – відмінно (А);

81–89 балів – добре (В);

71-80 балів - добре (С);

61–70 балів – задовільно (D);

51–60 балів – задовільно (E);

31–50 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

0–30 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

Критерії оцінювання та оцінка навчальної діяльності на заняттях

2 б. – активна участь студента у семінарському занятті, доповідь (одне із питань), що окрім реферування літератури включає самостійні змістовні судження.

1 б. – доповідь з частини питання, відтворення готових знань; участь у певних видах пізнавальної діяльності, обговореннях, висловлення обгрунтованої позиції; діяльна участь у занятті, групових видах діяльності, висловлення суджень з апелюванням до особистого досвіду.

Критерії оцінювання результатів самостійної поза аудиторної роботи студента. Максимальна оцінка – 6 балів.

1. Практична спрямованість змісту виконаного завдання.

2. Відповідність змісту виконаної роботи суті поставленого завдання.

3. Дотримання принципу науковості.

Критерії оцінювання Індивідуального навчального проекту. Максимальна оцінка – 10 балів

1. Науковий рівень виконаного проекту (постановка і відповідність мети, завдань, гіпотези, методів дослідження (У т.ч., на вибір, анкетування, бесіда, опитування) , результатів і висновків).

2. Реферування достатньої кількості (не менше 3-5 джерел, що безпосередньо розкривають тему).

3. Рівень самостійності виконаного дослідження. Наявність самостійного аналізу, синтезування та узагальнення інформації, оцінних суджень та висновків.

4. Практична орієнтованість дослідження. Оптимальне співвідношення теоретичної і практичної частини проекту - 1:1.

5. Чіткість і структурна цілісність проекту, акуратне оформлення тексту.

Протягом семестру студент може набрати максимально 50 , мінімум 31 бал.

Завдання для семінарських занять і самостійної позааудиторної роботи Семінарське заняття №1. Вступ до вивчення курсу „Педагогіка”. Педагогіка як наука

У результаті вивчення даної теми студент повинен

знати: основні поняття (категорії) педагогічної науки; характеристику та функції виховання як діяльності і педагогічного терміна, теорії його походження ; характерні особливості сучасних методів педагогічного дослідження.

вміти: аналізувати етапи розвитку предмета педагогічної науки; педагогічні погляди та основні віхи діяльності класиків педагогіки; формулювати власні судження щодо напрямів розвитку педагогічної теорії сучасності.

Питання для обговорення

1. Педагогіка, як наука, її предмет, об'єкт і сучасні напрями розвитку. Місце педагогіки у системі наук.

2. Розвиток педагогічної науки у складі філософії. Педагогіка як наука про формування особистості.

3. Педагогіка як наука про вплив на розвиток особистості - Я.А.Коменського, Й.Г.Песталоцці, Ф.-А.Дістервега, Джона Локка, Й.Гербарта, Ж.Ж.Руссо.

4. Педагогіка як наука про педагогічно доцільну взаємодію. Основні напрямки розвитку педагогічної науки у першій половині ХХ ст., діяльність: Д.Дьюї, Г.Кершейштайнера, С.Френе, М.Монтессорі, Р.Штайнера, Л.Виготського.

Рекомендована література

1. Вульфсон Б. Л. Стратегія развития образования на западе на пороге ххі века - М.: Изд-во УРАО, 1999. - 208 с.

2. Джуринский А. Н. История зарубежной педагогики . Учебное пособие для вузов. – М., 1998.

3. Джуринський А.Н. Развитие образования в современном мире. Учебное пособие. - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1999. - 200 с.

4. Кравець В. Історія класичної та зарубіжної педагогіки та шкільництва. Навч. пос. Для студ. пед.. навч. закл. – Тернопіль, 1996. – 436с.

5. Модзалевский Л.Н. Очерк истории воспитания и обучения с древнейших до наших времен. В 2-х т . - Санкт-Петербург, 2000.

6. Історія української школи і педагогіки. Хрестоматія. Упорядник проф.О. О. Любар; За ред. В. Г. Кременя. – К.: 2003.

7. Педагогіка. Хрестоматія. Уклад.: А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. – К.: Знання- Прес, 2003.

8. Фіцула М. М. Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К., 2001.

9. Цюра С.Б. Педагогіка особистого досвіду. Практикум для самостійної роботи. Л. 2006.

.

Семінарське заняття №2. Основні чинники та тенденції розвитку освіти і виховання на початок ХХ1ст. Еволюція освітніх систем в Україні і за рубежем.

У результаті вивчення даної теми студент повинен

знати: характерні ознаки основних етапів еволюції систем освіти і виховання в Україні у контексті ключових періодів розвитку європейської школи і освіти; структуру і освітні рівні сучасної системи освіти; сучасну законодавчу базу;

вміти: аналізувати особливості розвитку освітніх систем на різних щаблях їх еволюції;

зіставляти характерне, спільне та специфіку у діяльності вітчизняної та зарубіжної освітніх систем; виділяти тенденції, закономірності та чинники розвитку соціальних інституцій виховання

Питання для обговорення на занятті

1. Сучасна система освіти України і її законодавча база.

2. Система освіти однієї із розвинутих зарубіжних країн (на вибір студента).

3. Основні етапи еволюції українського шкільництва (988 – 2009рр.).

4. Основні чинники та тенденції розвитку систем освіти початку ХХ1ст

Рекомендована література

1. Історія української школи і педагогіки. Хрестоматія. Упорядник проф.О. О. Любар; За ред. В. Г. Кременя. – К.: 2003.

2. Національна доктрина розвитку освіти //Освіта. – 2002. - №26.- 24квітн-1 травн.

3. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (Х поч. ХХ ст.) Нариси. – К., 1991.

4. Бойко А.М., Бардінова В.Д., Гриньова М.В., та ін. Персоналії в історії національної педагогіки. 22 видатних українських педагоги: Підручник / За заг. ред. А.М.Бойка. К., 2004.

5. Курляк І.Є. Класична освіта на західноукраїнських землях (ХІХ –перша половина ХХ століття). Тернопіль, 2000.

6. Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори.– К., 1994.

7. Хижняк З. Києво-Могилянська академія: суспільно-політичні та ідеологінчі передумови виникнення вищої освіти на Україні.– К., 1997.

8. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української школи і педагогіки. Навчальний посібник. - К.: т-во „Знання", КОО, 2003. – 450 с.

9. Цюра С.Б. Педагогіка особистого досвіду. Практикум для самостійної роботи. – Львів, 2006. – 186с.

Семінарське заняття № 3. Мета, зміст, закономірності і принципи виховання

У результаті вивчення даної теми студент повинен

знати: сутнісні характеристики понятійного ряду виховний ідеал – мета виховання – зміст виховання – завдання і цілі виховання; співвідношення і визначення понять закономірності виховання – принципи виховання – правила виховання

вміти: аналізувати розвиток мети і змісту виховання у соціальному та історичному контексті; вичленовувати завдання та цілі виховання із конкретної мети і змісту; будувати самостійні міркування щодо наслідків дії закономірностей виховання і умов, що забезпечують реалізацію принципів виховання