Форми планування. Система планів підприємства
Залежно від тривалості планового періоду розрізняють перспективне (довгострокове й середньострокове) і поточне (короткострокове) планування. Тривалість планового періоду залежить від ступеня визначеності умов діяльності підприємства, його галузевої належності, загальної економічної ситуації в країні, достовірності первинної інформації, якості її аналітичної обробки тощо.
Довгострокове планування визначає загальну стратегію підприємства, основні напрямки його діяльності. При складанні плану вивчаються варіанти розширення виробництва та зниження витрат. Прогнозуються зміни в номенклатурі продукції й уточнюється політика у функціональних сферах. Результатом цього плану є формулювання довгострокових цілей, складання довгострокових проектів і прийняття довгострокової політики.
Середньострокове планування – це, власне, деталізований стратегічний план на перші роки діяльності підприємства. Межа між довгостроковим і середньостроковим планами є досить умовною й неоднозначною. Середньострокове планування враховує можливості усіх підрозділів на основі їхньої власної оцінки. Розробляються план підприємства з маркетингу, план виробництва, план з праці й фінансовий план.
Поточне планування полягає у розробленні планів на всіх рівнях управління підприємством та за всіма напрямками його діяльності на більш короткі періоди ( рік, півріччя, квартал, місяць) і передбачає планування обсягу виробництва, плану з праці й заробітної плати, планування матеріально-технічного забезпечення, собівартості, прибутку, рентабельності тощо.
Залежно від змісту планових рішень розрізняють:
стратегічне планування;
тактичне планування;
оперативне планування;
бізнес-планування.
Зміст та сутність кожного виду планування розглянуті нижче1).
Розробка і обґрунтування плану щодо виробництва і реалізації продукції підприємства.
План виробництва і реалізації продукції – це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та у встановлені терміни згідно договорами поставок.
При його складанні використовують систему натуральних і вартісних показників. Натуральними є обсяг продукції в натуральних одиницях за номенклатурою і асортиментом.
Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках вираховується за формулою:
ОВ = ОП – Зп + Зк,
де ОВ – обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях;
ОП – обсяг поставок у натуральних одиницях;
Зп, Зк – запаси продукції на складі відповідно на початок і на кінець планового року, натуральних одиниць.
Вартісні показники – це обсяги валової , реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, валового обороту і обсяг незавершеного виробництва в грошовому виразі.
У валову продукцію (ВП) включають всю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності
ВП = ТП – (НЗВп - НЗВк) – (Іп - Ік), у.о.,
де НЗВп, НЗВк – вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду, у.о.;
Іп, Ік – вартість інструменту для власних потреб відповідно на початок і кінець планового періоду, у.о.
Валовий оборот підприємства (ВО) – це обсяг валової продукції використаної в межах підприємства, чи поза ним.
Реалізована продукція (РП) - це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок п-ва – постачальника або мають надійти у зазначений термін (РП);
РП = Тп + (Гп - Гк) + (Внп - Внк), у.о.,
де Гп, Гк – залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового року, у.о.;
Внп, Внк – залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав, і продукції на відповідному зберіганні у покупців відповідно на початок і кінець планового року, у.о.
Обсяг чистої продукції підприємства (ЧП) вираховується за такою формулою:
ЧП = ТП – (М + А), у.о.,
де М – матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.;
А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, у.о.
Чиста продукція п-ва може бути також як сума основної і додаткової заробітної плати працівників п-ва і прибутку.
Показник умовно-чистої продукції (УЧП):
УЧП = ЧП + А, у.о.
Величина незавершеного виробництва у вартісному виразі (НЗВ) визначається:
НЗВ = N * C * Tц * Кнз / Д, у.о.
де N – кількість виробів у натуральних одиницях;
С – собівартість одного виробу, у.о.;
Тц – тривалість циклу виготовлення одного виробу, робочих днів;
Кнз – коефіцієнт наростання затрат при виготовлені виробу обчислюється за формулою:
Кнз = М + 0,5С’ / С або Кнз = Со + 0,5Сп / Со + Сп,
де М – сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, у.о.;
С’ - собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, у.о.;
Со – одноразові витрати на початку циклу виготовлення продукції, у.о.;
Сп – поточні витрати на виготовлення продукції, у.о.
Обсяг виробництва валовий чи товарної продукції може бути обчислений за величиною згаданих ресурсів:
ВП(ТП) = SCEP * ФВ, у.о.
де SCEP – середньорічна вартість основних виробничих засобів підприємства, у.о.
ФВ – фондовіддача, у.о.
1