Тема 2. Немайнові (особистісні) права та обов'язки батьків і дітей

Форма звітності – письмові відповіді.

Форма контролю – колоквіум.

План

1. Охарактеризуйте сутність немайнових (особистісних) прав та обов'язків батьків і дітей.

2. Визначте підстави визнання батьківства і виникнення батьківських прав і обов’язків.

3. Чи може дитина, яка народилася на території України від батьків - іноземців і набула за народженням громадянство іншої держави або держав, бути зареєстрованою громадянином України?

4. Коли дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновляють (беруть під опіку) громадяни України або подружжя, один з якого є громадянином України, а другий – особою без громадянства, стає громадянином України?

5. За яких умов дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства та виховується в державному дитячому закладі України, що стосовно неї виконує обов'язки опікуна чи піклувальника (або в дитячому будинку сімейного типу, де один з батьків-вихователів є громадянином України), стає громадянином України?

6. За яких умов дитина може вийти з громадянства України?

7. Під час круїзу на російському лайнері під італійським прапором у водах Португалії від матері (громадянки України) і батька (громадянина Франції) народилась дитина. Визначте її громадянство. Які документи повинні бути оформлені до моменту офіційної реєстрації?

8. Дитина народилась під час наукової експедиції. Хто має право зареєструвати факт її народження? Які документи повинні бути оформленні?

9. Згідно з якими стандартами батьки повинні виховувати дитину? Назвіть причини позбавлення батьківських прав.

10. Ознайомтесь із загальними ознаками насилля над дітьми:

невміння зосередитися; проблеми з пам'яттю;

низька самооцінка, відсутність самоповаги, ненависть до себе;

недовіра до дорослого;

погані настрій; непояснені приступи гніву, агресія;

постійно випробовувані почуття сорому, страху, зніяковілості, провини;

депресія; нездатність зазнавати насолоди від чогось або самітність, відчуженість та ін.

Поряд із загальними кожен вид насильства має специфічні ознаки

Ознаки фізичного насилля:

синці, укуси, опіки, фляки « невипадкового» походження; сліди ядухи;

не мають чіткого пояснення з боку батьків ушкодження, включаючи переломи;

низька самооцінка; дитина обвинувачує себе в провокуванні ґвалтівника;

страх йти додому; дитина налякана, сердита чи сумна;

носіння одягу, що ховає синці;

вважає удари і побиття заведеним у родині порядком;

відчуває хвилювання і страх, чуючи голосні, збуджені голоси дорослих та ін.

Особливості поводження батьків чи попечителів, що дозволяють запідозрити жорстокість стосовно дитини:

суперечливі, плутані пояснення причин травм у дитини чи відмовлення дати пояснення;

пізнє звертання за медичною допомогою, іноді ініціатива звертання за допомогою виходить від сторонньої особи; перекладання відповідальності за травму на саму дитину; неадекватність реакції батьків на вагу ушкоджень убік їхнього перебільшення - зменшення;

відсутність стурбованості за долю дитини;

неуважність до дитини, ненадання йому емоційної підтримки, позбавлення ласки;

поведінкові ознаки психічних розладів або патологічних рис характеру (агресивність, збудженість, неадекватність та ін.)

виявлення значної стурбованості власними проблемами, що не відносяться до здоров'я дитини;

оповідання про те, як їх карали в дитинстві.

Ознаки сексуального насилля:

знання в області сексуальних стосунків, що не відповідають віку;

синці, сверблячка, кров в області статевих органів; труднощі при ходьбі і сидінні;

мастурбація;

раптові зміни в поводженні дитини; поява манери спокусливої поведінки;

відсутність апетиту або переїдання; розлад сну, нічні кошмари;

ненависть до свого тіла;

зайва поступливість стосовно дорослого;

глибока депресія з частими суїцідальними спробами або думками;

небажання йти додому, утечі з будинку;

схильність до правопорушень, прогули в школі; зловживання алкоголем і наркотиками;

безладні статеві зв'язки; венеричні захворювання; вагітність та ін.

Ознаки емоційного (психічного) насилля:

низька самооцінка, дитина почуває себе нелюбимою, непотрібною, нікчемною;

дитина вважає, що батьки принижують, критикують її, загрожують кинути;

дитина засмучена; очікує фізичного насильства;

затримка мовного розвитку і сприйняття;

невміння мислити логічно, розв’язати поставлену задачу, відшукати причину і наслідок;

неповага і недовіра до дорослого; агресія у ставленні до однолітків;

демонстрація псевдозрілості і псевдонезалежності як засобів захисту;

суїцідальні спроби;

невір'я в щирість підтримки, що надається; не може внутрішньо відчути успіх, вважає, що не заслуговує на неї та ін.

Особливості поводження дорослих, що дозволяють запідозрити емоційне насильство по відношенню до власних дітей:

образа, лайка, обвинувачення чи публічне приниження дитини; відмовлення в розраді, коли вона дійсно злякана чи подавлена; постійне надкритичне ставлення до дитини; негативна характеристика дитини; ототожнення дитини з нелюбимим чи ненависним родичем; перекладання на неї відповідальності за свої невдачі; відкрите визнання в нелюбові чи ненависті до дитини

До жорстокого звертання також відноситься використання при цьому суспільних інститутів: релігійних організацій, суду, міліції, школи, спецшколи для дітей, притулку, родичів, психіатричної лікарні тощо.